Запитали одного чоловіка, навіщо купуєш аже 3 хлібини щодня? Він відповів: одну собі, другу даю в борг, а третьою повертаю. Як вже зрозуміло, хліб це образно. Не пам"ятаю звідки, і гугля мовчить, виправте, як хто знає Читаючи посиденьки, бачу, що дітям дістається найкращий, найсвіжіший калачик; себе та чоловіка/дружину теж в голоді не зоставим, а батьки (сякі-такі, як посміли прийти без запрошення, а! та ще й їсти напрошуються; а! то ще й свекри - тоді начувайтеся) зобов"язані самі перебитися. Як бачите ви батьківську старість? Чи повертаєте хоч кришки з дарованої вам хлібини вже, не чекаючи поки стукне 70-80 (можна ж і не дочекатися)? Що б зробили, маючи змогу повернути час назад . Ну от якось так... з назвою теми тугенько, може є кращі ідеї
Відповідь: І купив чоловік три хлібини... добра тема. нам теж колись діставалося все найкаще — то природньо, і ми до якогось часу думаємо, що так і має бути, поки не з"являються свої діти. Це замкнене коло, і нікуди від цього не дітися. Максимум, що ми можемо зробити — більше думати про своїх близьких. Деколи аж сварюся з мамою — і тиск зашкалює, і болить все, але вона робить все сама, ніякої допомоги не хоче. І нав"язувати своє — хіба взлостити маму. Тому поки що з якоюсь конкретною допомогою не пхаємося, крім всяких дрбниць, типу юридично-бюрократичної біганини, взнавання всячини в інтернеті тощо.
Відповідь: І купив чоловік три хлібини... Я тільки недавно почала. Думаю, найвагоміше, що я повертаю моїм батькам є спокій, увага і відчуття того, що вони важливі для мене і моїх дітей. Якби не сталось всього, що сталось, ми б не були такими, як ми є.
Відповідь: І купив чоловік три хлібини... Повернути час назад.. Але чи варто його повертати?? Це ж скільки спогадів: рожеве дитинство, роки навчання, перше кохання, народження дітей. Пишу і сама згадую... Так хочеться, щоб воно все залишилося зі мною і міняти нічого не хочу, бо це моє ЖИТТЯ і рада, що прожила це все, навіть якщо і було щось погане, бо все-таки це моє багатство
Відповідь: І купив чоловік три хлібини... А для нашої родини типова ситуація трохи інакша - діти настільки прив"язані до батьків, що часто до пізнього віку не мають своєї сім"ї. Бо як тільки виходять на роботу так і починають опікуватися батьками і не можуть собі фінансово дозволити ще одну сім"ю. Ця ситуація також часто має місце. В усьому важлива міра. Але де та межа за якою міра закінчується? Напевно вона продиктована вихованням і з того кола вже не вирвешся.
Відповідь: І купив чоловік три хлібини... Когда тебе был 1 год, она кормила тебя и убирала за тобой, В благодарность Ты плакала всю ночь > > > > > > Когда тебе было 2 года, она учила тебя ходить, В благодарность Ты убегала, когда она звала тебя > > > > > > Когда тебе было 3 года, она готовила для тебя вкусную еду, В благодарность Ты бросала тарелку на пол > > > > > > Когда тебе было 4 года, она дала тебе ручку для того, чтобы научить тебя рисовать, В благодарность Ты рисовала на стенах > > > > > > Когда тебе было 5, она одевала тебя в красивую одежду, В благодарность Ты приходила домой измазаная в грязи > > > Когда тебе было 6, она записала тебя в школу, В благодарность Ты кричала, что не хочешь идти на занятия > > > Когда тебе было 10, она ждала, когда ты придешь из школы , чтобы обнять тебя, В благодарность Ты убегала в свою комнату > > > Когда тебе было 18, она плакала на твоем выпускном вечере, В благодарность Ты попросила купить тебе машину > > > Когда тебе было 20, она просила тебя побыть с семьей, В благодарность Ты проводила все свое время с друзьями > > > Когда тебе было 25, она помогала тебе с затратами на свадьбу , В благодарность Ты жила со своим парнем как можно дальше от нее > > > Однажды , твоя мама покинет это мир, в то время как ее любовь к тебе не покинет ее сердца? она уйдет и одна из ворот рая закроется перед тобой ! > > > > > > Если твоя мама еще жива, НЕ ОСТАВЛЯЙ ЕЕ, НЕ ЗАБЫВАЙ ЕЕ, СДЕЛАЙ ВСЕ, ЧТО В ТВОИХ СИЛАХ, ЧТОБЫ ОНА БЫЛА СЧАСТЛИВА, НЕСМОТРЯ НА ТО, ЧТО ОНА ДЕЛАЕТ > > > > > > ИЛИ ГОВОРИТ. Никогда не злись на нее, не говори слова , что могут расстроить ее или разбить ее любящее сердце. У тебя есть только одна мама!!! > > > > > > ---------- Додано в 04:48 ---------- Попередній допис був написаний в 04:46 ---------- Дуже жаль, що починаємо цінувати, коли власні діти появляються
Відповідь: І купив чоловік три хлібини... Є ще така українська казка, де син хоче розрізати ковдру на дві частини, щоб одну дати дідові, якого тато виганяє з дому, а другу - татові, коли "прийде його час". Та й половина релігії і філософії побудована на: як ти, так і тобі; все, що ти робиш, до тебе повертається. Це закон особливої рівноваги космосу. Хоч він, звичайно і не завжди спрацьовує. Є ж ситуації, коли діти алкоголіків, вириваються з того батьківського болота, ще й про батьків дбають. Вони не отримали жодної хлібини, а віддають три. І в цьому місці подумалося: дуже просто віддавати, якщо тобі давали! А як НЕ давали? Християнство вчить підставляти другу щоку, тобто віддавати незважаючи на все і всупереч всьому. Любов не передається в спадок. В люблячих батьків не обов*язково будуть такі ж діти. Життя підкидає іноді неприємні сюрпризи.
Відповідь: І купив чоловік три хлібини... Задумалась я ....сумно стало...22 березня 10 років як не стало мого батька....раптовий інфаркт у мами на очах ....вона його рятувала вдома але.....Мені тоді було 16років, старшій сестрі 18, а молодшій 10....мама залишилась одна з нами трьома (ані дідусів, ні бабусів)..Серце кровю обливається думаючи про маму (їй тоді було всього лиш 38)....вона до сьогоднішнього дня вірна своєму Єдиному...працює важко...і ЯК про неї не піклуватись.....Кожного дня з нею на звязку(5 рік я в невістках) через неділю пригортаю її і лелію....І тішуся що ВОНА у мене є.....люба матуся!!!!
