Розлучилась, розійшлась... що далі?

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Давайте дивитись правді в очі- для чоловіків діти не являються приводом іти чи залишатись, повід - це завжди жінка.Якщо стосунків більше нема, то жодна дитина чи навіть багато дітей не зупинять чоловіка піти з сім"ї.Тому думати,що Він в мене не такий-себе обманювати, а думати що робити далі варто.Ми жінки виплутуємось з любих історій, а щодо дитини і як їй сказати? та тільки правду - об"єктивну бажано, діти не терплять брехні.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Я вже почала підходити, сказала що завтра йду на 2 години, а куди не сказала. хоч і допитував.Сама ще не знаю куди мені піти, так хотіла тої свбоди, а тепер незнаю що з нею робити.
Поки що миритися бажання не має, але емоції потрохи затихають і починаю мислити тверезо.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

нічого,можна просто погуляти, присвятити час собі,своїм думкам.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

перукарня, манікюр, файний макіяж, най знає, яку жінку може втратити

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Це в вас страх говорить бо ви не сподівались що вам то вдасться а тепер вийшло і ви не певне а що ж далі. А ніц нє далі. Просто ідіть, хай спочатку вам буде кортіти додому до дитини, а ви йдіть будь-куди. І витримайте час. Сказали - на дві години, то не приходіть швидше. Пізніше - прошу дуже, але не швидше.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

А я для себе вирішила, що забороню зустрічі з батьком моєму сину..... Вважаю, що та людина не гідна навіть гуляти з дитиною, хоча раніше часто давала......На днях дзвонив мені і просив гуляти з малим (але то швидше бабця заскучила) . А я йому кажу, коли гроші малому перешлеш- якихось триста грн...нещасних....вже 4 місяці не дає, то притому, що я на аліменти навіть не подавала..... а він мені відповідає, навіщо тобі гроші, ти працюєш, маєш когось, у тебе все добре..........В мене дійсно все добре......просто за малого обідно....... І саме обідніше те, що син просить гуляти з батьком, коли наприклад ми проходимо те місце, де вони завжди гуляють.......

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

То може не варто дитину мучити (((

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

краще хай сам з часом побачить, який батько, хай сам з віком вирішить, спілкувтаися чи ні, але попри те, що Ви його мама - вирішувати його долю, на мою думку, неправильно. ВИховувати, вччити, помагати, але не ЗАМІСТЬ нього. Якщо чоловік не деспот, не тиран, не алкоголік чи наркоман - хай бачаться, тим більше, якщо хай якась мінімальна ініціатива є.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Мені важко остаточно вирішити варто чи не варто.......... Малий в такому віці, що його можна заманити любою шоколадкою....... тим більше, що він просить гуляти і з іншими людьми в саме тих місцях, де ми проходимо і вони асоціюються з ними......Справа мабуть не в тому, що я мучу дитину, а в тому, що я це гостро сприймаю і мені таке прохання сина не приємне.....І що можна сказати, про батька, коли він ще ні разу не прийшов гуляти з малим сам, весь час зі своєю мамою.......

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

величезну ви помилку робите!! Ви вже псуєте ваші відносини з дитиною..подумайте добре над тим! Я вже тут писала раніше, яким би не був мужчина чоловіком,якщо він хоче бути з дитино,якщо він хороший батько-дайте йому шанс ним бути. Неважливо як складаються відномини між вами, ви-мати для дитини,він -батько і лише сама дитина в майбутньому буде мати право вибрати ,чи хоче вона спілкуватися з тим батьком чи ні. А якщо і бабця там за внуком сумує, то взагалі... Не змішуйте відносини між вами, і між сином! Дитина має право відчувати присутність батька!

---------- Додано в 22:25 ---------- Попередній допис був написаний в 22:23 ----------

ну і що?? може просто його мама потребує бачити внука?? Може вона сама просить сина взяти її??

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

то однозначно, що ні...... знаю і розумію, що то батько......... якби хтось погане сказав на мого тата, то мабуть вбила би). Але мій тато, то Тато з великої букви...... і маючи приклад такого ідеального батька і купу знайомих-татів, які є Татами з великої букви - гостро відчуваю ту проблему........

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

та най з цілою родиною разом з тітками і дядьками вкупі, дитина знає що має тата і маму. А от чого не живуть вони разом то дитина пізніше буде питатися. Ви для себе вирішіть ви маєте біль щодо вашого чоловіка а не ваша дитина то не завдавайте своїй дитині в якої нема повноцінної сім'ї ще більшого болю.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Гроші......, власне справа не тільки в грошах (як мабуть склалось враження)......... я не меркантильна..........Я коли розводилась, я лишила все колишньому чоловікові і спільні гроші і речі..... але чому моя дитина не має права на ту ж шоколадку і той же бананчик, який я йому можу купити якраз з тих грошей, що мені дасть мій колишній чоловік....... От що мені обідно.

---------- Додано в 19:42 ---------- Попередній допис був написаний в 19:36 ----------

Мабуть, то одвічна проблема розведених матерів, і злість і образи йдуть поряд і треба з тим боротися))))) а любов до дітей залишаеться))...... Дякую всім за поради!

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

отут ви праві, на 100%. Мені здається, що має пройти час на дозрівання того самого рішення. Рана незагоїлася у Taso , мало часу пройшло. Я її розумію. Вона його просто зараз намагається ігнорувати, навпевно, тому шо в ній ще невчухли бурі. Пройде років 3-4 ще і все встане на свої місця. Буде так, як треба))))

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Он як моя товаришка. Дитина вже неодин рік без тата а мама (тобто моя товаришка) їй каже що це так є, бо тато має роботу в іншому місті і він там живе. Мала привикла що тато в них не ночує, але он на вихідні він її бере до своєї мами і тамта бабця з нею бавиться. Моя товаришка перестала при малій говорити будь-що добре чи погане про свого чоловіка. Дитина то дуже боляче переживала і щоразу розпитувала в мами.

Он моя коліжанка обрала не розводитись бо їй так вигідно. Хоча я не розумію такого життя коли вони на папері сім’я а по-суті все окремо.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

У розлучених жінок є ще багато інших образ.. то все треба "перелетіти", піднятися над тим. Мені от інше було образливо.. що куди приємніше "парадно" прогулятися і купити дешевий авторитет, закидуючи іграшками - а колготки ночами прати неприємно, і чергу в дитячій поліклініці за годину до початку прийому лора зайняти (щоб бути третіми не рахуючи "знайомих" які пройдуть без черги або тих що "по швидкій"), та супчики свіжі варити, завести-привести з гуртка, та всякими непарадними побутовими клопотами клопотатися - то не цікаво.. то ж не видно збоку сусідам. Зате видно величезну м'яку іграшку, піти в макдональдз - то ж сама приємність і на видноті, такий класний тато..
Але Ліля права: чим старшими ставатимуть діти, чим більше пізнаватимуть життя - тим більше розумітимуть чого вартують одні непомітні зусилля і інші помітні жести чи акції, що таке "легко" і що таке "важко", що таке увага до того чим живе дитина в дитсадку, у школі - і що таке поверхове бажання "дешевого авторитету" і т.і.
Мені допомогло розуміння що є стосунки батька і дитини, матері і дитини, бабусі і дитини і т.д. І з кожним нехай дитина має свої стосунки, і кожний нехай будує їх по-своєму. "Змагань" тут не треба, кожний нехай звертається до свого способу спілкування (звісно, якщо той спосіб не руйнує дитячої психіки.. а то всяке буває. інколи потрібно вже і риску якусь провести, коли видно що дитині від того стає недобре.. люди різні, деколи бажання помсти і в чоловіків застилає очі, хоч дуже й дуже рідко)

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Перший раз від народження, якщо не рахувати того разу, коли він приїхав з криками, що він не встиг у роддом, бо мене виписали швидше, ніж він думав. Він не думав, що я народжу в такий час -кінець 38 тижня. довів мене до істерики (думала молоко втрачу). Дитини не показала. Згодом телефонувала і просила документи на допомогу - не приїхав і те при тому, що я хотіла йому дитину показати. Документи їздила виробляти з місячною дитиною по місці його прописки - майже 100км від Львова.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

перш за все треба не думати про погане і не чакати на того, хто вас "захоче".. робіть все самі... як і коли давно перед ним, і ви навіть не замітите як коло вас з'явиться людина, яка вас полюбить..