Відповідь: Гіперактивність? В нас з старшим вже трохи легше, але всеодно буває по всякому. А от молодший, його ніхто вдома інакше не називає як "стихійне лихо" і всі дойшли до висновку, що порівняно з ним, то Юрчик золота дитина! Видно то вік такий, треба дожити до 3 років, казали тоді легше буде. Чаї ми теж пробували, але ефекту ніякого, нам навіть казали йому давати таблетки гліцисед (але я не наважилася).
Відповідь: Гіперактивність? ви робите дуже неправильно, що порівнюєте дитину з його старшим братом і кажете що один золота дитина а інший стихійне лихо. Можливо ваша дитина після трьох років і зміниться але в нас наша малеча стала ще більше нервова і зла. А все від того що всі на неї постійно гавкали і шарпали її, що вона «стихійне лихо». Але то не правда, вона просто така є. Вона нічого не робить навмисне. Вона розбила горня не тому що вона спецаільно поставила його на краєчку а тому що вона відволіклась чимось іншим. Я колись дуже сварила на малу за розбиту тарілку а потім я собі просто пригадала як мене страшенно сварили за розбиті горнята і сказала собі що замість сварки за щось скоїне я їй просто буду казати, що то не біда і я її люблю. І це помогло набагато більше ніж будь яке інше виховування. Вона просто така є. Чим більше ми малу порівнювали з сестрою і казали, яка Ганнуся молодець, яка вона чемна, а та Юліана то невитримана година. Юліана якийсь час просто нелюбила свою сестру і робила їй постійні збитки, але так як сестра старша то вона видавала свою злість на меншій. Ще і сьогодні нераз малій може щось приробити але вже не так як колись. Не можна порівнювати дітей. А заспокійливі для чого? Чекайте прийде час коли він сяде і буде тихо сидіти і ви будете скучати за тими днями коли він бігав і рухався по-хаті. Не спішіться в дитину закидати хімію. Якщо він і справді дуже рухливий подивіться може він їсть забагато цукру.
Відповідь: Гіперактивність? Маруся-мама, дякую за те що поділилися своїм досвідом!!! Я за це знаю, і стараюся ніколи одного хвалити, а другого сварити, або сварю обидвох, або відповідно хвалю. При дітях я ніколи так не говорю, то ми між дорослими так порівнюємо. Запарювати мелісу, або м"яту, але я ніякого ефекту не бачила.
Відповідь: Гіперактивність? Нам он здається що вони нічого не чують і не знають а ті дітиска вони відчувають навіть підводні течії.
Відповідь: Гіперактивність? діти відчувають мами настрій, як тільки я трохи знеровована то старша моя точно так як я нервується і шкодить... молодша теж відчуває, але по ній менше видно
Відповідь: Гіперактивність? Ваш маленький приблизно такого віку як моя Ліля.Я їй варю дуже слабенький чай з мяти або меліси.Але щодня не варта давати.Я намагаюсь чергувати чаї : день-ромашка,наступний- меліса, наступний- мята і т.п. ---------- Додано в 18:26 ---------- Попередній допис був написаний в 18:26 ---------- Тим що продаються як готові"заспокійливі" у аптеках-не довіряю.....
Відповідь: Гіперактивність? я колись дуже переживала, що в мене гіперактивна дитина, але прочитавши що таке, власне, гіперактивність, зрозуміла - не потрібно вигадувати болячок для своєї дитини. гадаю, гіперактивність має діагностувати фахівець, також мені здається, що жоден поважний лікар не пропонуватиме без потреби "заспокійливі чайочки" а то й взагалі справжні заспокійливі. гіперактивністьк оректується вправами і заняттями з дитиною. але думаю у більшості з нас чудові, активні, жваві дітки, давайте не придумувати їм хвороби мій шило вперше 30 секунд пробув на одному місці в рік і 5 місяців.
Відповідь: Гіперактивність? Трохи застаріла вже тема Позитивчик про жвавих діток http://somaspb.narod.ru/mult39.html
Чи є на форумі батьки гіперактивних дітей? Чи є на форумі батьки гіперактивних дітей? Хотілося б поспілкуватись на цю тему та обмінятись досвідом.
Відповідь: Гіперактивність? Я не знаю. Хотіла запитати в батьків в яких школах навчаються їх гіперактивні діти. Де до таких дітей ставляться терпляче?
Відповідь: Гіперактивність? Довго думала, чи писати, чи ні... Поставили моїй дитині діягноз: гіперактивність, дефіцит уваги та невроз (правда, може, я зле перекладаю anxiety). Наш сімейний лікар послухав то все й сказав, що то все дурниці. Просто дитина потребує особливого підходу й усе. Так що я наразі в остовпінні, бо не знаю, що саме робити. Певні думки є, але комплексного підходу ще не випрацювала. Одну річ зате знайшла: якщо не карати, то він слухає з першого разу. Я в шоці. Ну, і цукор я скасувала з його раціону. Дозволяю шоколад і морозиво лише в п'ятницю ввечері та в суботу. І шукаю далі... Бо є стільки всього. Увага його розсіяна постійно, тому в школі багато пропускає повз вуха, відповідно це на його знанні відбивається. Ну, і важко йому міняти плани, компанію, тощо. Якщо ми обіцяли, що після гуртка їдемо додому, а потім згадали, що ще треба в магазин, Дарко буде битися в істериці, аби лиш ми їхали додому, як було заплановано. І ніякі пояснення не діють.
Відповідь: Гіперактивність? часом в медицині використовують термін - синдром тривоги, але невроз - це просто загальна назва на різні невротичні розлади. думаю, до дітей це найкоректніше. головне - що цей розлад не є невідворотним. от мене це питання завжди цікавило - в нашій медичній традиції (якщо так правильно сказати) це взагалі не обговорюється ніколи - ніколи не є чинником. неврологів я питала не раз - вони стверджують, що це "все ті американці", а надмірне споживання цукру і його наслідки прив"язують тільки до глистів я вже не знаю, чи є зв"язок чи ні. але спостерігаючи за поведінкою дитини, не завжди бачу підтвердження посиленої збудливості нервової системи від цукру. щодо відсутності покарань - то у нас це теж на диво діє. хоча це важко насамперед мені себе контролювати. чомусь непросто замість висварити дитину приголубити і спокійно домовитися - але це дуже і дуже дієво.
Відповідь: Гіперактивність? Не лише цукру, а й різних харчів. Зараз у всьому маса домішків. Я бачу різницю. Раніше теж не бачила, поки не зробила йому дієту на цукор на довший час. Отоді побачила. Просто треба кілька тижнів, щоби організм "очистився", тоді й видно. Дивно, якби організм не реагував, як на мене. Просто в кожному по-різному реагує, але в те, що є певна "хімія тіла", то я вірю, бо по Даркові вже багато разів бачила. Зрештою, алергії теж ніхто не відміняв, а це теж реакція на певні продукти, тільки вже дуже видима, або й небезпечна, а бувають менше небезпечні та видимі. Хоча все одно шкідливі. Даркові деякі продукти ніби стіну в голові будують ніби стіну, він перестає чути й думати про наслідки. Ну, тобто покарання в нас є. Я скасовую певні речі, в основному компутер та айпод. Але я просто змінила те, як я про говорю. Я не кажу: ти не маєш того й того, бо ти зробив те й те. Він як вчудить щось, то питає, чи я зла, а я тоді відповідаю, що ні, я сумна, бо тепер йому не можна бавитися компутером чи айподом. На це він сумно відповідає: я знаю. А тоді додає, що зате завтра він буде вважати й тоді зможе бавитися. То мені теж нелегко далося, але от якось одного дня взлилася на себе й пообіцяла собі, що треба позитивом "лікувати" і я зможу! І воно якось тримається... Богові дякувати! Наш сімейний лікар сказав, що це взагалі не проблема, бо для дітей його віку це нормально. Тому я то взагалі відсунула геть. Мене більше хвилює саме ота розсіяність уваги. Даркова увага всюди! Його все цікавить. Дуже важко йому створити умови для праці чи навчання, де би він ні на що не відволікався. А з іншого боку: дай йому леґо - і він не відволікатиметься взагалі.
Відповідь: Гіперактивність? Мене останнім часом ця проблема теж дуже хвилює і я не знаю, що робити. Доня з народженна була неспокійною, збудженою, погано спала і тд. До лікарів я не зверталась з тим, бо не хотіла, щоб дитину "залікували". Зараз їй 2.4. З одного боку нормальна, добре розвинута на свій вік дитина. А з іншого - я часом просто зовсім виснажена від неї. Не можу сказати, що вона якусь шкоду робить чи збитки, але її завжди всюди багато. Щоб поїсти, то вона буде 10 раз ходити з кухні в кімнату і назад, стояти і крутитись, співати і танцювати. Збори надвір можуть і годину тривати, якщо її не підганяти, бо вона то одяг мусить передивитись, то вже книжку знайшла і мусить почитати і тд. Груди як їсть, навіть в сні, то постійно ручкою теребить другу цицю, ногами дригає. На гойдалки піде - буде бігати від одної до другої і третьої, і так по колу, на кожній по 1-2 хв. І чим більше вона втомлена, тим більш стає збудженою і такою "перемеленою". Бувають, звичайно, хвилини спокою і зосередженості, коли, наприклад, конструктор складає, чи книжку з нею читати, але та збудливість і розсіяність дуже мене насторожує. Наразі сподіваюсь, що з віком якось воно трохи внормується.
Відповідь: Гіперактивність? Ну, тут радять дієту (дивитися, які продукти є збудниками) і виховання. Шкільні психологи радять накачати наркотою, але то є порятунок для вчителя, а не для дитини, тому я нашому шкільному психологу зразу сказала: ніяких ліків. Най шукають підхід. Вам просто треба прийняти, що дитина така є, і це така її норма. Щодо гуляння, та й інших занять також, робіть відлік. Через 10 хвилин ідемо гуляти... через 8... через 7... 6... 5... одна хвилина... Нам то дуже допомагає. Те саме з поверненням додому. Головне послідовність. Остання хвилина, остання ложка - значить остання. Ніяких "ще одних".
Відповідь: Гіперактивність? мені так язик чешеться розказати, що на це мені сказали в нашій школі - але не хочу будити псів та інших чудовиськ, бо вони тільки і чекають ну, можна розсіяністю називати, а можна допитливістю і інтересом до життя ))) до речі, я зробила таке відкриття - може, комусь пригодиться: у нас на духовці електронний таймер, і спочатку у формі гри - (бо доня бачила, як я час виставляю на готування, та й взагалі на будь-що) - дитина захотіла наставити час - я швидко зорієнтувалася і перевела у потрібні дії наприклад, довго зранку збиралися - так наставляємо, наприклад, 15 хв. - і вона має встигнути. їй то дуже сподобалося - такі собі змагання. це тепер стосується всього - поїсти, поприбирати іграшки, мультики дивитися - і працює дуже і дуже чітко, без сваріння. бо раніше - по сто раз можна було казати - і нуль реакції. вже десь місяць так "бавимося" і я помітила, що це дуже дисциплінувало її - навіть сама собі виставляє час на щось. і у самому часі стала орієнтуватися - розуміти, що то є 5 хвилин, а що вже 7 ))) не знаю, наскільки того вистачить, але поки працює. і автоматично напевно дитина вже "забула", що то таке над тарілкою сидіти безкінечно (бо ж відволікається весь час на все, що навколо, або просто щось згадала і їй конче зараз треба розказати). знає, що час біжить - треба встигнути, а потім і все решта по черзі робити. вона у мене так само розпорошувала увагу - складає іграшки, аж раптом книжку побачила - чого б не почитати, а про іграшки вже забула, переступила і пішла. і так у всьому. Близнюки. )))
