Відповідь: Физическое наказание детей а я подумала, що ви героїчно терпите, доки малеча догори ногами ходить
Відповідь: Физическое наказание детей + 10000% Я вчора тріпнула свою.... Не те щоб дуже сильно, більше накричала... зігнала свою втому і роздратування... І причина дрібязкова - вирішили підписати бабусі відкритку до дня народження, Вона вже так гарно писала своє імя, а то замість букви Я намалювала Ф, і зіпсувала відкритку, я розізлилася.. Воно бідне так відреагувало з несподіванки, бо я рідко кричу... Розстроїлась, почала швидко все складати, стоїть дивиться оченятами повними сліз... Як я жахливо себе почувала!!!! Просила вибачення. Воно спить, а я гляджу її по голівці і сама ледь не плачу. Совість мучила страшне!!!! І розумію що після того лишній раз не приструню її, навіть тоді коли і треба, бо буду згадувати ту ситуацію. Треба якось вміти себе тримати в руках, бо ніякий гнів, роздратування не варті сліз власної дитини!
Відповідь: Физическое наказание детей Я така сама мнима,крикнути можу та тріпнути дуже,дуже рідко.Хоч з двома не дуже й то легко,мала в мене холерик-зачипає старшого.Та потім так само місця собі не знаходжу,стараюсь якось виправляти ситуацію.
Відповідь: Физическое наказание детей Ми з чоловіком свою доню ані раз не вдарили за 13 років.Хоч скажу чесно:,що були хвилини, що хтілося взяти за шкірку і так потристи аби знала...Але я сама ніколи не була луплена та й так доньку виховую.Дівчинку взагалі неприпустимо бити, та й до хлопця мусить бути підхід.Слова вдало підібрані і у відповідний момент завжди краще ляпаса.А ще наші діти частенько копіюють нашу поведінку,тому вартує замислитись над тим,що ми говоримо і як себе поводимо в присутності наших дітей...
Відповідь: Физическое наказание детей До теми. Колись виростав із японками. У одної моєї коханки її тато вішав її верх ногами до стелі коли капризувала. У другої батьки не мали права зайти без дозволу до кімнати. Можу тільки сказати що друга мала сильнішу натуру.
Відповідь: Физическое наказание детей А я... Теж інколи кричу і зриваюсь, і рукою по дупі надаю, а потім сяду думаю- во я свиня! Але після всього ми миримося ОБОВ'ЯЗКОВО, і спокійно висказуєм свій погляд на ситуацію. І я рахую, що ляпнути треба, але вміру і рукою. А ще я ставлю в кут, кажу подумати, а потім питаю, що він зрозумів (сину 4роки) вроді діє
Відповідь: Физическое наказание детей Маю питання, щодо певної пригоди. Йшла нещодавно тунельною дорогою, на зустріч вибігає хлопчик, рочки 2-2,5, його наздоганяє мама, притуляє до стіни і б"є по лиці, сварить, скільки вона має за ним бігати, чого він втікає, і "якби тебе хтось вкрав".... все досить бурхливо, малий стоїть, влип у стіну.... здається вона ще раз його пальнула, але я в тому шоці все запам"ятала як сон.... язика проковтнула від тої сцени, минувши їх на 2-3 кроки вже почала шкодувати, що не зупинилася і не сказала пару слів тій вар"ятці... отак йшла і сварилася всередині себе, усю дорогу. Якщо бачите, що батьки "виховують" своїх дітей таким чином, варто втрутитись? Мене в якусь секунду спинила думка, що вона потім ще гірше ту дитину стовче, як я її розізлю своїм втручанням у "виховний процес"
Відповідь: Физическое наказание детей Нажаль у мене відповіді нема...Але це питання мене теж турбує. В мене сусідка так дитину "виховує", дівчинці 3,5 рочки.Уявляєте? Я колись делікатно увагу звернула, то ше наслухалась типу:"Маєш свою от і виховуй!" А ті побиття стали регулярні тільки вдома, а на вулицю чути приміром, як дитину "спати" кладуть в обід. Як бути?
Відповідь: Физическое наказание детей Моя мама, коли я прийшла до хати і отой жах розповіла, одразу сказала, що за кордоном ту маму притягли б до відповідальності, і провели, як мінімум, виховну роботу, з приводу жорстокого ставлення до дитини..... а у нас..... ех
Відповідь: Физическое наказание детей Хтіла написати що є такі методи "нефізичного покарання" що кращеб вже по дупі дала ніж так:Сусідка свою малу закривала в загальному коридорі і вимикала світло і йшла додому,а дитина там плакала ,аж ричала-до сслова :виросла замкнута дитина і має купу комплексів.Така собі покірна"рабиня".страшно! І ще :діти теж відчувають різницю:ми гуляємо і тут мама одна починає свого малого шарпати і так добре вальнула...ну дитина в крик,а мій малий став дивиться і каже:Мама а ти мене собі народила?і любиш навіть нечемного?кажу:так а тато любить?кажу так.А баба і кота і мене любить?кажу так!а що таке??..а він так мене обняв і каже а ти мене не бєш,бо любиш?а чого того хлопчика так бють вони його не родили собі?то хай поміняють на іншого чемного якщо не люблять.. так мені неприємно стало що малий бачив то все.,а ще більше непособі що я колись його сама по попі шльопнути могла.Він і зараз не все розуміє а тоді ж взагалі ще мацьопка був...якось після пережитого з ним-навть голос підвищувати не хочеться на нього не то шо руку піднімати. А ще дуже мене вибиває з колії коли дитині кажуть он іди тебе зараз той дядько /тьотка забере..і як завжди десь поряд є "добра" дядька/тьотка яка тут як тут і ці противнющі слова:Ой який нечемний я тебе в мішок...бла бла бла..спостерігала неодноразово таку картину!"
Відповідь: Физическое наказание детей Можливо не зовсім відповідь на Ваше питання, але все ж - у кожної людини є важкі дні, є зриви, є накопичений негатив який назбирується і чекає тої останньої краплі і є багато обставин про які ми як перехожі чи як сусіди можемо не знати. Якщо я бачу щось подібне на вулиці - вважаю за потрібне не втручатись - оскільки розумію, що бачу перед собою лиш вершину айсберга. Мала теж пару подібних випадків, але коли пережила такий зрив сама зрозуміла, що не завжди то що ми бачимо - може підлягати однозначним висновкам. (коротко: був дуже важкий день я із двома малими із самого ранку була на ногах і вирішити усього треба було багато і встигнути, протягом дня старалась все малим пояснювати що і для чого і заохочувати - вже при повернені додому мала вирвалась мені з руки і мало не втрапила під машину - визнаю зірвалась - так добряче тріпнула дитя по дупі, аж рука заболіла. Знайшлась одна жінка,яка висказала мені тераду про мої методи виховання. Я її з одного боку можу зрозуміти - вона побачила лише навіжену маму що бє свою дитину на вулиці і налякану заплакану дитину (ситуації попередньої жінка не бачила)). Після того дуже не люблю коли мені роблять зауваження з приводу виховання моїх дітей і не роблю їх нікому. Маю думку, що такі речі мають залишатись на совісті батьків. Можливо у вашому випадку те ж було щось подібне і надалі мама із сином вирішили це питання та порозумілись і зробили висновки. Я не вигороджую тут випадки насилля та знущання в сімї - це окрема тема. Але навіть тут, маю сумніви, бо згадую одну дівчинку (батьки алкоголіки які відповідно і виховують і ставляться - побої деколи видно). Коли із нею розмовляли з цього приводу соціальні служби - вона завжди казала, що впала. Висновок напрошується один - дитина залякана. Я прозріла, коли розмовляла із цією дитиною. Дитина у 6 років - вже дуже чітко розуміла, що тим тьотям треба брехати, але не тому що мама із татом побють ще більше, а тому що в неї заберуть її тата і маму, а вона їх дуже любить і боїться їх втратити. У подібних ситуація потрібно виходити із істиного інтересу дитини, а не з того що ми завважали для цієї дитини істиним інтересом.
Відповідь: Физическое наказание детей Думаю, що варто щось сказати, що саме залежить від ситуації. Але мовчати неправильно.
Відповідь: Физическое наказание детей А я погоджусь з MAXAMAK, тим більше якщо людину не знаєш, то важко зрозуміти ту людину. Звісно, якщо це знайомі люди, або сусіди, і ви впевнені, що це не просто так сталось, а випадки, які набули регулярності, то тоді звісно, треба тій людині звернути увагу..
Відповідь: Физическое наказание детей А ще спало на думку, що коли ти при дитині втручаєшся у виховний процес-то провокуєш на перепалку при дитині, що не є добре, і відповідно то може стати причиною до втрату авторитету перед дитиною мамаи та бажанням дитини маніпулювати таким чином. Сама іноді зриваюсь, не тим тоном, не ті слова. Але мені не хотілось би чути чужих розумних слів, бо теорі -то не практична ситуація.
Відповідь: Физическое наказание детей Я також думала, що ніколи не битиму своїх дітей. Проте старша так вивела мене із себе (я себе не захищаю), що я дала їй ляпаса. Це моя помилка, таким чином вона зрозуміє, що де закінчуєть слово - починається сила. Треба себе більше тримати в руках, але, знову ж таки, це тільки теорія.....
Відповідь: Физическое наказание детей підтримую, тому і виникло це питання, бо тут навіть не так втрутитись, як захистити ту дитину
Відповідь: Физическое наказание детей Ми малого часом можем по дупці ляснути, але бачу, що не дуже те ляскання й діє. залежить все від характеру дитини. він у нас, як партизан - катуйте - не здамся а от щодо розеток - тут уже справа серйозна і небезпечна. про такі речі я синочкові складаю казки і розповідаю до ситуації. наприклад, про хлопчика, який запхав в розетку дротик чи деталь від іграшки і його зла блискавка , яка при цьому з розетки по дротику вилетіла, забралу туди ж... отака страшна казка )))) але подіяло. про розетки дитина забула. ще стосовно стояти під телевізором - теж подібна казака про бідну дівчинку, яка любила стояти під телевізором і якось... ну а далі теж страшна історія, яка погано закінчилась. і теж діє
Відповідь: Физическое наказание детей І призведе до ще більшого зриву і мами і дитини. Також вважаю втручатися не варто, ну хіба в крайних випадках.
Відповідь: Физическое наказание детей Абсолютно згідна. Тим більше (знаю по собі), після таких ситуацій мені буває дуже кепсько на душі, бо розумію, що - неправа. І якби в цей момент, коли я сама себе картаю за зрив на дитині, ще хтось незнайомий почав розповідати, що я не так виховую свою дитину, то навіть не уявляю, що би було...
Відповідь: Физическое наказание детей Ми купили заглушки у розетки, коли менший малий почав з цікавістю їх вивчати. Тоді йому вони швидко набридли. А в мене зараз знову виникає проблема з тим фізичним покаранням (наказанням ) дітей. Вже кілька днів не можу собі дати раду зі старшим. Можу йому раз зробити зауваження чи прохання, другий, третій......... От вчора не втерпіла та притулилась до його попи рукою. Правда, відразу зрозумів, що має зробити. Мені здається, що то й нас починається "криза перехідного віку" (хоча ніби ще трохи зарано), але з другого боку, то також не вихід, коли до нього буде доходити через такий спосіб. Поділіться, будь ласка, може хтось потрапляв у таку ситуацію, як з неї вийти. З меншими поки що даю собі раду, а от зі старшим......