Сьогодні при ДН наших доньок при розмові що татова роль не надто велика в вагітності, згадалось як наш тато переживав кожну мою вагітність, це так зване симпатизування вагітній. Мені було часами навіть смішно, бо коли я завагітніла у нього з’явились нудота зранку і паморочення голови. Раптом мій чоловік мав усі симптоми вагітної жінки, але при тому що я переносила вагітність досить легко. І так бідака мучився всі девять місяців поки не народила і народжували ми разом. Он мій коханий цілу вагітність за мене переживав і так чотири рази, але найбільше що у нього було то це гніздування. Я перед тим як іти на пологи лежала з задертими ногами догори і дивилась телевізор (наскільки вдавалось) а він бігав по-хаті і робив ремонти, клав нову підлогу, малював хату, але якраз перед тим як я пішла народжувати. Тому не можу сказати що наш тато не приймали участі в вагітності, а ваш? А у вас таке щось було?
Відповідь: Вагітність і муж То, напевне, про четверту вагітність? (від радості) Є багато прихильників теорії, що симптоми вагітності часто мають психологічну основу (а-а-а-а! я вагітна, вже нудить) На запитання топіку. -Не страждав.
Відповідь: Вагітність і муж Наш татко однозначно каже, що вагітні МИ. Його не нудило, голова не болить, але он пузо трохи збільшилося. Поза тим, просто повний розуміння, дбає про мене й дитятко відповідно. І щодо комфорту, і щодо харчування, і хорошого настрою, ну взагалі якось усе дуже позитивно, хоча й суворо іноді, якщо лінуюся піти погуляти. :shy:
Відповідь: Вагітність і муж Та якби... це власне з самої першої вагітності. :girl_in_dreams ну так про це і кажуть, що він чисто психологічно робився хворий. Але поза хворінням приймав активну участь в вагітності. Ходив зі мною майже на всі візити до лікаря. Пропускав лише ті під час яких працював.
Відповідь: Вагітність і муж в нас аналогічно але обоє без токсикозу від першого дня в жк разом, аналізи здавати разом, (баночку він на 7-ий поверх носить), УЗД разом, більше того, я без нього тільки вдома, коли він на роботі, а як треба десь, то завозить-проводить-забирає, от так мене пильнує навіть вночі в туалет зі мною будиться кілька разів вередував, що я не вередую, каже :"ну що то за вагітна , що нічого їй особливого не хочеться?" в дитячих магазинах просто міняється на очах, все йому цікаво, все дииться-мацає-питає і так від того кайфує вранці стаємо разом, спочатку годує мене сніданком аж тоді йде на роботу, каже інакше з хати вийти не може завтра на курси для вагітних йдем разом,народжувати теж плануємо разом. Каже якби міг то б і носив сам.
Відповідь: Вагітність і муж Заздрю Вам білою заздрістю. Мій "по долгу служби" цілими днями на роботі. Йде на неї, коли я ще сплю, а приходить іноді, тоді коли вже сплю. Сніданки готував тільки на початку, коли в мене був токсикоз і я просто не могла встати з ліжка і то по великих святах...Пр відвідування ЖК і мови не може бути, - робота!!! Він ще до тепер флюрки не може зробити ( а в мене вже 32 тиждень пішов!!!!) На УЗД правда їздили разом і то прийшлось йому телефон геть вимикати, бо співробітники не давали спокою. Але дитинку, яку ще не бачив, певно любить більше, ніж я і вже дні рахує до моменту народження Впевнена на всі 100, що буде гарним татком!
Відповідь: Вагітність і муж Мдя......... добре, коли татко хоч сніданок готує........ то так приємно і навіть необхідно, коли лежиш і не маєш сил навіть голову відірвати, не кажу вже про їжу....
Відповідь: Вагітність і муж Мій коханий теж мені готував сніданки, та й не тільки, коли в мене токсикоз був. А ще ганяв всіх родичів, щоб біля мене не курили. Возить мої аналізи в поліклініку, і на УЗД завжди разом. На разі окрім флюрки більше нічого не здавав, але сказав що буде кров і т д здавати якщо треба. А от сенсу тягати його за собою кожен раз в ЖК зовсім не бачу. Єдине що ніяк не можу вмовити його на сімейні пологи.
Відповідь: Вагітність і муж Мій чоловік і кухня - речі несумісні. Коли я вийшла з лікарні (після підтримки), то він сказав, що готуватиме сам, щоб я відпочивала. І от в перший вечір після приїзду додому татко начистив картоплі і поставив варитися. Через деякий час як почало смердіти димом (а в мене токсикоз страшний)!!! Я в туалет, чоловік на кухню - картопля чорна, води нуль. Ви би бачили його очі, мало не плакав. Хотів найкраще, а зробив ще гірше, бо сиділа потім я довго на вулиці, щоб не так тошнило від запаху диму. Відтоді він тільки на підрядних роботах - почисти, поріж і т.д. А у решті все для мене робив. Навіть перший ноут тоді купив, щоб я лежала і в неті сиділа, а не сиділа за столом .
Відповідь: Вагітність і муж Я свого ніколи ні до чого не силувала, щеб пак - той кого посилуєш. У нього в самого бажання було везти мене і бути зі мною. А питання про те що він зі мною не піде на пологи навіть не поставало. Йому було дуже лячно але він цього мені ніколи не показав а я на тому не наголошувала, йшло все своїм ходом.
Відповідь: Вагітність і муж ну, тягати справді не варто, в мене як і в Марусі-мами а тут думаю, теж силувати не варто, чоловік має сам розуміти-хотіти бути біля вас під час пологів.....бо насильно добре може і не вийти, поговоріть без вмовлянь, може передумає
Відповідь: Вагітність і муж Мій чоловік абсолютно не був " вагітним"...тобто не пригадую якихось надзвичайно "телячих нежностей" чи сюсюкань навколо мене...Та й я від першого до останнього дня пробігала, і зовсім не переймалась своїм станом, ніколи не відчувала себе якоюсь особливою...все йшло своїм ходом. Вийшло піти разом на узд- пішли, не вийшло в чоловкка з роботою- пішла сама,незна...щось в тому трагедіі не бачила. напевне кожен має того мужа, якого хоче мати. Взагалі не дуже люблю отих сюсюкань з вагітними...а ще коли жінки самі себе підносять на п"єдистал то взагалі капец....типу я одна така вагітна, бач яка я особлива.То природній стан, треба продовжувати жити в тому ритмі в якому ви з чоловіком звикли і все буде гуд
Відповідь: Вагітність і муж А багато таких зустрічали? Ото в нас так із Дарком було. Пробігали кожен у свому й не помітили. На ультразвуку лише раз були. Пологи свідомо пережили й спільно. Так що хоч то було добре. А зараз із самою вагітністю інакше то все переходимо. Каже Роман, що більш свідомо й повно. Все таки то є особливий час і пробігати його знову ми не хочемо. Надто він цінний і не так часто в житті буває... Ніяких сюсюкань, але особливе відчуття однозначно з*явилося. Хоча розклад дня й не змінився. Тільки Роман інтенсивніше над роботою працює, аби до вересня максимально встигнути написати. :xaxa: Правда, в нас іще один важливий момент - Дарка треба підготувати до народження дитятка також. І я точно знаю, що він то буде пам*ятати все.
Відповідь: Вагітність і муж хех, я сюсюкань взагалі терпіти не можу ,але не залежно від вагітності, а просто мене таке денервує, але про це ніби і не йшлось турбота і співпереживання то не синонім телячім ніжностям
Відповідь: Вагітність і муж а мій чоловік не мав коли бути "вагітним", бо ми родили таке чудо як ремонт) класний стан був) мій чоловік каже шо я була замріяна (читати загальмована)))))
Відповідь: Вагітність і муж Мій тоже не був "вагітним" але коли я завагітніла, то все таки багато чого змінилось. Змінилось в основному його відношення до мене, до моїх потреб та бажань. Я не можу сказути що сюсюкався, але якщо я казала що втомлена і не хочу чогось робити, питання більше не піднімалось..... Якщо я хотіла щось особливе в харчуванні - прошу дуже. Основною зміную було те що я перестала їздити громадським транспортом. Тобто до того часу бувало що могла поїхати на роботу чи десь маршруткою, а під час вагітності я сказала що "хорошего понемножку" і я з дитиною також заслуговую на комфортне пересування. Тому під час вагітності, да і вже зараз транспортом інакшим крім свого я не їзжу. На УЗІ зі мною ходив бо йому було цікаво , аналізи на 7 поверх зранку носив коли я вже в декреті була. Чемно витримав наші багаторазові походи-смотріни на ліжечка, калясочки, дитячий одяг, чемно слухав мої доклади про те як корисно татові бути присутнім на родах. В результаті спільні пологи, перерізав пуповину і тримав донечку на руках. Після того поки я була перші дні вдома, вирішив всі питання з моєї лікаркою в ЖК, з лікарняним, з оформленнім всіх документів на отримання дитячих грошей. В общєм зробив і вирішив все... я лише займалась дитиною.
Відповідь: Вагітність і муж Мій муж виявив щенячий восторг, коли я повідомила, що вагітна. Відразу збігав в магазин і купив йогуртів і пару соків. Все. Цілу вагітність був спокійним, як удав. Тільки переживав, коли пару разів була загроза викидня. На УЗД ходив, бо було цікаво. Два рази пішов зі мною в ЖК - один раз здавати якийсь аналіз, і другий - коли я оформляла декрет. Коли їхала швидкою в пологовий, поцілував на прощання і поїхав у Стрий читати свої пари. І по всьому. Несентиментально якось вийшло. Неромантично. Фі! І взагалі, під час моєї вагітності коло мене найбільше свекруха скакала. Коли мені поставили загрозу викидня, в неї аж сльози в очах стояли і голос тремтів.
Відповідь: Вагітність і муж Ой ....я то вже давно було Ну, почнемо з того, що мій муж швидше за мене знав, що МИ вагітні ну, тобто, коли в мене ще були сумніви, то він вже чітко казав ---неа, там є ляля в ЖК ходив зі мною перший раз.....а потім відвозив і забирав, бо так, як я в лікарки сиділа по годині і лялякала про свправи вагітні, а в кабінет він не заходив, то за ту годину їздив по справах. Маршрутками теж старались не їздити Ходив на курси для вагітних і на половину походів за речима 9 я більше з мамою ходила) ...Особливим задоволенням для мене ( ну, не знаю, як для мужа...) було вже на місяці 8 розкладати всі накуплені для мальоти речі і уявляти як то буде. До речі, то може дивно...але за всю вагітність Ярко мені ніколи не снився так, щоб я пам"ятала його обличчя..а от до татка приходив в сни ...і народився точно таким же, як тато описував мені. Минала наша вагітність класно....єдиним "капризом" було те, що муж мене роззував і деколи взував... Читати про вагітність не читав, але родити пішов з власної волі про що зараз гордо всім розповідає. Короче ..з таким ставленням можна як Маруся , і 4 родити
