Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Їздили на Паску до моєї бабці. Так, не надовго. В суботу після обіду приїхали, а в неділю в першій - назад. Ну і по дорозі ще до мужа бабці заїхали на 3 години. І вернулись до дому дуже втомлені:8: В моєї бабці зібрались 5 кобіт + доцька муж сказав, що то просто капець (мій тато з чоловіком маминої сестри не змогли приїхати). Перші 2 години всі тішились нашою доцьою, а потім почалось: ти її так не бери, туди не клади, а як ви будете з нею спати, а як мити, перебирати, а вона може замерзнути якщо кожуха не вдіти. От вам і 4 покоління під одним дахом В бабці мужа теж тяжко було, бо всі намагалися мене нагодувати, всім із святкового столу, а я на дієті, бо мала має діатез. Я сто раз почула що баба, мама, сестра якоїсь цьотки, жінка брата мужа їли все, і то ніц не сталося з тими дітьми. От вам батьки, родичі - і це тільки за вихідні дні. Дуже тішусь з того що живемо окремо А ше свекор видав, що всі живуть поколіннями і то є нормально, а ми от такі не правильні. На запитання до чого то, так і нічого не відповів. Я б дуже не хотіла знати, як з ним уживатись
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Їсти варити, чи прати - це одне, а от з дітьми допомога -коли разом жити. Ми жили і разом з батьками після одруження- було нормально, тепер окремо -також добре. Можу впевнено сказати, я б жила зі своїми батьками разом якщо б був великий особняк, або хоча б на одній сходовій клітці тільки в різних квартирах. Хто може відразу після одруження йти на окрему квартиру -молодці, бо як я вийшла заміж в 90-х роках, то навіть на продукти не вистарчало, не говорячи, що десь знімати хату. А взагалі у кожного своя доля!
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? не знаю статуту Вашої сім.ї, але чому це все не може робити Ваша половинка?
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Ви глибоко помиляєтесь. Он я живу зі своєю мамою і неодноразово приходячи з роботи мала ще подбати про те аби діти зробили уроки, зварити їсти і все решта. Тому нераз ночами не сплю, бо вдень не встигаю всіх обійти. Я за те щоб жити окремо від любих батьків, і чим далі тим більше в тому переконуюсь. Свою дитину вижену або сама заберусь і піду. Я не буду з ними жити. Поряд - так, але не з ними.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? а от я не знаю що робити,коханий після весілля хоче щоб ми жили з його татом,а я не дуже в захваті від цієї ідеї. І з одного боку розумію його,а от з іншого- в його тата такий важкий характер......
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Я також вважаю, що молода пара повинна жити окремо від батьків. Я б мабуть вже давно зі своїм чоловіком розвелась, якби жила з його чи моїми батьками. А так посварилися, ніхто не ходить і не капає на мозги, через півгодини вже навіть не пам"ятаємо за що посварилися.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Так склалося,що я 5 років живу з свекрухою.Це нагадує життя в гуртожитку. Все нормально коли ніхто ні до кого не пхається. Є настрій - поговорили, нема розійшлися по кімнатах і допобачення, місце перетину - кухня. Не хочеш спілкуватися - включив телевізор, робиш вигляд що дивишся і ніхто тебе не чіпає. А мій чоловік так живе напевно все життя. А ще я маю знайомих які не одружувалися доки не купили квартири - і так зустрічалися більше 10 років. То не кожен зможе, так можна втратити стосунки і не дочекатися.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? те яке життя з батьками видно одразу ж по сусідньому з назвою теми смайлу... авторка так вдало обрала!:xaxa:
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Я жила з батьками з одруження,та й досі,хоч залишився лише тато. З першого дня мама баняки поділила,і готували ми кожен окремо,"свої" кімнати прибирали самі, а місця спільного користування по-черзі, прасування,прання і таке інше-також самі собі,навіть ремонт робили не тоді,коли батьки, а тоді,коли в нас з"явились гроші. Комуналку платили пополам,а на всі великі покупки спільного користування скидались. Тому жити з батьками,сподіваючись на те,що за тебе будуть все робити - це якась дитячість,та й при всьому бажанні не завжди так буває. Приймаючи рішення про спільне проживання треба враховувати всі + і -. Може це в фінансовому плані і дешевше обійдеться,але Ви ніколи не будете самі,окремою сім"єю, втручання буде обов"язково,+ під настрій завжди можете дістати купу негативу від "чому кружку не помила" до "не за того заміж вийшла". До тогож запросити когось в гості буде проблемою,за це нам треба було домовлятись заздалегідь,але от гості батьків-це святе,бо це ж їх хата. А от коли з"явились діти було трохи легше,бо на годинку-дві можна було залишити,та й попросити,щоб з садочка забрали чи завели на гурток. Хоч загалом все було, і є не так вже й погано,а про те,щоб жити окремо не було й мови- куди ж ви підете,в нас же 4 кімнати?
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Не обов'язково чекати поки появляться гроші на квартиру так можна і все життя прочекати, можна ж для початку кваритиру знімати.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Хоч я не нарікаю зовсім на чоловікових батьків, скоріше навпаки. Мидля СВЯТОГО СПОКОЮ, щоб не спокушати долю, теж знімаємо квартиру. Краще побачитись в неділю і свята і завжди будеш хорошою чи хорошим. Я проти того, щоб жити з батьками, ну хіба в тому випадку, що немає іншого виходу...
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Може якщо пишу не зовсім в тему, то підкажіть куда писати.... Ми живемо ніби й окремо, але дууууууууже близько від моїх батьків. Хоча ті проблеми можливо і від відстані не залежать. В мене таке враження, що контролюють (варіант мама хоче бути в курсі) кожний мій крок - встати зранку - позвони, йдеш гуляти - позвони, ну і так майже про кожну дію. Пробую варіант потрохи менше, рідше звонити - ображаються. Сьогодні ввечері поговорили з мамою, а через три години дзвінок - чого не звониш? і вже з образами.... В мене враження повністю спільного життя з батьками з частим відчуттям провини за те що живу не так як вони цього хочуть. Може хтось виходив з такої ситуації?
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? В нас аналогічна ситуація, живемо в одному будинку, але стосунки зовсім інші. Я не можу натішитися з такого стану справ, коли мені треба допомоги або щось позичити, вони зразу ж приходять, але в наші сімейні справи НІКОЛИ не втручаються, поки ми не попросимо. В чоловікових батьків, до речі, така ж позиція.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? і в нас таке саме переговори в моєму випадку не принесли результатів - ввімкнула ігнор..
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Якщо Ви живете недавно окремо від батьків, то, думаю, що вони ще по інерції це роблять. Вони звикли, що Ви постійно з ними, що Ви поряд, а тут - Ви пішли, і залишили пустоту. Їм, напевно, важко усвідомити, що їхня маленька донечка, яка прибігала і сідала на коліна, вже виросла і хоче самостійно будувати своє життя. Тому, варто трохи потерпіти. пройде час і ваші батьки звикнуться, що Ви - окрема сім*я, якій варто дати "набивати гульки" самостійно. Трохи терпіння і все буде добре. Попробуйте спокійно мамі пояснити, що Ви не завжди маєте можливість передзвонити. Вона повинна зрозуміти.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Йой, як Ви таке витримуєте??? Та поясніть мамі, що Ви вже далеко не дитина, а повністю сформована особистіть з своїми певними вподобаннями та інтересами...але не так, сюсі-пусі, бо тоді мамуся подумає, що то черговий дитячий каприз, а серйозно, з певними аргументами (сімя, чоловік, якісь конкретні границі обгрунтуйте) Звичайно, що то важко отак обрізати кінці і мама завжди буде мамою, людиною з якою можна обговорити все, порадитися...та все ж, якщо вона буде "контролером" від цього ні їй ні Вам приємно не буде.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Жінка потребує мати власне «гніздо» – Ой, ми ніби крила розправили. А наше подружнє життя отримало новий, свіжий виток розвитку!.. – захоплено розповідала Наталя. – А я тепер в одних трусах можу ходити по хаті, - із почуттям вдоволення вставив Сергій. Це мої знайомі розповідали про те, як стали жити після переїзду із дому батьків чоловіка у свій власний. Молоді подружжя часто потерпають від того, що, не маючи власного житла, змушені ділити дах разом із батьками одного з молодят. Досить часто такі умови життя ведуть до того, що подружжя просто розпадається. Зрозуміло, що не кожен може дозволити собі придбати будинок чи винайняти кімнату. Але окремий куточок, навіть у батьківській хаті, подружжю просто необхідний. Найбільше через відсутність власного куточка потерпає ВОНА. Жінка ототожнює себе із своїм помешканням, чи навіть із своїм робочим місцем. Це прояв назовні її «Я». Мабуть, не раз доводилося спостерігати на роботі, як нова колега-жінка, щойно прибувши, вже чіпляє біля себе на стіні якусь картинку. Потім звідкись беруться вазони і вазочки, статуетки і світлини. І за якийсь час видно, що тут сидить саме Тамара Іванівна Іваненко. Тим паче із помешканням – тут якраз має бути можливість, аби її душа розвернулась і втілилась у тих фіранках з маками, у тій канапі, яку вона поставить саме на кухні, хоча в батьківському домі її мама завжди була проти цього. Проблеми з облаштуванням гнізда виникають не тільки у площині «свекруха-невістка». Донька з мамою можуть не миритись тільки через те, що мамі дуже хочеться струнким рядом виставляти на ліжках файно вишиті подушки, а донька переконана, що це вкрай старомодно. Хай не у вишуканому, але у своєму власному куточку жінка насправді відчуває себе щасливою. Бо це – вона сама, частинка її серця, що вкладена у кожну деталь вашого гніздечка. Тут вона почувається у своєму середовищі, де їй комфортно і затишно. За таких умов жінка широко розправляє крила і вже не нагадує зацьковану агресивну істоту, котрій остогидли рожеві фіранки в кухні (однак, які вона не має права змінити на свої улюблені бузкові), або котра хоче до півночі розтягнути вечерю з чоловіком і не чути голосу, хоча і доброзичливого, але з нотками контролю: «Дітки, ви ще не хочете спати?» Власне помешкання для молодої сім`ї також означає і започаткування традицій їхньої родини. Наприклад, ваші батьки ніколи не молилися спільно перед споживанням їжі. Або ж взагалі не мали традиції робити сімейні обіди чи вечері. А ви давно про це мріяли і у своїй сім`ї старатиметеся це реалізувати. Розумію, що в теперішній час далеко не кожна сім`я може дозволити собі мати свій дім чи квартиру. Але це не означає, що ви не можете бути щасливими. І про це свідчать історії життя інших людей. Наприклад, батьки моєї подруги все життя прожили у хаті свекрухи, яка злісно ненавиділа невістку. Молодій жінці не раз доводилося у свою кімнату лізти через вікно, щоб не перетнутися із мамою чоловіка. Але, розповідає подруга, вона ніколи не бачила, щоб її батьки сварилися. Щодня тато цілував маму вранці і повертаючись з роботи. Вони виховали п’ятьох дітей - впевнених у собі людей. Отже, щастя можливе. І воно залежить від нас самих. джерело
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Істинна правда. Навіть вже немаю, що добавити....у цих рядках викладено ВСЕ...і фіранки, до тушноти надоївші, і традиції разом обідати чи вечеряти, які так вже хочеться започаткувати у власній домівці, здається такі прості дрібниці, але як же ж ці дрібниці ВЖЕ ДОСТАЛИ!!!! Тільки, насправді , у власному помешканні жінка може бути справжньою берегинею сімейного затишку, тепла та вогнища, хоч як це меркантильно виглядає...але це так
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Дорогі мої! На мій погляд, Ви звертаєте увагу на свої проблеми "...життя з батьками з частим відчуттям провини за те що живу не так як вони цього хочуть" і т.п. А Ви взагалі думали як себе в такій ситуації почуває Ваша половина, ага він самий поки що чоловік. Дівчата будьте передбачливіші, Ваші стосунки з батьками це звичайно важливо, але Ваші батьки, як би Ви цього не хотіли, для Вашого чоловіка батьками не є і звичайно такий контроль його мьяко кажучи "дістає". Тому думайте шановні і можливо цей аргумент додасть Вам наснаги і прискорення у вирішенні питання "контролю".
