Відповідь: Відпочинок з дитиною - так чи ні? перечить..залишив у бабусі, а сам лежиш на дивані і дивишся ТБ, отже, ти - безсовісна мама ---------- Додано в 20:06 ---------- Попередній допис був написаний в 20:04 ---------- то як пояснити, домовитись...чи то все "психологическая теория"?
Відповідь: Відпочинок з дитиною - так чи ні? ну доповніть... раз так хочеться.- Я ж знаю про що пишу, мо коліжанку що живуть з батьками...так там для дитини абсолютно немає різниці з ким бути, бабою дідом чи мамою...бо вони щодень разом - снідають вечеряють, гуляють.....тому в такий ситуацціі взагалі не проблема залишити дитину
Відповідь: Відпочинок з дитиною - так чи ні? Мдя. Хвантазія в тебе, коліжанко, шо дай дорогу... Ми говорили про фундамент і стіни. А ти про шо? Ми Дарка часто давали дідусям і бабусям на день, як був меншим, бо і в нього потреба була, і в них (тільки я в тому займалася чимось корисним, а не ТБ дивилася). Коли були у Львові, то він і на ніч лишався, але тут вже ситуація інша, бо дитина їх бачить раз на рік вживу, а решта по скайпу. Та то таке. У всіх свої цінності, критерії й пріоритети.
Відповідь: Відпочинок з дитиною - так чи ні? А ви впевнені що дитині "пофіг"? мені просто цікаво, як взнати чи їй пофіг, мо я по Ромкові подивлюсь, може йому теж пофіг... Це не дико, просто цікавить протилежна думка. А залишити дитину думаю тут майже всі мають кому, і це видно по дописах дівчат, просто не бачать потреби відпочивати від своїх малят.
Відповідь: Відпочинок з дитиною - так чи ні? 100%. Дитина то взагалі рослина без краплі свідомості. Яка різниця, хто підливає. :shutup: Як на мене, ви ДУМАЄТЕ, що знаєте, про що пишете.
Відповідь: Відпочинок з дитиною - так чи ні? це до чого???.. ---------- Додано в 20:14 ---------- Попередній допис був написаний в 20:13 ---------- а якщо замінити ВІД на БЕЗ? відчуваєте різницю?
Відповідь: Відпочинок з дитиною - так чи ні? Перефразую свою думку. Коли дитині 3-4 роки, то їй треба пояснити, що ти кудись їдеш і можна щось пообіцяти, розказати, сказати, що так треба, дати календарик, щоб дні відмічала, ну не знаю...щось типу того... А от маленькому ніц казати не треба, бац- і нема, бац - і є, так? зручно! І ще воно вам не скаже, "мам, не їдь", теж зручно...Чи ви серйозно все-таки думаєте, що йому "пофіг", що вас немає тиждень-два... ---------- Додано в 19:18 ---------- Попередній допис був написаний в 19:15 ---------- Я розумію, до чого ти хилиш...На разі ми на море не їдемо, їдемо в Шацьк. І так, ми їдемо лише втрьох. А на море, то вже подивимся, як Шацьк піде, але без Ромка ми точно не поїдем, і то не тільки тому що ми на ГВ.
Відповідь: Відпочинок з дитиною - так чи ні? дуже і дуже помиляєшся......річній дитині, які місячній, ТРЕБА говорити, треба розказувати..про усе..ти що не говориш з Роміком...дивно.. ще раз помиляєшся....дитинку не можна підкуповувати...пояснити - так, але не пообіцяти...
Відповідь: Відпочинок з дитиною - так чи ні? До року, не довше години-двох, але дуже зрідка. Перший рік ми жили в моїх, близько до свекрів, відповідно вони щовечора приходили на півгодини дитину побавити (точніше дитиною побавитися), то я читала книжку в той час, аби нерви собі не їсти. На день почали лишати (хоча то відносний день був) після року. Десь біля двох кілька разів лишали наніч, але мені з тим було дискомфортно дуже. Робили то для батьків і для малого, бо знали, що поїдемо й він потому їх бачити не буде. Про тиждень та місяць (коли довелося через обставини залишити) я вже писала коли. Але я без дитини точно не відпочила, бо не вміла я відпочивати без нього. Так що оте залишання з батьками, то був не наш відпочинок, а власне те, що потрібні й стіни, не лише фундамент. Крім того, я була власне фанаткою того, аби вчити себе "відпускати дитину", бо колись він узагалі матиме своє окреме життя. Я пробувала поєднувати роботу з дитиною, але роботу лишила посеред навчального року. Роботою назвати важко правда, бо то було два рази на тиждень по 2 уроки. Академку в універі теж взяла, бо не уявляла собі навчання, коли дитина вдома чекає. Залишати було з ким, а як не було, то була няня. Для мене то не працювало все одно. Навіть годину без дитини було важко витримати. Я от зараз комбіную щось, аби не виходити через рік на роботу, а лишити все геть і займатися виключно дитиною так, як Дарком - до 3,5 років.
Відповідь: Відпочинок з дитиною - так чи ні? ну не скажіть....коли говориться " відпочити ВІД дитини"- то ніби та дитина вас дратує і ви думаєте куди б то чкурнути подалі. А якщо сказати " відпочмвала з чолоі=віком удвох БЕЗ дитини"- то зовсім вже інше, адже ви могли перед тим два тижні всі разом провести на відпочинку, а пізніше вдвох з чоловіко м вромантичеу подорож.....різниця є., і не кажіть нічого
Відповідь: Відпочинок з дитиною - так чи ні? Та не пофіг!!! Не пофіг, що б там не говорили. От ви доросла людина (не ви, Флешко, я так в загальному питання задаю) і все розумієте і усвідомлюєте, уявіть собі ситуацію, що ваш коханий чоловік взяв і поїхав відпочивати на тиждень-другий. Неприємно було б? Відчували б себе якось не так? А уявіть, як малій дитині, яка так сильно прив"язана до мами і татка.
Відповідь: Відпочинок з дитиною - так чи ні? Таке можна спробувати в 6 років, із календариком. У 3-4 дуже сумнівно. Мала дитина вам просто зразу всі дні закреслить і нікуди ви не поїдете.
Відповідь: Відпочинок з дитиною - так чи ні? ну наразі ви і в Шацьк лише плануєте їхати, а не їдете а з ким би залишили Роміка, якби надумали залишати? та вам і нема потреби залишати..чи не так...є хороша машина... і Шацьк - це 2 год. їзди, правда? за таких суперських умов мало б хто залишив дитину вдома, а рейсовим не хочете автобусом, правда? а на морі готувати треба, чи ти ризикнеш їсти з загальної кухні, ви ж на ГВ?
Відповідь: Відпочинок з дитиною - так чи ні? Дарма ти так. Я просто ніяк не зрозумію, як рахуючись з потребою дитини залишити на тиждень-другий. З 3-4 річною дитиною, я десь там собі можу картину намалювати (хоча всеодно не знаю чи воно треба), а от річну, як зрозуміти, що їй всеодно є я поруч, чи ні?
Відповідь: Відпочинок з дитиною - так чи ні? я то дарма..просто ще раз кажу - кожен залишиться при своєму і не треба тут філософствувати, що всім діти "пофіг", бо ще раз пишу - категоричність і максималізм - головні вороги...
