Відповідь: Відкрита велика жилєтка я теж розплакалась у липні 2007, коли сіла в маршрутку, залишаючи на 2 тижні Любчика з 3 бабусями в селі...що для нього було краще - 26-годинне "пекло" поїзда, 40-градусна спека кримського узбережжя, на якому я більше 30-40 хв. не була чи свіже повітря під лісом, свіжі домашні фрукти і оточення 3 бабусь, які його обожнюють...не знаю... тому картати себе не треба...від того, що ви з чоловіком відпочили і тепер маєте масу сил доці точно від цього не гірше.... ---------- Додано в 17:52 ---------- Попередній допис був написаний в 17:38 ---------- я собі подумала, а що б вони про мою Іруську подумали, яка малу вже більше 3 років годує...
Відповідь: Відкрита велика жилєтка обов"язково...набагато себе краще стали почувати, бо рік був непростий...ми хотіли відпочити..на жаль, тоді машини своєї не було...і мама тоді не могла їхати, бо мала проблеми з зубами...а що краще "депресувати" і плакатися, які ми бідні і нещасні, як нас дитина сковує у всьому, нє....
Відповідь: Відкрита велика жилєтка Я вибачаюсь,але не могла не вставити своїх 5 копійок, просто читаю у Ваших дописах якусь категоричність. Ми теж з чоловіком їздили минулого року без малого,і це було осознане рішення, мета була ВІДПОЧИТИ після важкого року і відновити здоров"я,бо на той момент ми вже були дуже виснажені від багатьох моментів сама себе не впізнавала, про дратівливість я взагалі мовчу.Малого залишили на бабусю, якій повністю довіряєм . Через 7 днів приїхали новими людьми,щасливими, відіспавшимися,з новими силами, я вже мовчу що пережили другий медовий місяць з чоловіком Звичайно що ми сумували за малим, але ще після відпочинку провели цілий тиждень з малим ЩАСЛИВИМИ, а не замученими,з чого малий був дуже задоволений. І я абсолютно була задоволена що ми так вчинили,бо дитина у нас конкретний живчик,на той момент він нас абсолютно не слухався, і вряд чи ця поїздка була б для нас відпочинком. Прямим прикладом стала моя знайома, яка місяць перед нами поїхала ії своєю доцею(1,5 роки) і мамою на 2 тиждні. Коли вона приїхала , то я її не впізнала, вона схудла на 10 кг,вся біла і тільки до ран згорівша спина, сказала,що мала жахливо перенесла літак,бо дуже блювала,а потім ще й окліматизацію,по готелі ганяла так,що не реально вдвох було зловити, мама приїхала з радикулітом,жаліла що поїхала,бо був не відпочинок, а суцільний жах! Звичайно що діти всі різні,думаю мама відчуває як буде вести себе своя дитина. Також бувають різні ситуації, наприклад не має на кого залишити дитину,або не довіряєте свою дитину батькам, тоді тут зрозуміло. Також з Вами погоджуюсь, що не варто відлучати дитину від ГВ ради поїздки,у всьому іншому не бачу проблем. Вибачаюсь, що стільки настрочила, просто заципило, і хотіла виговоритись.
Відповідь: Відкрита велика жилєтка Цей допис продовжує попередній і пасував би то теми Дідусі-бабусі на ЛФ. Я колись була також страшне самостійною, всі проблеми вирішувала лівою задньою, дітей брала завжди з собою всюди, і ніде не ходила, бо вдома мені було найзатишніше, найспокійніше, вже хоча б тому, що "ніхто за мене не зробить краще". А потім я зрозуміла, що сама повісила на себе і ті самі проблеми, менші і більші, організацію і проведення відпочинку, а діти і чоловік звикли, що мама все десь за рогом і для того, аби зробила, піднесла, і радості з мами не було ніякої, бо мама все мала висушену, як таранька, голову, від планів на завтра. Я усвідомила, що в мене є величезний вантаж згадок про дитинства, про бабу-діда, канікули, дідові розповіді і бабині пиріжки, російську баню у них на подвір"ї, а мої того всього мати не будуть, бо "я все зроблю найкраще", і не даю тому моїм батькам і моїм дітям пізнати один одного, подружитись і полюбити - не як родину, це вже закладено, а як вчителя, так, як я любила свого дідів- бабусь. Тепер знаю, що не варта нікому нічого доказувати, бо якщо ви є найкраща мама, то ви нею і залишитесь, що важливе не ваше відчуття задоволення собою, а гармонія, і бажано у всьому. Банально, але так.
Відповідь: Відкрита велика жилєтка Пропоную створити тему про відпочинок без дітей! Ми без малого ще не відпочивали. Та й з малим теж... До півтора року я би свого точно не залишила. Ще був малий і потребував мами. А потім якось йому мама стала не так потрібною і він міг залишатися з ким завгодно. Але поки не їздили нікуди. Може вийде під осінь поїхати, але ще не знаю, чи з малим чи без. Думаю, йому би сподобалося, але тоді ми не відпочинемо... Наразі планую з ним в Карпати - подивимося на його поведінку
Відповідь: Відкрита велика жилєтка Бачите, як воно, скільки людей-стільки думок. Я не можу погодитись з вами. Моя сестра залишила вже свого дещо старшого, далеко не річного сина на бабусю, оскільки лягла в лікарню. І хоч він вже розумів що так треба, що це не назавжди, весь вечір сидів біля вікна, і виглядав, а може мама приїде всеж таки, а коли вже перевалило за північ, і рух за вікном зовсім втих, то розплакався і прямо на кухні і заснув. Навіть по такому випадку можна судити наскільки прив"язана дитина до мами, наскільки вона їй довіряє. В віці 3 місяців, коли мама виходить з кімнати, дитинка думає, що її немає взагалі, лякається що не повернеться, їй потрібно чути її голос, в віці 5 років, вона також потребує її, то чому ви вирішили, що вона щаслива від того що ви відпочили, і вас не було поруч? Дітям властиво прощати і забувати, але якийсь слід це всеодно залишає...Я не категорична, це просто моя думка, і я не намагаюсь довести щось комусь, чи переконати когось, що я права, а ви - ні, наразі я також відчуваю себе виснаженою і втомленою, проте не думаю, що наважусь залишити Романа, я сприймаю його як особистість, і знаю, що він буде чекати і виглядати мене... В нас з вами різні приклади...Я вже писала тут, що моя коліжанка з річною дитиною повернулась з Єгипту щаслива і загорівша... От тут я цілком згідна. Я теж всі свої канікули проводила в дідуся-бабусі, і дуже рада що в мене вони були, і не варто відгороджувати їх... + 1
Відповідь: Відпочинок: дітей брати? Із відпочинком без дітей треба конкретно питання поставити, думаю: - з якого віку вважаєте допустим, аби лишати дитинку з кимось іншим? - на скільки часу залишати відповідно до віку? дівчата, де ще було обговорення відпочинку з дітьми чи без? киньте мені лінка або назву теми в пп, то я сюди перенесу решту дискусії.
Відповідь: Відпочинок: дітей брати? Я теж не готова залишити малого і вдох поїхати на відпочинок (хоча дуже часто мрію, шо такий день настане). Особисто сама відчуваю, шо він не готовий не бачити маму більше доби. Впевнена, що встигнемо відпочити вдох з чоловіком ще купу разів, а на разі нервова система дитини для мене найважливіша. А відпочинок з дитиною, то вже й не така проблема (ми вже 3 рази так їздила), тут головне їхати компанією з дітьми однолітками. Тоді і дитина не висить на тобі, має заняття і мамочки можуть на сонечку поніжитись Правильна організація відпочинку, відповідні умови і хороша компанія, тоді відпустка проходить на ура! І навіть спільні годування, вкладання спати стають веселішими!
Відповідь: Відпочинок: дітей брати? Ми без Каті теж нікуди не їздимо. Відпочивали ми лише кілька разів у Карпатах і кожного разу була думка, що класно було би вдвох колись відпочити, але далі, ніж думки воно не зайшло. Мені просто здається це несправедливим щодо дитини в тому розумінні, що кожна поїздка кудись для дитини є відкриттям чогось нового, це розвиває, розширює дитячу свідомість і додає їй впевненості, принаймні за своєю донечкою я таке помічаю. А якщо вдастся поїхати до моря, то я буду щаслива, коли моя дитина відчує що таке морське повітря, побачить безмежне море,нових людей, нові місця. Та і нам з Катею комфортно і легко!
Відповідь: Відпочинок: дітей брати? Я думаю, що все залежить від дитини. Якщо дитина спокійна, мама не стомлена, то можна не їхати выдпочивати самій. Якщо ситуація така що мама на грані нервового зриву, то не варто рвати на собі сорочку і зі шкіри вон лізти аби бути "хорошою мамою", бо ж як то дитину лишити саму? Не варто себе прив"язувати якщо не виходить. Звісно, по можливості дитину треба брат з собою, бо їй теж цікаво, вона теж хоче на море/в гори, але якщо з певних обставин це неможливо, то не бачу нічого страшного в тому щоб дитину лишати вдома. А то потім таким "самопожертвуваннями" доходить до того, що мати в старшому віці хоч і несвідомо але винить дітей, що вона все ж їм віддала, за себе забула, а вони такі от невдячні виросли, або дитина настільки прив"язана до мами що сама не справується психологічно. Всюди треба знати міру.
Відповідь: Відпочинок: дітей брати? Я поділяю думку Флешки та Ірушки. Без малого нікуди б не поїхала. І справа не в тому, що не можу його залишити (бо з бабусею він з радістю залишається). Просто я вважаю, що дитині також потрібен відпочинок, зміна обстановки, нові емоції і т.д. Якби поїхала без синочка, то мене, мабуть, замучила б думка, що ми відпочиваємо, а він ні. І ми вже для себе точно вирішили, що відпочиваємо всі разом. І дитина зовсім не в тяжість, а навпаки - куча позитиву!!! Тим більше я ж одна буду, а з чоловіком, а це вже як мінімум в 2 рази легше (бо оскільки чоловік цілими днями на роботі, а ми зі Святиком вдвох даємо собі раду, то коли наш татко вихідний, то я майже як на курорті )
Відповідь: Відпочинок: дітей брати? Відпочинок буває різний: Якщо в сауну з чоловіком-то краще без дітей, якщо на природу (ліс, озеро, море)- звичайно ж з дітьми, не можна позбавляти дітей радості. ---------- Додано в 14:07 ---------- Попередній допис був написаний в 14:06 ---------- В будь- якому випадку треба дивитись що буде краще для дитини і хоч трошки постаратись поставити себе на її місце.
Відповідь: Відпочинок: дітей брати? До трьох років я б дитину точну не залишила ні на кого на такий довгий період. Діти сприймають світ інакше ніж ми, і відчуття часу в них інше. Кому цікаво, про дитячу привязаність . На рахунок втоми матері, теж не дуже розумію, якщо є на кого залишити дитину скажімо на тиждень, то невже та людина не може залишатись з дитиною періодично на кілька годин, щоб мама відпочила чи присв"ятила час собі? Ну але зрештою, побудова стосунків з дитиною - особиста справа. Та й найсправді ті "проблеми" відпочинку з дітьми насправді більше в голові ніж в реальності. Ну або ще залежить що мати на увазі під відпочинком. Так, з дитиною по танцульках не походиш, але ексурсії, море, прогулянки - прошу дуже. Минулого року їздили в Крим з двома дітьми 1,5 і 4,5 роки, і чудово відпочили. А діти після моря і свіжого повітря в 9-ій вечора засинали як сурки, так що і на себе часу залишалось .
Відповідь: Відпочинок: дітей брати? Я повністю погоджуюсь з Вашим дописом, єдине ще добавлю від себе що вік дитини теж відіграє велику роль. Мені б було наприклад дуже тяжко поїхати з дитиною до року, бо з малим нереально навіть було в Брюховичі виїхати, малий дуже заходився в машині після 10 хв їзди, то так нікуди і не поїхали тим літом. На наступне літо малому було 1,8 , дорогу переносив більш- менш, але абсолютно нас не слухався, куда хотів туди і біг, спеціально від нас втікав, одним словом я точно знала що відпочинку у нас не буде. Цього року їдем з малим, і я вже абсолютно спокійна, бо це вже абсолютно керована дитина, з ним можна про все домовитись, щоб він тихенько посидів, чи не втікав. Але це зновуж все індивідуально, і залежно від дитини.
Відповідь: Відпочинок: дітей брати? Я вперше залишила Ярку на ніч, як їй було 2.7 роки, поїхали на Новий рік в Карпати, мали відразу повертатись, але Ярка спокійно залишилася з бабусею, яка нам дала дав дні вихідних. Відпочивати поїхали вперше самі в Туніс, як Ярці було 3.3 роки. Я страшенно хотіла відпочити, бо цих три роки постійно була з дитиною. Моя ейфорія щодо відпочинку удвох почала спадати ще по дорозі в Бориспіль. Далі жахливі чотири години в літаку, з думками, що якщо б раптом з нами щось трапиться, що буде з дитям??? Після цього дала собі слово літати лише з донечкою. Перший тиждень відпочинку був суперовим, а от другий... ми страшенно скучали за Яркою, я відкрито таращилася на чужих дітей, вскакувала від плачу. А ще вперто кожного вечора ходила на міні-діско, дит. аніматори дивились на мене як на маньячку - ходжу на міні-діско без дітей. Останні два дні було страшенно фізично тяжко, так скучили за Яркою. Тому на наступний рік відпочивали разом, і як не дивно відпочили! Вибрали готель з дит. анімацією, дитсадком, на вечір нас виручала радіо-няня, клали Ярку спати і спокійно гуляли чи сиділи в барі з трубкою. І мені чомусь спокійніше відпочивати з дитиною - вона в мене на виду, а не засинаєш з думками - як воно там без тебе, чи їла, чи заснула... Хоча до кожного відпочинку треба "дозріти" - якщо всі дні проводити з дитям - то від нього також треба відпочити. І навпаки - якщо в будні не бачиш малятка, то відпочивати треба з ним.
Відповідь: Відпочинок: дітей брати? Я лишала Дарка на тиждень, коли йому було 1,5 року. Була змушена, бо треба було замість чоловіка провести лекцію. Він у той час був 2 місяці в Штатах. Однак - це не був відпочинок, а радше робота. Мені то далося дуже важко, та й дитина встигла забути татка за два місяці, а як ще й я поїхала... образився й цілий день не хотів до мене йти. А потому став такий "замаманий", що капут, але я то прийняла, бо ж сама винна... Другий раз лишала на місяць у 2 роки й 4 місяці, коли перед виїздом до Канади вчилися з Романом англійської (я вчилася, він піднімав рівень) в літній школі. Мама тоді казала, що відівчить його від памперсів, однак відівчити довелося таки мені, бо мамі не вийшло. )) Було важко без нього, та й дитину за той час трохи розбестили... Хоча для нього то був чудовий час без контролю з боку мами й тата. :xaxa: Відпочивати ми їздили лише з ним і окрим цих двох разів дитина завжди з нами й без нього відпочинку не плануємо, зрослися вже зі звичкою, що він завжди поруч і частина нашого життя. Всюди тягаємо за собою від малесенького (2-місячного віку десь, як не раніше), чи то імпрези, чи забави, чи відпочинок... Він до того звик і дорогу переносить чудово. Поведінка на відпочинку для нас ніколи не була перешкодою.
Відповідь: Відпочинок: дітей брати? Я залишила Петра на 3 дні коли йому було майже 2 роки. Чому? Бо вважала переліт літаком і зміну клімату на такий малий термін для дитини шкідливою, а не летіти самій... могла звичайно, але дуже вже хотілося Було важко. Постійно переживала за малого. Дмитра довше ніж на 5 годин я ще не залишала. Якось після народження другої дитини переосмислилися життєві пріоритети, я перестала себе жаліти, перестала нити що втомлююся (хоча інколи хочеться посто втекти до пустелі), якщо настає криза у вихідні залишаємо дітей бабусям і їдемо з чоловіком кудись ненадовго, попускає
Відповідь: Відпочинок: дітей брати? Ми мали переліт до Канади (я дуже важко перенесла й переліт, і зміну клімату, а дитина швидше пристосувалася), коли Даркові було 2,5 роки. Якби летіли швидше, теж би взяла зі собою. Але ми не летіли на відпочинок, а на кілька років життя тут. Нам казали, що його краще лишити, бо нам буде легше (і то правда, було би легше), але ми того легшого не шукали й не уявляти, як то можна лишити дитину. Я вже колись писала, що у 6 місяців узяла його в цілоденну подорож поїздом в один бік. Поїхала в гості до хресної та двоюрідної сестри. :xaxa: Коли Дарко мав трохи більше 3-ох років, ми поїхали машиною до штатів - 14 годин машиною. Вихідні з бабусями, то була звична справа. Коли їздили до Львова, то теж малого бабусям лишали, аби він із ними, а вони з ним набулися, бо бідна дитина в 4 роки спитала "де мої дідо й баба? померли?" Хоча ми постійно "скайпувалися", але він того не сприймав за реальність.
Відповідь: Відпочинок: дітей брати? а ми відпочивали без малого минулого літа...Але власне нам потрібний був час, щоб розібратись трохи у власних стосунках, бо від рутини ми трохи зайшли були в кут. Не шкодую про це, по....так було краще. Малий відпочивав в цей час у бабусі в селі. Я приїхала з новими силами з оновленими стосунками..дійсно як другий медовий місяць, ми ходили на дискотеки, спали скільки хотіли, робили , що хотіли....З синочком теж їздили відпочивати, це теж був хороший відпочинок, він просто був ІНШИЙ.
