Відповідь: Дитячі обсесії Та я думала до приятеля піти. Про форма. Аби лиш сказав, що з дитиною все гаразд і папюрчика дав. :xaxa: Он на вихідних у церкві, може, побачу, то розпитаю.
Відповідь: Дитячі обсесії Лілю, а скільки Даркові років? Читаю про нього і думаю, що Артемко такий самий виросте . Подивиться новий мультик і тиждень нема спасу: все щось придумує, фантазує про себе і героїв мульта. А одного разу подивився з бабцею серію "Кармеліти", де один циган був зв'язаний і намагався розрізати мотузки битим склом. Я приходжу з роботи, а моя дитина має шнурок замотаний на талії (на його прохання звісно), і показує мені, як він визволяється "склом" (іграшковим ключем) . І так тривало кілька днів. Або каже, що його не тато захистить, а Шерхан, бо він сильніший . То шо його до психолога? Я взагалі вважаю, що на Американському континенті якесь викривлене поняття про "нормальність". Взяти до прикладу їхні комедії. Там розумні діти, які цікавляться наприклад космосом, динозаврами, зображені якимись недоумками, а тупобілоголові красуні і всякі недалекі амер.футболісти це вже супер-пупер герої. Хоч це і комедії, але доля правди таки є думаю. Так що не беріть дурного до голови . А з психологом можете поговорити, але поки самі, і бажано з українським.
Відповідь: Дитячі обсесії Яке то щастя, що ми не в Канаді. бо Влад говорив що і садочок згорів, і вихователька померла, і комета на землю падає, і що раніше він жив у іншому будинку (найкраща новобудова містечка), і що тато ставив новорічну ялинку в центрі міста, а банк належить мамі))) у світі дітей багато буденного і сірого, спробуйте подивитися їх очима))) ми з чоловіком були (і є) великими мрійниками... нам би і в голову не прийшло дивуватися видуманим друзям, фантазіям і т.п. чудасіям... Якщо якась конкретна фантазія напружує - варіантів виходу бачу два: говорити про неї стільки,щоб вона стало звично сірою для дитини витіснити більш яскравим позитивним епізодом З.І, Лілю, то вчителька Мюнхаузена не бачила
Відповідь: Дитячі обсесії Та власне і нам не приходило. Ми навпаки тішилися. :confused: Йому вже 7. І то він вважає, що то дуже багато. Нещодавно казав, що сам піде до магазину, бо йому "вже 7!" :xaxa: І от ми тим потішилися, а друзі канадці, яким розповіли відреагували дивно: "ой, тільки ще його не пускайте, бо то зарано".
Відповідь: Дитячі обсесії А я думаю можна, тим паче вам вирішувати і ви знаєте до чого здатна ваша дитина. Може відвести під магазин, а він хай сам купить, що ви попросите це для нього ще один крок до самостійності.
Відповідь: Дитячі обсесії Оооо, мій Назар такий балакун, теж любить всім все розказувати, йому саме головне, щоб його слухали, то він може такОго понабалакати. А недавно вчительці таке сказав, що мені вже місяць стидно їй в очі подивитись. Після того я з дитиною мала довгу розмову, про що варто говорити дорослим, а що ні. Про що можна говорити з дітьми, а про що ні (тобто, фільтрувати). Просто йому подобається бути в центрі уваги, і щоб до нього говорили так, як до дорослого. Може і з вашим Дарком так? А на рахунок героїв - ми теж в дитинстві одягали тюлі на голову і були королевами, принцесами і т.д. Тепер діти бігають з паличками зі словами "еспекто-патронус" (чи як там). Що в цім страшного? Нормальний дитячий розвиток. Може дитині пояснити, що інші дітки бояться цього, як наприклад, вигляду крові і не варто їх лякати. А мені цікаво, як саме реагували діти, коли Дарій розказував їм про смерть.
Відповідь: Дитячі обсесії мій брат, коли був десь 3-річного віку раз сказав, що ми будемо святкувати у ресторані 100 річчя шлюбу батьків)) Ото вже сміху було. Але тоді йому про смерть ми не пояснювали - не хотіли травмувати. Згодом померла прабабця і було важкувато пояснити, але він дізнався від родички -дитина, тоді їй було 8років, і досить нормально сприйняв. Мені здається, що у кожної дитини свій час. А у вашому випадку, Liliyah Romanova, дитина вже у нормальному віці і знати про смерть для нього теж нормально. Хоча, якщо це так сприймається у школі, то я погоджуюсь з OxankaF, це буде найоптимальніше. Порозуміння вам і терпіння. В мене ще така проблема теж попереду
Відповідь: Дитячі обсесії А я особисто знайома з дорослою людиною, яка приблизно так само готується до свого Дня народження та й до інших важливих подій як ваші дітки. Так само своїми питаннями, обговоренням деталей вона закидає рідних, запрошених гостей..., що здається цьому не буде кінця. Тому, можливо - це особливість характеру чи темпераменту і переросте це дитина чи ні - це ще відкрите питання. Мені такі цікаві діти дуже подобаються,правда батькам іноді важкувато, зате не скучно.
Відповідь: Дитячі обсесії я теж чоловік називається. Про танки (а я слухаю..) може кожен день розказувати, а як в якийсь день не про танки, то про військові літаки чи підводні човни (ну ви зрозуміли тему - військовим мав бути). Я вже в тому спец. І що? Слухаю, ну бо хто ж то послухає ... а ще про роботу, а в нього їх дві! Коротше кажучи - слухайте, заодно самі щось навчитесь Правда, людям на вулиці не розказує (уявила картину).
Відповідь: Дитячі обсесії А я сама така: не маленька, а от Катрусин День народження вже продумую і обговорюю зі всіми від тепер (навіть на ДП про торт питала). Та й вигадниця ше та: сама часом якусь історію накручу собі в голові, а потім розчарована, бо то не так. А шо говорити про дитину? До речі в племінниці теж була сестра вигадана довгий час: з іменем і днем народження. А Катруся вчора розказала дідусеві, шо мама принесла з магазину булочки, а вона " Катруся не мааааааааааає шо їсти". Дід сміючись казав, шо ми дитину не годуємо напевне. В садочку поки спокій, бо ше не висловлюється повними реченнями по-французьки.
Відповідь: Дитячі обсесії А я в дитинстві була такою дитиною,мама теж зі мною мала,бо я вічно щось фантазувала і переконувала в тому всіх своїх друзів і навіть дорослих,а ще в 3 роки вже читала і цікавилась всім на світі, і потім на мене вчителі жалілись батькам,що я де треба і не треба свою думку висловлюю... Але я думаю, що в дорослому віці зі мною проблем немає, принаймні причин відправити до психолога, напевно
Відповідь: Дитячі обсесії А у мене дитина живе мультиками, коли говорить вживає масу слів з мультфільмів, це при тому, що вже п"ятий місяць перегляд в нього обмежений. А "спайдермен, супермен, бетмен і черепашки ніндзя"- це прооосто жааах, а він аж труситься так хоче це дивитись.
Відповідь: Дитячі обсесії То всі діти мультики так люблять. Мій теж уявляє героїв казок і мультиків (Котигорошка, змія, супермена), бавиться "хто переможе" . А ще мій синок придумав собі якогось хлопчика-друга, розмовляє з ним, мені розказує, що "моєму хлопчику" 5 рочків і він такий високий, як тато. Як я питаю, чи то справжній хлопчик, то каже "ні, то я його придумав". Отака уява, і я не знаю, чи починати хвилюватись, чи то пройде з віком.
Відповідь: Дитячі обсесії Настя років до чотирьох розмовляла з двома ляльками, потім якось відійшла від того. Так було смішно, коли вона після якоїсь поїздки заходила до хати і репетувала "зайчик, лиса ляля!!!! чого сховалися, йдіть до мене!!!" Тепер у нас нова фаза - безцінний Бакс, який їсть помідори (насправді у кота ця блаж вже давно перейшла, але тим не менше, про кулінарні вподобання кота знають всі - від сестри Юліани на катехизації до шкільної вчительки, навіть багатоюрідні родичі в курсі ). Ну і класика жанру - планування дня народження, ще більше місяця залишилось, а вже весь клас знає. Сказала одній, почула інша - також напросилася, за нею ще одна і т.д. Я з малою домовилася, що до середини листопада про день народження не згадуємо, може якось забудуть, бо двадцять однокласників моя малогабаритна квартира не витримає.
Відповідь: Дитячі обсесії На скільки я пригадую, у дітей є такий період, коли вони живуть у своєму уявному світі, розказують те, чого не було - фантазують! За це, ще кажуть не потрібно карати, потрібно пояснювати ... Це проходить! В мене малий 3 рочки, його улюбленій дівчинці сусідці 6, ви б послухали, як вона йому розказує і пояснює , а як він слухає це - відкривши рот (нас точно ніколи він так не слухав з таким захопленням).
Відповідь: Дитячі обсесії Зазвичай, так малюки щось переживають - хтось ревнощі до братика-сестрички, хтось нові враження від прогулянки, хтось так звикає до садочку і т.д. В цілому немає нічого страшного. Радше інформація для мами, що хвилює дитину зараз. Проходять переживання, помалу зникає уявний друг або друзі.
