Нефізичні покарання дітей

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Ну що ви, я такого не думала і не казала. Звичайно, поведінка дитини залежить і від темпераменту.

Але хіба темперамент биттям по дупці можна змінити? Дитина підросте і навчиться собою краще володіти. Треба просто перерости той вік, коли важко чи неможливо домовитися словами.

Будь-яка дитина може поводитися не дуже гарно, ніхто не спішить звинувачувати батьків в цьому - всі розуміють, що дитина є дитина і від неї всього можна очікувати

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

І тут навіть нема, як заперечити В мене в родички - за її словами - дуже вредна і геть невихована дитина: ото я наслухалась того, а потім, як побачила того малюка, то зрозуміла, що мама не розрізняє "вредність" і надвичайну енергійність-активність-непосидючість тієї дитини. І ото вона йому в приклад ставить чемну і добре виховану сусідську дитину, яка, перепрошую за порівняння, дупу не підніме, бо їй ліньки кудись йти, щось робити і т.д. То в моєму розумінні не має геть ніякого відношення до її виховання.

А взагалі я зараз себе щось відчуваю геть "зеленою" в таких питаннях Останній приклад з життя. На свята до нас в гості приїжджав Златин братик. Як тільки вони між собою не поділили іграшки вперше, він побіг в іншу кімнату, де купа людей, впав на підлогу і довго плакав, аж заходився, періодично піднімаючи голову і дивлячись, чи його хтось жаліє, чи хтось реагує на його плач... Златеня дивилось на те все великими очима, нічого не розуміючи. Після таких двох днів мою дитину хтось підмінив: впала іграшка - вплач, посховхнулась на паркеті - вплач... і купа плачів за день від речей, на які вона геть не реагувала раніше. Потурати такий плач без причини - то є неправильно, ІМХО. Але я що правильно робити, я теж не знаю...

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

гм, знову ви мене дивуєте ...

інколи коли дитина хоче в калюжу ногами, то це просто вона так світ вивчає, а не вашу увагу обов"язково привертає.

за що дитину тут карати? За допитливість? Мене завжди дивують мами які ведуть дітей на вулицю гуляти і кажуть "не замастись". ну та то сам Бог приказав побігати-попадати і в траві покачатись. Те саме з мокрими ногами - вдіньте гумаки і не мучте ні себе ні дитину.

це більше думки вголос, не сприймайте занадто особисто.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Повністю погоджуюсь з Орман. Карати маленьку дитину за те, що вона потребує мами чи пізнає світ - абсурд До виховання це не має жодного відношення - це цькування дитини та пригнічення її особистості.

Безпосередньо по темі. Найдієвіше покарання для моєї дитини - це стояти в кутку, заборона відвідувати садок та танці. Ага, ще мультики забороняю на певний період.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

ми так і робим, коли на вулицю йдем і є калюжі, але вийшли не взуті в ґумачках, то кажу дитинві, що неможна, бо ноги мокрі будуть, а в ґумових чобітках можна, то проблем з тим не виникало ніколи

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

У нас таке було Подивився Петрик на сусідського хлопчика і собі все плачем вимагати, ще й падав на підлогу і ногами бив! Пройшло через три дні три дні мого ігнору. Як тільки істерив я ішла в іншу кімнату, от так бігали по хаті Коли переставав істерити я підходила, брала на руки і питала що саме він хоче і що його турбує, давала те що малий просив, пояснювала, що кричати зле, що той хлопчик погано чинив і все минулося.

---------- Додано в 20:36 ---------- Попередній допис був написаний в 20:34 ----------

О-о-о, довгий період відлиги цього року довів нашу бабусю до нервового виснаження Бо гуляли ми в гумовцях (утеплених ) винятково по калабанях і бажано було ще добряче тупнути ніжкою щоб розліталися бризки Після зими так цікаво пізнавати щось нове...

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Ми з Софійкою на пару по калабанях ходили-море задоволення

Може я недобрий вихователь,але не забороняю дитині того,що не шкодить її здров"ю,чи здоров"ю її оточуючих.
З нефізичних методів покарання один раз ми цілий день не дивилися мультиків. Софійка від того видимо не страждала,але того,за що була покарана більше не робить,певно то в нашому випадку дієвий метод

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Погоджуюся з кожним словом.
Тільки ж дуже важко втриматися під осудливими поглядами і не почати їм на втіху виховувати свою дитину

---------- Додано в 21:35 ---------- Попередній допис був написаний в 21:27 ----------

Чесно кажучи ви мене теж.
По перше у нас дощів вже з місяць не було, і бродити по калюжах у наші плани не входило. По друге, я дозволила дитині пізнавати світ і гратися з водою (по це детально писалося)
По третє - я показала межу дозволеного і дитина мене зрозуміла і послухалася.
То що вас дивує?
Можливо, що я банальні речі подаю як вершину педагогіки?
Тож обмовлюся, мене батьки били. Як любить згадувати тато, попа була в клітинку.
Досвіду виховання без покарань у мене не має. І кожен такий момен, який у мене вдався, я сприймаю як перемогу над батьківськими методами виховання, які для мене є неприйнятними.
Тож спішу ними похвалитися. Може хтось підкаже ще щось, може комусь мій досвід стане в пригоді.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

дивує, що надто контролюєте (з того що пишете)

я бачила, але гратися руками і ногами це різні речі. Це малесенька дитина, вона вивчає світ і, наголошую, не робить нічого поганого. Ходити по калюжах це точно не погано ви ж не в гості йшли, а саме гуляти ...

щодо методів жодних заперечень - все супер, але от те в яких ситуаціях ви їх застосовуєте мене дуже дивує. Які межі ви встановлюєте? Для чого? Чи є місце для спонтанності?

ну і, зрештою, я просила не сприймати надто особисто, бо ви описуєте лише уривки я ж не бачу повної картини, може, насправді це все не так виглядає

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Звичайно в мене це не на першому місці, але маю такий склад характеру, що якщо все таки малий щось "втнув", то не можу просто стояти і думати,що ну і що що він вдарив когось, це ж моя дитина, а що думають інші мами то мені "пофігу", ну не моооожу я так,не хочу щоб в когось залишались негативні думки про саму ситуацію.
Рахую, що якщо інцидент все таки стався (наприклад на пісочниці) , то завжди це можна рішити полюбовно. Мого малого теж могли дітки вдарити, але я ніколи не робила з цього проблем, а ставилась з розумінням, але ж не всі мами нормально реагують на взаємно, нажаль.:no:

---------- Додано в 10:34 ---------- Попередній допис був написаний в 10:28 ----------

Погоджуюсь на всі 100%, я це дуже добре розумію.

Повірте , я це дуже добре розумію, і тут з Вами теж погоджуюсь на 100%, але вже писала вище, що нажаль не всі це розуміють, і рекції деколи бувають якісь не адекватні, зі сторони інших мам.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

пригадалось.
якось при гостях (братова з малим 10р) Павлусь брався щось "маагати" (помагати). Вона на це все так скептично глянула і каже "Ага, мій теж колись рвався свої шкарпетки прати. Ледво відівчила. А тепер що? віником не загониш свої шкарпетки попрати!"
і сміх, і гріх.

Для мене випікання вдома хліба дуже важливе, зараз поясню чому. Можна ж і у магазині придбати, і возні менше. Але (!) це час який я провожу у спільній праці-допомозі з Павлусем. І дурня що потім треба кухню пилососити від насипаної муки, переодягатись і майже цілому митись (ну зараз вже вправність краща - розгром менший), але це процес творчий і спільний! Але ж я його до цього не заганяю і не примушую. Це його добра воля і зацікавлення, яке я можу успішно відбити за кілька прийомів вимагання від дитини ідеальної вправності він і пилосос потім сам притягне )))))))))
Зате він потім гордо ходить по квартирі і всім говорить "Я - Маагай!" (це з віршика взяв "через поле, через край, ходить хлопчик Помагай")
і ми майже все намагаємось робити разом оскільки йому це цікаво. І цю цікавість треба підтримувати, а з часом прийде і майстерність

---------- Додано в 17:38 ---------- Попередній допис був написаний в 16:48 ----------

як же я вас розумію! як про мене писали. якусь похвалу чи тепле слово за всі роки мого життя певно на пальцях перелічити можна.
А потім вони (мами - див.тему на ДП "Ой, мамо") ображаються що ми не любимо, не говоримо теплих слів і т.д.... А звідки їм взатись? не навчили ж самі
певно щодня молю Бога аби дав мені сил і розуму не розіграти до болю знайомий сценарій на своїх малятах. Так хочеться аби в них про дитинство було значно більше приємних та світлих спогадів!

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Зараз мій найдієвіший метод - коли Ярка не слухає - я кажу: я буду тебе слухати, так як ти мене. Вона вже розуміє, що я її ДІЙСНО НЕ БУДУ СЛУХАТИ!!! Не буду читати, малювати, бавитися з нею. І це домагає
До того методом спроб і помилок проходили - не включати мультики, не купувати іграшок і книг, але це на мою малявку мало впливало.
Ярка не може бути сама - їй треба співбесідника, щоб її вислухали, разом з нею щось куховарили, або вирізали-клеїли-малювали, тому таке покарання найдієвіше.
Антидієве - кричати. Воно закриває вуха руками і каже - "не кричи, мене голова болить" або "не злись, а то тріснеш, як кулька". Я починаю сміятись і злитись вже не виходить.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Я собі уявила, як цей метод можна застосувати до активної 4-5 річної дитини - хіба привязати, чи що???
Моя б з того стільця втекла відразу і мали б ще одне "порушення дисципліни" на додачу. Або б брала хитрощами - "хочу какати-пісяти-їсти і "подихати свіжим повітрям" одночасно. Ну не можу я її заставити навіть пять хвилин посидіти спокійно, а то ще думати треба

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

В нас був такий випадок, який мене дуже потішив. Катя любить малювати клеєм і посипати його кольоровим піском, але вона завжди робить це за своїм столиком, а одного разу їй закортіло зайнятися творчістю на килимі в кімнаті, день перед тим чоловік його пропилососив.Я попросила Катю сісти за стіл, бо пісочком засмітить килим, та вона сказала, що не засмітить і я думаю "нехай". Звичайно, що по закінченні малювання все кругом було в тому піску. Я похвалила її малюнок, ми вчепили його на стіну, а потім я кажу:" тільки шкода, що наш килим не є такий чистий як був". В малої ніякої реакції. Коли прийшов чоловік, я йому це розказала і він за моїм проханням сказав при Каті таке: "ой, вчора так було чисто, а тепер тут якийсь пісок.." Після тих слів мала принесла в кімнату мітлу і попросила чоловіка допомогти їй позамітати
Я спочатку й не сподівалась такої реакції і була здивована, що це подіяло. Точно знаю, що якби я сварила її за той безлад чи змушувала прибрати, це би викликало тільки спротив ( по собі суджу). А так ми хоч і не казали, що то Катя насмітила, та вона сама все прекрасно зрозуміла.
Прошу вас, не сваріть на своїх дітей коли їм щось не вдається, не критикуйте їх самих, бо це принижує маленьку особистість, ми ж усі маємо на меті навчити дитину, а не доказати їй, що вона нічого сама не може. Допоможіть, підкажіть, покажіть на власному прикладі...

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Співпереживання і прийняття емоції дуже важливо! Пригадую, приходила до мами жалітись на якусь проблему, а отримувала у відповідь аналіз ситуації і своєї невірної поведінки. А так хотілось просто співчуття і захисту!

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Так,це дійсно дуже важливо, ми теж так стараємось.

Так, я думаю у багатьох так є... шкода, що батьки ніби нам і добре хочуть, але чомусь відразу тими повчаннями " я тобо ж казала..", "а ти мене не послухала.."... замість того щоб просто послухати і підтримати... Я бачу, що коли можу розізлитись, теж так сказати можу.. тому стараюсь мінятись..

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

ой,і мені нагадаось... хоть розповідала мамі про все,але жолного разу не почула тих слів,які мені були потрібні. як підросла,то просто казала:"Мама,я прийшла не за критикою, а за добрим словом,а як не знаєш,що сказати, то просто обніми"