Нефізичні покарання дітей

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Напишу один приклад мого спостереження за хлопчиком 5-6р., який часто гуляє в парку і на площадці де ми.Приклад пісочниця - бавляться зо 7-8 дітей різного віку (1-3р.), приходить цей хлопчик з мамою і починає в маленьких відбирати іграшки, далі йде валяє дітей пасочки, мама сидить читає книгу і говорить з далека що так негарно. Далі діти нервуються, деякі з них плачуть за іграшками, мама здалека кричить - віддай іграшки то не твої, на що хлопець зовсім не реагує. Далі діти йдуть на гірку (маленькі), а він їх штовхає, мама без зауважень далі читає, потім бере машинку і б"є дітей по голові. На критику інших батьків ні син ні мама також не реагують. Потім вдарив і мою Діану по голві, що дитина пів року боялася з дітьми бавитися. Закінчилося тим, що підійшла до "синочка" і сказала я ,- ще раз наблизишся до моєї дитини, я сама тобі по голові так дам, що і мама не поможе ( дойшло, до нас більше не підходив). Тепер коли батьки бачать того хлопчика, обминають його десятою дорогою. Висновок - я не прихильник фізичного покарання, але в такому випадку конче тре. Поправте якщо не права.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

я теж знаю такого 6-річного хлопчика,на витівки якого на дитячому майданчику мама не звертає ні найменшої уваги. Все закінчується тоді, коли закінчується терпіння у інших батьків. Мама не реагує ніяк і на це.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Пісочниця в Стрийському парку?
Якщо так, то я знаю про кого ви кажете.

---------- Додано в 14:35 ---------- Попередній допис був написаний в 14:32 ----------

Ні, не погоджусь. Дитина не винна, що батьки такі в неї байдужі
Дитині бракує уваги, ласки, от він і звератє увагу на себе такою поведінкою

Є спосіб змінити його поведінку - залучати до спільної гри зі своєю дитиною. Але то морока, не кожна мама 1-2-річної дитини хоче забавляти чужу 5-6-річну дитину.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Фізичне покарання в даному випадку нічого не дасть, це просто елементарний брак виховання, і в дитини і в мами.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

так в стрийському

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Напишу трохи про наболівше. Моєму малому 2,4 , ще з народження відчувається впертий характер, дуууже енергійний хлопчик. Так от, він коли баче дітей, то його поведінку я ніколи не можу передбачити, він може обніматися, і веселитися, і гарно бавитись з ними, а може ні з того ,ні з сього вдарити по голові, чи кинути в лице пісок іншій дитині.:8:Звичайно я ніколи не ігнорую такі його викиди, і відразу втручаюсь, і пояснюю що так не можна , бо мені дуже не зручно перед іншими мамами, оскільки це було не одноразово пояснювалось в різних формах, але це не помагає, він просто мене ігнорує , робить вигляд що мене не чує, може замахнутись на мене рукою і втікає від мене, це саме з татом і з бабою. В садочку нам теж постійно жаліються, що він або вдарив когось, або вкусив. Я вже чуть би колись не розплакалась, бо постійно йому говорю ,що так не можна, він ніби і розуміє, але бачу що не помагає.Питалась виховательки чи це тільки мій такий, вона сказала, що в них половина хлопчиків таких, дівчатка як завжди всі чемні.
Я дуже надіюсь ,що це просто такий вік,такий характер, але якщо хтось знає хороші методи які помагають в таких випадках, то діліться, бо ми вже напевно все перепробували.
Фу, виговорилась

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Мені здається, тут швидше маму треба виховувати, а вже потім синочка.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Тут з Вами не погоджуюсь, хоча колись сама так думала, коли не мала ще своєї дитини. Я постійно виховую свою дитину, постійно з ним розмлвляю , що погано, а що добре, себе теж важаю вихованою мамою, а дитина як зачипляла дітей, так і зачипляє. Не все залежить тільки від виховання, а і від характера самої дитини.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Як на мене тут дійсно брак уваги в такої дитини, то він і добивається уваги як хоч не своєї мами, то чужих людей. Якщо дитина б"єтьсґ чи кусається ... і не доходять слова, то треба трошки вплинути, наприклад, дитячий майданчик, дитина б"є інших, перше попередження не помагає(але обов"язково сказати-якщо ще раз таке повториться ми йдем додому), при другому берем за руки і йдем додому, але в такому випадку треба то діло довести до кінця, не звертати увагу на сльози (а їх буде немало), і так треба всім поступати(я про рідних дитини). Є дітки в яких такий метод діє з першого разу, а є дітки, яким треба межі дозволеності показити на протязі тижня.
Дітки всі пробують переступати межі дозволеності, але це не для того щоб нас позлити, вони мусять самі впевнитись, що межі дозволеності не змінились.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Ми так і робим, він без проблем іде додому навіть без сліз, але на наступний день знову то саме.:confused: Єдине що я замітила за ним, що як його хтось з дітей вдарить , чи дасть здачу, то він починає радуватись і сміятись, в мене таке враження що він все сприймає як гру, таким же методом закликає дітей бавитись:8:. У нас такий самий двоюрідний братик з різницею в 1 місяць, так він коли приходить в гості, то вони вдома так тлумляться до синяків, при тому що двоє просто получають кайф від того, зупинити їх не реально.
Братова мене заспокоює , що теж їх малий дууже непердбачуваний з дітьми, але це діти і вони це переростуть, хоча вихованням займатись треба обов"язково!

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Ну я теж впевнена, що то з часом пройде, але думаю варто далі так продовжувати, і щоб дитина знала, коли йдете з майданчика додому, це не тому, що час йти додому, а власне тому, що він провинився...ну і думаю, і далі часто пояснювати, що так неможна, болить...

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Ну Ви ж своїй дитині на майданчику увагу звертаєте? А та мама ні, от і різниця. Діти справді є різні і до кожного потрібно знайти підхід.

Ні, бо можу навести не один приклад, коли дітей лупасять прямо на майданчику, а толку від того ніякого. Це справді брак уваги і виховання (у мами в першу чергу). Бо на майданчику треба бавитися із дитиною, розмовляти, показувати щось, заохочувати до гри а не сидіти збоку і ляси точити із такими ж мамусями. Дитині стає нудно, от він і привертає увагу як може.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Хороший досвід, я на заняттях теж так робила.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Вчора у нас був ще один виховальний маневр із Цвітаною.
У дворі прорвало трубу і утворився такий гарненький струмочок. Звісно що через секунду Цвітана була вже там. Пару хвилин вона трималася сухого, а потім почала наступати на воду. Я відсторонила її раз, сказавши, що не треба ступати у водичку. вистачило на кілька секунд.
я дала їй палочку ляпати по водичці і сказала не ступати ніжками на мокре, знову подіяло не на довго.
Я вже більш суворішим тоном попередила:
- не лізь у воду. а то підемо звідси!
Реакції нуль.
Тоді я беру дитину на руки і швидко йду на інший бік двору, звідки води не видно, кажучи, що ніжками у воду не ступають, і нам доведеться гуляти тут.
Цвітана походила хвильку навколо мене, тоді простягнула ручку і просить: топ-топ.
я дала їй руку і вона повела мене знову до води. Більше у воду дитина не вступала.
Ми кидали у калюжку камінці, ляпали по воді паличкою, кидали у струмочок сухі листочки та трісочки. і навіть трохи побовтали ручки.
я простежила. щоб підхід до води був зручний і дитині потребувалося менше зусиль стежити за ногами та ще за тим, щоб заняття виявилися цікавими і різноманітними, щоб не було потреби привертати мою увагу мокрими ногами.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Брак виховання не в тому, що дитина так поводиться, а втому що її не вчать як поводитись правильно. Якщо дитині пояснювати, забирати з майданчика при конфліктах, дитина зрозуміє як поводитьсь рано чи пізно, це вже залежить від особливостей характеру. Але в даному випадку, наскільки я зрозуміла, "виховного процесу" немає взагалі. І фізичні покарання аж ніяк не навчать дитину не битись і не зачіпатись.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Котя, а я тут з вами не погоджусь
З дитиною до чотирьох років розмовляти треба, але варто розуміти, що це марно.
Дитина в такому віці добре розуміє лише фізичні заборони . Коли скандалить на майданчику - треба забрати дитину за його межі. Це не покарання, це виховання. Такий спосіб показати дитині, що вона чинить неправильно. Тільки так можна сформувати нові звички в дитини, нову поведінку.
А фізичне покарання тільки поглиблює проблему. Я згідна, що дитина погано розуміє слова у віці двох років, але фізичний вплив має бути вихований, а не каральний.

Є велика різниця між "дати по задниці" в цілях виховання і "забрати фізично з майданчика". Правда ж?

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

у нас найкраще покарання, це заховати комп"ютер (ноутбук), спочатку розказує яка мама погана і що "я з тобою не буду дружити поки крмп"ютер не відасиш!", але потім робиться дуже чемний і послушний, сам того не помічаючи, в результаті за тиждень і про комп"ютер вже забуває зовсім, і дитина чемна. загалом хорошу поведінку заохочую та й особливо шкодним чи забіякою ніколи не був, а до 2-х р взагалі янголятко було. зараз бувають і важкі моменти, коли ніякі методи не допомагають (або просто терпіння не вистарчає до цих усіх методів). в нас є поведінкові проблеми іншого плану, але вони не відносяться до "чемний-нечемний".

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

А ним користується лише дитина? Я не уявляю, що свій могла б заховати на тиждень

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Ви мабудь не так мене зрозуміли ))) Я просто думаю, що якщо дитина буває трохи не керованою, то це не означає що у всьому винна мама , чи тато , бо погано виховують, а і від характеру і темпераметру дитини. Я не говорю конкретно про цього хлопчика з Стрийського парку, а в загальному.
Я просто впевнена ,що є мами ,які посвятили себе повністю вихованню дитини, але дитина залежно від темпераменту всеодно може давати "жару", а є мами які взагалі не займаються своїми дітьми, зато діти за темпераментом просто дууже спокійні.
Мені навіть страшно подумати, що якщо мій малий , не дай Боже знову когось зацепить, то мами будуть між собою шушукатись ,що у всьому винна я , бо я його погано виховую.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Знаєте, я і з попередніх дописів подумала, що Ви забагато переживаєте про те, що про Вас подумають, а цей ось остаточно переконав. Та плюньте Ви, оте "шо люди скажуть" не повинно бути на першому місці. Діти в пісочниці можуть спровокувати дитину на певну поведінку, вихователька в садочку теж не завжди може об`єктивно висловлюватись (чого варта тільки фраза, що дівчатка всі чемні, а хлопчиків багато нечемних, ги). А Вам перед всіма незручно і Ваша дитина це дуже відчуває. Всі діти таке відчувають. Спробуйте стати на сторону дитини. Не сварити, а спробувати розібратись, чому так поводиться. І, що точно знаю - не варто виховний процес виносити на люди, дитина від того точно чемнішою не стане, а от образу може запам`ятати.

Одного разу моя Тоська вкусила сусідську дитину. Ця дитина забрала в неї м`ячик, яким вона бавилась і вона вкусила її за руку. Я забрала Тоню в іншу кімнату і ми там побули 5 хвилин, після чого вернулись до діток, погладили дівчинку, сказали їй, що вона гарна і далі мирно бавились. ТТТ інцидент не повторювався, хоч я її не сварила, не казала, що це погано, просто перевела настрій дитини на позитивний))).