Нефізичні покарання дітей

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

мены здаэться, що тут трошки похибка... тобто навыть коли Ви вже змякли - не змынюйте рышення, щоб дитина знала, що слово батьків - закон. Якщо не можете - то в покаранні не вказуйте термінів наприклад, тоді зможете перервати покарання, коли схочете. Але це суто моя думка.

---------- Додано в 21:39 ---------- Попередній допис був написаний в 21:38 ----------

Коли всі заняті - це по-іншому сприймається і дитиною, бо Ви сімєю РАЗОМ щось робите! і корисно, і навіть весело може бути

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Мене от не покидає думка про вірність твердження, напевно справді одній дитині просто нудно, коли їх двійо і більше, основна увага перключається з батьків на один одного, тому, хоч це алогічно, з ними стає трохи легше.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Підтримую Ясну. Якщо вже дитина взялася за ту посуду, то повинна все виконати від початку і до кінця. З самого першого разу вона повинна вчитися все робити добре, а не як-небудь. В цьому і полягає навчання. Якщо попустити раз, другий, то дитина думатиме, що так і має бути, вона зробить тяп-ляп, а хтось завжди за неї доробить. І сумніваюся, що в неї миття посуди - це обов"язок, це просто час від часу допомога мамі.
І ще одне. Люди, Ви справді вважаєте, що 10-річна дитина, то таке малесеньке немочне створіння, "яке і до сушки не дістане"? Бачили б Ви, як сусідські діти ( а їх в сім"ї семеро! ) з першого класу на 30-градусній жарі в полі горбатяться, а старші,клас 6-7-8, все і варять, і печуть, і прибирають! А тут "маленьку" дитину заставили посуд помити... Ай-яй-яй, яка мама погана, сама того не хоче робити...

---------- Додано в 08:53 ---------- Попередній допис був написаний в 08:48 ----------

Якщо не привити цього з малечку, то в 15 років ( період протестів ) Ви вже її нічого не навчите, хіба з-під палки.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

якщо ви неуважно читали, процитую вам з першого допису

у мене 9-річний син, до сушки він точно не дістає

сама таке не витримаю, і своїм дітям такого не побажаю, нехай краще вчаться чи книжку почитають.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Це приклад щасливого дитинства?
В дітей має бути дитинство, для чого забирати його ? Обов'язки теж мають бути ( як і права, ми ж всі люди ), а от така прискіпливість, як в авторки теми, ні до чого гарного не приведе. Поставте себе на місце дитини. Вам б таке сподобалось замість "дякую"? Мені - ні.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Звичайно, і я би своїх не заставила. Просто в тій сім"ї у дітей це дійсно обов"язки. Один робить одне, другий - інше. Мама з татом працюють, тому хата і господарка на дітях( правда, вже попідростали, найменший в 5-му класі). Всі вони ду-у-уже працьовиті і старанні.

А ще в мене питання до Ясної : Ваша Дзвінка справді має обов"язок мити всю-всю денну посуду щодня?

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Це не є ідеальна сім"я. Але якби в них не було так все злагоджено, то вони б просто не вижили. На жаль, в такій багатодітній незаможній сім"ї немає можливості дітям побути маленькими і нічого не робити до 15 років.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

"Щасливі" діти! Цікаво,тато з мамою хотіли бути багатодітною сім єю, а старших дітей хтось питав,чи подобається їм "такий розклад"чи то пак "нефізичне покарання" ?Тим більше,що у них таке життя не з 12 чи 13 років, а куди раніше починається ( з народженням молодших,попередні стають повністю старшими,навіть якщо їм самим по 3-5 років) Знаєте, пригадався перший випуск програми "Міняю жінку", де 7 річна дівчинка у селі тягала на руках річного братика зі сльозами на очах : "Я вже більше не можу. У мене сил немає".

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Ні, тільки після спільної вечері, та ще тоді, коли їсть сама. Іноді прошу на вихідних, але то прохання допомогти мені, а не виконання свого обов"язку.
І ще одне, мова власне йшла про покарання. А отже всі інші методи навчання, заохочення, умовляння, зауваження були використані і нею проігноровані.
Я під час покарання була ввічливою, не користувалася сарказмом чи іронією, делікатно вказувала на недороблену роботу(це теж є в методі: не говорити ти не зробила, а використовувати безособові речення: ще не зроблено, кастрюлі ставляться і тд)
а про домашні обов"язки мабуть треба створити нову тему. Дуже вона виявилася актуальною для нас.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Цікаво, що він утне через років два-п"ять? А ви далі будете дивитись, як він після того чемно біля вас цілий вечір сидить?

---------- Додано в 13:43 ---------- Попередній допис був написаний в 13:29 ----------

Так основна проблема в тому, що ми не залучаємо, а з наполегливим тиском заствляємо дітей до хатньої роботи: спочатку помий, потім прибери і так далі і все більше та частіше. А згадайте, як ми в такому віці до цього ставились??? Ото-то. Я вважаю, що насамперед треба чекати ініціативи від дітей. Звичайно, можна довго чекати, а можна ніби ненароком підштовхувати до цього. В мене старшого довгий час неможливо було допроситись щось зробити, а пам"ятаючи своэ дитинство, не заставляла. Але раз-другий побачивши, як ми з чоловіком разом на кухні готуємо (мій чоловік любить цю справу) и прибираємо, з часом став сам питати, щоб допомогти. А тепер менший дивиться на нього та й вдвох вже допомагають. Звичайно, не завжди, але все-таки якась допомогає, а головне, без примусу.
А щодо нефізичного покарання, то для мене колись найгіршим було ігнорування батьків (коли ти намагаєшся щось робити, допомогти, а всі поводяться, ніби тебе немає взагалі).

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Тема плавно з покарань перейшла на обговорення обов"язків
У нас для старшого найгірше покарання: тато ввечері мультика не дозволить дивитися, а молодшому - море по коліна, вперте таке що жодні вмовляння-покарання не діють.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Перепрошую, а ляльки, книжки, ігри з ровесниками?

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Щодо обов"язків, цілком згідна що

. У нас все робиться разом, але тільки при бажанні: ми миємо підлоги, витираємо пилюку, найбільше діти люблять дзеркала мити І байдуже, що мамі потім довго те дзеркало відтирати, п"ятирічна дитина не може ідеально відтерти скло, а повертати його тричі і просити дороби - для мене просто маразм. Після кількаразового тикання носом особисто я кинула би тою шматою і більше за таку роботу не бралася.

---------- Додано в 13:54 ---------- Попередній допис був написаний в 13:52 ----------

Згідна. Якщо дитині сказано помити посуд, то посуд повинен бути чистий. Оце якісно виконана робота. Але чи казалося дитині поскладати баняки і витерти за собою підлогу? Для мами це зрозуміло, в кухні має бути лад, а для дитини? Їй сказали вимити посуд, вона вимила, а все решта не було обумовлено. Не бачу тут дитячої провини, треба чіткіше свої вимоги формулювати.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

як мені було 6 років, мама нас (мене і братів) заохочувала їсти таким чином: хто перший доїсть свою порцію, той... піде мити посуд (ми аж так любили миття посуду )

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Але мама мабуть Вас із братом не завертала тисячу рзів до кухні і не вимагала миття посуду коли у дітей не було бажання? Я теж шалено тішуся, коли Петро береться мити тарілки (і байдуже що вже довелося нові купувати, бо старі перетовк), але це не є його обов"язком

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Prutylyatko,маю прохання: ви вже якщо взялись за цитування тексту-то цитуйте правильно.І не вкладайте мої цитати до "вуст"інших авторів.це я про це:

це був мій допис!
А щодо цього:

Нічого не втне.Тому що йому гарно і добре пояснено що і до чого.Тому що я з своєю дитиною вмію спілкуватися.
А ви що пропонуєте робити в таких випадках?????В мовчанку бавитись,ігнорувати дитину????

Своїх дітей ви теж ігноруєте????Бо я наприклад не вважаю що то нормальний метод покарання,якісь варварський.Дитина себе почуватиме непотрібною,а потім почнуться проблеми нерозуміння,недоговорення і невміння вловити момент коли ваша підтримка змоглаб щось змінити в житті дитини.(прикладів безліч.)

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Ясна, а звідки ви взяли таку методику покарання? Я думаю, що такий підхід може мати такі наслідки:

Я мала щасливе безтурботне дитинство, з домашніми обов"язками в мене не складалось. Більше цікавили книжки, навчання, гуртки. Звичайно, коли я стала дружиною і мамою, довелося освоювати науку господині. Але повірте, коли мию посуд - мию і баняк, і раковину. Спрацьовує копіювання моделі поведінки моєї мами. Згадую, як заохочував мене тато, похід в магазин - здача моя, помила посуду - шоколадка. Головне не відбити бажання в дитини до навчання, не підкреслювати невдачі. Ніщо так не вчить, як ВЛАСНИЙ ДОСВІД. Моя тітка, коли я була у бабусі, критикувала мене, що я не так тряпку тримаю А я дивувалась, де ж це розписана технологія? Можливо, вона мала рацію, але кілька раз помивши підлогу, я навчилась тої премудрості сама. Бісило мене, коли вона перевіряла якість виконаної роботи і знаходила пилюку на плінтусах! Тихо ненавиділа ту тітку

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Для мене тема покарання стала трохи легшою, коли я почула думку, що покарання має на меті показати, що дитина переступає межу дозволеного.
Вчора наш татко покарав Цвітанку.
Я проводила екскурсію по Хортицьким святилищам для індуського монаха. Цвітану взяли з собою. наша подоріж зяйняла близько двох годин. час, який Цвітана вже витримувала без мами під час прогулянок.
під кінець доня почала вередувати і вимагати, щоб на руках її несла лише я. Щлях ішов весь час угору, я швидко видихалася, та коли підходив тато дитина починала кричати і відпихати його.
після того як умовляння, пояснення не подяли, чоловік узяв Цвітану на руки і відстав від гурту. Дитина розривалася.
Він поставив її на землю і сказав: мама стомилася і не може тебе нести, але є я, давай я тебе понесу.
Я вже готова була бігти назад і знову забирати дитину, аж дивлюся, татко простягнув руки, малеча подала у відповідь свої рученята, всілася на шию і їхала так всю подальшу дорогу без вередувань.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

І з такого покарання в дитячій голові залишається купа комплексів. По собі знаю. Не можна того робити, бо то таке різання без ножа по психіці. Маленьку людину відштовхують нічого не пояснюючи. А найгірше, що коли та дитина виросте може перенести таку модель поведінки на свою сім"ю.
Мені досі тяжко спілкуватись з мамою, через те, що що б я не робила, завжди щось було недо... і робити вже не хотілось нічого. І досі з мамою спільно не хочеться нічого робити. А в себе в хаті роблю з радістю, бо ніхто не ходить по п"ятам і не притикає. Згідна з попередніми дописувачками, що спершу чітко треба ставити завдання і зацікавлювати до спільної праці