Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... Абсолютно ні. Ви не зобов'язані їх навіть знати. Але є буквально кілька великих. І якщо ви знаєте, що завтра випадає котресь із них, то чому би чисто з поваги до інших конфесій, котрі є "трошки" ближчими ніж мусульмани, таки не планувати велику роботу? Тим більше, що живете у Львові, де так само як в Мукачеві, є досить великий відсоток римо-католиків. Мене дивують люди, котрі навмисне щось роблять на великі як у нас кажуть "мадярські " свята, та ще й при цьому наголошують на тому. Інша справа, коли людина мусить щось зробити саме в цей день, бо інакше не випадає. Різні бувають ситуації. Взагалі, знаєте, ця тема мені завжди була не дуже приємна, бо на жаль таки вистачає кругом людей, які зверхньо трохи ставляться до тих інших свят (це з обох сторін, до речі). Хоча потребується так мало - елементарна повага, але чомусь то багатьом дуже важко. В мене наприклад чоловік греко-католик, я - римо-католичка. І нічого собі з того не робимо. Хоч я би могла сказати: "Знаєш, два Різдва, чи дві Паски святкувати - то є забагато, так що вибачай...". І кутю навчилася робити тільки заради нього , бо він її любить і не уявляє без неї Різдва. Отаке.
Та ні, мені не треба, аби думали, як я. Якби я цього хотіла, то би не писала категорично й гостро. А щодо вашого першого питання, то тут ви взагалі перекрутили мої слова навиворіт. Навіть коментувати не буду. Суть навіть не в тому, аби святкувати ті свята, але пошанувати. І якщо не знав, то не проблема. Але якщо тобі хтось про це повідомив, і з*явилися сумніви, то далі чинити за совістю. І якщо є сумніви, то краще не робити, бо потому буде довго гризти. Однак "най собі ті не миють, хто то святкує" - це зверхня відмовка й за такою слідувати не варто. Жити за двома календарями неможливо, але про це й не йшлося взагалі. Кіточко, дякую за допис і за те, що все по поличках розклала!! Бо я не зуміла так лагідно написати.
Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... Знаєте, гарно ви все написали... але як колись у далекому 1991 році мого батька від престолу витягнули за бороду з церкви лише тому, що він не тої конфесії, то згадуючи його сльози я буду жити за одним календарем, і святкувати свято лише один раз... і буду робити це так, як навчили мене мої ж батьки. Чому ж ті, хто потім так побожно в церкві руки складав, не пошанували священичого сану? Чому я повинна шанувати те, що не є мені близьким? Чому святкувати треба ще й протестантські свята? Свято буває лише раз, і святкувати треба один день. Або я православний, або греко-католик, або римо-католик. А бути всюди добрим не виходить - або ти тут або там. І я не вважаю себе розумнішою за Церкву. Якщо вона постановила Благовіщення 07 квітня, то чому я маю те свято ще десь вишукувати? Чому я щось повинна? Нічого більше говорити не буду.. і залишуся при своїй думці.
Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... По-перше, вашого батька відтягнув хто, не ті, хто за тим самим календарем живуть? Зрештою, навіть якщо ні, це нічого не міняє. Це не причина ворожого ставлення. Це друге. Мало було бійок по селах між православними й греко-католиками? Були навіть випадки, коли люди вбивали священика та його сім*ю... Це причина до ненависті? Чи причина не повторювати такі ж помилки й бути іншими? Якщо вас навчили ворожого ставлення, то даремне було мучеництво вашого батька, на жаль...
Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... Це ви зараз про що взагалі? Звідки взяли таке? Ух ти! Дуже цікаві принципи. Такі християнські, що аж гай гуде. Про екуменізм ніколи не чули, не цікавилися? Ви здивуєтеся, але і в юліанському, й у григоріянському календарях дата ідентична. А ще цікаво, чому дати Великодня у молитвенниках вказані за обома календарями. Не звертали уваги ніколи? Ні-ні, ніц не повинні. Все вільний вибір. І вибирати вам, і відповідати потому за той вибір теж тільки вам.
Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... Мені дуже жаль, направду, що так сталося. І я розумію ваші почуття. Таке неможливо забути. Я б вам теж багато прикладів могла навести зі своєї родини. Взагалі то тема почалася з того, що хтось комусь сказав "не пери, бо свято". Знаєте, я теж страшенно не люблю, коли мені починають тикати, мовляв "ану, но-но!". Але це така стуація, подібна до тієї, коли ми обговорювали милостиню: чи давати хлопові, на котрому ще орати можна... Розумієте, мені здається, тут не так важливо, ЩО вам хтось сказав і яким тоном, як те, ЯК ви на то зреагували. Тобто у ваших відносинах, у так званому тандемі "ви і Бог" є важливою саме ваша реакція. Це не значить, що вже треба відразу кидати то прання на півдорозі. Можна спокійно то доробити, але не з думкою, най не кажу якою.
Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... Думаю якби йшлося про вашого чоловіка, то позиція ваша була б зовсім іншою. Так. Саме так. І давайте на тому закінчимо. А чому не християнські?
Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... Ні, не була би взагалі. Ранні християни, коли йшли на страту, брали зі собою дітей. Вони були готові не лише самі за Христа померти, але й дітей за нього також віддати. Я стикалася з такою ворожістю нераз. Якось у Польщі старша пані, почувши, що я українка, почала мені розказувати, що її діда українці сокирою розчленували. Мені шкода, я розумію, що їй сумно, але якщо старій 80-літній жінці вже пізно щось міняти, бо гнучкість не та, то молодій мамі точно не варто живити негатив у серці, чого би не було. А чому не можна бути добрим із людьми? ЩО заважає? Ви би ніколи не пішли на молитву до мелхітської церкви? А до коптів? А до греків? А до костелу? А на служіння до протестантів? Не йдеться про перехід до іншої конфесії, але добрим з усіма бути можна й навіть треба, бо причин до протилежного немає.
Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... Даруйте, що втручаюся. банальне питання - банальна відповідь: бо "прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим..."
Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... +1! Не писала такого, бо то само собою зрозуміло. До речі, Єва поставила питання дуже чемно й обережно. Чому відповідальниці не дотримали тону - історія замовчує.
Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... А я щось не розумію... а які то такі страшні протестанські свята? Поважати чи не поважати свята Католицького календаря це моя особиста справа але в мене вдома навіть у Львові ми нічого не робили на так звані польські свята. В мого чоловіка було інше бачення тих речей бо в них в селі навіть нищили фундамент і любі починання будови церкви іншої конфесії а ніж православна. Йому було просто всеодно але не через ненеависть як це і надалі присутнє в багатьох українців а просто через байдужість. Зараз ми і надалі так як і було в нас вдома шануємо великі свята обох календарів. Навіть коли Паска випадає з різницею в кілька тижнів в Велику П’ятницю стараємось нічого не робити. заваджає українська затятість - АБИ ЗНАЛИ! Зауважу, ми вчора дивились трансляцію Урочистої Меси з Ватікану і мама десь побачила якусь жінку і зауважила, але вона страшна! На що тато їй відповів - це все тварі Божі. Всі ми створені на подобу і образ Божий а тому всі рівні перед Богом і католики і протестанти. Он тільки відповідати будемо за свій вибір, бо знали що обирати а обрали...
Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... Але наприклад ті ж поляки не виявляють якоїсь поваги до наших свят. В моєї сестри ще ніколи не було вихідного на наш Великдень,хіба як співпадає з Римо-католицьким календарем. І так як в оперному неділя робочий день, мусять працювати, навіть якщо у їхній рідній країні в той день велике свято..Так є... І тато мій в Німеччині завжди має роботу і на Великдень, іна Різдво, бо в них ті свята в інші дні, і тоді є у всіх вихідні і ніхто навіть не думає рахуватис з кимось іншим. Для мене це впринципі нормально і зрозуміло, тому я не бачу нічого поганого в тому, щоб робити щось в день, коли свято святкують інші.
Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... Американці також не виявляють особливої поваги до наших Свят але хто хоче то бере собі вихідний а хто не хоче або не може виходить в свято на роботу. Повагу на державному рівні треба виборювати роками.
Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... Добре мати змогу отак собі захотіти і взяти вихідний... Моя сестра он на лікарняному сидить, бо її так перегрузили на роботі, що руки не витримали,а як музиканту бути без рук?? Так диригент все-одно злиться страшно, що вона не на роботі.. А якби вона отак просто не вийшла на роботу..уу... Щасливі ті, хто в чужій країні може собі таке позволити. Але коли завойовуєш авторитет важкою працею, то боїшся хоч трохи його похитнути.
Вітторіє, ми не повинні кивати пальцями на тих, хто чогось не робить, бо для християнина - це не критерій. Шанувати, а святкувати - це не те саме. Крім того, йшлося тут більше про такі виняткові міста мішаних культур власне, а не ті, де люди закриті в своїй традиції, яку не дуже добре й самі знають. Та й писала вже Кітка, що про великі свята говорилося, а не про малі. Я вже писала про те, що в римо-католики в Греції не живуть за своїм календарем, а за місцевим, бо їх там меншість. Вони просто мають свої права й ними користуються. Не зрозуміла цих ваших слів. Вихідні можуть похитнути авторитет? У Торонто існує такий термін, як "українське Різдво". Не православне, а саме українське. І про нього багато людей чули там, і продають різдвяні речі довше... Але парадокс. Де людям на цей день не дають вихідного? В українському магазині, де власник українець.
Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... та я взагалі-то не провихідні говорила,а про те, що позволити собі просто так не прийти на роботу, моя сестра принаймні не може собі позволити. Вихіідні вона має законні. Але якщо у них нема свята, а у на наприклад є, навтіь якщо це Великдень, в неї вихідного нема. Ніхто навіть не питає її про таке...Можливо просто інша специфіка роботи, бо на ній дуже часто вся репетиція тримається, але все ж...
Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... Так і в мене нема. Цього року просто написала, що беру два дні, бо їду на українське Різдво до Торонта. Дали без проблем. Але це не державний вихідний, а вирахуваний із моїх законних.
Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... одне з іншим не пов’язане. В залежності де ви працюєте ви собі або можете або ні взяти вихідний на свято. Я брала вихідні на свої Свята і мені було всеодно чи мене звільнять через те чи ні. Мені свята важливіші ніж гроші. Я одну короткочасну роботу через це втратила але я не жалію. І на інших роботах брала вихідні на наші Свята. Євреї вміють шанувати свої Свята і з ними всі рахуються а ми що? Мусимо плазувати? В нас було так що релігійні вихідні рахувались з власного заробленого «бюджету». Маєш 10 днів вихідного на рік і розпоряджайся ними відповідно. Або працюєш на Свята або не відпочиваєш літом. ---------- Додано в 20:50 ---------- Попередній допис був написаний в 20:47 ---------- Доречі в моєї тети менеджер була українка то вона їй ніколи не дала вихідного на наші свята, а щей знущалась що та лінива і не хоче працювати бо попросила вихідного за свій рахунок.
Відповідь: Питання, відповіді, пояснення... чесно, це трохи мені не зрозуміло, бо я абсолютно не мала на увазі гроші... Моя сестра пройшла довгий і нелегкий час до того, щоб мати таку роботу, вона заслужила то, що її цінують. На тій роботі вона реалізовує себе,як професіонал і тут не про гроші йдеться. Це не якась короткочасна випадкова робота.Це робота по спеціальності, на яку не любого візьмуть, бо там реально треба бути дууже хорошим піаністом, інакше ти ніхто.І звичайно, що в такому випадку вона тримаєтся за ту роботу, бо то її життя, вона заслуговує на це. Та взагалі,напевно то все-таки така специфіка роботи, що просто не можеш собі позволити таку розкіш,як вихідний,коли забажаєш..Просто мусиш жертвувати святом, головне мати віру в серці, а відсвяткувати можна і в інший день.
