У моєму оточенні є один дуже прикрий випадок депресії, усе складається так, що привязати це можу лишень до вагітності та народження дитини. Сама деколи відчуваю просто апатичні стани, перебуваю у повній прострації - до народження дітей такого не спостерігала за собою. Кажуть, що депресія - це хвороба 21 століття і знаю що якщо захворіти на депресію то її дуже важко вилікувати і наслідки можуть бути трагічними. Тому хотіла б дізнатись думку формулянок з цього приводу, можливо хтось переживав чи переживає подібний стан - поділіться. Особисто я вважаю депресію величезним приводом для хвилювання, оскільки надто чітко знаю чим це може закінчитись........
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи привід для хвилювання Я колись стала свідком розмови, коли одна жінка розповідала, як з нею в палаті лежала породілля, в якої після пологів стався шок, навіть більше психічний розлад. ЇЇ лікарі прив"язали до ліжка. Страшно було таке слухати і сподіваюся, що це дуже суб"єктивний та рідкісний випадок
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи привід для хвилювання Властиво, якщо подібне стається відразу після пологів, то це важко назвати депресією, в наслідок пережитого больового стану, жінка деякий час, навіть декілька днів може перебувати у неадекватному психічному стані (це все залежить від фізіології та больового барєру кожної жінки). Навіть наш Кримінальний кодекс -визначає такий стан як помякшуючу обставину - навіть є окрема стаття "Вбивство матірю своєї новонародженої дитини". ХОЧУ УТОЧНИТИ Дякую за допис, але я мала на увазі дещо інше - це стан дещо віддалений від самого процесу народження, оскільки як мені відомо - післяпологова депресія може проявити себе як після трьох місяців так і після трьох років з моменту народження.
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи привід для хвилювання можливо це стається внаслідок пережитого фізичного болю в сукупності із зміною соціального статусу . я на собі теж відчуваю подібні напливи іпохондрії. зразу після пологів були частіші,тепер рідше.тепер звязую це із великою відповідальністю,яку відчуваю по відношенню дитини, страхом за неї, її майбутнє..
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи привід для хвилювання А як тоді визначають, що це саме післяпологова?
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи привід для хвилювання Це стаєцця внаслідок попадання в наші ПБ. Я точно знаю!
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи привід для хвилювання В мене таке було після пологів,почалось через тиждень,тривало близько 4 місяців,можливо б і тривало більше , але допоміг вийти з того стану чоловік.Доходило до того шо я могла ридати годину,потім навпаки кидалась на всіх,чіплялась до кожного,могла образити сильно,відгородилась від коліжанок,як згадую то аж страшно і не приємні спогади.
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи привід для хвилювання Якщо розглядати депресію як захворювання - то повинна бути точка відліку - тобто момент з якого хвороба зявилась в організмі, але поки що не проявила себе ніяким чином. Власне цим відліком вважають пологи - момент коли хвороба зароджується, але проявитись у видимих фізичних ознаках вона може і пізніше - для післяпологової депресії психологи визначили власне цей термін для прояву. Ця депресія називається післяпологовою не тому що є одразу ж після пологів, а що її ознаки почали проявляти себе не раніше ніж жінка народила і не пізніше ніж три роки, і основні її мотивації повязані власне із материнством. Власне мені б хотілось щоб хтось таки написав чи вважає він такий стан міфом чи реальністю. Можливо тема надто делікатна, або розглядати її треба у іншому напрямку - підкажіть????.....
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи привід для хвилювання Ну, я вважаю що ця депресiя є реальнiстю. У мене її не було, а може якщо i була то в легкiй формi. Ну, в кожного напевно стається якийсь момент, що хочеться все кинути i втекти, або когось звiдкiсь викинути...Декому то проходить, декому не дуже. Я, особисто, якби бачила що мною опановують якiсь надто небезпечнi думки, я б попросила про професiональну допомогу психiатра. Я не шуткую. Я просто по ТБ бачила кiлька випадкiв коли мами вбивали своїх дiтей. Я б не хотiла бути мамою на ТБ. Наразi все добре. Глибоко дихаю, мрiю поїхати до Гавайїв, тримаю вiдлiк днiв до мого останнього робочого дня, стараюсь настроюватись позитивно.
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи привід для хвилювання Не треба думати про дурниці і не буде депресії. Налаштуйтесь на позитив!!!!!!!!!!!!
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи привід для хвилювання Особисто я вважаю післяпологову депресію реальністю, зовсім це не міф! Я до пологів поставилась, так би мовити, по-філософському, особливо не переймалась "важливістю і відповідальністю і таке інше" цього процесу, просто сприйняла це як одну дуже важку ніч, яку ми з чоловіком пережили і за це Бозя подарував нам манюню. Усвіломлення материнства і бальківства, як я знаю, не приходить одразу, організму треба дати час для адаптації. Я по-справжньому відчула радість материнства (саме це, а не полегшення, що я вже нарешті народила) за кілька днів, коли вже впевнено навчилась зі синочком вправлятись, отримувати задоволення від щоденної материнської роботи. Перший тиждень чоловік взяв відпустку, у всьому допомагав, навіть вночі вставли вдвох. Завдяки цьому депресії на собі не відчула, може, вона і була (коли в малого були кольки, було кілька таких днів, що він з мене цілий день не злазив, хотілось кудись піти і сховатись). Але то було рідко. Проте я добре знаю кілька мам, які відчули "радощі" післяпологової депресії на всі 100%. Вона прийшла не через те, що діти були не бажані, причини бувають різні. Аналізуючи ті випадки і свій досвід, я зробила висновок, що до депресії призводять такі чинники: - постійна втома і невисипання, якщо дитя дуже-дуже неспокійне чи хворобливе (грубо кажучи, не встигаєш полюбити дитину під час постіного її плачу і крику, зціджуванням молока впляшку, бо дитина бач із циці їсти відмовляється, і таке ін.); - відсутність підтрими та розподілу відповідальності з боку батька (так би мовити, чого це я маю перейматись дитям, якщо ти про нього не дбаєш зовсім); - зміна зовнішності в гірший бік (надмірна вага, післяпологові шви та ін.); - потреба у відмові від звичних дій та звичок (часто-густо доводиться відкласти кар’єру, дискотеки, поїздку на Канари); - незапланованість материнства і батьківства (ми дитини не хочемо, просто так сі стало... а нам ще не час, в нас нема на неї сил натхнення і грошей...) - цей пункт я ще називаю "відсутність мозку". Це все мої суб’єктивні висновки, я впевнена, що можуть бути й інші причини для депресії, в кожному окремому випадку це індивідуально. А вийти з депресії може допомогти чоловік, рідня, друзі та й з рештою сам малюк (яка там депресія, коли той малий клубочок так кумедно позіхає, чи ще так неуміло, але вже дарує першу посмішку) ---------- Додано в 21:27 ---------- Попередній допис був написаний в 21:23 ---------- Підтримую на всі сто!
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи привід для хвилювання Ха! Якби ж усе так просто. Для післяпологової депресії мають бути психічні передумови ще задовго не тільки до пологів, але й до вагітності. У психічно стабільної жінки реальна післяпологова депресія не почнеться. Треба розрізняти вагомі зміни в житті, які просто тиснуть психологічно і відбиваються на самопочутті, плюс втома і страх "чи я хороша мама" від клінічного діагнозу. ---------- Додано в 21:55 ---------- Попередній допис був написаний в 21:52 ---------- Нажаль, зі спаравжньої депресії допоможе вийти тільки спеціаліст і ліки. А чоловік, родичі та друзі можуть суттєво допомогти, коли жінка втомлена, хвилюється, ще не цілком оговталася від важких пологів, словом при хандрі, але не при депресії. Нажаль.
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання тоді мабуть в мене питання до спеціаліста, як відрізнити, чи то в тебе хандра чи депресія ?може серед нас є психіатри чи психологи, допоможіть.. іноді просто втомлююся боротися із собою в намаганнях налаштуватись на позитив..
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання я ще до пологів читала про "післяпологову депресію" немало... мене так досить перелякало те що там писало, і я почала розпитувати маму, подруг чи насправді таке існує, і чи хтось з тим стикався, але ніхто з них не міг дати однозначної відповіді, всі переживали приблизно отакі почуття - - саме так було і в мене, але, завдяки тій інформації, яку я перечитала раніше, я й визначила що ЦЕ не є власне "післяпологовою депресією", тому що у всіх джерелах було чітко вказано що ця депресія - це стан набагато гостріший, переважно доходить до повної апатії..... і допоможуть з нього вийти лише спеціалісти і ліки, а сам собою цей стан не пройде! і що насправді ПД відчуває дуже мала кількість жінок(приблизно до 5%, але точну цифру забула, тому не хочу брехати).
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання Нагадало: http://www.youtube.com/watch?v=tLDGnoxmFc8
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання От я власне про це хочу сказати - що не усе так просто, і сказати людині, що страждає на депресію - думай про позитивне - це нічим їй не допомогти. Власне саме так, але чи можна створити умови, і як їх створити, щоб не допустити такого стану у людини яка до неї схильна. І як визначити хто власне схильний до подібного? Хочу зауважити, що не завжди - є значна кількість випадків, коли на післяпологову депресію страждали абсолютно здорові жінки. У 2004 році мала можливість дещо ближче стикнутись із даною проблемою і ще студенткою відчула на собі наскільки це може бути реальною і далеко непоодинокою річчю. проходила навчання та працювала волонтером у одному із амереканських , антикризових центрах для жінок тут у Львові, які властиво досліджували депресію як явище, а також порівнювали Європейців(власне більше пост радянське суспільство) із амереканцями. Хочу одразу заспокоїти наших дівчат - Словянки менш схильні і податливі психологічно до виникнення таких станів. Але час плине і все міняється. Для прикладу трішки амереканської статистики періоду 2000-2004 р. : У 2000 році із 100%амереканських породіль за допомогою звернулось 45% жінок., із них 15% - потребували клінічного втручання, із цих 15- 5% закінчили суєцидом, а 1% - спільним суєцидом із дітьми. У 2004 році ці показники зросли на 1% кожен. Насправді в "чоловіках" а не в процентах ця цифра не є такою значною - але найгірше що є тенденція до зростання. Скажу вам чесно - більше пів року я у цьому центрі не витримала - кожну історію надто близько брала до серця і пропускала через себе - так і самій до клініки недалеко. Коли пішла - вирішила більше не повертатись до таких тем і жити в позитиві. Але, на жаль, життя зіткнуло мене обличчям до обличчя із цією проблемою знову - прожила історію дуже близької мені людини, яка незважаючи ні на які зусилля увійшла у 5%. Тому мимоволі подумала - напевно вже з Америки довіяло і до нас і знову вирішила про це говорити.
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання Прогнози невтішні... Мені здається, що в нас просто ще суспільство "не доросло" до того рівня, щоб добровільно йти до психолога і "лікувати невидимі травми". Згадайте лишень всіх своїх родичів і знайомих, чи багато з них ходять до стоматолога заради перевірки ротової порожнини двічі-тричі на рік, а який відсоток з них йде, як тільки побачить ознаки захворювання? Можу побитись об заклад, що добра половина з них біжить до лікаря вже з пульпітом... Так і з психологами: до них спочатку не звертаються, а потім потрібен вже психіатр, а не психолог.
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання Як на мене, післяпологова депресія - це стан, який може охопити жінку тільки тоді, коли вона сама на таке дозволить. Буває втома, буває виснаженість, особливо, коли ти з першого дня після пологів сам один з малюком і все треба встигнути. Але щастя, яке можна відчути лише з появою дитинки на світ, ті момнети, які мама проводить лише з нею, пригортаючи до себе, відчуваючи, як то б"ється те малесеньке сердечко, не можуть затьмарити ніякі інші почуття. Не хочу нікого образити і не маю на увазі нікого конкретно, але мені чомусь здається, що до такого стану, як післяпологова депресія, швидше схильні ті жінки, які за вагітність звикли, щоб їм у всьому потакали, шкодували, виконували різні "вагітні" забаганки (бо, як не крути, а є жінки, які сприймають вагітність не як природній стан, не як один із найкращих у своєму життя, а як хворобу) можуть, опинившись перед купою пеленок, дитячим плачем, якого не уникнути, перед тисячею рішень,які необхідно приймати тут і вже не те що розгубленими, а часто безпорадними. Отут, припускаю, й з"являються такий психологічний стан, який називають депрсеією. Як на мене вихід один. Під час вагітності перечитати все, що можна про догляд за дитиною, про прививки, годування і все-все-все, ходити до подружок, які мають малесеньких діток, набиратись у них досвіду і позитиву. Бо народження дитини - момент, якого всі мами чекають з таким нетерпінням, не можна захмарювати прикрощами і сльозами. Треба радіти тому, що ти маєш на руках дитинку, що ти можеш її пригорнути, що вона здорова і колись, через місяць-два усміхнеться до тебе вперше. Це щастя, поруч з яким не місцю ніяким депресіям!
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання Я після родів,кесарське, тиждень у роддомі трималась молодцом,а дома накрило-зразу ж в перший вечір безпричинні сльози і так тиждень і нічого з собою не могла зробити,а потім якось взяла себе в руки,досі не розумію,що це було,напевно ота преславута депресія!
Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання Якщо тиждень, то навряд. Депресія триває довго. І сліз може й не бути навіть.
