ЗАбилам би!

Відповідь: ЗАбилам би!

для мене це точно не рай
я скучаю за ним коли він до 6-7 год на роботі
а місяць чи два...я б напевно вовком завила

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Маєм обидвоє складні характери,треба трохи віддихнути один від другого.

 

Відповідь: ЗАбилам би!

місяць чи два (як ви писали) це довго
якщо для вас відпочивати - це не бачити чоловіка, тоді можна відпочивати і за коротший проміжок часу
ви ж не закриті двоє в чотирьох стінах
сходіть з подругами на каву...пока чоловік дома з дітьми чи без них (не знаю чи у вас є діти)

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Так довго,але таку роботу має.Ну а на рахунок подруг,кави можу зходити але знову ж таки з дітьми(переважно з меньшою,старшому 11 буде,то він більш самостійний).Чоловік так само як дитина,з дітьми ніколи не посидить.

 

Відповідь: ЗАбилам би!

я б свого за таку роботу -забилам би-

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Я спочатку так само робила,він все рвався на заробітки десь за кордон,я нє-заб"ю.Та що поробиш живем в такий країні,мусиш якось гроші заробити

 

Відповідь: ЗАбилам би!

А можна себе "забити"? За своє ставлення до життя? Бо зовсім нічого не хочеться... Навіть нема з ким поговорити. Отак, сиджу і морально добиваюся. І тут не так і то не так. І виглядає шо то мені змінюватися треба, а не виходить....
Хоча соррі мабут зовсім не в ту тему пишу, проте не знаю в яку. Просто назва теми повністю відповідає думкам.

 

Відповідь: ЗАбилам би!

а я не люблю те, що їсть насіння соняшника вліжку, а я потім пів ночі це все виколупую з під спини.
і коли коханий хоче приготувати вечерю залишивши після цього гору посуди, яку мені треба мити.

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Я взагалі не розумію, як це можна їсти - руки потім чорні , горло першить. Це спогад з дитинства. У нас в сім"ї насіння соняшника їсть хіба свекруха. Малому нізащо не дам , та і сама не буду їсти . Бо користі від нього не бачу, по-перше . А по-друге, то правда зі слів інфекціоніста, що насіння соняшника - один з кроків до глистів.

 

Відповідь: ЗАбилам би!

ще такого не чула
добре, що я купляю фасоване в пачках в магазині
я теж люблю і вагітної їла

 

Відповідь: ЗАбилам би!

І моя !!!!!! Але у мене є ще одна причина їх не їсти - страшенно пече в горлі після них.

 

Відповідь: ЗАбилам би!

С лицом измученным и серым,
на белой смятой простыне,
как жертва бешеной холеры,
лежит коленками к стене.
Протяжно стонет, как при родах,
трясётся градусник в руках.
Вся скорбь еврейского народа
застыла в суженных зрачках.
По волевому подбородку
струится пенная слюна.
Он шепчет жалобно и робко:
"Как ты с детьми теперь одна??.."
В квартире стихли разговоры,
ночник горит едва-едва.
Темно...опущены все шторы...
У мужа тридцать семь и два...

Той віршик мені нагадав мого чоловіка коли він "трошка засмарканий"
Думаю ця ситуація багатьом знайома, чи нє? То гірше ніж діти! Деколи і смішного, і плакати хочеться....
Забилам би ... Але ж люблю навіть зато

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Цей вірш на форумі половина дівчат певно на пам"ять знає))))Його вже тут неодноразово виставляли

 

Відповідь: ЗАбилам би!

То так але віршик так в тему, що мені захотілося викласти:shy: Бо для мене то якраз актуально

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Може трохи офтоп але інколи за такі вибаганки хочеться забити:

Чтоб в семье водилась дружба
Мужу многого не нужно.
Чтоб готовила,стирала,
Шила, мыла, прибирала,
Что б ребёнков накормила,
В магазин с утра сходила,
Накупила там продуктов,
Сыра-мыла,рыбы-фруктов.
И про пиво не забыла.
И сама домой тащила.
Чтоб прогладила рубашки
За собакою какашки
Убрала, воняют очень...
Что бы не храпела ночью.
Чтобы все свои помады
Не бросала, где не надо.
Или, может быть, бросала,
Но сама потом искала.
Чтоб, как стаффорд, не рычала
На носки, что под диваном.
Раз лежат-то значит надо.
Или молча убирала.
Радостно ждала с работы,
Борщ варила по субботам.
Чтобы все её подруги
Проводили все досуги
Не у нас, а где сумеют.
И пореже. И не с нею.
Сериалы не смотрела.
Чтоб за сборную радела.
Книжки умные читала.
Никогда не уставала.
Голова чтоб не болела.
И- ВСЕГДА! ВСЕГДА!-хотела.
Понимала и терпела,
Всё умела, всё могла,
В общем-женщиной была

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Прочитавши отого вірша аж розплакалась. Не знаю як маю дальше жити бо нема розуміння і нема бажання його шукати... але кому то писати. Ітак ніхто не розуміє. Роби щось... а що робити. Я дурнувате тісто вже третій день витягаю з холодильника а зробити нічого не можу бо брак часу, а он за чоловіковими розкладками то я лежу на дивані цілий день, ба ні сиджу в компютері.

 

Відповідь: ЗАбилам би!

Мужчини- це саме болючіше місце кожної жінки.
Свого чоловіка я прирівнюю до грудної дитини, при чому до самої головної, оскільки він є самим безпомічним створінням! А вбивати я його готова кожного дня, навіть за прості дрібниці .