Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) знаєте, чому я згадала про "нет пророка в своем отечестве".. ми з чоловіком теж родили разом. пережили (сподіваюсь кожен) одні з найяскравіших і незабутніх моментів в свому житті. але коли я почала із захопленням розказувати про наш досвід оточуючим , реакція була будем казати , неоднозначна. навіть обідно стало, хочеться кричати: люди, це класно, це має бути тільки так , тільки разом, ви багато втратите, якщо не спробуєте..але ж розуміють це не всі. тому тепер думаю так, набато краще якщо тата не буде па пологах, ніж якщо його туди привели лише обставини..
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) а скептичне ставлення до спільних пологів якраз і формується на основі неправильних висновків про свій невдалий або чийсь досвід. ми з чоловіком наприклад часто сваримося ,обидва затяті,обидва любимо покомандувати. дехто може сказати,ну , і шо з того шо вони родили разом? а нічо з того, немає тут ніякого звязку . от за то я говорю.. короче невдячна справа -місіонерство....тішуся з того, шо хоч не мені одній відкрилася та ПРАВДА про не будем вже казати користь ,скажем так, -радість сімейних пологів!!!
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) коли вперше почула про сімейні пологи - це мене здивувало. як це може бути що поруч окрім лікарів щей чоловік, який буде дивитись на все ЦЕ. (що таке ЦЕ я ще не знала, але була твердо переконана - щось ну дуже-дуже страшне). але почитавши літературу - зрозуміла що сімейні пологи це добре. Мій чоловік (як не дивно) сказав, якщо для мене так буде краще, то він за. Бо головним є результат - тобто дитинка. відповідно якщо він може "полегшити" чи "пришвидшити" чи зробити цей процес "більш природнім" він це зробить. /залишилось лише це перевірити / ось так. я цьому рада , а далі треба писати в розділі за що я люблю свою половинку. А на рахунок втрати лібідо після "єнтого зрелища" - дуже сумніваюсь. ну хіба що чоловік дійсно емоційно вразливий. тоді не треба його туди брати.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Та щось не думала, що перекручення фактів тепер іронією називають. Як там Хоттабич казав? Трах-тібідах-тібідох? Сімейні пологи побудові міцної сім*ї, якщо вона такою вже (чи ще) не є, не допоможуть, а навпаки пошкодять. Сімейні пологи в принципі - для міцної сім*ї. А це можливо? Суспільна думка аж верещить "та ви що? та ні в якому разі! та в нього більше в життю на тебе настрій не піднесеться!" Чого вартий допис про "медсестри розказували". І купа різних інших страшилок. У такому можна прийняти рішення спокійно та свідомо, якщо фактично йдеш проти течії, бо більшість родичів проти й дня не пропустять, аби не переконувати в протилежному? З трагічними лицями ходячи за вагітною чи її чоловіком, повторюють: "ти би не хотіла, аби він там був, згадаєш моє слово!" Тому на страшилки така реакція, що вони всюди, їх маса, притому основна. А потім показують у новинах чоловіків, котрі кажуть, що "виявилося, не все так страшно". І в тому суть, що не говорять про те, що ніц там страшного. Я мовчала переважно. Говорив чоловік. І що йому казали? "О, ви дуже відважний чоловік, якщо на таке пішли!" А він посміхався й спокійно відповідав: "Ні, я не відважний, то дружина у мене відважна". І в чому ж ви тоді пророк? У тому, що піддалися на загальну думку? Добре, обставини, але ЯКІ! То ж народження дитинки. Як чудово говорити, що МИ вагітні, МИ будемо народжувати... Як можна це пережиття перекреслити й сказати "ну добре, вас більше, то ви праві"? До речі, звідки у нас усіх цей стереотип у головах з*являється?
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) звідки в мене - я знаю. Коли була малою - мені проколювали вуха. ну, не дуже добре виходило, кров, сльози і все таке. після цього я розказувала тітці як мене та тьотя мучила, а вона візьми тай ляпни: "вуха - то дрібниця, а от пологи то саме страшне і болюче що може бути" (ну якось так). це мене дуже вразило, і відтоді кожен спогад про пологи асоціювався з її словами. Але все пройшло ... з віком.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) І для свідомих батьків, бо неусвідомлене батьківство і веде до висновків "нащо він мені там". Та почитайте трохи, пошукайте інформацію, а не слухайте медсестричок із пологового, котрим сто років на пологах присутність близької вам людини потрібна.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Від немудрих жінок. Колись була в перукарні і маленькій дівчинці заплітали косички. Десь смикнула перукарка, і дівчинка ойкнула. І тут мама дівчинки видала: "Якщо ти так ойкаєш, бо тебе за волосся смикнули, то як же ти будеш народжувати?" А дівчинка, мабуть, ще навіть в школу не ходила. Хтось залякує майбутніх мам, що народжувати страшно, бо мав невдалий досвід, а хтось намагається показати себе героїнею, бо народила і пережила страшенні муки задля народження дитини. А насправді заслуга мами полягає не в тому, що вона народжує (я про фізичний процес), а в тому, що народжує в любові і виховує так. І звичайно в усьому цьому має бути великий вклад батька
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) а я раз , вже місяці на 9му, переглянула відео про пологи, яке розповсюджували в нашій ЖК. ЙОХАНИЙ БАБАЙ.. Породілля підчас перейм це було жахливіше видовище ніж Панночка з Вія, коли її роздирають демони. Довге ,чомусь розпущене ,мокре і сплутане волосся падає на лице,що не видно очей, біла сорочка на три розміри більша зїхала на одне плече, її ведуть по коридору з палати в родзал , вона висне на руках акушерок, тягне за собою привязану до руки крапельницю і виє благим матом.. і потім великим планом появляється головка дитини, море кровавої рідини, і все це при такому поганому зеленкуватому освітленні -ну просто ПІЛА-2 !!! брала я касету подивитися з чоловіком.. короче йому не стала показувати.. одним словом, не родити було вже троха пізно ))і що головне, по ходу все так і було.. хіба можливо при кращому освітленні і з акуратнішою головою.. все так, але не однаково, одне діло дивитися кіно ,і зовсім інша справа переживати це самим в очікуванні рідної дитини. Але я би все одно руки повідривала тим, хто такі кіна розповсюджує!
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Жах! Ні, я точно не буду таке дивитися, бо дуже вразлива і буду ще більше переживати. Моя сестра, як була вагітна, ходила з чоловіком на курси, які з її слів дуже потужну психологічну допомогу їй надали. Так, вона знала, що буде і що треба робити, але зовсім не переживала, була налаштована на легкі пологи. Так воно і сталося. І чоловік їй дуже допоміг в ті складні години.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) а кращого і позитивнішого фільму не знайшлось? наприклад на курсах підготовки до пологів тощо. хто розповсюджував?
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Ой, а я передивилася певно половину фільмів з нету і нічого...перший раз було трохи непособі але нічого такого що я собі не уявляла не побачила, я ж прекрасно розумію, що при народженні дитини присутня і кров і всяке різне, але то все фізіологія. А наші "красиві" лікарні я і так знаю і які там умови і які "нічнушки стерильні" і все решта - тим мене не залякаєш
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) та хто -гінеколог дільничий. препаскудніше кіно в-ва С-Пітербургу , чомусь мені це запамяталося..
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) ТАКЕ не дивіться. Ми з чоловіком уже 3 двд переглянули. То навіть не страшно було, що малий з нами дивився. Ніяких вересків, ужастіків... Усе красиво, спокійно та з любов*ю. Це основне, фундамент легких і позитивних пологів. І те саме - налаштування - грає неабияку роль щодо присутності чоловіка. Налаштується жінка, що "ніц він мені там не поможе", "а, тільки заважати буде" тощо, то й ніц доброго із того не вийде. Ой, здається ми його бачили. Правда, сприйняли з гумором. :xaxa:
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) одного разу почула слова: і навіщо він мені там? я його зі злості матюкати буду, бо через нього доведеться так мучитись і страждати.... без коментарів
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Дуже цікаво - завжди щиро дивувалася таким висловлюванням з боку жінок...Як то може бути "через нього"???? ТО якби чоловік їй ноги-руки переламав я б зрозуміла, що через нього. А як народження бажаної дитини може бути чимось таким в чому "винний" чоловік - не розумію, бо ж то звучить, як звинувачення???? Абсурд якийсь, егоїстки чистої води - а про те, що дитинка там мучиться, переживає такий стрес і шок, що воно ж зовсім малюсіньке і не знає, що з ним робиться, то ніхто навіть не задумується. Для мене напевно найсильніший аргумент в сторону того, що не треба боятися пологів і тим більше болі - це те, що моїй дитинці в той момент набагато гірше і страшніше ніж мені, дорослій тьотці, і я просто зобовязана зробити все, що від мене залежить щоб все пройшло "як по маслу", а звинувачувати ще в чомусь чоловіка - то взагалі дико... На жаль мій чоловік присутнім не буде при пологах - тут зіграло свою роль багато факторів і зараз вже трохи пізно щось поміняти. Але як Бог нам подарує ще дитятко одненьке, а може і не одненьке, то я вже точно подбаю про те, щоб наша сімя в цей момент була разом
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) От кіно так кіно. Прямо як про мої пологи. Але якого милого таке розповсюджувати і людей страхати... Подивишся - народити передчасно можна з того всього. Начиталася тут... Питаю мужа: а пішов би ти зі мною на пологи? Каже: а чом би й ні? Пішов би, дитинку побачив би, а вона мене...
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Саме головне в цій справі ж залякати жінку, особливо яка народжує вперше. І ніхто з лікарів ніколи не в захваті коли за роженицю хтось постояти зможе, бо то зрозуміло що під час перейм свої права не покачаєш. Можливо тому і пропагують такі фільми щоб переконати що це щось жахливе.... На рахунок матів....Ви звичайно вибачте...Це справа духовного і морального життя. Я з четвертого місяця вагітності практично не вставала з ліжка. і практично не випускала з рук вервицю. Як можу я, чекаючи дитинку стільки часу, думаючи виключно про її життя і здоров"я, зустрічати її "благим матом"??? НЕ пам"ятаю я перейм. Пам"ятаю лише коли приходила в свідомість був образ на стіні навпроти . Чоловік каже що я молилась при свідомості. А я не пам"ятаю
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Коли переглядали з чоловіком відео пологів з нету (плануємо народжувати разом) ,то запамятався такий момент. Якось підряд продивилися два ролики. В одному жіночка так гарненько тужилася. Головка то появлялася, то пропадала. Але троха часу і малятко вже кумедно лежало у ней на животі. Зате в другому "Чарівні" роди з витисканням і розрізом. От і враження про пологи відповідні. Не так лякають самі пологи, як боїшся більшості лікарів.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Я сама витиснута... Мама розповідала: не могла розродитися, і все. Лікарка прийшла і як на живіт натиснула, і я буквально вилетіла (так і сказала). Ой, ой, что творится, ой, ой... І маму мою так само витиснули. Коли я спитала бабу, чому маму витискали і що вона про це все думає, почула: не бійсі, врач знає, шо робит. Конвеєр у них був з тими витисканнями, чи яка мара... Я думаю, тут конкретно про матюки не йшлося. Просто по-російськи "орать благим матом" означає кричати дуже голосно і довго, а тут просто був даний буквальний переклад. Але то вже в мовну тему.
