Діялектизми: хто які знає...

Відповідь: Діялектизми: хто які знає...

Нєєєє, то не тепер, то якраз віддавна так кажуть. Зараз вже забувається.

 

Відповідь: Діялектизми: хто які знає...

зворохобити - розрухати, розбурхати (живу істоту); підняти галас з нічого

 

Відповідь: Діялектизми: хто які знає...

А моя бабуся казала татові, що йому "вимикає гиру" (чуприну), "дасть по фанфулах" (по пиці), якщо він на мене руку підніме. А як він ображався, то вона казала, що тато дує варґи (губи).

А пляцки вона давала пекти до братрури, повидло і смалець в неї були в слоїках, алича рвалась в пушку (алюмінієвий глубокий банячок).

 

Відповідь: Діялектизми: хто які знає...

Ще кажуть на сині круглі сливки - дриздулі;
бадилля від картоплі - бараболєнка;
насіння від гарбуза - зерніта.

 

Відповідь: Діялектизми: хто які знає...

моя бабуся називала "щоки" - папулі, незалежно від того дитячі вони чи дорослі
"пархи" - волосся
"пелехи" - довге волосся
"вантух" - живіт
"бандзьох або мацько" - великий живіт
"макітра або калапітра" жартівливо - голова
"писок або клапачка" жартівливо - рот
"шнобель чи шнабель " - великий ніс
"нагнітка" - мозоль на руках чи ногах

і ще згадала - людей-вар'ятів чи несповна розуму називали в нашому селі "мишіґіний або кука на муню" - поняття не маю про походження цих слів, може хтось на форумі знає?

сині круглі сливки - дриздулі; - а в нас вони були "дристальками або просто сральками"

 

Відповідь: Діялектизми: хто які знає...

Походить з німецької. Мeschugge означає блазень.

 

Відповідь: Діялектизми: хто які знає...

дякую дуже за відкриття! навіть не подумала щось схоже в німецькій шукати

мій Duden сказав мені щойно, що слово у 19 ст. було запозичене в німецьку мову з івриту, окрім "блазень", має значення "божевільний", що цікаво, такий самий синтаксис має слово і у французькій та румунській мовах.

 

Відповідь: Діялектизми: хто які знає...

О, а в нас кажуть "мишіґуватий" .

В бабці теж є такого плану слово - пердячки , але от не згадаю, чи то маленькі грушки, чи сливки.

 

Відповідь: Діялектизми: хто які знає...

Моя подружка любить говорити в такій манері: " Возьми з мого палєрушу штири гривні...".

Згадалася історія про мою малу троюрідну сестру. У нас в селі на ганчірку кажуть митка або внучка. Так от, мала щось випрошувала в діда, дивилася на нього благальними очками і казала: "Ну, я ж ваша маленька миточка."

напуджений, перепуджений - настрашений, переляканий
муст, мустявка - гноївка
пушка - закінчення пальців рук
бахур - підліток "зірви голова"
лаха дерти - сміятися з чогось (когось)
зробити ключку - зав*язати як бантик

 

Відповідь: Діялектизми: хто які знає...

біцигль (якщо неправильно то нехай Хельга поправить) - це здається велосипед)

 

Відповідь: Діялектизми: хто які знає...

біціґлі, біціґля - так, велосипед, від угорського слова, тай не далеко від англійського

 

Відповідь: Діялектизми: хто які знає...

та то певно вівсяні пластівці (з німецької Haferflocken)...

 

Відповідь: Діялектизми: хто які знає...

Дуже сумно, коли люди, пишучи такі цікавезні діалектизми, забувають про тих, хто їх читає, а саме - не ставлять наголос. Отже я ніколи не зможу вжити те чи інше слово, бо не знаю, який наголос

 

Відповідь: Діялектизми: хто які знає...

Може, то не зовсім до теми, але: їхали ми сьогодні в таксівці, їхати довго, сидимо, мовчимо, і тут починає мама говорити чоловікові за внуків - а він відмазується, що треба ремонти зробити, мені універ закінчити, і те, і се... І тут моя мама видає: "Ага, чекай, пес, поки кобила здохне " Всі (включно з водієм) починають - не сміятися - РЖАТИ, а я думаю - і чого? потім аж дійшло я ж то до своєї мами звикла

 

Відповідь: Діялектизми: хто які знає...

Вище наведено багато слів, які не є діалектизмами, або ж притаманні не одному регіонові, просто не вживаються в містах. От ми всі їх чуємо від старшого покоління, а самі потреби в них не маємо.
Обожнюю такі теми. Але сам, на жаль, дуже мало помню.
Тульчинський район, Вінницька область:

ФИцати, фацюкАти - махати ногами, брикати.
глядІти - шукати
певньо - мабуть
гижкИ (чи гишки, не знаю) - холодець
баняк в значенні казанок, але не каструля, як писали вище.
фОлик - дурник (певньо з єврейської)
мешІґене - дурень
пІрля - це як фолик, тіки дівчина
кирнИця
пантрувати - пильнувати (пантруй молоко, шоб не збігло)
плохЕнький - покірний (про худобу)
дрочити, дрочитись - дражнити
маліснІки - налисники
ґЕдзатись - огризатись, неприхильно, різко відповідати, казитись, шось таке приблизно.
їджь, замість їж
бЕбехи - нутрощі
лАхи - манатки
осьдО, осьдзьо, гусьдзьо - ось
ондО, ондогО - он
приклад акценту тамтешнього: гунучі - онучі(портянки), гобора- обора, фіст - хвіст, фіртка - хвіртка, зробляний - зроблений, красяний - крашений, але крашанки...
цеп, цепок - ланцюг
залишки двоїни: дві руці, дві вороні
гурнИй - гонористий, впертий (як баран)
казЮчий - злий (мухи можуть бути казючі)
урвитель - понятно
хОдю, нОсю, сидЮ, але пишу
будЕ, будЕш, будЕте
калабАтина - велика калюжа, неселика штучна водойма.
лісапЕт - велосипед
сошА - шосе
дзюбарІ, дзьомбарі - комарі
комарі - мурахи, але це не в мому селі
плИвати - плисти
бульба, бараболя
Буква Р завжди тверда
хУче - швидше
фальц - це коли шось з'єднане "заподліцо"
шопа - сарай
лАба - нога
ґемба- губа (насмішливо)
дуремАр - самодур
покУшати - покуштувати
бОмбиль - холостяк
ґаблі - вила
ґаньджь - недолік
пАлац(с?) - килим
мерзИти - лаяти
времня, гоїрок, мнясо
ґебЕта, кЕбис - розум
форсИти - моднічати
Бабуся замість "ой, мама рідна" каже "ой, патку мій". Хто знає, відки воно пішло?

міхур - м'яч(Черкаська область)
бЕріг, замість берег
цУпити - піднімати, тягти шось тяжке, сильно напружившись.
невірний - негарний(про людину)
очкур - пасок
бУчок- палиця
гицелями бабуся називала поганих хлопців, які можуть набити, якшо не останешся вдома ввечері, а повієшся кудись.
На Київщині чув замість "звідки, звідти" - "скуда, студа"

Ух, півчаса сидів, якшо не більше, - згадував... Обожнюю такі теми

---------- Додано в 21:58 ---------- Попередній допис був написаний в 20:20 ----------

А ще цікаве слово: теперО - щойно, тільки що.

 

Відповідь: Діялектизми: хто які знає...

І я свої два грейцери вставлю (Івано-Франківська обл.)
Пудевко-коробочка з кришкою,
Цямриня-верх криниці де ставлять відро,
Шульок-малий кошик (до 3 літрів) з одною ручкою для збирання афинів(чорниця), кам"янок(брусниця), малини, ожини, щоб можна було повісити на пояс,
Кошіль- великий кошик (поміщається до мішка бульби),
Канька-бідончик,
Коцьолок- чугунний котел, що вмуровувався в піч для нагріву води,
Пукати в шибку-стукати у вікно.
Багато слів уже написали.