Якось зауважила, що сучасні діти на дворі не вміють гратися- або качелі, пісок, ну ще м"яч або резинки- і все. А ми колись стільки ігор мали цікавих в дитинстві, мами на обід докликатися не могли Пропоную тут згадати дитинство і ігри, в які ми грали у дворі. Щоби всім була можливість висловитися, писати максимум 4 гри (можна і правила гри теж) Почну я 1. Зламаний телефон (ведучий на вухо комусь каже слово дуже швидко, він намагається передати почуте наступному гравцеві, а останній називає ведучому слово, яке вийшло. Якщо слово вгадане,- останній стає ведучим) 2. Істивне-неїстивне (гра з м"ячиком) (ведучий кидає дітям по-черзі м"яч, називаючи різні слова, якщо предмет істивний, м"яч ловлять, якщо ні- відбивають ведучому, за кожну правильну відповідь дитина робить крок вперед, хто переможе стає ведучим) 3. Світлофор (діти стоять по одну сторону доріжки, ведучий- на доріжці називає колір, кожен намагається знайти колір на свому вбранні і перейти дорогу, якщо немає, то перебігти, щоб не схопив ведучий. Хто "попався" стає ведучим) 4. Дід Мазай і зайці ( ведучий- дід Мазай, діти кличуть :"Дід Мазай, дід Мазай, із коробки вилізай! Відповідь "Здрастуйте малята, хлопчики й дівчата, де ви були, що робили?" Діти "Де ми були- ми не скажем, що робили- ми покажем!" Кожен загадує якусь дію (напр. мити підлогу) і рухами показує, по черзі, дід мазай вгадує, чию дію вгадали стає ведучим.)
Відповідь: ігри нашого дитинства В перші три забави грають і в наш час, моя 9-річна донька частенько про них розповідає, а ще гру у світлофор вони урізноманітнили: назвали музичним світлофором, тобто ведучий називає букву, а діти повинні заспівати частину пісеньки, яка починається з тієї ж букви. Спостерігала за ними,- виходить досить цікаво.А зі свого дитинства можу згадати ще такі забави: Море хвилюється, Козаки -розбійники, гра в слова (міста, країни)...
Відповідь: ігри нашого дитинства В нас як зараз памятаю на 1 місці були козаки-розбійники,на 2 був снайпер,це шось типу вибивали,гра з мячиком, 3 місце то вище землі,ше багато інших,ох цікаво було,в такі моменти,хочеться заспівати "Ах детство,детство,ти куда спешиш?".
Відповідь: ігри нашого дитинства В мене подібний рейтинг, от тільки "Вище землі" (могли бути просто "Лови") - на другому місці. Ото вже наганялися!!! Ну а "Резинки" - поза рейтингом! Але я дивлюся, що тепер діти в ті самі ігри грають, що і ми колись, принаймі ті, кого я знаю.
Відповідь: ігри нашого дитинства 1. Жмурки- то була коронна гра. В нас двір великий було де сховатися. 2. Лови. 3. Бадмінтон (в нас кожний в дворі виходив зі своєю ракеткою, грали напари і по 4 пари) І музичний світлофор грали і "вожатий вожатий подай піонера" і ще кучу різних ігор...
Відповідь: ігри нашого дитинства В нас надворі то називалося "повар, повар, какой цвет ты сготовил на обед". Траплялися цікаві ситуації: Рожевий! - А в мене труси рожеві! - А ну покажи! Не покажеш - не пропущу! А в нас і хлопці, і дівчата в то бавилися, причому нам з подружкою по 10 років, а хлопцям (один з яких мій майбутній чоловік) - по 14... Цікаво, а сучасні діти взагалі бавляться в щось подібне чи тільки попивають лонгери-шмонгери і про фабрику зірок говорять?
Відповідь: ігри нашого дитинства Зараз - точно. А то був 1989 рік. Ну, переросточки. Ну, буває... В нас просто була одна велика компанія дітисьок від 3 до 14 років - і старші з нами в такі ігри, і молодші з нами в карти...)
Відповідь: ігри нашого дитинства Ось згадала ще кілька ігор з дитинства: 1. Фарби (там був продавець, фарби і чорт. Чорт приходив до продавця, і просив фарбу якогось кольору (попередньо продавець всім дітям назвав їх кольори), якщо серед дітей була фарба такого кольору, він мав її наздогнати, якщо схопив, фарба стає чортом) 2. "Рибалка і рибки (береться скакалка, або довгий прутик вербовий і всі встають в коло, рибалка- в центрі крутить скакалку, діти підстрибують, щоб вона їх не зачепила, ого зачепили стає рибалкою) 3 "сліпий кіт" ( одному зав"язують очі і розкручують, потім всі розбігаються і пескають, "кіт" намагається зловити з зав"язаними очима, кого зловив стає "котом") 4. число (діти сідають на лавку, двоє відходять і загадують число до 100, потім повертаються і кожного запитують "назви число!" і підказують чи назване число є більше або менше загаданого, той, хто відгадав може загадати собі будь-який подарунок, ведучі кожен описує свій варіант і який сподобався переможцю- з тим в парі він продовжує гру) 5. Тепло-холодно (потрібно від 1 дитини заховати предмет, який треба знайти, підказками служать слова дітей тепло чи холодно, коли він наближається чи віддаляється від предмета)
Відповідь: ігри нашого дитинства О! Дуже багато перелічених вами ігор я знаю зі свого дитинства Ще від себе можу додати такі ігри: 1) Гра " Посилка" - поштар каже, що прийшла посилка такого то розміру чи такої то форми, щоб ви з нею зробили? Діти починають казати, що б вони зробили з тою посилкою. Наприклад каже : " Посилка десь така завелика як футбольний мяч, що зробите з нею?" Дитина відповідає: " Я б її на голову надягла" Поштар розкриває таємницю посилки - то був кавун! Смішно получається, що ти би надягнув на голову кавун 2) "Садовнік" - діти між собою домовляються, що хто є - той є яблуком, той бананом, ще хтось сливкою. А садівник стоїть ввідалік чекає. (бажано щоб він не чув хто є хто. Потім діти кажуть " Садовнік, садовнік! кого посадиш ( і представляють що є сливка, яблуко...)" Садівник повинен когось вибрати і вказати пальцем хто це може бути. Якщо вгадає, то та дитина йде за садівника, якщо ні, то дитина має загадати садівнику бажання, типу : " Закричи на весь двір, що ти любиш того то"
Відповідь: ігри нашого дитинства От щось мені не спиться пригадала ще ігри- струмочок (Ручеек) "Третій зайвий" (всі стають у коло по парах один позаду іншого, одна дитина без пари- вона оббігає коло і стає позаду якоїсь пари, той, хто був першим повинен це помітити і бігти по колу і зайняти місце в іншій парі і так далі), "Я знаю 5 імен...." (якщо пам"ятаєте, то м"яч треба було одною рукою відбивати і без упину називати імена- дівчат, потім хлопців, потім назви квітів, машин і т.п., поки не буде заминки, потім хід переходить до другої дитини)
Відповідь: ігри нашого дитинства Нагадала собі аналог сучасних "пазлів" -- "квартет" з порізаних начетверо відкриток. Ще ми бавилися в дитинстві "зайка, зайка, сколько время..."- там були свої правила щодо кроків, які треба було зробити, щоб дійти до ведучого- "ліліпутики", "великани", "паравозики", "стрибки на 1 нозі" і т.п. А чого вартували традиційні класики на асфальті
Відповідь: ігри нашого дитинства В нас також в дворі було купа дітей і хлопчиків і дівчаток. Було багато ігор в які ми бавилися разом, але були і такі, що треба було розділятись на хлопчиків і дівчаток... Одна з самих дівочих ігор це ховання "секретиків" :тобто викопувалась ямка десь в землі (в потаємному місці) і туди складались різні красоти...квіти, стрічки, бусини, камінчики одним словом хто що знайшов або приніс, потім це все накривалось шкельцем і прикопувалось. Роль хлопчиків в цій грі (в яку їх не запрошували) це знайти "секретик" і все поламати, а нам довго за ними ганятись ))))). Була в нас гра в "дочькі-матєрі" ))))) ну тут все зрозуміло бо всі в неї бавились. Позитивним моментом було лаштувати помешкання і наводити в ньому лад, а потім запрошувати гостей на оглядини, хто як влаштувався. В нас був великий двір засжений фруктовими деревами і між ними ми або стелили "коцики" (покривала-одіяла) або натягали шнурки і робили імпровізовані намети і там вже налагджували побут. Ще ми бавились в "Їстівне -не їстівне": Могло бути скільки завгодно учасників і один ведучий. Всі учасники ставали на сходи (в шеренгу на одній сходинці), а ведучий назиав слово і кидав м"ячик, якщо він називав, щось їстівне то м"ячик треба було зловити, а якщо не їстівне то відбити назад. Хто помилявся вибував з гри, а хто правильно робив то пересувався на сходинку нижче. Потім хто перший ставав на землю біля ведучого той і ставав ведучим на наступну гру. Також була гарв в "фігури" або "Морє волнуєтся раз...." це коли всі бігали, бігали, бігали, а тоді по сигналу ведучого завмирали в якійсь позі, доти поки хтось не пошевелиться. Ведучий міг підходити і навмисне смішити, лоскотати або цось придумувати, а ми не мали права шевелитись. Якщо хтось пошевелився вибував з гри і так поки не залишався хтось один, хто ставав ведучим.
Відповідь: ігри нашого дитинства а ще була така гра "бабушка распутай нитки"- діти переплутувались руками ногами а "бабушка" мусіла розплутати. а ще стрибали "через козла"...коли хтось товстенький не перестрибнув а на спині зупинився було не смішно... а ще бавились в лікарів..., продавали листочки..., а їсти готували і всіх годуваааали... а ще "в камінці" а ще в лото ...і зараз дехто бавиться, але не так, більшість-таки сидить за комп"ютерами...
Відповідь: ігри нашого дитинства а ми з сестрою бавилися в ресторан, наготували їсти (мама допомогла), а потім по черзі ходили в "ресторан" одна клієнт, друга офіціант і навпаки
Відповідь: ігри нашого дитинства А у нас найбільшу популярність мала лялька барбі,ігра в резинки а також ігра в коні, це дівчата хлопців запрягали і ганяли по дворі.
Відповідь: ігри нашого дитинства А ми любили ляльок вирізати з картону, малювали і вирізали для ниx "одяг", вдягали їx. Ще любили вести всілякі "естафетні щоденники", пісенники, анкети. Давали їx заповняти друзям. Ну й питаннячка в ниx часом були...
Відповідь: ігри нашого дитинства Пам'ятаю з початкових класів, постійно у школі грали "Гуси гуси, га-га-га" та "Жабки" Дома з друзями "Хованки" і "Колечко, колечко вийди на крилечко" В старших класах "Резинки" та "Фудбол", а дома з непотрібного нашого одягу шила для ляльки-барбі одяг, думала в майбутньому буду кравчиня, бо легко вдавалось. ---------- Додано в 13:05 ---------- Попередній допис був написаний в 13:00 ---------- Як згадаю, як у зошиті всякі малюнки малювала і наклейки клеїла, коли заповнювала чиїсь анкети, цікаво так було і у мене своя була анкета, десь до 30 запитань....В наших дітей це все заміняє інтернет...
Відповідь: ігри нашого дитинства Козаки -розбійники, Войнушки, 12 паличок такі хлопчачі білше памятаю, бо ходила за старшим братом всюди хвостиком. а з дівчачих забав, то ляльки барбі і пупсіки, дочки-матері, магазин...
Відповідь: ігри нашого дитинства улюблена моя гра була "в выбивного". а ще страшенно любила таку гру: всі діти роззувалися. ведучий ніс все взуття в під*їзд, роставляв не по парах, а вперемішку. гравці по черзі називали числа, ведучий рахував "капці" і видавав гравцям взуття. в кого випадала рідна пара взуття, той ставав ведучим)))
