Якщо я створила цю тему,значить цікавить не просто так.... Нажаль у нашому світі термін "мати-одиначка" не нове і не рідкість. Хочеться почути думки,історії.поради від мам-одиначок,які лишились самі з дитиною на руках або життєві історії знайомих. Самі- мається наувазі без суттєвої фінансової підтримки батьків. Маю такі думки:лишитись у Льові з малим жити,не хочу чомусь повертатись у село,бо так глушь да тішь..хто знає,що таке жити в селі. Мрію-планую зняти кімнатку з малим десь у бабки бо квартиру не потяну (та й взагалі чи щось потяну)..найти десь роботу хоч прибиральницею...бо на роботі порадили краще йти в другий декрет Проблема:нема де малого лишати буде...і навряд чи є робота де з дитиною можна йти,хіба в якийсь дитзаклад..Але я чужа в цьому місті,нема крутих знайомих,без грошей і так далі... Чи зможуть мене звільнити з роботи (бо відділ закрили вже),якщо я мама-одиначка...і які переваги у таких мам на роботі і в державі... Взагалі цікавить все-все,як ви (якщо тут є такі) живете з дитиною на руках.... Або просто повернутись... П.С. Якщо є така тема перенесіть
Відповідь: Мати-одиначка Треба відрізняти маму-одиначку від мами, яка самостійно виховує дитину. Мами-одиначка - це мама, яка народила дитину не перебуваючи у шлюбі, а запис про батька зроблений з її слів. Стаття 181.ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" Право на допомогу на дітей одиноким матерям Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини. Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) мають вдови та вдівці з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або державну соціальну допомогу. Якщо одинока мати, одинокий усиновлювач (вдова, вдівець), мати (батько) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті уклали шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, за умови якщо ці діти не були усиновлені чоловіком (дружиною). ) Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається. Стаття 182. Умови призначення допомоги на дітей одиноким матерям Допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності відповідної довідки державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька (матір) дитини. Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом. Стаття 183. Розмір допомоги на дітей одиноким матерям Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам (вдовам, вдівцям), матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам (вдовам, вдівцям), матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, призначається на кожну дитину.
Відповідь: Мати-одиначка поки нема сенсу давати в садок бо невідомо де той садок буде. Тоїсть розлучена жінка з малою дитиною не вважається матірю-одиначкою і ніяких "поблажок" не має???правильно зрозуміла
Відповідь: Мати-одиначка Розлучена жінка як одинока мати має право на державну допомогу http://www.visnuk.com.ua/article/one/Rozluchena.html
Відповідь: Мати-одиначка Не знаючи ситуації важко щось радити! Тому просто роздуми на тему... Якщо сварки з чоловіком на побутовому рівні, то думаю, що варто переступити через себе, закрити очі, пробачити і не бути гордою. Особисто я стараюсь так робити, хоча мені це дуууже важко і не завжди виходить, але я розумію що по Божому закону так має бути! Якщо проблема в комусь третьому (третій), то тут вже трохи складніше, але все ж думаю, що якщо друга половина схаменеться то варто пробачити і заради дитини і заради себе в старості! А вам заради дитини треба думати не 10 раз а 100000 перед тим як йти від чоловіка! Тато для хлопчика є дуже важливим, та і не нагодуєш, і не вдягнеш дитину любов"ю до неї! Може я не права в своїх роздумах, але на даному етапі життя я так думаю!
Відповідь: Мати-одиначка гордості за 3 роки в мене вже взагалі не лишилось) А я думаю-міркую,складаю все докупи...нічого не ліпиться
Відповідь: Мати-одиначка Думаю без фінансової допомоги таке важко потягнути в нас час, і щей одіти і прокормити дитину. Але ще у вас будуть аліменти, порахуйте по чоловіка зарплаті хоч приблизно, щоб ви знали на що розраховувати. Потрібна найперше допомога друзів і рідних. Ну і ми звісно підтримаємо.
Відповідь: Мати-одиначка я то сама усвідомлюю на дитячі не проживеш то бачу вихіди тільки два: терпіти і назад
Відповідь: Мати-одиначка думаю правильно, ви настойте себе що терпите ради дитини, а далі час покаже, тримайтеся
Відповідь: Мати-одиначка болить душа,аж ріже...що треба терпіти...а я не хочу...але це не в цю тему...це в душі
Відповідь: Мати-одиначка Сумно... Бо емоційна частина стосунків теж впливає на дитину і власне формує її як особистість. Невдоволена і пригнічена мама, яка терпить... Важко це все. Я не була в такій ситуації, так що досвідом не поділюсь, але світ не без добрих людей. І те що "гусеница называет концом света, учитель зовет бабочкой..." Часто важко зважитись на кардинальну зміну, але прийнявши правильне рішення, світ починає підтримувати твої починання. Знаю розлучені пари в яких діти мають і батька, і маму. Це питання організаціїї і бажання.
Відповідь: Мати-одиначка Танюшка, добре подумай перед тим, як остаточно "ступити":umbrage:. Навіть не знаю, що тобі порадити... Додому повертатися не хочеш, і я тебе розумію, чому... В принципі у Львові ти скоріше щось знайдеш, я так думаю. Треба спочатку шукати роботу, а там будеш бачити. Може, як підеш на роботу, вилізеш з тої битовухи, то й налагодиться все...
Відповідь: Мати-одиначка Ми ж не знаємо, наскільки важка ситуація. Моїй сусідці священик колись сказав, що для неї і для її дитини буде краще, якщо вона буде жити окремо від чоловіка. Такий от "золотий" татуньо, на роботу ходити принципово не хотів, виносив з хати все, що міг, і продавав. Зрештою, вони розійшлися, аліментів не дочекалися: офіційно він безробітний. Зараз дівчинка вже підросла, непогана дитина, але брак батькової руки у вихованні відчувається, мамі і бабусі часто важко дати раду з нею, раніше якщо тільки щось не так, відразу скандалила, що поїде до тата (а той за десять років за малу і не згадував), зараз вже перейшло, дорослішає, мабуть. Як би там не було, треба все дуже добре зважити, щоб потім не шкодувати.
Відповідь: Мати-одиначка В тому щось є..... Важко щось радити бо сама в майже схожій ситуації, але щось в тому є. Коли сидиш вдома з дитиною і доїдає побут, і на сварки реагуєш гостріше.....Та й я помітила що як дитини не було, ходила на роботу, була якась більш незалежна від чоловіка, його ставлення та його "коників". Тань, постарайся щось змінити в житті. Хай то буде чи робота, чи якийсь басейн/шейпінг. Як матимеш час особисто для себе(якщо, звичайно маєш змогу з кимось на той час залишати сина) то і почуватимеш себе щасливішою і життя може якось в інше русло піде
Відповідь: Мати-одиначка Я вважаю, шо психологічний комфорт для дитини найважливіший і заради цього можна терпіти багато чого (звичайно крім п"яних бійок і криків, бо тоді вже точно краще без тата). Якшо на даному етапі сімейного життя людина, з якою ви живете вам неприємна чи є якась образа на неї, воно ще може все змінитись в іншу сторону. Розлучення це дуже страшно і страшно для всіх мами, тата і дитини. Якшо для вас розлучення це спосіб, шось довести чи таким чином покарати чоловіка, відкладіть цей крок далеко на потім. Не клеїться в особистому житті, сходіть до психолога, це неабияка допомога, він допоможе вам розібратися у ваших стосунках, проаналізувати їх, побачити певні речі і вчинки з іншої точки зору. І нічого страшного в таких сеансах нема. У мене з близьких знайомих є 2 сім"ї, де батьки розлучені. На рахунок фінансових питань там проблем не має, але ті діти це...їх дісно шкода. Нещодавно один хлопчик приходив бавитись до мого Стасіка, і задав таке на перший погляд смішне запитання, я навіть не зрозуміла спочатку : "а тато Стасіка з вами ночує?" Бо для нього є так, шо він з мамою живе в одному кінці міста, а на вихідні живе з татом в іншій квартирі. Краще спіть в різних кімнатах, але спробуйти жити під одним дахом. Особливо, в такий період, коли дитина починає розуміти, шо він хлопчик, маленький чоловік і наслідує тата у всіх його вчинка.
Відповідь: Мати-одиначка Тань, мені здається, що в твоєму випадку буде все-таки краще постаратись найти будь-яку роботу, якщо з чоловіком настільки зіпсувались стосунки - живи в нього, але поводься як з сусідом - мене б зрозуміли ті, хто жив у гуртожитку - спокійні рівні відносини, ти від нього нічого не вимагаєш, він від тебе. Ти на перших порах вб"єш двох зайців - не тре шукати бабки, щоб винаймати кімнату (не вижене ж він тебе з хати з власним сином) і матимеш вдасні гроші. А там час покаже. Я вже доіший час помічаю, що ваші стосунки все гірші й гірші....В мене теж була довга затяжна криза в стосунках, але коли ми зайшли в кут, я ставила собі аналогічні питання, що я робитиму САМА далі?....Перш за все треба мати власні гроші, щоб не залежати, бо мама моя теж не мала б змоги помагати матеріально, та й не 15 мені років, щоб далі гроші з мами тягнути......Вирішила будь що знайти роботу. Знайшла, працюю. Чудесним чином все утряслось помаленьку саме...... Та й фінансово - зовсім інший розклад, що б там не було. повернулось відчуття впевненості в собі...
Відповідь: Мати-одиначка ото ж бо і воно. коли хлопчик, що вже став татом навчився від свого тата, що жінка - не людина, а так: подай води; забери миску; чого розсілася?; чого витріщилася?; чого вуха розвісила; я ще й тебе вбирати маю?; дякуй, що годую;... то тут і п"яних криків з дебошами не треба... важко те все... я писала то з власного досвіду... ---------- Додано в 15:55 ---------- Попередній допис був написаний в 15:52 ---------- а то діло... робота жінки змінює всі стосунки і гірші і ліпші - самостійною бути варто.
Відповідь: Мати-одиначка Скажу так...я сама виховую сина...ми розійшлись з чоловіком, коли дитині було три рочки, зараз малому 5 рочків, я ні разу не жаліла за своє рішення,...хоч моєму чоловіку можна було і було за що терпіти: не пияк. не дурак, дитину любить. працює...ну ідеал просто. Але не було почуттів, зникли і жити і мучити себе і його заради дитини не правильно. Зараз не ті часи. Дитина виросте з татом чи без і можливо це якось впливає на дитину. але не від цього залежить хорошою людиною виросте син чи ні. Я працюю. малий в садку...на щастя я не думаю за що нагодувати і одягти дитину, хоч тато фінансово мінімально допомагає...за садок платить 100 грн /місяць і все...на вихідні через тиждень забирає...Поки я по дитині не бачу якихось змін, які стались після того як ми розійшлись... ---------- Додано в 15:58 ---------- Попередній допис був написаний в 15:55 ---------- тому Таня, радити я не люблю...це твоє життя і дивись як для тебе буде краще...але одиноких мам дуже багато і я не знаю такої. яка б не давала собі ради. " Все, що нас не ламає. робить нас сильнішими!" і жінка. а особливо українська, виживає в будь-яких умовах... ---------- Додано в 16:05 ---------- Попередній допис був написаний в 15:58 ---------- З покоління наших мам є дуже багато сімей, які жили заради дитини...я сама в такій виросла...скандали. сварки щоденні, але заради мене мама зберігала сімю. так от...мені не потрібно таких жертв було...мені набагато важливіше. щоб мама була щаслива. Тому дитина не скаже Вам дякую за те. що жили і терпіли заради неї чи нього
Відповідь: Мати-одиначка У мене знайома, вже тричі мама. коли була вагітна втретє і чоловік дізнався що знову хлопчик, то перестав давати гроші. вона без розлучення подала на нього в суд на аліменти. суд призначив. татуньо за якийсь час пішов працювати на чорно, аби жінці й аліменти не попадали. вона знову в суд. йому призначили якісь соціальні роботи чи що, точно не знаю. попрацював трохи, всю ЗП доводилось на трьох синочків віддававти. плюнув на то і знов пішов на нормальну роботу, так хоч і йому яких 500грн. залишається я до того, що аліменти можна й без розлучення вимагати - це обов"язок батька, а не розлученого чоловіка. ось
