Відповідь: Провини та пригоди з минулого Прочитала про компот і згадалося. На день народження моєму татові колись подарували кавоварку. Таку прозореньку, гарненьку і нам з подругою дуже подобалося дивитися як вариться кава і перекапує з одної ємності в іншу. тоді нам було років по 9-10 і каву ще не вживали. Вирішили чимось занятися, бо було сумно, вирішили зварити кави (точніше поспостерігати як вона вариться). Прочитали скільки чого треба залити/засипати і почали варити. А коли кава зварилася, то вже не знали куди ж її подіти. І вирішили весь той чайничок випити на двох:8:До кінця ми його так і не допили.
Відповідь: Провини та пригоди з минулого А ми з сестрою колись любили накапостити, ненавмисне, правда... Якось згодували приблудним котикам цілу палку ковбаси, пошкодували їх голодних, а потім самі лишилися без нічого, ще й дістали добре. Стягнули мамину косметичку і навели собі "гарний" марафет. причому так пішли на вулицю, потупивши оченята, мама якось і не помітила, поки знайому не зустріла, яка від нашого вигляду зробила отакі :eek: великі очі. А вже в підлітковому віці плящинку бренді з дому без відома взяли.:confused:Це будо якесь свято, от ми і вирішили "відзначити" по дорослому. Батьки досі не знають, що це ми, хоч в той день і такі "хороші" вперше в житті прийшли, але зразу спатоньки лягли (з незвички певно :xaxa
Відповідь: Провини та пригоди з минулого А,ще згадалося...коли були малі з братом і не хотіли їсти першого,то виливали в умивальникколи мама виходила з кухні.
Відповідь: Провини та пригоди з минулого Дівчата, та за вами золоті верби росли, як я бачу. Я була дуже чемна дитина. Від народження. Моя мама тепер каже, що в мене перехідного віку не було зовсім. І шкоди я не робила. Але всі згадують, як бабуся купила 20 курчаток. Такі файні. жовтесенькі. І я прийшла в гості. Разом з бабусею ми накришили варені яєчка, молоду кропиву і дали курчаткам дзьобати. А потім бабуся пішла на город. А через півгодини на город прийшла внучка і повідомила, що кур"ятка полягали спати. Бабуся пішла подивитись... У клітці, на накришеній кропиві, лежало 20 курячих трупиків. Братська могила. Внучка "заколисала", по одному...
Відповідь: Провини та пригоди з минулого Розказувала мені мама, що мусіла вона з року йти на роботу. То залишалася я вдома з дідусем. А він пильнував там всяких домашній звірей: кури, свині і всяке тощо. Ясно, що мені нецікаво було самій вдома сидіти, то я за ним на двір вибігала. Він постійно сварився "не виходь, бо буде воспалєніє льогкіх". Ну де то я могла знати такі страшні слова! І розказують мамі сусіди, які біля хати проходили, що "стоїть твоя дитина на порозі в одних трусах, танцює і співає пісеньку "вапалєнє льокі, вапалєнє льокі..." Так загартувалася, що вже з 3 років у садку ніколи не хворіла, навіть на вітрянки-свинки-кори...
Відповідь: Провини та пригоди з минулого Мені як було 4 рочки, в мене брат двоюрідний народився, а жили ми в одному будинку з тіткою на різних поверхах. Я часто ходила бавити (ся) туди. Одного разу тітка наготувала все щоб покупати брата, його посадила в миску (йому певно з пів року було) і пішла ще води теплої на кухню принести, а там коридор довгий. А я думаю щоб він голий не мерз (мене попросила його підтримати, бо ще й добре не сидів) запхаю його в водичку цілого з головою. Добре що цьотка вчасно прибігла, бо таки з головою запхала. Більше мене до його купання не залучали. Зато коли він почав лазити, баба з цьоцею самі йому догодили, бо хотіли нагодувати, а кріселок спеціальних ще не було, ну то перевернули табуретку і туди його "позасували" а потім як прийшлось витягувати, дитина не вилазить, та ще й пищить на цілу хату. Вони мусіли ту табуретку розламати. Поки писала про табуретку, то пригадалася історія, яку мені свекор розказував. Казав що їхав раз тролейбусом з жіночкою і дитиною, яка мала на голові чайник, бо вдіти то вдів (здається хлопчик то був) а зняти не зміг, то вони їхали до тата на роботу десь в цех, щоб тато розпиляв. Ото капець.
Відповідь: Провини та пригоди з минулого Я манку ще в садочку виливала. Так щоб виховательки і няньки не бачили. Тарілки діти самі відносили в суміжну кімнату з умивальнком. То треба було почекати, щоб кілька дітей (які зазвичай то чемно їли) віднесли свої тарелі. А потім зловити момент, коли старші забалакаються, скоренька добігти і вивернути ту тарілку на інші. І навіть якщо заходила нянька поки я там була, то кашу звичайно залишали інші діти. А моя тарілка пуста. А ще в мене була страшна образа. Коли народилася сестра, мені було майже чотири. І в сестри було таке ліжечко... Колиска, але підвішена якось на основі, що її можна було колисати, а основа не рухалася. По типу качельки, чи що. І в тій колисці всі її колисали, а мені забороняли. А недавно я то мамі розказую.. Виявляється, що давали спочатку колисати. Але я колисала так, що дитина ледь не випадала, а та люлька майже "сонечко" робила. Зубки я їй ще порахувала, коли мама не бачила. Точніше методом "ручного дослідження" виявила, що в неї їх нема.
Відповідь: Провини та пригоди з минулого Ой я була дуже збиточна дитина...Били мене і тапком, і паском, але лізли з мене ті збитки: для ляльки потрібна була нова сукня, а матеріалу підходящого не було. Порилась в шафі, а там мамина блузка, вихідна, мереживна. Я в ній акуратно на спині клаптик вирізала. Мама помітила лише в гостях(поспіхом збиралась, діти, муж...) Бідна моя попка була. Мамуся накупила згущеного молока. Банок з 10-15. Я тихенько в тих банках дірочки робила, випивала молоко і ставила назад. Коли мамуся до молока,а там лише пусті банки. Бавилась з сестрою. вона молодша. Кажу розбіжись і ббіжи на мен я тебе зловлю. Вона побігла, а я відійшла. Вона головою до батареї. Брову розсікла. Малечі зашивали. шкодую за цим Сусідці, поверхом вище(вона мене вічно сварила) під двері наклала ВЕЛИЧЕЗНУ купу дощових червяків(пів дня їх збирала). Так мені солодко було як вона верещала. А тепер живу по народній мудрості: і наші внуки нашим дітям за сльози наші відімстять. Моя дитина ТАКЕ мені творить...нервів не вистачає. Тепер я свою мамусю розумію, важко їй було зі мною :8::8:хлопчуракою
Відповідь: Провини та пригоди з минулого Але ж насміялася! Котра година, а я ще не сплю, а тут регочу. І собі пригадалося. Коли була малою -- дуже хворіла. Досі згадую ті щоденні наші з мамою поєдинки: --Христю, випий таблетку -- Не хооочу! --Ну, будь ласка, випий -- Не бууууду. --Я тобі розламаю навпіл, аби було легше ковтати -- Ну доообре. Отак мама ламала ті таблетки і залишала мене з ними наодинці. Коли вона виходила з кімнати, я збирала їх в жменю, видиралася на шафу, де лежала в чохлі мамина бандура, запихала руку під брезент і заштовхувала всі ті кавалки всередину інструменту. (Пригадую, як я на ту шафу залазила -- зараз під дулом пістолета не повторила б, то запросто можна було собі все, що завгодно поламати). Мама виявила коли я вже студенткою була -- насміялися обидві. А ще з вуйцьовою донькою бавилися дочки-матері, а малий брат хотів з нами. Але ж він хлопець -- ані мама з нього, ані дочка. То ми почепили йому поводок на шию, примусили лазити по подвірю на чотирьох і гавкати. Ото були очі в бабці, коли нас так побачила. А влітку в селі (то вже мала років з 14) постійно вилазила вночі через вікно, під парканом чекав троюрідний брат з двома кіньми і ми до ранку гасали полями. Бувало тиижнями спала по кілька годин на добу. А ще колись побилася об заклад з масцевими хлопцями, що піду вночі на цвинтар. Вони мені заздалегідь в умовленому місці залишили цеглину замотану в газету, я мала її принести. І принесла. А ще здохлу мишу в сумку вчительці кинула -- але вона то заслужила, страшенно з нас збиткувалася. Ой, мають діти фійний приклад.
Відповідь: Провини та пригоди з минулого А я собі нагадала, як я від батьків ховалася! У моєї бабці під столом, накритим довжелезною скатертиною, стояв ще маленький журнальний столик. А я худа - залізла між столами, лежу і кличу маму. Мама прийшла до кімнати, шукає мене, під стіл заглядає, але не дивиться там, де я, тож шукає далі, а я тихесенько сиджу. Кімната одна, усе перешукали, мама вже і на вулицю вибігла - а я, як партизан, не хочу хованку видати! Аж коли мама почала сваритися не на жарт, я вилізла. Хоч трохи мене мама з бабцею сварили, що я так довго не озивалася, але я сама собою була дуже гордою. А ще якесь літо, певно після 6-го класу я з коліжанкою на халяву лазили у відкритий басейн Динамо, що біля стадіону Україна. Переліземо паркан, роздягнемося до купальників, рушниками накриємося, а речі під кущем заховаємо, і йдемо, ніби з прогулянки околицями. Адриналін ще той, бо і паркан високий, і охорону треба пройти, але все нам з рук сходило.
Відповідь: Провини та пригоди з минулого Почала шити для ляльок одяг з шести років (це такий вступ) Всі літні канікули проводила в селі, в бабусі.Tого літа я переходила в четвертий клас. Субота, бабуся винесла провітрити постіль: розвішала покривала, простині ...,а я бавилась і мій погляд зупинився на простині, уявила собі білу довгу сукню, мрія всіх дівчаток. Коли бабуся пішла кудись, я зняла простиню, "покроїла"- дирка для голови і дирки для рук, і пошила сукню. Яка я була щаслива, біла сукня до самої землі! Оділа... і тут вибігає з хати моя цьоця, з криком: що ти наробила! Втікаю в стайню і закриваюсь. Цьоця під дверима, просить відкрити але я ж не відкрию. Вона сказала зняти і скоренько ховати від бабусі "мою сукню". Заховала я свою "білу сукню" в зимовий чобіт бабусі, знайшла вона її вже перед зимою, так що мені й не дісталось за порізану простиню
Відповідь: Провини та пригоди з минулого Теж любила шити лялькам одяг. Бабуся якимось чином по знайомствах купила покривало на диван - імпортне, з таакими гарними квіточками, які мені одразу запали в душу і серце Скориставшись моментом, коли була сама, я ті квіточки акуратно повитинала, правда, не всі, бо коли ще кілька залишилося, в кімнату зайшла бабуся. Мене не покарали, бо у бабці дар мови пропав, як побачила то покривало все з дірочками і мої невинні щасливі очі А я козячим молоком вазони в кімнаті підливала - ну не могла я його пити, хоча всі переконували мене у його корисності!
Відповідь: Провини та пригоди з минулого А я в дитинстві з молодшим на 3 роки братом такі шкодніки були Тільки мама з хати на роботу - ми давай все нищити... Зварила якось мама татові суп і хотіла його нести татові на роброту , вийшла в магазин щоб купити хліба... А ми тим часом насипали в суп кави та солі... Бідна мама такі сльози пролила.... Ще братик любив "пересаджувати" вазони - землі по всій хаті... А я коврики "прала" - порошоку насипала на підлогу... Ще брат мячем світильника розбив а я попороли подушки з нового дивана.... і з маминої улюбленої сукні зробила сукню для ляльки....
Відповідь: Провини та пригоди з минулого Перше, що пам"ятаю, бавилась з подружкою в перукарів... Потихеньку з ванни воду наносили іграшковою посудкою, знайшли ножиці, стриглись, мились... А на наступний день офіційне знимкування в садочку... Так і є в мене колективна фотка з садочку з кривою гривою. Ми з тою коліжанкою наробили багато клопоту. Вона дівчинка міська і села не мала, то взяли її зі мною на природу, на молочко. То ми, щоб в туалет далеко не ходити вирішили через вікно вилазити... так пообсували бабі з дідом всю стіну, мав тато що робити. А ще нас постійно знаходили батьки на будовах, на деревах, палили вогонь і пекли там картоплю, яку потім сиру їли... Ще згадаю допишу
Відповідь: Провини та пригоди з минулого Ми з сестрою в дитинстві теж "давали жару"... Мама розповідала,що сестра,коли їй було років зо 3 під час прогулянки побачила маленьких зелених жабенят,була в захваті, півдня з ними бавилась.А коли прийшли додому, днів через кілька почула мама підозрілий запах, і знайшла джерело - в кишенях курточки моєї сестрички було повно тих жабенят,здохлих... Ну, про котлети,які ми з садочка приносили за щокою і про хліб з маслом в кишені, навіть говорити смішно -то було майже щодня ... Ще,пригадується, була в нас колись така забавка - металева ялинка з підвісками на кругленькій підставці. Навколо ялинки встановлювались маленькі свічечки,вони запалювались і ялинка починала крутитись. Ну то одного разу запалили ми ті свічечки, поставили забавку на лакований стіл в вітальні,і пішли бавитись. Потім ту розплавлену ялинку від столу віддирали. А бабця кілька днів під скатеркою ховала від мами наші збитки.
Відповідь: Провини та пригоди з минулого Оу, в мене пригод було багато... Одна така велика, згадується досі.Мої баця і дідусь жили в селі, я там багато і довго бувала , а біля них було багато будов, ми то називали "стройками", чи як, не пригадую... Мені все забороняли там лазити, пояснювали, що це небезпечно, але ж діти, то є діти.Все, що заборонено вдвічі цікавіше. Отак ми там лазили з подругою раз, вилізли на недороблений другий поверх,там замість підлоги були плити, а між ними нічого, дірка. Першу я переступила, другу чомусь ні:confused: І впала... Шок був і в мене і в подруги,недалеко будувалася ще одна хата і там були господарі, вона їх покликала, якийсь чоловік мене взяв на руки і несе, я навіть не плакала, єдине , що говорила-не кажіть нічого бабці моїй.. А в самої на голові гуля, передали мене бабці з дідусем, їм я вже говорила -не говоріть нічого татові з мамою.. Знала ж, що мені забороняли туди ходити... Мені дуже повезло, бо легко я обійшлася.Рука трохи поболіла, обдерта була, гуля зійшла скоро, струсу не було, лише вмятина маленька на одному:ninja: місці лишилася. Мій дідусь потім мені казав, що ходив туди дивитися, де я впала, то там на землі всюди були обламки цегли, залізяки, а за кілька метрів ще й велика дірка до підвалу...Казав, що йому аж серце завмерло, як він це побачив і уявив, що б могло зі мною бути... Після того випадку, я зрозуміла, як треба цінувати життя і нерви своїх рідних... Коліна обідрані в мене постійно були, але так як вже не лазила...
Відповідь: Провини та пригоди з минулого А я років в 7, хлопушку, таку картонну з конфеті, вирішила ножницями розрізати,щоб глянути,вона як бахне біля брови і всю брову спалила, добре що не око! А ще з вікна одної кімнати,перелізала на балкон іншої,і жили ми на 5 поверсі.А ще нашатир зубами відкривала (і нащо?) і всі губи обпалила. А ще в 8років в мамин ліфчик одягла, напхала вати, зверху мамину кофтину і пішла гуляти. Ото дівка була
Відповідь: Провини та пригоди з минулого В нас колись був маленький настільний більярд і ми з братом в селі часто бавились. одного разу виключили світло, і ми сидіти при свічці. Закотився один шар під ліжко. Брат каже, ти менша, залізь візьми, а я тобі свічку потримаю. Так от, вся затія закінчилась обпаленим трохи волоссям. добре, що він трохи встиг погасити, бо то би був капець!!!
Відповідь: Провини та пригоди з минулого Хі! Згадала ще! Було мені років з 6. І я десь знайшла прокладки жіночі мамині (а вони були вражаючих в ті часи розмірів ) ну і порозрізала всі на кусочки, і що шукала? А ще подарунки, які мав Миколай принести знаходила і бавилась ними, а потім на місце клала. Ой а скільки на дахах в лови грали, до сих пір жахає. І як тепер сина ростити і не переживати? Добре що ще малий
Відповідь: Провини та пригоди з минулого Я дужжже любила мамині і бабині золоті прикраси. А найбільше мені подобалось робити так, щоб потім мої рідні знаходили їх у найнесподіваніших місцях. Переважно тими місцями були тапочки. Після таких сюрпрайзів прикраси часто форму змінювали. А одне колечко до сьогодні не знайшли Ще пам*ятаю, як мені тато панамку шив, бо ми збиралися в Шацьк і мама не мала на то часу. То поки він мені нову шив, я вирішила, що старої мені вже не треба і порізала її. Тато так жалібно на мене дивився, я то навіть в свої 4 роки зрозуміла, мусів ше одну шити. Ше й від мами получив, бо не впильнував.:ninja:
