проблеми зі спанням

Відповідь: проблеми зі спанням

дівчата, довго думала відповідати чи ні, бо оправдовуватись не планую. Просто постарайтесь читати більше, аніж останній допис. Тоді картина може буде більш повною

я завжди намагаюсь бути лояльною до чужої думки, навіть якщо її не розумію, але є питання мимо яких мені важко пройти з байдужим виглядом.
Якщо ви б уважніше читали, то я писала

Тому що суміш для мене темний ліс, я навіть не знаю з якого боку до неї підходити і РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо суміші давати не буду, оскільки некомпетентна. Але якщо людина не маючи позитивного досвіду ГВ, дає поради - мене це зачіпає. Так, зачіпає, оскільки із-за таких горе-радників, яких і так тьма тьмуща на кожному кроці і відбувається "дитина САМА відмовилась від грудей в 2-3 місяці"... Наше ГВ чудом вижило - це я вже бачу з досвіду, а могло бути і інакше, і порадників було.... ой-ой-ой....

більше ніц писати не буду: по-перше, стосується теми побічно, по-друге, якщо захочете почитаєте більше і не поміж рядків.
Всі ми були новенькими, питання в тому як вливались в колектив
Доречі, є тема Як ви ставитесь до новеньких? Там новенькі можуть багато для себе почерпнути і не варто вважати, що ставлення упереджене. Як ви себе подаєте - так вас і приймуть тема стара як світ і неодноразово обговорювалась

а тепер по темі.
Перші місяці мене страшенно грузили за гігієну, тобто сумісний сон негігієнічний! Те місце, з якого дитина родилась гігієнічне певно, а тут враз спати з мамою в одному диханні - негігієнічно. Два місяці скакала на нічні годування як стрекоза: встати, взяти на руки, сісти, погодувати 5-10 хв, покласти в ліжечко, вмоститись самій і пробувати виспатись за 5-10 хв. поки знову не заплаче, бо хоче до мами звісно... Я була стомлена, змордована, зла як нацькований пес ну і далі по тексту. Поки врешті решт не поклала дитину поруч... ось це був рай!

я не дивуюсь, відверто не дивуюсь, що мамусі, у яких дитина з народження спить окремо стомлені і їм то ГВ як кістка в горлі, бо спати хочеться, а воно чогось хоче і хниче і хниче... і "відмова" (психологічна, здебільшого із-за відчуття відношення мами) сприймається за радість "нарешті я висплюсь, бо дитина стала спати цілу ніч", "значить молока було мало, бо ненаїдалась, а тут наїлась і спить" і всім добре
недарма, в одному із основних правил успішного ГВ зазначено - обов"язковий сумісний сон. Оскільки це дозволяє дитині спати спокійніше, мамі менш виснажуватись з нічними годуваннями, ну і відповідно, випливаюче з того усього, збільшення молока.

Далі ми спали в ліжечку поруч з нашим, без боковинки. Суперовий варіант, котрий усім рекомендую. І поруч, і окремо. Потім ми переїхали на тапчанчик, на відстані півметра від нашого ліжка. І спокійно без шуму, крику та істерик.
Зараз 50/50 з нами, оскільки чоловік був багато у відрядженнях і вкладались ми з малим разом та поруч. А коли тато приїхав відірвати дитину від нього було нереально, та і я не бачила потреби в таких діях. Оскільки татко не чужа людина і дитина страшенно за ним сумувала. Зараз вже знову відселяємось на тапчанчик, оскільки ще трішки і на ліжку появиться ще один мешканець

І ще одне. Коли малий захворів, я одразу це відчула, бо мала його під боком. Я по диханню відчула, що щось негаразд. Не уявляю собі ситуацію якщо б він був далеко і ліжку у іншій кімнаті... Певно б мучався до ранку, коли ми собі солодко спали...
мені про такий варіант думати страшно, але ж знову - кожному своє...
знайома ось шукає варіанти щоб "здати малу в цілодобовий садок", бо та їй заважає і "є вкрай нечемною", а так "хоч когось слухатись буде"... утримаюсь щоб це коментувати....

 

Відповідь: проблеми зі спанням

дуже знайома ситуація. теж перші два місяці спали окремо. Таке гарне ліжечко купили ж, треба використовувати. Крім того наше ліжко буле незручне, навіть для нас із чоловіком. Спросоння забувала яку грудь давала, і вже на наступний день був лактостаз. Проблема вирішилася: купили зручне для трьох ліжко, ліжечко дитяче відсунули. І тут прийшло щастя ліжечко півтора роки стояло як комод, думала, але ось уже тиждень присуваю ліжечко до нашого і малий там спить без проблем, йому навіть подобається що є своє ліжечко. Присуваю тільки тоді коли чоловік є, бо він працює в іншому місті, а так спимо удвох. До речі про хвороби, малий встає за ніч разів 5, іноді менше, а тиждень тому захворіли, вставав щогодини, щоб я робила, якби сон був роздільний і не було б ГВ, я не уявляю. Про те, що малий не захоче спати окремо я не переймаюся, бо знаю родини у яких діти спали до 2 років окремо, а тепер навіть мови немає, засинають обов"язково між батьками, і то вже школярики.

 

Відповідь: проблеми зі спанням

щодо окремого спання: моя позиція, що якщо не акцентувати і не силувати, то проблеми не повинно виникати.
Якщо наказувати і примусово відселяти - буде спротив, 100%
я ж з малим зараз це роблю в ігровій формі.
по-перше хвалю його тапчанчик, що там зручно.
по-друге, наголошую, що там багато місця
по-третє, влаштовую ігрові змагання хто буде спати на тапчанчику малий біжить до нього з криком "Нє, я!" і які проблеми?

а я ж на ліжку на відстані витягнутої руки і можу спокійно взяти його за руку при потребі

 

Відповідь: проблеми зі спанням

+100.Ми зі старшою теж так робили.Я казала,що у неї ліжечко принцеси,купила постіль таку як хотіла вона,зробили в кімнаті так як хотіла вона,понаставляли звіряток-охоронців і проблем з переселенням не виникло ніяких.Інша справа,що на той час вона вже була до того готова,могла висловити свою думку з приводу того ,що їй подобається більше,а дитина в рік наврядчи зможе щось пояснити ,чи зрозуміти чому така рідна мамуся десь поділася вночі,і чому нема до кого притулитися.

 

Відповідь: проблеми зі спанням

ось що пише одна психолог,мама,видавець книги про щасливе дитинство і материнство.

Совместный сон с ребенком


Совместный сон – это не придуманная кем-то фишка от нечего делать, это не модная теория и не развивающая программа. Это – насущная потребность человеческого детеныша, необходимая для нормального развития его психики и мозга. На протяжении тысячелетий – это был единственный способ взращивания детей и никому даже в голову не приходило, что может быть как-то по-другому. Маленький человечек еще настолько незнаком с опасностями взрослого мира, что нуждается в постоянной защите. В этнографических записях и современных наблюдениях за жизнью немногих оставшихся племен указывается, что самостоятельно дети начинают спать только в подростковом возрасте! До 3-5 лет они спят с мамой, а после появления у нее другого ребенка или во время ее беременности перебираются под опеку бабушки или …однополого с ними подростка и совместный сон продолжается!!! Как же современная «цивилизация» далеко ушла от своих предков, что такую простую вещь считает чуть ли не извращением! Так что, если смотреть в истоки, совместный сон ребенку нужен на протяжении многих лет и не исчерпывается одним – двумя годами. Последствия отсутствия совместного сна хорошо известны, а вот попытки доказать, что он вреден и может привести к пагубным последствиям, благополучно провалились.
http://www.eti-deti.ru/st_obch_6.html
статистическое исследование
http://ronl.ru/refs/649/ref_part_3.shtml

Конечно, изменилось время, изменились люди, но законы развития человеческого мозга никто не отменял и нашему современному детенышу нужны для развития те же стимулы, что и его далекому предку. Получается, что если кто-то из нас спит со своим ребенком, то он не программу выполняет, не часы отсиживает, а просто живет так, как это изначально было предусмотрено.
Современные дети в городских квартирах начинают чувствовать себя более защищенными в возрасте от 3 до 5-ти лет и могут сами от этого отказаться.
Но для этого родителями должны неукоснительно соблюдаться следующие правила:
- ребенок имеет достаточно доказательств надежности мамы в дневное время (то есть она его относила положенные 6-9 месяцев на руках, не спешила прекращать грудное вскармливание и т.п.)
- ребенка НИКОГДА не выгоняли из общей постели, ребенку НИКАК не напоминали, что пора бы отсюда переселяться.
Существует масса родителей, которые это не выполняли, но все же спали с ребенком. Тогда они рискуют столкнутся с тем, что ребенок из общей кровати решительно не откладывается. Продолжается это до тех пор ПОКА РОДИТЕЛИ ДЕЛАЮТ ИЗ ЭТОГО ПРОБЛЕМУ. Как только они внутренне расслабляются и смиряются с тем, что, очевидно, будут спать с ребенком до школы, проблема как-то решается сама собой.
Поэтому программа очевидна – спать вместе не менее трех лет, и затем организовывать соответствующие обстоятельства. Последствия – здоровая психика и доверие к миру и маме.

---------- Додано в 13:53 ---------- Попередній допис був написаний в 13:52 ----------

Спать вместе с мамой - нормальное явление для ребенка первого года жизни. Однако ребенок, который маму совсем не отпускает, все-таки обладает повышенным статусом тревожности. Если мама делает все, чтобы этот статус изменить, постепенно картина меняется. НО... очень постепенно и очень индивидуально.
Общая рекомендация одна. Для ребенка младше 6-ти месяцев не менее 2 раз днем, а для ребенка старше 6-ти месяцев 1 раз в день необходимо устроить комфортный дневной сон вместе с мамой, как бы ни хотелось "убежать". Остальные сны, если они есть, можно проводить на руках от 20 до 40 минут и считать его состоявшимся, если ребенок просыпается на руках сам (то есть не баюкать, не качать, а предложить сисю и гуляй дальше) или просыпается при попытке откладывания. Это, во всяком случае, позволит маме лучше планировать свои дела и всегда знать, в какое время она будет ложиться с ребенком, а в какое - нет. Конечно, в случае какого-либо недомогания ребенка, мама спит с ним все сны - это нормально. А вот сон на улице для ребенка старше 6-ти месяцев нецелесообразен, потому что прогулки бывают не всегда, а у малыша складывается четкий стереотип, и ребенок без улицы уже не засыпает.
Вообще, ни одно животное не укладывается спать на сквозняке, если есть возможность спрятаться в тихое защищенное место, и уж тем более туда не выносят спать незрелых детенышей, не умеющих ходить! Только человек до этого додумался.

* * * *

Укладывать ребенка нужно тогда, когда он сам хочет спать. Для одного это будет время в 9 часов вечера, а для другого - 1 час ночи. Поэтому попытки уложить спать ребенка раньше 12 часов ночи, если он этого не хочет обычно обречена на провал.
Учить спать, это все равно что учить дышать! Если ребенку нужно спать, он будет это делать в любой обстановке! Его нервная система просто не позволит не заснуть! В том-то и дело, что это проблема взрослых! Не будет спать ребенок, которого укладывают только потому, что наступило определенное время, и маме нужно мыть полы или посуду! Ребенок обязательно заснет, если мама уверена, что сейчас ему уже пора, и он не может не заснуть! Железобетонная уверенность мамы, плюс полное спокойствие. Небольшое укачивание, сися – и все – отрубился. Если есть такие дела, которые можно делать с заснувшим ребенком на руках – делайте, нет - откладывайте. Слишком рано проснулся? Значит не очень-то было и нужно!
Но это в общем случае. Бывает, что дело не во времени укладывания, а в таком поведении ребенка, которое психологи называют "повышение активности перед ночным сном". Психика ребенка перегружается за день и к вечеру неокрепшая нервная система просто не может справиться с возбуждением. Чтобы избавиться от этого состояния ребенок начинает хныкать или кричать. Сразу, одномоментно, такое поведение прекратить нельзя, а вот постепенно устранить источники напряжения днем - всегда можно.
Для любого ребенка, перевозбуждающегося к вечеру, подойдет изменение стиля общения в сторону большего пребывания на руках. Где-то за час до предполагаемого времени "вечернего скандала" обязательно переключитесь на более тесное общение, возможны всяческие объятия, тискание, даже шумные игры - дайте напряжению самому выплеснуться, а в ванну отправляйтесь за 10 минут до предполагаемого времени "вечернего крика", пусть оно наступит в ванной, даже если это будет на час позже Вашего обычного срока.
Во-первых, дети любят купаться и в ванной могут вести себя по-другому.
Во-вторых, сразу после купания дети обычно охотнее берут грудь, возможно в таком случае ребенок будет скорее засыпать, хотя время отхода ко сну может сдвинуться от привычного графика на 1-2 часа.
Просто примите как данность, что малыши старше 8-ми месяцев перевозбуждаются к вечеру. Поэтому лучше дать этому перевозбуждению выплеснуться. Возможно это будет выглядеть так: после кратковременного сосания и подремывания сразу переходите к активному бодрствованию с дритатушками (не дожидаясь хныкания), окончательное же укладывание проводите после того, как ребенок "перегуляет" свое.

 

Відповідь: проблеми зі спанням

Розкажу про свій досвід. Всі кругом наполягали, що дитинка має спати окремо, мама не відпочиває, коли дитина поряд; задушу увісні груддю та інші страшилки. Я чесно намагалась класти спати малявку окремо, мене вистачило на місяць. Спимо уже рік в одному ліжку, так приємно обнімати свою малечу, гладити її волоссячко. Період дитинства такий короткий і так швидко минає! А мені подобається прокидатись від того, що доня цьомає мені носик Правда не знаю, як бути з появою ще однієї дитинки :confused::

 

Відповідь: проблеми зі спанням

А ми хоч і далі спимо всі разом,але наші нічні прокидання і люляння так і не припиняються (причому люляти має тільки тато)

 

Відповідь: проблеми зі спанням

Розкажу і про нас.Наш малюк від народження спить у своєму ліжечку,але воно впритик стоїть з нашим.Раніше ми жили в свекрухи і спали на дуже маленькому ліжку,то коли дитина будилася їсти,я брала біля себе ,годувала і знову ложила в ліжечко.Про спільний сон там і не говорилося,хіба тата треба було ложити окремо.
Тепер, коли ми живемо самі і маємо більш пристойне ліжко,дитина засинає біля мене,потім я ложу її в ліжечко,коли над ранок малюк встає попити,я завжди беру його біля нас і ми досипаємо разом.Також дуже приємно прокидатися,коли синочок цьомає мене,обіймає)))))
Вдень малий завжди спить на нашому ліжку.Коли просинається сам приходить
до мене.
Проте коли дитина хворіє і встає вночі щогодини ми завжди спимо разом.

Маю двох знайомих в яких діти сплять чи не від народження окремо в іншій кімнаті і їм так добре.Може я не сучасна,але я цього не розумію,і мене ніхто би не вмовив положити малу дитину в іншу кімнату.

 

Відповідь: проблеми зі спанням

Якщо приставити ліжечко дитяче з знятою боковинкою до двоспального, то старшу дитину можна буде лишити з вами, а менша спатиме в тому ліжечку, або навпаки. Ну це так я б напевно зробила б. У нас ліжко має 1,50м, ми поміщаємся втрьох, а
як присунемо дитяче ліжечко, то ми з чоловіком як царі. Навіть якось незвично

 

Відповідь: проблеми зі спанням

Я досить непогано ознайомилася з темою перед тим, як дописувати. Звісно все прочитати не осилила, проте кілька попередніх сторінок прочитала
Далі все зводиться до того, що спільний сон - це класно і добре, а окремий - погано. І мами, які з дітьми не сплять какаш...ки такі, бо

Дивно пов"язувати одне з другим...
Я впевнена ( бо маю успішний приклад перед носом), що можна і без сумісного сну чудово налогодити процес ГВ,в тому випадку (ще раз повторюсь) ЯКЩО ТАК ЗРУЧНО І МАМІ І ДИТИНІ.
Звісно всяке буває, але, як відомо, в кожному правилі бувають винятки.

До чого тут термінологія "новенькі-старенькі" ?
Я нікому тут сподобатися чи навпаки не намагаюся. Спілкуюсь на теми, які мене цікавлять. Спілкуюсь неупереджено і не намагаюсь комусь догодити своїми роздумами лише тому що я "новенька", а хтось "старенький"..

це погроза
Дивно, що мій єдиний допис в цій темі, сколихнув такі нічим не виправдані думки і емоції
Адже я лише хотіла сказати, що бувають різні ситуації і судити про те, яка ти мама лише по тому спиш ти зі своєю дитиною чи ні абсолюнто не варто.

 

Відповідь: проблеми зі спанням

говорили балакали....
так і думала. взяла вашу фразу за першу кращу аби не перебирати всі дописи всіх дописувачів новачків, які стверджують про змову та ку-клус-клан, так ви вже все "приміряли на себе". Якшо вам так того хочеться - робіть як знаєте.

про це і мова. А як 2-х місячна дитина вам скаже що їй погано? лишень плачем. Навіть річна і та плачем і протестом.
але кожна мама сама вирішує як їй краще: шукати причину плачу і знаходити компроміс з дитиною чи прислухаючись до Спока чи інших радників дати прокричатись аби динита зрозуміла хто в домі господар і що плачем ніц не доб"єшся

 

Відповідь: проблеми зі спанням

Вибачте за різкість. Якщо чесно також здивувалася коли прочитала ваші слова, адресовані саме мені..
В таких гарячих дискусіях, думаю, варто все-таки конкретизувати до кого звертаєшся

 

Відповідь: проблеми зі спанням

везучі, мені Лідка пальчиками очі відкривала

---------- Додано в 11:22 ---------- Попередній допис був написаний в 11:06 ----------

Наче все правильно, сама приблизно такі тези висловлювала. Для мене спання з дитиною виглядало мукою - маю проблеми зі спиною і мені треба місце, щоб покрутитися, лягти зручно. То ж старші спали окремо. Було всяке - і колисання, і носіння на руках. і присипляння до 3ї ночі в тата на пузі. І Лідку спершу окремо клали. Аж поки не почалися проблеми з ГВ (це в 3ї дитини після успішно вигодуваних двох старших!!!). Вирішили проблему тим, що купили канапу 2*2 і тата відселили окремо (він сам відселився, бо йому лідчин режим не підходив). В результаті я спала наче й з дитиною. і в той же час сама - спина не втомлювалася.

І от тепер, порівнюючи досвід всіх трьох дітей, старших "по споку", і меншої "з новітніми наворотамии", можу сказати впевнено. Поки я не спробувала "по новому", мені здавалося, що я мала дуже позитивний досвід і ГВ, і вкладання спати і всього іншого. І тільки тепер з Лідою бачу всі попереднні помилки, і, що найважливіше, їх наслідки...

 

Відповідь: проблеми зі спанням

Стріляти!!!

 

Відповідь: проблеми зі спанням

може то він показує,що хоче пісяти чи какати?а кладете в ліжко-розслабляється і робить свою справу?ну і спить далі...але ви мама,вам видніше.

 

Відповідь: проблеми зі спанням

Я шось про окреме ліжко для немовляти навіть не задумувалася...По-перше, банальна "правильна" лінь вставати кудись серед ночі і носити дитину на руках, аби приспати. По-друге, ліжечко все рівно займає якесь місце, а я замість нього краще вже комод якийсь поставлю...І з обома дітьми маємо спільний сон. Штефко десь після року перебрався у окреме ліжко, оскільки йому поміж нами спати стало тісно й жарко, але я поставила його ліжко впритул до нашого і зробила дірку у сітці (то було ліжко-манеж із сіткою замість патиків), тобто в любий момент я простягала йому руку і так він спав з моєю рукою. Потім купили йому окремий диван, але вночі він спить разом з татом (бо я тепер сплю з меншою на ліжку). Всім добре, всі щасливі!
Моє мацьопство останні 2 дні має якийсь кишковий вірус, вночі будиться кожні півгодини (напевно їй животик крутить), то я собі уявляю, щоб я отак кожні півгодини підривалася до окремого ліжка...А так одразу ж заспокоїла, підгодувала, поколихала, і дитинка далі спить, і я сон не зовсім прогнала.
=============
Ну а випадки, описані вище, про дитину, яка випала з ліжка, та цілодобовий садок, то взагалі для мене якісь нічні жахіття. Я б таких ... батьківських прав позбавляла!

 

Відповідь: проблеми зі спанням

А якщо дитина вденьспить нормально 1-2 год, але прокидається і плаче, проситься на руки. То означає недоспав чи щось погане приснилось? Що робити? Постійно так.

 

Відповідь: проблеми зі спанням

В такому віці вже можуть сни снитися, часто якісь неприємні для дитини. Має незабаром минутися.

 

Відповідь: проблеми зі спанням

Та ні, не какає і не пісяє. Я так думаю, або йому стає душно біля нас, або хоче гойдатися в ліжечку? Не знаю Взагалі він у мене від народження вночі спить дуже зле, і причини знайти не можу. На жаль