Физическое наказание детей

Відповідь: Физическое наказание детей

Вдома, поки батьки бачать. А як ті діти ведуть себе, коли мама-тато не контролюють?

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Мене батьки в дитинстві жодного разу не вдарили. Добре це чи погано - не знаю. Не знаю бо ніколи не бачила іншої сторони медалі. Чи битиму своїх дітей? Швидче ні ніж так. Але знову ж таки не люблю крайнощів: якщо не бити то ні разу, або як виховувати жорстко - то лупити завжди. Люди рзні і скільки б книжок по психології не читати веодно універсальної поради нема, треба розбиратися в конкретній ситуації. Думаю що якби того вимагала ситуація то і дати по дупі чи ще якось то впринципі могла б. Але це точно не був би мій основний "метод". Стосовно себе скажу так: мені б в дитинстві кілька "фізичних" виявів виховання не завадили б, і жорсткішого виховння теж. Бо мене сильно "засюсюкали" що зрештою і маю зараз, вважаю що якби батьки більш жорстко до мене ставились в деяких ситуаціях багатьох проблем з тепершнім характером могло б і не бути. Головне не перегнути палку тут.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

золоті слова +100%
І йдеться не лише про підходи, методи, характери і терпіння батьків, а й про конкретні ситуації, конкретних дітей та їхню поведінку в них. Я навіть по собі бачу, як змінилося моє ставлення до деяких речей, які мене колись дратували, зараз те що колись мене виводило з себе здається мені кумедним і смішним.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

В мене теж є такі знайомі, діти теж шовкові, тільки....один не говорив до 6 років, а другий заїкається і неадекватно реагує на події і самі звичайні речі..:8:
Я розумію, що можна теліпнути по дупі часом...коли вже зовсім розмерзилось але то іноді і це не є основний метод виховання.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Читаю свої слова i плачу. Я така сволоч....Мiй допис датований мiсяцем лютим, рiвно рiк тому назад. Багато чого змiнилось за той час. Нi, я не лупцюю Катерину, але... але нажаль кiлька разiв їй дiсталось по задницi. Правда без результату, тому я вже рахую до двадцяти сама. Все почалось з того коли я на 37й недiлi вагiтностi гнала за Катериною як навiжена, а вона втiкала вiд мене з реготом прямо на проїжджу частину. Вона таки вибiгла на дорогу, i нас хоронив Господь що не було машин в ту хвилину. Бо її б вже не було... Я дала по заду, точнiше по повному памперсi i волочила назад додому, без нiяких. Вдруге вона втiкла вiд мене через двi недiлi. На цей раз я вже її наздогнала, не питайте як я бiгла з 39недiльним пузом в тапках по газону... не питайтесь, але догнала. По дупi не давала, заволочила додому в наказанiє. Потiм народилась Христинка i Катя немов здурiла. Щоб довго не розказувати, заробила Катя ще кiлька раз коли копала мене пiд час годування Христинки, i ще один раз коли вона сама трiснула Христю по головi. Я це пишу, тому що почуваюся дуже винною, i страшним монстром. I особливо, я тут так гарно писала що НIКОЛИ не буду шльопати свою Катю, а вмене таки так не вийшло. Проте я думаю що вдало над собою працюю. Освоюємо драматичнi походи в пральку ( це наш так званий куток), а також тактику перевертання уваги. Найгiрше, звичайно, коли Катя навмисне хоче вдарити сестричку. Це якийсь жах. Ну i ще коли вона запускає книжки чи якiсь твердi iграшки менi в голову, то також неприємно. Ось так я сама своїх слiв не слухалась.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Мене ніколи не били. Я завжди казала, що биття, то не є метод (я і зараз так вважаю), але часом буває, що так виведуть, аж страшно. Боюсь себе, бо мені видається, що як зірвусь, то вже мене ніхто не стримає.
Моя старша розуміє слова(хоч не завжди з першого разу, але...). Їй не можна давати кляпса, бо то її дуже травмує. Для неї то драма. А молодшій, як з гуски вода. Вона страшно вперта, її впертість немає розумної межі. На людях - ангел. Мені навіть Галя не вірить, що вдома вона всіх доводить до істеричного стану. В садку її всі дуже люблять, в школі хвалять, а переступає поріг і дитина кардинально міняється. Реалізовує вдома невитрачену енергію.
Тереза навпаки. Приходить додому і її майже не чути. А в садку вихователі казали, що за нею не встигають, що її всюди повно.
Складно бути ідеальними батьками і виховувати дітей по книжці, особливо, якщо темперамент у твоїх дітей далеко не книжний, але я вірю, що вони все це переростають і ті капризи, і ту вредність і навіть впертість спрямовується у правильне русло, на досягнення правильної мети, головне не зіпсувати наших дітей до того часу, коли вони доростуть до того всього.
Тому, не переживайте. У вас зараз не простий час. У Каті також. Це все пройде. Деколи варто застосувати суворіші методи, бо інші сприймаються дитиною, як заохочення до подальших дій.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Вдома і я таке бачила...
слідами Кізоньки і я поплачуся. Все-таки при вагітності другій, і після народження другої дитини вже не вистачало терпіння на старшу. Кілька разів давала по дупці, але це як розвага для дитини - реготіла і все.
Певний період спрацьовував куток! А тепер навіть не хоче стояти там...
Єдиний метод, який діє на позитивну поведінку - ВЕСЬ день з 8 ранку до 9 вечора бавитися ЛИШЕ з старшою доцею. Тоді вона шовкова... але хто ж тоді погодує меншу і їсти зварить

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Ну в нас теж певні проблеми...Руки я намагаюся не розпускати, бо то дійсно не метод, але шось забагато останнім часом гримаю на Штефка, і дуже мені за то соромно...Хоча він і не винен: ну малий він ще, не вміє тихо поводитися, а я вимагаю від нього тиші, поки малеча спить...Ну або доколупав він мене вже своїми ХОЧУ (все й одразу). Але бачу, що оте моє гримання для нього, певно, ще гірше за фізичну розправу...
Ну а щодо справді фізичних методів, то я його так легенько щолкаю по лобі (якщо б"ється) або губах (якщо плюється), зовсім не боляче, а радше щоб його на місце поставити. Але він одразу ображається.
Сподіваюся, то все переростеться, і ми знову заживемо мирно, бо вже на душі геть тяжко за таке непорозуміння з дитиною...

 

Відповідь: Физическое наказание детей

мене батьки не били,але в першому класі, коли не виходили в мене ті закарлючки в зошиті з письма з друкованою основою,то мама раз стукнула пальцем по лобі, такий осаб досі в душі.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

якщо дитина б'ється, то бажано давати щолка по руках, а не по лобі. Якщо плюється, то по писку не треба бити, треба просто дитині пояснити. Зону обличчя психологи вважають особливо чутливою, сама також, пам"ятаю як мама дала раз по писку, то на все життя те приниження запам"яталося. Це дуже крайній і радикальний метод. Ото читаю ваші проблеми з старшими і мені вас направду шкода, бо мій старший, коли з"явився менший теж схожі коники видавав, вірніше не коники, то було пристосування до нового спільного життя. Треба море терпцю. Старший звик кликати мене, коли щось хоче, в нас чотири кімнати, довгий коридор, треба кричати голосно - ну товін і кричав, менший будився, я нервувалася. Але з часом я зрозуміла, що йому просто слід встановити нові правила, без сварок і т.д. Нове правило - хочеш щось від мами (запитатися, побавитися) тихенько ходиш по хаті і шукаєш маму (бо він ще любить ходити по хаті і кричати "мама, ти де?"). Є правило, коли я вкладаю спати малого - не заходити в спальню і нічого не вимагати, а потерпіти, бо дитина як не вкладеться то ні його бажання не буде виконано, ні нам всім спокою не буде. Таких маленьких нововведень ми завели багато, вони у нас просто як домовленості, і я весь час на цьому наголошую. Але мені легше, бо моє старше чудо розуміє значно більше ніж ваші маленькі, ваші діти ще не мислять й половиною тих категорій, якими я можу оперувати до свого. Мусите виходити з кожної ситуації так, як вам підказує серце, коли назбирається різних ситуацій, ви певно теж дозрієте до якогось рішення, доброго для усіх сімейних. Думаю, все минеться, головне не породити ненависті між дітьми, бо будуть лупитися все дитинство.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Покарала донечку… там на жменьку лиха з
Киці не наплакати… розридалась тихо.

Жде кровинка посмішки, прощення, як свята.
Вірить в те, що мама на ніжність багата.

Стоїть чаєнятко від горя прозоре,
Все готове стерпіть, все простити готове.

Лясне сором, аж виляски по душі бурунами,
Лихо моє лишенько, що ти робиш з нами.

Невдячна робота, маленька зарплата,
Давно аліментів не видно від тата.

І ніжки ростуть, дай бог вам здоров’я
А в дзеркалі очі ще тужать любов’ю.

Попід серцем туги – возити возами,
Гірко плаче донечка моїми сльозами

 

Відповідь: Физическое наказание детей

я аж просльозилась від твого вірша.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Для мене тут все однозначно, якщо я вдарила дитину, то я :
- зігнала на ній свій гнів, роздратування.
- показала свою неспроможність розібратися у ситуації, адже дитина не просто вередує, а просить, щоб ми зрозуміли причину її стану і допомогли з нього вийти.
- розписалася у своїй душевній ліні, небажанні шукати альтернативних методів виховання.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

вирішила і я викласти вірш який мене зачепив за живе

Татьяна Шафранова

НЕ КРИЧИТЕ НА ВАШИХ ДЕТЕЙ

Умоляю вас: слышите, люди!
НЕ КРИЧИТЕ НА ВАШИХ ДЕТЕЙ!
Не надейтесь, пощады не будет:
Горе взрослых берется оттуда -
Из поломанных детских затей.

Нежеланных, зачатых случайно,
Нелюбимых, непрошенных глаз
Не обманете вы. Ваша тайна,
Эта явная, зримая "тайна"
Будет тайною только для вас.

За ошибки свои и ненастья
Отвечайте, пожалуйста, сами.
Отвечайте СВОИМИ слезами,
Лучезарного детского счастья
Не касаясь больными руками!

Умоляю вас горечью судеб
И фальшивых страстей нелюбовью,
Детским страхом, тревогой и болью
Заклинаю вас: слышите, люди,
НЕ КРИЧИТЕ НА ВАШИХ ДЕТЕЙ!

 

Відповідь: Физическое наказание детей

іноді через свій поганий настрій я можу посварити дитину за провину,на яку інакше просто б закрила очі.Потім почуваю себе дуже поганою мамою,але на жаль я вспильчива по натурі

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Сьогоднi ми з чоловiком рахували цiлий вечiр, коли Катя висiла у мене на шиї пiд час годування Христинки i потiм коли кидала татовi дерев'яними кубиками в голову. Проте я вже бачу що вона починає бiльше розумiти розмови.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Я думаю, що терпіти погану поведінку дитини так само шкідливо як і бити її за неї.
Я з чоловіком стараюся переключати на щось інше.
Щоб процес проходив керовано дорослим.
Хочеш покидати6 добре. але хай це буде щось безпечне, подушки, м"які м"ячики (я наробила їх із старих шкарпеток, тенісні кульки). Але дерев"яні кубики - то перебор.
Хочеш побіситися, але тільки такий то час. і за таким то сценарієм (це вже більше чоловікова робота, йому легше дітвору попідкидати, полоскотати, пограти у "павучка та мушку", чи у "спіймай пузіком" )
я впевнена, що дитині треба просто міняти деструктивну діяльність на конструктивну. Т

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Ну, ми не зовсiм терпимо, просто не ляпали по дупi. Вiдвели у куток i насварили за кидання кубикiв у голову. Я вважаю що такi речi як розбишацтво (кусання, кидання чимось у голову, та iншi неприємнi речi) навпаки мусять бути наголошеними що це не правильно i присiченi.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

Я теж так вважаю. Але чомусь, коли я акцентую на поганій поведінці увагу, дитина спеціально починає повторювати свої дії. Вона вже знає всі точки, куди не можна прикладати свої ручки, і починає навмисне туди лізти, спостерігаючи за моєю реакцією. Переключання не діють, вона вперто стоїть на своєму. От як дитину віднадити від розеток? Може пляцки по дупі вихід? Я не кажу зривати свій гнів, але сформувати хоч якись негатив на недозволене. Поділіться, будь-ласка, досвідом досвідчені мамочки.

 

Відповідь: Физическое наказание детей

та, холеризм в мене так само присутній. просто контролюю себе, дихаю - видох, видох, видок і уявляю позитивну картинку і наслідки фізичного впливу на дитину)) а взагалі прочитала книжку НЕ рычите на собаку , про дрессуру - ну дуже допомагає ))