Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати ну чому ж? однієї зарплатні і за житло не стане заплатити
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Хто сказав? Я ж кажу, що жила там. Там дорожче щодо квартири (оренда та квартплата) і якщо в центрі авто паркуєш А ходити по концертах Стінга - то не мусово, а по бажанню. Ну це перебільшення - але там дійсно різниця тільки в розважальному аспекті - той самий кінотеатр вже 80 грн коштуватиме. Але такі речі регулювати ще можна. Ціни в супермаркетах на все - такі самі, добирання якщо в метро - не дорожче, речі на розпродажах - дешевші, ніж в нас відчутно. Що дорожче? Ви про ЩО? Виглядати не гірше ніж депутати там не всі пнуться. Мій тодішній хлопець залишився там. Зараз має зарплату 18 тисяч. На квартиру з того йому вистарчає. Тут на таких посадах мають 8 в кращому випадку.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Наведу приклад своєї родички: у 90-сті вийшла заміж, пішла за невістку в село, на роботу їздила до Львова, потім народила двох дітей, роботу довелося кинути, бо не було куди дітей подіти: садок працював з 8 чи 9 години і до 5-6, а вони з чоловіком мали би на роботу виходити задовго до 7, бабусь, на яких можна було залишити дітей не було. Поки діти росли, чорно гарувала на полі, але все, що заробила - грубі руки та обвітрене лице. З чоловіка її користі мало, навіть писати не хочу... Зараз діти старшокласники, їй минуло 40 років, коли трапилася робота санітарки, для родички вона стала мало не щастям, причому ще й довелося просити знайомих, щоб влаштували. Зарплати там - щось 700 гривень, чергує добу через дві (в сумі за місяць виходить стільки ж годин,що й у мене при 5-денному робочому тижні), а у вільний час розривається між городами і роботою домогосподарки у багатих людей. Вже аж почорніла з тими роботами. Скажете, також лінива? І вона далеко не одна така. Чи якби був такий вибір роботи у Львові, стільки людей залишали би сім"ї і їхали на заробітки за кордон? Звичайно, інша справа, коли 20-річний кабан йде протирати штани яким-небудь бібліотекарем і нарікає, що йому мало платять.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати життя дорожче - це і є врахування всіх його аспектів,я так вважаю,а не тільки одяг на розпродажі і продукти в супермаркетах чи я щось не так розумію? я теж жила в Києві 4 роки і прекрасно те життя собі уявляю, на Стінга не ходила, але хоч би раз в місяць в кінотеатр хотілось, гроші не тринькала,бо не з тих,але на моє там перебування йшло в декілька раз більше грошей,ніж витрачали мої друзі- студенти в тому ж Львові.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати ні не лінива, але якраз вона напевно і не жаліється ... бо крутиться а я говорю про тих хто дійсно лінивий вважаю, що якби ті хто їде на заробітки так само працювали тут (не крали, не пили), то не було б потреби виїжджати - принаймі 70% залишились, але наші люди з-під палки чомусь люблять більше працювати
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Я не зможу порівняти студентське життя) Вже певно його не згадаю. Я Вам конкретні цифри назвала. З моєї зарплати там - мені б залишалось відкласти хорошу суму на "книжку" навіть з орендою добротної квартири, кредитом і людським відпочинком (в Парижі, як їздять мої друзі на схожих посадах). Тут - ні. Це називається рівень життя. І там він вищий (не витрати, а саме рівень якості життя за ті гроші, що отримаю там за ту саму роботу яку я роблю тут). Хоча з-за кризи - добрих вакансій навіть там я вже не бачу - роскошують ті, хто такі зарплати мав до того. Думаю чи не офф і не треба куди розмову про Київ перекинути... А зрештою, - по заслугах це саме та тема. Ті хто таки їдуть на заробітки будь-куди переважно чимось жертвують. Хтось малих дітей, тут залишає, хтось батьків. Хтось спокійним сімейним життям - там таки гонитва... Хось починає там з низів.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Ги... Згадала собі, як лохотронили студентів з роботою, коли я була старшокурсницею. Були у нас ярмарки кар"єри, куди нібито подавали вакансії різні фірми. І от одного дня дядько, який курував цю справу, збирає бригаду з 10 студентів, яких вже знає з попередніх ярмарків, і про яких йому відомо, що не соромно показати роботодавцю, і веде на Світоч на співбесіду. Ну, 9 з 10 - хто теплотехнік, хто енергетик, а один - технолог, який можна сказати профі у технології виготовлення шоколаду. Ми всі були впевнені, що кого-кого, а його мають хапати з руками і ногами. Ага, зараз! Кожного викликають до іноземного власника, ми там довго і нудно розпинаємось, дядько тішиться, що такі мудрі діти... А на виході з кабінету місцеве керівництво скидає нас з небес на грішну землю: "вас, дітки, таких мудрих, привели сюди, щоб створити інвестору ілюзію вибору, а насправді всі місця вже давно розподілені між своїми". Так нікого і не взяли І жаліється, і плаче ночами... І думає, яку би то ще роботу на своєму горбі витягнути.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Еду на машине.Утром пробки,вечером пробки.Куда перемещаетса вся эта маса народа в городе с 800 тысячным населением, где уже угроблены все более менее крупные и средние предприятия ? Одни студики и их преподы взяточники,разные бюджетники и проч.Разные фирмочки типо пластиковые окна,столярка,изготовление мебелии кухонь и т.д. живут только за счет заробитчан и чиновников-взяточников.Я это вообще за производство не считаю так как почти все из импортной комплектации.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати ну і де в цьому дописі,хоча б речення по темі дійсно,як Пилип з конопель,увірвався,обхаяв і............
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Якщо не секрет, а де ви працюєте? Невже на "крупном" чи "среднем предприятии"?
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Направду,бухгалтер київської філії п-ва мого чоловіка має з\пл у 6 (!) разів більшу,ніж бухгалтер львівської.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Та раби в нас люди, РАБИ!!! І що тут наводити інші аргументи, обговорювати причини, мотивації, проблематику? Маємо рабську психологію та й по всьому. От і кожному по заслугах. Рабові ж відомо як платять! Ті, хто вважає себе успішними (тут, бачу, багато таких), ті, в кого зарплати вимірюються сотнями умовних, а то й більше - ті заперечуватимуть. Але я узагальнюю: ми всі так чи інакше раби, вирощені за совдепівської епохи (вибачте, що так гучно називаю - але то таки епоха, зважаючи на вагомість впливу і глибину наслідків), бо те, що лишилося в людських душах після неї - то ї є рабський дух: СТРАХ плюс БЕЗЛИКІСТЬ. Всі, бо ж міняти систему треба ВСІМ РАЗОМ. Адже саме тому, що хтось зараз заробляє ці сотні чи тисячі умовних, вважаючи, що не лінивий, що шукає, що професіонал (нібито на противагу іншим), той інший тим часом виживає на кількасот гривень, часто працюючи не менше, а то й більше, за того, кому "пощастило". Це перше. Друге. Якщо ті "нещасники" і вийдуть на вулиці, навіть якщо керівництво піде на якісь уступки (але в Україні таке на межі з фантастикою, і приклади реальні), то потім все одно "візьме своє", то ці рухи, не набувши характеру системності, тотальності, по суті, нічого не змінять... Я до того, що вийти на вулиці треба ВСІМ ЗАРАЗОМ (а ті, що "на плаву" готові вийти? - хто ж буде ризикувати та й нащо, легше сказати: ви ліниві, то самі і виживайте - а то якраз і є рабськість духу - боятися лише за свою спину. По суті, всі в однаковому становищі: і ті, що мають 500 у.о. на місяць, і ті, що лише 800 грн - і ті, і ті є лише наживою для власників. ), аби щось змінити в цій затхлій брудній державній системі. От так народ і демонструє оті СТРАХ і БЕЗЛИКІСТЬ. Забагато боїмося про нинішній день, про нинішній кусень, достоту як раби. І як позбутися такої хвороби? Надія на те, що зміни настануть, коли "те" покоління відійде, а нове буде інакшим, розвіялася як сон... Нове увібрало дух старого, бо що не кажіть, а Україна таки міцна традиціями...
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Ви таки підвердили свої слова про совковську епоху своїми ж словами-що всі мають бути рівні. Але насправді це просто СМІШНО НІКОЛИ всі люди не будуть рівними, НІКОЛИ всі не будуть заробляти однаково, і причина тут зовсім проста-природній відбір, бо вже з народження всі різні, і здібності мають різні. форум тому-прямий доказ, скільки було суперечок і непорозумінь, і згодом сходилися на тому, що не можуть всі думати однаково, бо всі ми РІЗНІ. Не всі можуть бути лідерами, керівниками, топ-менеджерами, бо просто не мають до цього здібностей, не всі можуть бути виконавцями, не всі можуть бути чорноробочими. Розумієте? І саме тому не можуть всі заробляти однаково, завжи буде класовість, і завжди будуть багаті і бідні інша справа середній клас. який вже почав в нас формуватися, але криза те формування зупинила, будемо надіятися не надовго поясніть НАЩО виходити на вулицю? аби язиками потріпати най ліпше працювати йдуть користі тоді буде значно більше і не чекати, що прийде Я чи Ю, чи трєтя сила і чудом підніме зарплати, бо немає в нас звідки їх піднімати, треба аби ввп збільшувався, а для цього працювати треба, а не чекати з моря погоди, бо підвищення з/п без росту ввп приведе до скаженної інфляції і зарплат в конвертах і ще більше підприємств просто піде в тінь
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Яка незрозуміла думка. Що це за такий висновок?.. Що, всі повинні заробляти однаково, 250 баксів, допустимо?.. Дурня якась. І щодо того, що потрібно "вийти на вулицю" і якось все вирішити: я в таке не вірю. В таку одноразову акцію, яка всім навколо принесе щастя. Насправді, зараз не такі часи, коли переможе комунізм і революція. Ми живемо в ринковій економіці, знаєте. Зараз потрібна наполеглива робота, щодня, голова на плечах, і бажання щось змінити. А мені в Києві кінотеатри були доступнішими після Львова. Ми ходили раз на тиждень в кіно за 15 грн за людину, щовівторка увечері. На всі нові фільми. Я вважаю, що в Києві життя ні грама не дорожче, ніж у Львові.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати як будете заразом виходити на вулиці - не забудьте про це на форумі написати, я вам каски подешевше піджену, аби мали чим гримати
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Вибачте, якщо підібрала не ті слова. Чи ви живете не в Україні? В кожному разі ви неправильно мене зрозуміли. В дописі не йдеться про жодну зрівнялівку. Йдеться про дисбаланс в економіці, відповідно - на ринку праці, у рівні життя і далі в цьому контексті. Якщо вже ви сприймаєте слова в їхньому найбуквальнішому значенні, то поясню вашою мовою: я вважаю, що люди, які працюють, НЕ МОЖУТЬ ОТРИМУВАТИ ТИХ 800 (умовно) грн, бо саме ЦЕ - СМІШНО. Але і 500 у. о. - то не є адекватна оплата праці тих, хто тяжко гарує! Так, люди різні за здібностями і талантами. А яка система оплати праці має на цьому будуватися? Ви що, вважаєте, що викладацький чи лікарський (наприклад) талант вартує 800 грн, а менеджера з продажу (наприклад) 500 у.о.? Чи то я вас неправильно зрозуміла? Має бути значно більше і не має бути ТАКОГО РОЗРИВУ! І справа тут не у формуванні середнього класу (бо те, що в нашій країні називається цим терміном - то хіба пародія) і не у ВВП, бо з цим у нас ціла трагікомедія, як і з “ринковістю” нашої економіки. Невже вам про це невідомо? Чи варто говорити тут про вивернутість, фальшивість, ба навіть, абсурдність всіх цих понять і явищ, що ними називаються? Марно витрачати час і натхнення. А ви не помічаєте, що минають роки, а це працювання чомусь нічого не дає? Чи ви по-совковому вірите і чекаєте, як світлого майбутнього, того часу, коли в результаті вашої натхненної праці в Україні зросте ВВП, стандарти життя, зарплати і все-все- стане прекрасним? Все-таки у ваших словах більше пролетарського духу, ніж в моїх. Пояснюю про вулицю. В своєму дописі я продовжила чиюсь (див. вище) думку про страйки працівників. Це нормальна практика нормальних демократичних держав. Ясно, що ми до них не належимо. Тому в нас одним, наприклад, одного підприємства, або навіть, якщо б таке сталося (це теж зі сфери мрій) - галузевим, страйком, нічого не вирішиться і не зміниться. В НАС ТРЕБА МІНЯТИ ВСЮ СИСТЕМУ. Тобто питання справедливості оплати праці насправді є значно ширшим, як, здається, і всі інші питання, на превеликий жаль. Тому й так тяжко зрушити з місця. Тому й чим далі, тим гірше. Бо ВЕСЬ організм цієї держави, її економіки, цього суспільства давно гниє, і лікувати руку чи ногу тіла, яке ще дихає, але вже то там то там красується трупними плямами, є абсурдно. Смішно? Тому і маємо те, що маємо. ---------- Додано в 20:30 ---------- Попередній допис був написаний в 20:26 ---------- Смайлик мав бути в тілі останньої цитати від Imel.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати мені відомо, що ввп-це цілком конкретне число, яке можна вирахувати, ніц трагікомічного в тому немає як і середній клас, він в нас є, шкода поки не в тій кількості, як хотілося б я можу порівняти на прикладі своїх батьків, які на щастя, зараз мають можливість заробити і дозволити собі більше, ніж ще 10 років тому, про 15 років тому я взагалі мовчу ше м уточніть чому "по совковому"? з ваших дописів дужжже смішно от власне, що маємо те, що маємо, і напевно останнє, що я буду робити-надіятися на державу і масові протести тому не треба мріяти "про масові страйки"-це примара, яка 1.нездійсненна (бо люди в нас не раби, а ЛІНИВІ, їм не те, що працювати лінь, їм протестувати лінь) 2. ніц не дасть (мали ми масовий страйк на майдані в 2004, бачите результати і світле майбутнє? ) мій особистий погляд щодо совковості та пролетарського духу вже давно описаний і має визначення, називається відразою до "державного патерналізму".
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати На рахунок страйків ,це мое повідомлення з іншого форуму, тому на російскій мові:Вчера по телеку канал ВВС шли новости(с английским туго)сюжет был , как я понял,про рост экономики Китая, в том числе показывали какой то автобусный завод так там площадка готовой продукции вся заставлена автобусами и была размером с наш завод, если не больше(а это 58 га.), а у нас площадка ~0.5 га и на ней пусто.А насчет побастовать.Когда-то бастовали,пикетировали, перекрывали, дало небольшой временный эффект.После этого хазяин применил надежный и проверенйй тысячелетиями метод которым сейчас с успехом пользуються наши политики-разделяй и властвуй.Самых активных учасников протестов сократил, после дальнейших протестов части рабочих и ИТР разрешил по списках выйти на работу, бросил им подачку,пару гривен, чтобы успокоились,опять сократил.А насчет зачем нужен ЛАЗ хазяину почитайте:]
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Я помічаю, що "це працювання" таки багато дає. Хтось помічає, хтось ні, і як доказали дискусії в інших темах, це радше питання характеру та світосприйняття. ---------- Додано в 20:39 ---------- Попередній допис був написаний в 20:33 ---------- В нас є середній клас, і це ніяка не пародія. Ваші слова є необгрунтованими. Шкода, що середнього класу мало, але я вірю в те, що його більшатиме - і внаслідок того, що люди будуть краще працювати і краще заробляти, і внаслідок того, що держава буде краще справлятись зі своїми обов'язками. Але перше імхо важливіше. А де я про це писала?.. До Вашого відома, є багато чудових викладачів чи лікарів, які заробляють далеко не 500 у.о. Так і менеджерів з продажу, які заробляють суттєво менше, і тим задоволені, бо на більше поки що не можуть розраховувати. Моя знайома починала менеджером з продажу з 300 у.о, але за рік-півтора зепе зросла до 600. Ще хочу додати в дану тему, один нюанс. Я вже багато де попрацювала, і з того, що навколо бачу, то найбільша проблема нашої держави - відчуття людей, що їм хтось щось винен (тут явний спадок совка), у поєднанні з небажанням працювати (лінь). На всіх моїх роботах була можливість халявити, і скрізь були люди, які цією можливістю чудово користались. В тому числі і я, і зарплати були адекватні. Коли я знайшла роботу, де можливості халявити стало менше через максимальну загруженість (потребу "пахати"), відчула велике моральне полегшення. Проблема в основному в людях, бо мало хто звертається до керівництва, що "в нашого відділу немає роботи", а всі хочуть тихенько сидіти, "ИБД", і отримувати свої гроші. На щастя, таке явище не є правилом.
