Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати класна тема і хороша дискусія. Вставлю своїх 5 копійок Перше Вища освіта не потрібна 90 % населення - бо сильно вумні будуть - я, маючи стосунок до освіти - стверджую - ну не треба мучити себе і тих викладачів і батьків своїх 5 років , щоб потім іти продавати телефони, "насоси і кольоси " для багатьох робіт-посад ВО не потрібна - той же митник, рецепціоніст (і загалом турбізнес) , сфера послуг, простий бух. працівник і навіть - свята святих - банківський працівник - оце чудо, що касі сидить чи рахунки відкриває - для цього достатньо коледжу (якщо когось зачепила - соріки ) Освіта має бути платна (добре платна, вагомо)- виняток - стипендії обдарованим дітям- бо тоді "воно" може буде вчитися і не треба казати що кандидати - доктори сильно щось беруть - не беруть Бо совість мають -а щоб жити відповідно - працюють в інших - "грошовитих" місцях , шукають гранти та стипендії - я кажу про своє покоління а як сильно беруть- ви вивчіть добре і не давайте тепер друге - двірники і лікарі так це жах - і це є наслідком пролетаризації суспільства - "все професии важны. все професии нужны". страчена цінність ВО як сходинки в розмежуванні суспільства.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати криза на дворі, лише гола ставка. ---------- Додано в 14:23 ---------- Попередній допис був написаний в 14:21 ---------- в когось тут був підпис "мало знати собі ціну, треба ще користуватися попитом"
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати Якщо я знаю собі ціну, то я доведу, що я найкраший спеціаліст і працівник, якого вони шукають...А такий працівник завжди користується попитом.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати Про наші потреби теж зауважила. Повертаючись до згаданої вакансії : 4 з 6 претендентів написало в графі бажана зарплата 1000-1200 грн. ,
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати Однозначно. Але як на мене однаково погано що варіант, коли людина без особливих знань/досвіду хоче зразу посаду гендиректора і з/п 10000 у.є, що варіант де "ходячий мозок" тихенько жує собі канапочку в кутку зі словами: "та мені і 500 гривень добре". Неадекватність вона в обох кінцях - зло. П.С. І як на мене краще мати завищену планку, бо амбітні люди завжди краще добиваютья мети ніж безамбітні люди.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати як кажуть росіяни: если хочеш по работать ляж поспи и все пройдет а я особисто жавжди керуюсь в житі правилом: я не йду робити, я йду заробити.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати Я вважаю що треба працювати добре, людина яка звикла добре працювати-буде відмінно виконувати свою роботу і за велику і за малу платню, а якщо щось не влаштовує, то шукається інший варіант, знову ж таки не завжди сума з/п є вирішальною, є важливими і інші чинники-як то колектив, керівництво, умови праці, соц. бонуси, розташування територіальне... В нас багато вискочок з бажаннями без підстав належних, багато достойних але надто лінивих, багато смиренних і затурканих, прте тямущих, і т.д. і т.п. І знайдуть мільйони причин -від Ющенка до сусіда заможного. Хто має бажання і має знання - той так чи інакше завжди на плаву, бо вміє перепрофілюватись вчасно, зорієнтуватись у змінах, трохи поекономити і вибрати найоптимальніший варінт.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати +1000000000000000000000000 В нашій країні такі навики просто надзвичано потрібні.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати Так, згідна. Але, якщо я буду сидіти, нічого не робити, отримувати гроші...так буде тривати довго, і нічого не зміниться. А я хочу розвиватись, вчитись чомусь новому. Тут відчуваю що починаю деградувати... Та й взагалі, є різні категорії людей. багато хто мені завидує, що я нічого такого не роблю, а платять, а я дуже втомилась, і головне що з колишньої роботи перейшла на цю, бо і там була халява! А тут халява, ще й заорплата в 2 рази вища Що ж мені так не везе?
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати в мене теж є дні коли сижу і нічого не роблю, бо нема "роботи", але тоді час ,тобто день тянеться ну дуже довго, і прихожу з роботи не менш змучена через те ніж після тяжкого робочого дня, який пролітає в секунду
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати Сяня Зате як знайдете нову роботу цю ваканцію можете "продати" на барахолці
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати Аналогічно. Є дні, що зовсім нема роботи, то додому прихожу як вижатий лимон, вся "закисша" біля компа... А коли робота є, то стомлений і радий, що та втома принесла користь, результат.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати згідна - є багато людей, які хочуть одної халяви... для них - "прикласти зусилля" рівнозначне "неможливо без грошей щось здати"... але не раз і не вимагають, але ставлять в такі умови... я теж раніше думала, що якщо добре підготувався, то ти незалежний... завжди зайдуть щось, а як не знайдуть - придумають... все залежить від уяви... я всі роки навчання у вузі совісно здавала сама... але не раз було не по собі, коли в тебе оцінка нижча, а в когось проплачена вища... не в оцінці справа, але з іншої сторони вже й стипендія нижча, за півроку - на 400-500 грн... знаю наглядний приклад... купив роботу в податковій... те, що навчився, що треба "трясти" того, хто не здав вчасно документи, то в нього легко получається... а те, що туман, то окреме питання... раз попросила його, може має якусь інформацію для мене по навчанню... то він мені таке городив про податки, що я то червоніла, то біліла... напевно людину на дорозі перестрінеш і спитаєш - то вона такі дурниці не скаже... завжди з ситуації можна щось корисне взяти... якщо на роботі нема толком що робити - то можна зайнятися якраз власним розвитком... інша справа - якщо всі 8 годин робочого дня треба займатися якоюсь халявною фігньою і деградувати, то для людини розвиненої це дійсно тупик...
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати Та скільки можна себе розвивати Надоїла теорія, хочу практики!)) Так, і на роботі треба сидіти з розумним виглядом, що ти щось робиш дуже важливе. Ну от вам і відповідність зарплати...я б собі за те що роблю платила в три рази менше Хоча можу багато чого зробити...ех...краще сховаю під оффтопом, а то ще шеф прочитає:ninja:
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати Сянько, я Вас розумію...в мене зараз подібня ситуація - роботи, як такої нема(і до березня не буде), практично сижу, вдаю, що щось інтенсивно роблю, а від цього і відчуття "деградації", адже прогресу у рості особистому нема. Знайдіть у цьому позитив...багато вільного часу!!! Пробуйте розвиватися в цей момент в іншій невідомій для Вас галузі, якісь компютерні програми...не знаю, щось, на шо Вам постійно не вистачало часу. П.С.: я скачала уроки анг.мови (аудіо) і тепер постійно слухаю ці уроки...Коли є можливість і в робочий час, як ні - в маршрутках, в дорозі...Почуття деградації поступово змінюється із задоволенням, що черпаю нові знання.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати А що з ним робити? Якщо треба вдавати що ти працюєш)))і сидіти в кабінеті 8 годин Та я то все вже пройшла...я втомилась вчитись і розвиватись((( хочу робити щось, і бачити результат. В роб. час не можу, а от коли їду додому - то і після важкого робочого дня можна послухати
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати Боюсь, що нас зараз будуть копати за той суцільний офф, але все ж скажу... Скільки є бізнесу по нету в он-лайні... Скільки є незвіданих комп.програм. Я не знаю, чим Ви любите займатися, тому тут я ВАм не порадник. Найти можна все, як хотіти. На крайній випадок - просіть роботу від начальників, помагайте, тому хто щось не встигає. П.С.: думаю, що це сезонна депресія оця незадоволеність.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати І я ще разочок)) Які цікаві діагнози))) Це не депресія, бо я не сиджу склавши руки. Шукаю змін в кращу сторону, шукаю роботу де буду працювати реально, і де буде кар"єрний ріст. Зва 3 роки повірте, я вже стільки програмок понаучувалась. Помагати - помагаю, та скільки ж можна? І чому я маю тупо сидіти на роботі, розвиватись...ви пробували розвиватись 3 роки кожного дня, по 8 год.? А бажання є, але бажання є працювати, розвиватись в роботі, а не в 3d max, в якому я нічого ніколи не буду робити, бо це не моє...
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати І я ще свій діагноз поставлю - ви виросли з тієї роботи. Шукайте нову.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівнь нашої зарплати Ех, мені б ваші проблеми... Три роки тому я працювала за 200!!! грн (не знаю і досі як я вижила, якби не допомога рідних) і віддавала роботі весь, навіть вільний, час... І вже точно не деградувала!!! Та й потім не набагато більше отримувала (правда, робота була легшою). Тепер би і побайдикувала з радістю за високу з/п! Так знайти роботу нині ой як важко! Дякуйте Богу (чи кому там), що маєте роботу... (Якщо для вас це важливо, звичайно )
