Очі не бачать, серце не болить...

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

Розумію, що хлопець просто боявся Вас втратити... Але я би певно на таку гранду влаштувала зустрічну - егоїстична "гранда" в нього получилася...
А щодо того, що "очі не бачать..." - може воно і так.. Але де гарантія, що правда якимісь боком колись не вилізе? Тоді буде ой як серденько боліти... Навіть якщо дурничка якась (як от мали перевести - не перевели - і оглядаючись назад, то уже і значення не має), але як неприємно усвідомлювати, що кохана людина не довіряє мені настільки, щоб ділитися своїми переживаннями, щоб разом намагатися долати життєві труднощі...
А з іншої сторони... якщо йшлося би про зраду... мозок сам не хоче сприймати такої інформації.. про таке люди кажуть "не віриться".. так от, не знаю, як би було краще - взнати чи не взнати, сказати чи не сказати. Сподіваюся, рішення в такій ситуації приймати не доведеться

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

Не знаю, чи в тему, але сьогодні зустріла людину, з якою вже давно розійшлась і вже почала забувати, а тут, побачила і все-таки щось та й йокнуло... Відразу подумала:"Не дарма кажуть, око не бачить, серце не болить".
А на рахунок того, що стосується сімейного життя, то вважаю, що потрібно направду відчувати,коли і що треба сказати. Бувають випадки, що краще нічого не сказати. Мені, наприклад, так легше. А з іншої сторони, не хочеться бути "лошаріком", якому всі в очі сміються, бо знають, чим чоловік займається позаочі, а вдома каже "око не бачить..."

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

Погоджуюся з думкою багатьох тут. Навіть, якщо очі не бачать, серце не болить, або вуха не чують, може воно десь так, частково, і є. Але все одно на емоційному рівні близькі люди відчувають, що все таки щось не так. Ви знаєте, переконалася в цьому на особистому прикладі, і це дуже боляче. Мені здається, краще все-таки правду говорити, бо потім стає набагато важче і болючіше, повірте. :

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

На мою думку, що двом завжди легше справитись з будь-якою ситуацією чим одному, є приказка :"що гуртом і батька легше бить" і ще: "одна голова - добре, а дві - краще".
В переважній більшості жінки є стійкішими до труднощів, ми себе більше вміємо тримати в руках, іноді чоловік більше заважає аніж допомагає, але я всерівно за те, щоб між мною і чоловіком не було чогось не договореного.

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

Щось затаїти насправді дуже важко...тому що воно ЗАВЖДИ рано чи пізно вилізе...шила в мішку не затаїш...і краще коли ти дізнаєшся про все, а не живеш ілюзією,як все добре...бо після того, як дізнаєшся правду, то відчуваєшся якоюсь ніби ошуканою...(чомусь саме таким словом вирішила охарактеризувати...)
Інколи буває, що довіряєш людині, але ловиш себе на думці, що існує десь та межа довіри, яку дуже легко переступити....

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

Не знаю як чоловіки, а жінка завжди відчуває, що їй щось не договарюють. Всетаки в жінки більше розвинута інтуіція. Інше питання хоче вона знати чи ні. Декому подобається жити в ілюзії, що все добре, або просто байдуже. Я ж волію все знати.

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

Ну щось є в приказці. Але не буквально. Дуже вже чоловік багато розповідав про колишню свого часу. Тож попросила не говорити стільки про неї. В такому сенсі - підтримую фразу. Вуха не чують і добре)
Або ще варіант - намагаюсь не спілкуватися з колишніми. Бо нема-нема та й стане або гірко або ностальгічно. А навіщо воно тим мазохізмом займатись - треба жити теперішнім.
Думаю зради напряму приказка не стосується, бо рано чи пізно, а ОЧІ таки ПОБАЧАТЬ, що відбувається, і дивно мені з тих людей, які того не розуміють.

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

Тут все залежить від того, як людина сприймає інформацію. Маю таку знайому "мнітельну" яка на пустому місці таке може роздути - банальне підвезення співробітниці з роботи в її інтерпретації можна сприйняти за "багаторічний лямур нв стороні з приближающимся розлученням" Все що чоловік їй не розкаже рано чи пізно обертається проти нього. Таким дійсно краще як тим мавпочкам - нічого не чути, на бачити і не розказувати...

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

Я люблю знати все, але не до дрібниць. Якось коханий ходив на мальчишник. Я здогадувалась що вони ходили на стриптиз і т.д. (т.д. це випивали, дурачились, знаю що ніц поганого не робили). Але от тоді я його не розпитувалась, ну чомусь не було мені цікаво як він на голих дівок дивився
Капець, то я така ревнива?
Потім таки була за то розмова, і я переконалась що було все так як я собі уявляла.
А от про зраду волію щоб до мене прийшов і сказав прямо - покохав іншу, кохався з іншою. Я не знаю що я буду робити, можливо піду назавжди а, можливо пробачу. Але хочу почути це від нього.

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

Я колись читала працю одного психолога, непамятаю кого саме, він писав, що жінка сприймає інформацію зовсім по іншому, ніж чоловік. Чоловік чує лише слова, а жінка сприймає не лише самі слова, а те яким тоном, якою інтонацією вони сказані, куди співбесідник дивиться, як себе веде. І все це на підсвідомому рівні. Сприймає і аналізує чи веде себе співрозмовник так як завжди, чи інакше - брешуть зазвичай тихіше, зупиняють увагу на дрібницях, повторюють завчене, дивляться не в очі т ін.
І жінка може проаналізувати коли їй брешуть. Це і є так звана жіноча інтуіція.
Шкода лише що дуже часто про зраду дізнаються останніми...

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

Я вже й не знаю чи шкода. Знайома мами була в гостях. ПОділилася, що пару років тому коли її дочка лежала в пологовому - застала в них вдома зятя з коханкою. Бо заявилася негадано і побачила, що коханка в халаті дочки двері відкриває. Мову їй відняло. ТОж батько на другий день говорив з ним, що якщо це несерйозно - то щоб в останній раз.
Дочка повернулась з пологового і вже пару років живуть. Мама постійно перепитує чи все гаразд, навіть питала чи не підозрює в зраді чоловіка. ТО дочка ображалась - казала, що її чоловік ніколи так не вчинить. ТОж мовчать. Бо дочка буцімто щаслива. І виходить скажи вони їй - дійсно б як їй було? Боляче. Погано. Може й сім"ї не було. Але таки добре, що притисли такого чоловіка.. Бляха..ну от жінка би собі такого не дозволила.. Я зробила висновок, що коли я буду у пологовому чоловік буде під наглядом всіх кого можна, аби не кортіло!

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

От я не така... ніби.

Ні, направду, я не коментую ніяк підвезення з роботи співробітниць. А от щодо колишньої... бррр, я можу бути неприємна.

Мій - навпаки, не говорить. Бо знає, яка в мене може бути реакція. Зрештою, він і не мусить про неї говорити, бо вона нагадується сама постійно.

Я так трохи копалась в собі, на рахунок подразнених реакцій на цю жінку. Колись думала, що пройшло ще мало часу. Тепер його вже ніби досить пройшло. Не питатись не можу я - знаю, що чоловік попри все, що робила йому, а потім і нам, все ще вірить в найкращі людські якості. Я також. Але не в цієї людини.

Так що в мене таке собі садо-мазо.

Чути про неї не хочу, водночас, я колись настільки точно прогнозувала її вчинки, що вже не можу позбутись потреби знати про її дії, аби себе якось захистити.

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

На рахунок зради. Якщо я не хочу розлучатись зі своїм чоловіком ні зараз, ні в майбутньому, навіть коли він мені зрадить, тоді для чого мені це знати? Бо деколи жінка щось винюхує, риється в речах, а коли дізнається, то і не розходиться з чоловіком, і стосунків нормальних в них вже нема і врятчи буде. Деколи буває, що вижене з дому, а потім сама ж і просить повернутися (теперішня ситуація моєї коліжанки). Ну для чого треба було висліжувати за ним, щоб тепер так принижуватись?

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

Очі не бачать, серце не болить...
скоріше це слід застосовувати до маленької брехні, тоді нічого страшного))))наприклад, коли я зламаю або ше якось пошкоджу якусь неважливу річ, то стараюся її зразу кудись заховати або позбутися. власник може й не згадати про неї. моя сестра так часто робить . але мається на увазі незначні речі такі, як ручки, зошити, книжки, одяг...
а на рахунок зради, то це особиста справа кожного і це залежить від самої людини чи вона здатна пробачити зраду чи ні, якщо так, то тоді краще про це не знати, але ще краще, щоб ніхто нікому не зраджував і у всіх були стосунки, які базуються на любові, довірі і повазі один до одного.

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

Очі не бачать, серце не болить... кожен індивідуально це трактує! Чи то дрібниця. чи то серйозний вчинок з продовженням... Від себе скажу що до людини яка біля мене зараз в жодній ситуації таку фразу не скажу і не подумаю. я веду до того. що коли любиш , цінуєш то тобі все важливо. це звичайно повинно бути взаємно! Оце справжнє щастя. а коли я собі щось -якось, то і йому на щось -якось очі закрию... і що? до чого це все! Вже рік насолоджуюсь відносинами, можна сказати вперше проявляю порозуміння , відвертість, щирість .... СПРАВЖНЮ ЛЮБОВ І ТУРБОТУ! (а секрет в тому .що нарешті зустріла справжнього Чоловіка! з сильним характером. мудрого...) і бачу це взамін. А був досвід що я це отримувала. а сама була не така

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

Для мене краще "очі не бачать серце не болить". Я дуже люблю свою половинку і уявити страшно, що він мені може зрадити, краще не думати про таке і не накручувати себе. Ще до зустрічі з своїм чоловіком я кілька років зустрічалася з іншим холопцем, якого також на той час дуже любила...він зраджував мені і неодноразово...і сам признався в усьому вибачився .... думав що я все пробачу і нічого не зміниться. Я вибачила, але з часом я не змогла дивитися на нього, він став для мене чужою людиною в мене появилася відраза до нього і я залишила його. Кожна людина робить в свому житті помилки, всі ми люди, але я б не хотіла дізнатися про таке - це б знищило все що ми будували довгі роки.

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

Я б ніколине змогла такого вибачити. Якщо би вже була підозра на зраду, то краще дізнатись і запитати про все відкрито і відразу. Жити, обманюючи себе, тим більше, якщо стосунки, як ви пишете, будувались довгі роки... не знаю... не для мене таке... я б так точно не змогла.

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

Коли я ще навчалась в універі, зустрічалась з хлопцем, який мене дуже сильно любив, настільки сильно, що я навіть подумати не могла, що він мене зрадить.Я йому довіряла "сліпо".Ми планували одружитись, у нас були серйозні плани на майбутнє.Наші батьки теж думали, що ми створимо сім'ю.Але одного разу, коли я поїхала додому на вихідні, він мене зрадив.У моєму ж гуртожитку, в моїй кімнаті, на моєму ліжку та ще й з моєю одногрупницею!!!Очі мої,звісно, цього не бачили і я не підозрювала про таке, проте наші спільні знайомі, які знали про це, дивно на мене дивились.А бачили б ви очі моєї одногрупниці, вона не знала, куди подітись при зустрічі!Мій коханий сам зізнався у скоєному, я ревіла так, що аж запухла (тепер думаю, яка була дурна!).Ще довго у моїй уяві виринали гнітючі спогади.Тоді я його пробачила, але якщо він раз таке зробив, то як я могла бути впевнена, що це не повториться?!Ми розійшлися.Всі були в шоці.Добре, що я дізналася про цей випадок, адже не знаю, як би далі склалося моє життя з цією людиною (не думаю, що я була б з ним щаслива).

 

Відповідь: Очі не бачать, серце не болить...

І Ви досі впевнені, що він Вас ТАК любив? Щось не в"яжеться мені....