Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Маріє, а Вам не здається, що це Ви на людей кидаєтесь, а не я? я особисто хамства в своїх дописах не бачу. Єдине - різко сказала, згідна, щодо "манатків" - сорі. Але це теж позиція, і вона теж має право на існування. Як і "чемодан-вокзал-Россия", є така фраза, її Імел зацитувала, чомусь ця фраза нікого не зачепила. А те, що Вам не сподобалось, що я не хочу чути критики в адресу своєї країни... Маріє, це форум, це моя думка, але це не хамство, принаймі я так це розумію. Чи Ви не знаєте, що таке хамство? А от тут Ви непослідовні... А я Вас спитала, з чого Ви взяли, що в мене закриті очі… відповіді, як і на багато моїх інших питань в цій темі – не отримала. Коли закінчуються аргументи, починаються звинувачення в хамстві?...
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! агресії у моїх словах нема... де ви знайшли не знаю...Я можу по відношенню до вас те саме написати-ви зовсім не хочете зрозуміти про що тут люди пишуть... А про якісь звинувачення то взагалі..Спокійніше висловлюйтеся, будь-ласка, не приписуйте моїм словам того,чого вних зовсім нема.
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! А я таке казала? Просто коли людина сидить в болоті довший час, то вона забуває, як то є - бути чистим. Ото і вся поміч. Наприклад, штрафи за порушення правил, обов*язкове причіпання пасів, дитина в кріселку з народження... Не так давно на львівському були затяті дискусії про ці речі. Для мене вони очевидні були, а для багатьох львів*ян (щастя, що не всіх) - неприйнятні. Я думаю, що ви не знаєте, що таке емігранти, які повчають. Приїхав колись до нас мій вуйко з Гамерики. Лекцію читав, мене до себе до готелю запросив, просвітити, 10 долярів дати... Почав мені говорити про те, що куди наша влада міська дивиться, що люди під нею намет розклали (пригадуєте було таке через питання помешкань). Його основний аргумент - то псує панораму міста. :eek: Я тоді хоч маленька ще була (підліток), то аж вибухнула. "Панорама міста? Та кому вона треба, якщо люди лише таким чином можуть чогось добитися, а властиво навіть таким не дуже. Ховатися по кутках? Хто почує??" А він і далі - ні, міліції на них треба. :8: А потому почав "тему міняти", на медиків звів. І почав, що ой, так вони бідкаються, так їм не платять... Я тоді теж не змовчала: "а машиною вас не ті самі медики возили? он мої батьки - вчителі, то про машину ніколи й не мріяли. а медикам так зле, що з тої біди купують машини й круті хати (маю медиків у родині, і то різних, добре знаю, як є). то правда, їм мало платять, але най би мали лице й сказали, як вони людям у допомозі відмовляють, бо розпаслися й звикли на чужій біді наживатися". І ще було троха тої розмови. То був останній раз, що я вуйка чула. Більше він мені навіть картки не прислав вітальної. Але я не шкодую. Бо ото і є відірваність від реалій та плетіння небилиць. А коли люди просто бажають позитивних змін (хоч і не завжди знають шлях до них) - то це конструктивна критика.
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Тоді зрозумілою є Ваша позиція, Лілю. Я теж маю досвід спілкування з "діяспорою", які розповідали мені, що ми тут "не вміємо збудувати Україну", і до речі, саме такі розмови я мала на увазі в першому своєму дописі в даній темі. Який чомусь Ви і Марія сприйняли на свій рахунок. Просто шкода, що сама розмова не конструктивною стала. Коли я, чи будь-хто з схожою точкою зору, наприклад, наводить будь-який аргумент, його ніхто не бачить. А починається якась нова пісня. Ясно, що Вітторію, та й Марію, не переконати, та я і не прагну цього. Ще раз - коли закінчуються аргументи, починаються фрази, типу "може, подумаєте чому".
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Ірцю, є шпильки, а вила. Якщо імел пустила радше шпильку, то ви кинули вилами. Шкода, що не бачите різниці. Ні, то ви вириваєте фрази з контексту. Я би радила перечитати вас дописи. Ви сказали "не треба мені очі відкривати". Марія прокоментувала ваші ж слова. А ви тоді вчепилися до її коментаря так, ніби ваших слів попереду не було. :8: Довго ще цих розборок?
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Ні, Лілю, це не був коментар. Це була особиста пропозиція "не подобаються тобі тут дописи - не читай". Так само і я могла б відповісти "не подобаються мої дописи, вила - не читайте" це форум, люди. Тут всім не подобаються чиїсь дописи. Чи як? Ще раз повторюсь, я не вважаю, що епогеєм кожної теми повинне стати переконання всіх дописувачів одним в істинності своєї думки. Я і не прагну цього, цього ніколи не станеться. Але обгрунтована, змістовна дискусія - це цікаво... принаймі мені.
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Ну, бо якщо узагальнюєте, то реакція може бути різна. Кілька разів ви уточнювали, і це був плюс. Ще одне узагальнення. Впевнені, що аргумент? І впевнені, що не бачать? А тут цілковито з вами не згідна. Тут не брак аргументів, тут небажання пояснювати очевидні речі. Правда, я пояснила про шпильку й вила. Ви майже так і сказали. Тому була й відповідна реакція. Так, Ірцю, пора це закінчувати, бо і так ні до чого не добалакаємося. Матимете можливість, поверніться до того непорозуміння згодом і подивіться зі свіжою головою зі сторони.
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! але чомусь те уточнення мало хто помітив, як на мене. Та в чому можна бути впевненим думаю, що не бачать - бо після змістовних дописів з аргументами (не обов'язково моїми, до речі) з них витягувались якісь незначні фрази, або просто ігнорувались. Зерно істини було - а ніхто і не помітив!.. А якщо якийсь аргумент був для когось не аргументом - то його не варто ігнорувати, як на мене, теж. чому можна розповідати, що в Україні погано, хоча це багато кому, можливо, очевидно, а на допис опоненту в форумі не хочеться пояснити свою думку?
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! це вже стереотип. в нас також є нормальні люди. а там також є злі просто Вам пощастило зустріти нормальну людину ---------- Додано в 17:38 ---------- Попередній допис був написаний в 17:36 ---------- Ви неправильно зрозуміли
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Якщо ненормальну за кордоном, то не пощастило. А якщо нормальну в нас - то пощастило. А не навпаки. На жаль. За кордоном люди не ображені на всіх і вся, як у нас. От чого мені завжди в Україні бракуватиме, а чим не перестану захоплюватися й дивуватися тут - це сервіс у державних установах. Навіть не знаю, чи є десь привітніші люди. Справу за податки вирішуєш - суперввічливі. Державне забезпечення - ми взагалі були шоковані, коли пані дозволила нам один із документів принести згодом, а забезпечення дала зразу. У нас би відіслали ще й викричалися. І не кидають тут слухавок, і чекають, чи є ще питання (а не відповіла на одне і бум, вже слухавкою гримнула). Хіба за останні роки змінилося, то це тішить.
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! дівчаточка! не ХАМИТИ! а відповідати ЖОРСТКІШЕ! та відчуйте ви нарешті різницю. немає чорного і білого, є ще щось середнє! а зі всіма бути ввічливою - то на голову вилізуть! треба вміти відстоювати СВОЇ інтереси, захищати себе, вчити захищатись своїх дітей хто тут писав, про шоколадки в інстанціях, про хамство в маршрутках? з цим потрібно боротись, а не складати лапки! (робити вигляд, що нас це не стосується/розвертатись і йти/більше туди не ходити) а що, як у всіх магазинах-супермаркетах-ринках продавці стануть хамити? то що, з голоду помирати? ---------- Додано в 17:47 ---------- Попередній допис був написаний в 17:45 ---------- це приклад того, що свій настрій і емоції потрібно тримати при собі
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Наприклад. Ну, слова "ви мене як клієнта втратили" теж діють. А продуктових кіосків та магазинчиків - купа купезна. Ну, тут я з вами не згідна. Якщо хтось на мене гаркне, а я відгаркну, то прикладу нуль, і навіть ще менше. Ви лише показуєте таким чином, що не краща, або й така сама. (це без оцінки вас особисто, а загально)
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! а давайте порівняємо в іншу сторону: що в нас тут добре, а ТАМ погано я думаю ЦЕ малось на увазі ---------- Додано в 17:53 ---------- Попередній допис був написаний в 17:49 ---------- від місця проживання, доречі, теж
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Наприклад, відповідати спокійно на питання питанням. Зайшли ми в "Колібріс" з чоловіком, попередньо купивши мені нову сумку. Сумку, у поліетиленовому пакеті я повісила на гачок візка... Пройшовши турнікет, чую за собою голос:".... бла-бла, пакет", відразу не зрозумівши, що це відноситься до мене, прямую далі. Тут слово "пакет" чую за вухом, а далі наслідує шарпання за рукав. "У чому справа?", питаюсь. Дізнаюсь, що в магазин з пакетами не можна, а всі речі здаються в "камеру зберігання". Тому ввічливо запитую, хто сказав, що не можна, чи хтось буде відповідати за мої речі, якщо я їх залишу, і чи читав пан охоронець закон про захист прав споживачів. Не дочекавшись відповіді, я таки пішла далі і з пакетом, і з особистими речами. Правда, почула в спину, що "закони не для наших людей". Це мене посміхнуло. Бути непоступливою і знати свої права - не означає хамити. От в чеському супермаркеті мене за 12 років за рукав ще ніхто не тягав, це правда.
Теж. От від подорожування світогляд завжди розширюється. Та ні. І в 2008ому була, і в 2009. Хамства побільшало. І рагулізму також. (Коли брат про це писав, не вірила. Приїхала - переконалася.) Зрештою, я сюди приїхала восени 2005, то не так і давно було.
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! якщо вона на голій ставці, а шефу ще руки не дійшли вишколити свій персонал, то для неї - це порожні слова... в нас у Львові була мережа продуктових магазинів. велика. магазини маленькі, а мережа велика. і продавці там були всі хамовиті до не можу! таке враження було, що їх підбирали спеціально хамовитими. а керівництву до цього вочевидь далеко було. а потім цю мережу купила інша організація.(конкуренти, які почали свою мережу розвивати. там, доречі, продавці були привітні) і основною умовою збереження робочого місця було те, що, або ви змінюєте своє відношення до клієнта, або ми звільняємо. ви не повірите, але вони старались, хоча їм це тяжко давалось. не звикли ж головне стимул дати людині ---------- Додано в 18:30 ---------- Попередній допис був написаний в 18:28 ---------- я не говорила про "відгаркну"... я говорила про те, що, коли стикаєшся з відвертим хамством, то не завжди вдається вирішити ситуацію ввічливо поговоривши з тією людиною. є люди, з якими потрібно говорити їхньою ж мовою, щоб вони зрозуміли.
Відповідь: Емігранти, повертайтеся! Я завжди пам*ятаю, що я в Україні, вже про це писала. Але в силу таких слів вірю, бо сама людська психіка так діє класно, що "втрачати" хай і абстрактно - завжди сумно.
