Емігранти, повертайтеся!

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

А може поясните, за що мені має бути соромно? За те, що не кручу пальцем?

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Мені шкода, що ви так говорите, я б вам такого ніколи не сказала б, що б ви тут не говорили. Знаєте, а мені прикро...

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Або читаючи через раз.

Як, Капучінко, говорю? Спробуйте своїми словами пояснити, будь ласка.

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

100%

Ми живемо в державі, в якій, як любить казати один мій знайомий, правила гри міняють підчас гри. Без попередження.
Я не емігрувала, отримавши освіту за межами України я повернулась, живу тут і хоч не шкодую, що повернулась, але вважаю, що держава мені винна. Винна стабільність, впевненість у завтрішньому дні, соціальний захист. Я чесна громадянка, не краду, дотримуюсь закону і плачу податки, то чому я від власної держави не маю нічого вимагати? Що то за новина? Хто сказав? Де, в якій цивілізованій країні ще таке є?

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Під тими окулярями я мала на увазі не самодурство, а саме оптимізм і віру на краще. І оптимізм не обов'язково має бути пафосним, пані Лілю, він може бути тихим і ненав'язливим
Повірте, я не займаюся самообманом. Наша система влади настільки прогнила, що цього не можна заперечувати чи не помічати. Знаєте, моя бабуся говорить "хороші думки притягують до себе і хороші події". От до чого я веду.
У мене є знайома, улюбленою темою якої є нарікання на державу. Я собі думаю " ну нащо ти так то мусолиш, ти думаєш, мені, моїй сім'ї, легше, ніж тобі? чи я того не бачу, що ти?" та бачу я все чудово, і пики тих "народних обранців" я бачу, і чую їхні брехливі слова. Тяжко думати про хороше, коли навколо все дуже погано, набагато легше піддатися тим гнітючим думкам.
Я не думала, що мій коротенький і "мирний" допис створить враження настирливого нав'язування:xaxa: Я спеціально доставила три смайли, думала, щоб трохи розрядити ситуацію, а вийшло навпаки - ще більше пішло суперечок і взаємних образ:confused: шкода, що так вийшло

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

і їх вибираємо далі...

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Та про Вас мова не йшла. Ми ж ніби про "дітьо" розмовляли...

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Я нікого не обирала, маленька ще:xaxa: А яку альтернативу ви пропонуєте, бойкотувати вибори??? Навіть тоді мій бюлетень порожнім не залишиться, "хтось" поставить там пташку за потрібну людину.

Щодо теми емігранства, то я ніколи не засуджую тих людей, що змушені були виїхати. Я їх добре розумію. І ще я розумію, що це не так просто поїхати, залишити тут найрідніших людей, найтепліші спогади. Це, напевно, ніби відірвати частинку серця. І ще тяжче опинятися в чужій країні, ніби починати все з чистого аркуша. Всі твої здобутки тут, на Україні, не мають великого значення (якщо взагалі мають), потрібно заново підніматися з найнижчої сходинки вгору (ну, може я помиляюся, і є щасливці, які їдуть на все готове). Як кажуть, не суди, і не будеш осуджений. Всі ми різні, у кожного з нас свої погляди, свій характер, тому ми й поступаємо по-різному. Треба навчитися поважати вибір один одного, ну і взагалі один одного

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

ось, задумайтеся, наскільки це печально і трагічно!
якщо ти вчився десь - то тут ти вже гуру якийсь, якщо ти дістав українську освіту, то тебе й тут не хочуть, не те, що у світі!

тому й емігрує все більше молоді, щоб не починати тут щось здобувати, що так чи інакше не оціниться ні твоєю державою, ні твоїм народом...

а повертатись важко.. і сумно... сумно, бо звик, що до тебе як до людини ставляться... і сумно, що дім не є домом...

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Ви з чого такі висновки зробили???? Дуже цікаво.

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

А ви поставте галочку на "проти всіх" ну чи "не підтримую жодного кандидата" (не плутати з Противсіх) якщо не визначились чи вам вони всі не до вподоби, тоді його не сфальсифікують принаймі

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

будь ласка, не узагальнюйте...

я повернулась після 4 років навчання та офіційної престижної роботи за кордоном та з довготерміновим дозволом на проживання на руках... Важко і сумно не було, навпаки дуже легко та спокійно було на душі після прийнятого рішення!

мій дім є домом тут це я зрозуміла там...

якщо особисто ставишся до себе як до людини, іншим зробити вам боляче буде дуже-дуже важко...

Lady_AD, це ваш досвід? ви були емігрантом і повернулись?

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Дай Бог, щоб труднощі, які так чи інакше зустрічаються на шляху кожної людини, не похитнули ні патріотизму, ні оптимізму Капучінки.

Ну, Ви праві, якщо в тому контексті, про який я подумала, а саме: не кожен може пробитись, але давайте не відходити від теми - якщо ти не проб'єшся в Україні, де тебе розуміють, де на тебе місцеві пальцями не тикають, мовляв чого сюди припхався, сидіти на нашій шиї, - то чи зможеш пробитись за кордоном?... Сумніваюсь. Принаймі не в першому поколінні.

ПОВНІСТЮ підтримую. Теж дуже цього прагну.

Ваше право - вважати. І чим більше людей вважає, тим більше, мабуть, держава робитиме.

Як на мене, розуміння ситуації та здорова критика потрібна. Але в релевантних ситуаціях, там, де можна щось допомогти/доказати (хоча, згідна що прості люди мають мало нагод вплинути на ситуацію) а не на кожному кроці "йой, в якій державі ми живемо"... Тим більше, з уст людей, що виїхали, і їм мало б бути краще зараз, мені взагалі не хотілося б чути особливої критики в адресу країни, в якій вони тепер не живуть. Емігранти нашого форуму, я про Вас не писала. Маю досвід спілкування з іншими, от і висловила свою думку

А впевненість у завтрашньому дні Вам не те, що держава - Вам ніхто не прогарантує, Занудо. От так.

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

частково, я не була за кордоном аж так довго як Ви, та все ж, я описувала лише свої відчуття і відчуття своїх родичів, тому я не узагальнювала в даному випадку...

Моя мама після 2х років вернулась зі штатів, мій тато вже там 16 років, друга бабця вернулась після кількох років - їде назад, не може тут; мій вуйко там три роки був - інших вражень від приїзду не розповідає, моя "свекруха" - вже 9 років в Італії, їй там шалено важко, думає вертатись, і знову ж таки, ніяк не може наважитись, бо кожен приїзд сюди обертається негативними емоціями...
але я ні в якому разі не узагальнювала про всіх

я неправильно висловилася - мала на увазі, що зазвичай, коли їдеш звідси за кордон мусиш перевчатися наново, проте коли приїжджає чи то іноземець з їх освітою, чи наш з закордонною освіту - якесь отаке стереотипне ставлення складається, що він кращий/мудріший... хоча і тут ніхто вчитися не заважає! словом, те, що я намагаюсь сказати, зводиться власне до того банального, що українці самі собі не можуть зробити добре, а думають, що інші їм то зроблять; самі не досягли, іншим заздрять і їх звинувачують...

 

Відповідь: Емігранти, повертайтеся!

Та я просто написала той допис, не читаючи попередніх сторінок. І думала, що словесні перепалки почалися після моїх слів про оті окуляри, крутіння пальцем і т.д. і т.п., а потім все уважно почитала, і виявилося, що вони вже давненько тривають.