Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису” Про правопис слова пів*яблука вчили в школі ще 12-13 років тому...
Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису” Звичайно, що ні ))) Просто мені цікаво чим керувалася людина яка змінила правопис слова пів яблука на пів*яблука. ---------- Додано в 11:32 ---------- Попередній допис був написаний в 11:21 ---------- Десь так, та в 11 класі вже не вчать правопису слів ))) А скоро буде 15 років як я закінчила школу ))) Так що, якби не філологічний факультет, то я б і досі не знала як то писати.
Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису” Я майже в тому ж часі закінчувала, а правила пам*ятаю саме зі школи, бо в тому часі постійно брала участь в олімпіядах з української мови і вчила дуже багато.
Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису” Трошки пізніше. У нас три роки різниці. Та й у олімпіадах я ніколи не наважувалася брати участь. Боюся я тих міроприємств. Якщо 100 % мушу, наприклад вступ, чи іспит, то ніби й нормально. А якщо є добра воля, то я завжди в перших рядах тих, що "закосили" ))) Ой, щось мене понесло, це вже зовсім не по темі. Обіцяю виправитися )
Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису” Ну, от читаю вас і дивуюся. Чому вирішили говорити про правопис? Я в олімпіядах з восьмого класу. і завжди мала призові місця, бо мама муштрувала добряче
Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису” Я навіть можу сказати, коли саме змінилися правила - 1992-1993, я тоді якраз закінчувала 11 клас зі старими правилами, а на першому курсі ділову мову викладали за новими. Мушу сказати, що колишні відмінники тоді отримали нижчі оцінки, ніж інші, оскільки писали модулі самі, без шпаргалок.
Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису” Якщо ви так натякаєте, що слово міроприємства не українське, то я це знаю. Просто не могла знайти відповідника. Можете запропонувати свій варіант, буду вдячна. А якщо на щось інше, то, будьте добрі, поясніть. Я не зрозуміла. Якщо хочете щось виділити, то змініть будь-ласка колір, бо його ледь видно.
Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису” особливо полюбляють вимовляти Ґазета (чую з екранів тб та радіо). Чи то невже так правильно? ---------- Додано в 15:57 ---------- Попередній допис був написаний в 15:56 ---------- відповідником є слово "заходи".
Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису” Напевно ні. Ось що знайшла. § 14. Літера Г Літера г передає на письмі гортанний щілинний приголосний як в українських словах: гадка, гей, могутній, плуг, так і в іншомовних (на місці h, g) давнішого походження: газета, генерал, грамота, Євангеліє; Гегель, Гомер, Англія, Гаага, а також у недавніх запозиченнях, часто вживаних, особливо в звукосполученнях гео-, -лог-, -гог-, -грам-, -граф-; агітація, агресія, горизонт, магазин; географія, геологія, педагог, кілограм, фотографія (див. ще § 87). § 15. Літера Ґ Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно запозичених і зукраїнізованих: аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґеґати, ґедзь, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґиґнути, ґирлиґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґрати (іменник), ґратчастий, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик тощо та похідні від них, а також у прізвищах Ґалаґан, Ґудзь і под. Примітка. У власних назвах іншомовного походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г; проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми. Отже, правильною є вимова: Гданськ і Ґданськ, Гренландія й Ґренландія, Гібралтар і Ґібралтар; Гарібальді й Ґарібальді, Гете й Ґете. ---------- Додано в 14:07 ---------- Попередній допис був написаний в 14:04 ---------- Дякую)))))
Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису” Якраз змінюю колір на ледь видимий, коли виділяти не хочу. Свій варіянт пропонувати не буду, скажу український відповідник - заходи, події... По ідеї, філологу легко знайти відповідник. Щодо літер г та ґ найкращим порадником є О. Пономарів: http://www.ukrlife.org/main/prosvita/1p2.htm У "культурі слова" Пономарів пише так: У давно засвоєних словах з інших мов також слід уживати г. Наприклад, у згадуваному вже словнику за редакцією Б. Грінченка слова газета, гвардія, генерал, геній, градус пишуться з г, хоч там є й літера ґ. А на телебаченні багато можна почути всілякого. Щодо літери "ґ" маса плутанини, бо повернути її хоч і повернули, але правила до неї додати забули. Робили правопис із підібганим хвостом іще, того так через одне місце й зробили. А коли можна було зробити порядок, то всілякі голодранці повпихалися зі своєю "авторитетною критикою" і задушили справу. Думаю, щодо вживання ґ буде цікаво прочитати тут - ТЕЛЕВІЗІЙНИЙ ПРОРИВ ПРОРИВНОГО Ґ
Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису” Лілю, я не філолог, тому в суперечки щодо доцільності тих чи інших змін встрягати не буду...Але цікавлять мене наступні пункти: Чому через тверду в, адже в англ.мові звук w не є аналогом нашої в? Тут, напевно, кожному не завадило б знати, з якої саме мови запозичено ті чи інші слова. Бо в англ. мові слово Greenland має тверду l, то чому в укр. мові вирішили поставити м"яку? Аналогічно Ляпляндія, бальон, аероплян...Я знаю, що в нім. мові л завжди м"яка, знаю, що по селах багато де люди кажуть клюб, блюза тощо...Але то справді треба знати, з якої мови слово прийшло, аби вимовляти відповідно до мови оригіналу. Ииии, шо то за німецькі філологи, яким їхній же звук ю видався подібним на наш і? Ну бо якось дико мені казати Мінхен, коли змалечку знала слово Мюнхен... Чому h передавати як г, адже англійці чи американці не кажуть гаус, а кажуть хаус? І з початковим и шось мені також видається не надто зручним вимовляти такі слова...
Чому не є? В українській мові літера "в" позначає два звуки: губно-зубний та губно-губний. Останній ми записуємо в транскрипціях як білоруське ў (саме такий знак ми й застосовуємо при транскрибуванні українських слів). Цей звук є в таких словах як "дівчина", "вовк", "шовк", "вівця", чоловічій формі минулого часу дієслів: ходив, робив, знав. Якщо хтось вимовляє там губно-зубний "в", то це суперечить фонетичній природі мови. А Ґренландія з англійської запозичене? ЖОДЕН англомовний мовець не вимовить вам наш звук "х", ну ніяк! Вони наприклад кажуть "Кристос воскрес" (замість Христос), "колодно" (замість холодно). Я зараз вчу англомовних української мови, то їм легше дається г, ніж х. Та й різницю їм вловити доволі важко. Х вони так низько в горло опускають, що взагалі звучать як здутий бальон. То так видається, що їхнє h близьке до нашого х, але насправді за розташуванням у гортані, за вимовою воно ближче до г. Ми їхнє h вимовити ніколи не зможемо, але вимовляння його, як українського чи російського х - хибне. Незручно, але в діялектах воно досі існує. Та й Франко також таким чином писав. Особисто я проти цього пункту.
Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису” ну це жесть... тут спражній батл розгорнувся... між старовірами і модерністами ))))))) спеціально сюди пробрався... хотів трохи поцікавитись цим питанням... очевидно з кожного пункту я можу висловити окрему думку - бо там не є, аби я погодився зі всім цілковито і заперечив все одночасно.. є нюанси. але слово Инший - то мегатупо ))))) ---------- Додано в 16:44 ---------- Попередній допис був написаний в 16:42 ---------- Також хочу сказати що просто так відкидати все підряд що хоч якось повязано з радянським періодом в історії - то якийсь комплекс меншовартості і банальне русофобство... то таке саме як кричати "москалі" і робити Росію винною у всіх гріхах.... зараз дочитаю коменти ваші... бо весело тут. ---------- Додано в 16:52 ---------- Попередній допис був написаний в 16:44 ---------- хотів вставити смайл що показує схвальність, але всі жіночі ))) для мене не найшлось жодного...ї то очевидно придумали "університетські уми".. якби не та хрєнь - не було б на чому заганяти абітурієнтів на вступі. Правда я до вступу вивчив мову так шо взагалі знав кожнісіньке слово як пишеться! ото була жесть! хоча якби поменшало тих винятків - було б непогано. а правила чіткі і інтуїтивно-зрозумілі у нас є. треба лише під них підігнати. ---------- Додано в 16:59 ---------- Попередній допис був написаний в 16:52 ---------- слушно.. я б сам казав передавати дабл-ю нашим "у" а не "в"... але є один нюанс - дві голосних поспіль трохи погано звучить. звісно не зрівняти з Инший )))))) ви собі уявіть яку морду треба скорчити аби сказати Инший ))) щодо запозичень - вважаю, що є особлививй зміст вимовляти так як у мові оригіналу. і великим плюсом буде те, що не буде плутанини при спілкуванні міжнародному. і нам вчити їх мову буде легше. і вони не будуть сильно з нас сміятись як ми будем їх рідні міста вимовляти на свій дикий манер... хоча слова які давно асимілювались і вже навіть запозиченнями не вважаються - варта лишити... а загалом я цікавився дещо мовним питанням... проблема дійсно існує. але вона полягає дещо в іншому... не в Иншому ))) Зрештою я свої думки виклав у статті невеличкій, кому цікаво - можна почитати тут: http://webcommunity.org.ua/2010/01/15/kilka-sliv-pro-movu/ і я думаю тут багато треба зусиль докласти аби мову нашу розвинути і не дати їй пропасти... а не сперечатись за кожне слово.. і звісно ж перевидавання нових правописів щороку - діло недобре... ну але чекайте, може після тих виборів буде в нас державною російська.. то взагалі вже тої української нікомут реба не буде...
Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису” 2Stalker, у певних ваших словах є раціонально зерно і в чомусь я би з вами погодилась. Однак, я так розумію, ви не філолог, а отже не професіонал в цій галузі. Тому робити поспішні висновки і писати вищезазначене на основі власної інтуїції, звички, яку багато хто не хоче ламати, та кількох статей як мінімум необачливо. ІМХО По-друге форма ваших висловлювань паплюжить українську мову навіть більше, ніж, скажімо, невластивий для нашої мови збіг голосних. ІМХО це мегатупо вживати слово мегатупо
Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису” Вочевидь, Франко був саме таким, бо тільки так і писав.
Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису” Аналоґ напевне буде вв. В анґлійській часів Шекспіра вони так і друкували vv потім вийшло w. То все через ґотів котрі вийшли з одещини в Україні. А одесити то ви їх знаєте - як наплутають - дідько не розбере. Але ніяким чином приголосна вв не нагадує голосну у. Це як перекладати ааа у лікаря буквою М. :8: Не можуть анґлійці вимовити цього звуку. Тутка ліля вище правду сказала. Але додам чому воно прийшло таке парекладання в українську. Бо все перекладалось з російської. А в російській нема звуку г тільки ґ і х. І в них такий переклад закономірний. Деколи перекладають як ґ, деколи як х. Але навіщо ломати українську мову варварськими запозиченнями? Наведу два приклади. Був колись в Голандії такий митець Ван Ґохх. Звичайно в українській нема арабського хх. В Голандію це хх попало через іспанську. Історію Іспанії не буду пояснювати - довго. Але тоді переклад мав би бути Ван Ґох. В анґлійській не було такого. тому став Ван Ґо. Зрозуміло. У французькій теж не було - стало вимовлятись щось на зразок Ван Ґоо (ґ там кінці стояло) . Росіяни все копіювали з французької в ті часи. Стало Ван Ґоґ. В українську завдяки сувітам воно раптом прийшло як ван Гог. Так із Ван Ґоха став Ван Гог. Можна хіба ще його перейменувати у Ван Ґоґі щоби краще познущатись над бідним митцем. Другий приклад. Є така фамілія в Анґлії - Гадсон. Звідти пійшла назва річки біля якої Мангетен стоїть (Манагата з мови індіанців котрі тут колись жили). Якийсь ґеній чомусь переклав Гадсон як Гудзон. Хоч ніякий анґломовний дз не вимовить. В російській переклали оповідання Конан Дойла і домогосподиня Шерлока із Гадсон стала Хадсон. Перейшло в українську. Раптом із Гадсон вийшло Гудзон і Хадсон. Навіщо? (Цвірінь) в голові? Тут пані Ліля має повну рацію бо Ґрінляндія належить до Данії. Хоч теж в Ґрінляндії є своя мова. Інук тук тук зоветься. Як то Ґрінляндія на інук тук зоветься не знаю. Але якщо правильно напримір перекладати Ісландія з ісландської то буде Ішлянд (якщо пам’ять не зраджує) і ішляндська. )
Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками? Незнаю чи то тільки мене тіпає від новин на СТБ? Ну чому всі новини, як новини, а ті - оригінальні. Про Еспанія та Европа ще можна посперечатись, а от далі: З того що запам'яталось: инший, прем'єрка, на Дніпропетрівщині, Літунські бої (про літаки), спортовці (про спортсменів), етер, мізку, заступниця, самовидці (очевидці), листуйте нам... То граматику поміняли чи я щось пропустила?
Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками? Мені, як людині, схибленій на німецькій мові, де для всіх видів занять/професій і т.п. існують чоловічі та жіночі мови це дуже навіть імпонує. Звісно, українська - не німецька, але такі звороти я сприймаю нормально. Інші слова - незвичні нам перш за все тому, що це старі слова. Наприклад, спортовець вживали ще 50-60 років тому, потім прийшов англійський спортсмен. Класичний харківський (скрипниківський) правопис 1928-1929 років, згодом витіснений правописом 1933 та наступних років, котрий вже був набагато ближчим до російської мови. Букву "ґ" нам згодом повернули. Все інше - ні. ---------- Додано в 00:10 ---------- Попередній допис був написаний в 00:09 ---------- Так, змінили нам совєти граматику ще далекого 1933 року. Взагалі, питання складне. Мовознавці дотепер ламають списи, як правильніше. Ми виховані на Іспанії, євро, інакшості - тому нам важко звикнути.
Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) сьогодні зустріла одну пані, яка на мене на кричала за слово "канапка", таке слово не властиве українській мові Має бути накладанець і не інакше!!!! Чесно я навіть таке ніколи не чула. Невже я вже так відстала у розвитку української мови?
Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень) а як правильно сказати дурепа?))) як же мене бісять оці псевдоукраїнські словечка....то вже навіть не смішно. пилосмок, дармовис, розчепірка і спалахуйка. ще багацько є...
