Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А ти не пробувала йому так і сказати про своє бажання?
Погоджуюся з Халіною, що знаючи про це бажання його ставлення б змінилося....
Вище ніс, все буде просто добречко!!!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Співчуваю Христусі,моя робота ще гірше гітлерівського терору,там ще треба добавити хунту Піночета,і всіх решта диктаторів і їм подібних...Як вам робота вчора від 6 год. ранку до 7 год вечора на морозі?Але це,мабуть, в жилетку,а то Ліля знов сваритиметься.Я ,власне,хочу похвалитись: сьогодні,завтра і аж по 10 число у мене вихідний!!!!!І хоч сьогодні і завтра море роботи,проте я в теплій хаті!!!!!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

ви певно ще на моїй роботі не були-там повний комплект і на морозі побуваєте і в окропі, і на вибухах будинків, і на політичних з"їздах....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Що ж це за робота така шкідлива??? Глибоко вам співчуваю(((
До речі єине, що тішить, коли сидиш на роботі і не можеш вирватись навіть за таблеткою аспірину, це те, що в дома тебе чекає тепле ліжечко і той же гарячий чай в улюбленому горнятку!!! Добре, коли є куди повернутись...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А моє маля солодко заснуло, і я така рада, значить почувається вже краще, і мені на серці легше, п"ю кавусю, сиджу на ДП і думаю, хто б то за мене картоплю почистив Лінива я страшно.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а ми нізащо не хочемо сьогодні вкладатись. Ось сижу і думаю вкладати ще чи вже не пробувати. Але як відключиться десь о 19-й буде гірше....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я нарешті на системі -60, вже маю спортивний костюм, тож з понеділка йду в спортзал робота дістала, але то таке вчора приготувала смачнющий плов від Мавпусика (ще й досі ходжу під враженнями )завтра їду на вечерю до батьків. Всім ВЕСЕЛОГО РІЗДВА!!!!!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ой дівчатка,ледве дишу:вже 2-ий день наводимо порядки в чоловіка на селі,де триває ремонт,і де необхідно хоч трошки привести хату до ладу на свята.І що то в мене за натуронька така,що зараз,маючи півгодинки відпочинку,я не лягаю на диванчик,а прямим ходом на ДП?)))))))......

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ой, це не натуронька. ДП треба додати до переліку хвороб, і то з ускладненнями. Але ДП такі класні, що ніяк не відмовитися.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я вже другий день нічого не роблю, крім того, що "риюся" в цифрах як вже набрид цей кінець року.... всі вже Новий рік зустріли, а я ще в 2009 році живу А ще мою заяву на звільнення підписали

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

я сьогодін чуть з дуру не купила черепашку....тепер незнаю як відмазатись перед сашкою, бо він вже марить що завтра ми її таки купим....ото вміють продавці підрозказати, так мені лапшу на вуха на вісили,що з тою черепахою ніяких проблем...чооловік як почув, то сказав що ніколи в житті( він в мене твариноненависник )
зараз сижу в мами , ніяк не можу сашку забрати додомцю

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я нині вдома зловила "божу корівку",певно ше з осені в нас живе.Софійка якось було назбирала їх багато в сірникову коробочку і додому принесла,декотрих мені вдалося випустити,а решту порозбігалися.Не думала я шо вони виживуть,а,бачу,шо ше певно навесну розплодяться,ото буде... В мене дитина сильнотваринолюб,недавно додому на листочку принесла дощового черв"яка,обережно так,на листочку,а умудрилася знайти його в снігу. Я не могла дочекатися поки вона засне,шоб забрати того хробака геть з моїх очей,він жив у нас в банці з водою.

А шодо нинішнього повсякдення,так гарно нині ввечері погуляли,покаталися на санках,тільки от додому прийшли,погода супер! Софійка з татом з"їжджали з високої гірки сто раз підряд,а я за той час шоб не змерзнути згадала всі кроки з аеробіки. Прийшли додому,тепло,ялинка світиться,ах,красота..!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Сьогодні ходили з Янькою до стоматолога. Пробили наші кливачки і випустили гній, посріблили, наклали герметик на два постійні зубчики. Привізши Яньку додому, пішла до лікаря вже зі своїми кусалками. Мали ставити пломби на пришийкові "норки" - там особливо чутливі і болючі бурування бормашинкою. Вперше в житті мене не взяв наркоз. Правда, він був як водичка - відійшов повністю через півгодини після введення. Ну, але не хотілося казати лікарці "наколіть мене по саме нікуди", і запломбували так.
Дорогою з поліклініки мала вперше за півроку поскаржился на біль у животику. Напевно, знову дають про себе знати аскариди. Отож, після свят знов до гастроентеролога...
А в чоловіка болить печінка, і на нозі здер прища - почервоніло і напухло.
І фінанси заспівали романси...
Дайте йаду...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Он а я не знаю куди писати, сюди чи в жилетку.
День був дуже загружений. Приходив настройщик до п*яної ніни і мама сказала, що краще б не приходив а мені добре. Цілий день маю відчуття голоду і холоду. Ніяк не наїмся. Замісь мати Щедрий Вечір я спала пів години, бо вже падала з ніг. А потім мої розбійниці так ганяли що рознесли хату на кусочки і вже не видно, що я замітала, ба чи навіть прибирала в тій хаті. В результаті їхнього гоніння Юліані в ногу заліз кусок шкла. Але вона бідаця так мужньо трималась поки я їй голкою розкулупала шкіру а тоді пинцетом витягла шкло. Вона навіть і не сплакнула. Все витримала. Я її за це поцілувала і на ручках занесла в ліжечко.
А малеча в тім часі знайшла якісь баньки на ялинку і потрощила то на кавальчики в Данила на ліжку. Та чому б і ні? Як мама не пильнує дитину. А ще вона мені коло компютера лишила свій брудний памперс-трусики. Це у неї такий прогрес з висаджуваннямся на горщик. Вона вже знає що зробила і коли і приносить мені подарунок в руках а часами просто скине десь в кутку і вже.
А тут ще в мене вийшов великий конфуз з можливими курсами. Завтра замість іти до церкви зранку буду мусіла їхати виясняти всі питання. Шкода

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

ААААА! 12 година, а я ще на роботі. Ужас!!! Правда наша "добра" начальниця нас в 1 відпускає, тому скоренько побіжу (з димом з попи) до дому робити пампушки)))

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

І я хотіла писати в жилєтку,але напишу сюди.............
Поїхала вчора на верхній Шувар на закупи-таке враження,що скоро кінець світа!Накупила продуктів 4 величезних кульки.Принесла до машини(українського виробництва).А дверки примерзли і то всі 4.Не відкривається жодна.Я,як лисиця коло глечика,ходила довкола машини.Допомоги ніхто не пропонував,а сама я не сміла нікого чіпати(всі кудись поспішають).Добре,що відкрився багажник.
завантажила туди продукти,а сама,дякуючи своїй хвігурі,змогла пролізти у салон.
Якщо десь колись побачите голубеньку Славуту,через багажник у яку залазить жіночка,підходьте ,вітайтеся,признавайтеся,не встидайтеся- то є я.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

F; настрій підняли дописом

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Пригадалось, в нас колись була Славута, мені в зимку, моороз мінус 10, 9 вечора, треба їхати на Топольну до гінеколога, ми виходимо надвір, чоловік заводить машину, обтрушує сніг, я побігла ще за якимось дрібязком в магазин, тут за 3 хвилини центральний замок спрацював, і все машина зачинена, ключі всередині, ми об замок на багажнику зламали дві викрутки та ножниці до курки, і за 40 хвилин відкрили. Тепер смішно, а тоді я була ладна плакати

А я побрибирала один поверх, малу вклала спати і чекаю чоловіка щоб помитись, бо зранку "гавкнув" мій фен і він має купити новий. І навіть не сперечався і не нервувався, буває ж людиною

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

я теж вже прибрала, покупалась, помалу буду пакувати торби бо їдемо в село на вечерю

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

і я вже накрила на стіл, накромсала горіхів до куті (так старалсь, що аж палець порізала),все гарненько, думаю ще дещо повчити, поки є час і чекати гостей