Відповідь: Ох, ті чоловіки.. А він має рацію. Дивиться, що тобі все очорнюють твій вигляд (сама була свідком!), то ніж лити сиропчик, просто каже правду. Боротися правдою проти сама-знаєш-чого мудріше.
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Зранку я «дістала» за то що купила Миколая (але то не з злості на мене а радше на себе) ну а пообіді в нас почав падати дуже сильний сніг і все закурило. Чоловік поїхав на роботу ще вдень а тут нас замело і я йому дзвоню і кажу: - Можеш нині додому не приїжджати! - А то чому? - А бо ти на мене насварив, Миколая мені не купив... - Та я не зі зла... - Та я жартую, просто бачу що так сильно закурило то може краще не їдь машиною додому. Лишись в тата ночувати. а він мені - А я і не планував додому вертатись. Справа в тому що через закурені дороги на роботу не вийшов мужчина який його змінює, он моє чудо і працюватиме дві зміни. Але як ми файно поговорили.
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. а в мене нова "проблема" вдягнула вчора светрик... вже обоє збираємся на вихід... і тут він мені "оу, а звідки цей светрик?" я остовпіла... "ти подарував...." (можуть бути різні варіації "так ми разом вибирали; так з посилки прийшов, я сумнівалась, чи лишати, а ТИ ж вмовив лишити!" тощо) або не памятає на яке свято що дарував.... ладно, то светрик, а коли я говорю щось там про куртку (ну курток то в мене явно менше, ніж светрів) і він не памятає, я в шоці... кажу, і де ж ти дивишся?? в мене лише 1 пуховик, і то, коли раптом в розмові кажу, от була в свому пуховику, то він мені "в якому?"... смішний п.с.окі, проїхали, то мої речі... а коли кажу йому вдягни то-то, і він питає, а що то таке і в мене того нема....
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Проходила я цілу зиму в одній шапці, а на другу зиму він каже "О, прикольна шапка..Нова? Де купляла?" Або йдео по вулиці я розказую як пройшов мій день, а він на всьо "Угу, угу.." потім я мовчу... і він каже "Ти щось казала?" (От казявка, не слухає мене) А ще мені обідно коли в мене було спочатку дууже багато прищів, але якраз тепер їх набагато менше, він каже "Йой, в тебе щось прищів побільшало"
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Я дуже часто над тим задумуюсь. Хотіло-бись бути завжди терпеливою, уважною ,виваженною, поміркованою у своїх поступках... Та взагалі треба навчитись сприймати все навкруги таким ,як воно є і чоловікові причуди чи примхи також. Та коли тебе переповнюють емоції про те вже не думаєш, нажаль... Так щоб потім хоч-не-хоч ,а в середині не мулькало ,що щось вже переборщила з порядками чи вказуваннями,а може і ревнощами. Хоча мій коханий і все знає ,що купити і як організувати відпочинок і про подарунки і квіти не забуває,і про дітей і родичів, і здається що ще хотіти ,та все одно ,щось вилізе про що потім і я і він шкодуємо. Ось такі казуси,як і в кожного чоловіка свої погляди на речі,а саме цікаво вони навіть не підозрівають що вони кольори плутають,що речі лежать не там де їм місце,що вони не помічають в чому ми зодягнуті...
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. В часи тотального радянського дефіциту захотіла донька заколку з бантом,таку,яка була в її товаришки.Чоловік мав їхати до Польщі,ми показали йому ту заколку,бант на якій був термоядрьоного бузкового кольоруюСказали,що бант може бути якого завгодно кольору,але ні в якому разі не бузкового...Приїжджає наш тато ,згадує поіменно всю родину,дістає заколку термоядрьогого(!!!!) бузкового(!!!) кольору і говорить,що він мусів 3 круги нарізати по базару,поки знайшов те ,що ми хотіли,бо були всякі- різні,а бузкових не БУЛО!!!!
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Як приклад, я коли зосереджуюсь на чомусь-решту небачу і нечую! Можу іти повулиці та вдивлятись в обличчя знайомої людини -і небачити її !!!(це коли щось обдумую) Я, коли намагаюсь зрозуміти чиїсь вчинки, ставлю себе на його місце! Можливо ваш чоловік потребує більше уваги?! Можливо це ненастільки важливо!? БУДЬТЕ, і все буде добре!
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Класний приклад на дослідження розбіжностей, особливо в плані опису. Колись одна дівчинка з Катовіцького університету робила дослідження. Дала просту знимку до опису чоловікам і жінкам. Описи чоловіків були в 5 разів менші від жіночих, бо жінки описували навіть те, чого на знимці не було. Наприклад там була жінка в чорній сукні та чорних мештах, то жінки писали не так, як чоловік, що чорна сукня, чорні мешти, а - проста чорна сукня, звичайного покрою, без паска, без декольте, без... мешти без пряжок, можливо зі шкіри, або із замшу... і купа таких речей. У вас вийшло те саме. Оскільки ви на чомусь наголосили, то чоловічий мозок переробив інформацію на свій лад. :xaxa: У тому плані вони таки мають рацію. То все другорядні речі, наші забавки... Вистачить розуміти, що то для нас такі забавки, як для них машинки, компутери та інша електроніка чи техніка.
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. у нас таке дуууже часто!!! тому намагаюсь свої речення з поясненням будувати якомога лаконічніше!!! бо все одно з речення запамятає 2 слова, а решта додумає!!! кожного дня все більше помічаю, що син просто шалено схожий на чоловіка характером!!! ото тільки почну щось просити, відразу робить вигляд ніби дуже зайнятий!
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. побудувала своє прохання мега-лаконічно - Будь ласка, купи мені в аптеці цвіт липи. ввечері чую - Вибач, простої ромашки не було, я купив ромашку з фенхелем (як я його таким люблю!)
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Це ви про радянські часи, а я минулого літа прошу знайомого купити кріселко в Польщі для малої Ізеос, і кажу що будь-яке-тільки не чинє чи блакитне-яке звісно і отримала, теж заледве знайшов. І взагалі оте недочув-придумав-я думала то тільки в мого хвороба,-а то вроджене
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. про недочув. питає мене Миколайко,що мені принести цього року під подушку. я "придумала" туш. кажу,будь-яку,тільки не телескопік. думаю, здогадуєтесь,яку туш мені приніс Миколайко....
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Проблема не в тому, як чоловіки чують, а ЩО. Жінці просто треба навчитися правильно формулювати. Правда, то не так просто. Я хоч про це все знаю, але сама часто таким грішу. Але потім свідома, що сама винна. Дай вибір між тим, що хочеш, а не - наголошую на тому, чого не хочу, а тоді ще й дивуюся. То в нашій природі закладено - передбачати можливі помилки. От лиш у їхній природі закладене сприймання прямих вказівок. І то не хвороба, то просто інше світосприйняття. Он у нас дві півкулі за мовлення відповідають, а в них - тільки одна.
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. А за логіку котора чвертькуля? Ех... Пощу вдруге: http://www.youtube.com/watch?v=QhyStHRjnsk
Відповідь: Ох, ті чоловіки.. Мене завжди дивували особливості пам"яті мого чоловіка. Поставив машину в гараж,йде додому. Дзвоню - купи хліба. Через 5 хвилин заходить - де хліб? Забув... Як забув, я ж щойно дзвонила?! Задумався... Якби це було раз чи два,ну то хай, може дійсно задумався. Але таке постійно. Особливо весело було, коли хтось з батьків щось просив (живемо разом),а потім мені вичитували...Тепер намагаюcь завжди купувати сама... Ще дуже цікаве питання про пошуки - дійсно щось може під носом лежати,не знайде ніколи, недивлячись на детальні вказівки. Але, дивлюсь, це в багатьох таке, може дійсно, ми і чоловіки - дві різні раси з різних планет?
Ну, забавки-лабіринти жінки завжди програють чоловікам. Останні проходять задачку вдвічі швидше. Я вже колись писала. Чоловіки - мисливці. От і сканування території в них відповідне, по малих кавальчиках. Жінки ж сиділи вдома, готували, пильнували дітей, тому кругозір вони мають на 180 градусів, можуть бачити "кутиком ока" і бачать картину в цілому, а вже з неї виловлюють необхідний об*єкт. Та й дорогу пояснюють теж цікаво. Чоловіки метрами, кілометрами, поворотами, а жінки - об*єктами місцевості: біля високого цегляного будинку поверни направо, за кіоском "продукти" буде наш під*їзд. Нещодавно мене додому підвозили, то один пан каже водієві "через 200 метрів поверни направо". Я спершу подумала, ого, невже так далеко. А коли водій повернув швидше, ніж я чекала, промайнула думка "що вже?" А ще здивувало, що водій знав, де ті 200 метрів і не перепитав, коли повертати.
