Відповідь: Сім'я після народження дитинки... У нас таке спостерігається ще й досі. Але, купання з татом - це було обов"язковим з перших днів народження , а потім, коли я інколи сама могла швиденько покупати, навіть ображався, чому не покликала його. В одній руці компютерна мишка- другою тримає синочка, щоб не звалився з колін - це тепер норма по вечорах, по- іншому рідко приділяє увагу. Коли в неділю прошу посидіти з сином самому кілька годин - погоджується дуже рідко і то з таким небажанням. А взагалі чоловік усвідомиів, що він тато вже десь ближче до трьох місяців. Так, сварок з нічого у нас суттєво побільшало, і думаю, не припиняться, поки я знову не вийду десь в люди, чомусь перебування з дитиною мене починає втомлювати, а чоловік того вперто не хоче бачити. Така наша доля - бути мамою, а з часом (в кожного по-різному) все обов"язково налагодиться.
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... Суспільство в нас таке-чоловік-то мужик, сильний, не плаче, на кухні не цяцькається, по господарству не помагає-інакше хлюпик, слюнтяй, сидить за мминою спідницею, татко такого сина стидається, в школі та інституті з такого сміються, в результаті-де взятись такому чоловікові який сам, не стидаючись буде допомагати дружині, а як раз десь щось і зробить то не дай Бог сказати то при людях-засміють і навіки тавро "підкаблучник". І все це до глибокої старості. До речі, за кордоном ніби трохи по іншому. От ми коли з малою лежали в лікарні в Туреччині-то в сусідній палаті дівинка італійка мал щось типу запалення легень, то тато і мама там рівноцінно приділяли увагу, і по-черзі їздили в готель відпочити. І щось жодного разу не чула сварок чи звинувачень-все добровільно і само собою зрозуміло. А нам то не світить.
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... я в таких випадках просто вдягаюся ы йду з хати. Мами їх такими виховують, а не суспільство. Не вчать самих себе обслуговувати в елементарному: попрати, попрасувати, їсти собі зробити, а бігають над своїми синочками, як курки "дай я тобі, дитинко, носик витру, дай шкарпетоки виперу", а дитинка вже паспотр давним-давно отримала. Тому й від жінок потім такі чекають, щоб як мами біля них скакали.
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... Що правда, то правда. Є у мого чоловіка кілька "наслідків" виховання свекрухи, за що хочеться сказати їй велике "дякую", дещо таки вдалося виправити, але не все. Так що треба уважно до виховання ставитися (і активно залучати батька ), щоб потім наші майбутні невістки не нарікали на нас (та й зяті теж).
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... а в нас ще дитинка не народилася, а свекруха стала ще більше лізти в наше життя, живемо ми разом із свекрами, до вагітності старалась вдома чимпізніше зявлятися або разом з чоловіком. а зараз бачу її тільки ввечері або у вихідні і то так дістає. в нас зараз ремонти йдуть в хаті то вона постійно дає свої геніальні ідеї, вчора зарядила, давай в ванній не буде умивальника і т.д. але найстрашніше що в неї нема тормоза, її ігноруєш, вона буде стояти перед лицем і говорити все голосніше і голосніше поки вже не відреагуєш.а щось скажеш то ще більше... і то така двулічна людина, з чужими вона сюсі пусі, ви такі всі розумні, а з нами... і головне не розуміє, що вона нам стільки здоровя тим зїдає, навязує своє, хочеш яблука? ні? а треба хотіти, от тому ви такі дурні і мене не слухаєте бо ніц не хочете, і знову поїхало, так з нічого... задовбала... а що буде коли дитина народиться? каже головне щоб в тебе молочко було, я так за то переживаю, а через пять хвилин вже істерику закатує...
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... Коли народилась наша перша дитинка ми жили з моїми батьками,а чоловік перших пів року постійно їздив у відрядження і тому ,як на мене,не особливо перейнявся батьківством.Моя мама постійно казала нехай відпочине він же втомлений,з роботи прийшов,так ніби я цілий день відпочивала на канапі.Коли просила помити дитину він відповідав,що вона ж дівчинка,от коли буде хлопчик,тоді й буду мити.Правда,коли ми переїхали від батьків і стали жити окремо я максимально стала "занурюавти "його у процес догляду за дитиною.Він заводив і забирав дитину з садочку, ходив з нею в кіно.І то так поступово ми відчули сімейну єдність,та її б не було без щоденної праці кожного з нас над собою. Коли народилась друга дитинка,чоловік зрозумів,що крім нього мені не допоможе ніхто і я насправді відчула його підтримку,його допомогу.Татко купав дитинку і отримував від того задоволення.Зараз малий з татом в обід засинає набагато швидче,ніж зі мною і він тішиться з того.Як на мене,то чоловіка треба максимально залучати до батьківських обов'язків і тільки тоді він зможе достойно оцінити твою роботу,те,що ти робиш для підтримання сімейного вогнища. Хоча є такі екземпляри,що старайся не старайся,а залучити не вдається ніяк.Тоді треба сподіватися тільки на себе і бути сильною.
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... До народження дитини я займалася щоденними покупками, на великі закупи їздили з чоловіком. Тепер я дзвоню до чоловіка на роботу і прошу його купити хліб, молоко і т.д. Іноді він сам їздить на великі закупи, бо не можемо поїхати з дитиною чи нема з ким її залишити. Стараюся не грузити його, а просити, пояснювати, що я мені важко купити все і дотягнути це все з ринку чи магазину, несучи ще й дитину. Такі маленькі покупки може робити і моя мама, яка дуже хоче допомагати нам. Але я цього не хочу. Бо так відчуваю допомогу чоловіка, а йому приємно, коли похвалю, подякую. Розумію, що більшість сприймає допомогу чоловіка як належне, але ж і нам приємно, коли чоловік дякує за порядок в квартирі, робить компліменти щодо вечері. От і їм приємно, коли ми дякуємо і хвалимо їх Щодо купання, то ми з перших днів разом купали. І зараз купаємо разом. Одного вечора чоловіка не було, то я сама купала, але потім трохи стогнала, що то так важко без нього А ще, коли треба доню залишити з татком, то питаюся, коли йому підходить по часу.
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... Просите купити їсти?!!:eek::eek: Як на мене, це само собою розуміється, що покупки тепер ПОВНІСТЮ лягають на плечі чоловіка. Якось дивно для мене звучить, що треба чоловіка просити купити їсти, коли вдома маленька дитина. Ну , у всякому разі в нас це цілком його проблеми. Оскільки ми до народження закуповувались на тиждень 1 раз разом в супермаркетах, а тепер він так сам робить. Деякі жінки навіть дивуються, як то чоловік може так спритно і швидко закупити продукти, знає, де що лежить, що погане, а що добре і т.п.
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... Та ні не подумаю, я також переконана що не потрібно будувати звернення до чоловіка в формі докору. А щодо порівняння з другими чоловіками, то в мене в оточенні навіть не має такої людини яка б належно виконувала свої батьківські обовязки і сама проявляла ініціативу, а навіть якби й була то я б його з своїм чоловіком не зрівнювала. Мій Васечка живе майбутнім, часто говорить, а от як Олексійко піде в садочок.......а от як він почне ходити....... а навіщо чекати, зараз вже ці неповторні моменти агукання, посмішки, тримання голівки - їх ж не повернеш, навіщо їх гавити. Поки що я вирішила не повертатися до цієї теми, зачекаю коли в нього зявиться бажання розпочати розмову.Мені потрібно бути спокійною, в мене син якому потрібна усміхнена мама, крім того сам чоловік мені не раз говорив - в тебе на першому місці повинна бути дитина, що ти за мене переживаєш.
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... От і мій чоловік себе вів так дуже схоже: тоді до нас приїхала моя мама на 3 місяці і він розслабився. Потім, як вияснилося, то він просто не знав, що він мав робити, бо ніби все так було схоплене, що він не мав де себе проявити. А якщо чесно я думаю його так влаштовувало, бо чоловік не так швидко адаптується до ситуацій, а тут ше й появилося маленьке чудо, якому приділяють всю увагу. Тому я думаю, тут треба набратися терпіння, а головне не слухати тих жінок в яких, на відміну від нас все добре: кожна жінка ситуацію сприймає по-різному: те, що для однієї норма, для іншої виняток
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... Мій чоловік їсти майже ніколи не купує. Хіба щось забуду. Я беру візочок, їду в магазин, беру все що треба. Мені не важко. І йому після роботи не треба бігати по магазинах, краще хай швидше додому прийде і з малим побавиться. Зато він прибирає і заробляє гроші.
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... Ну ніхто не позбавить мене задоволення ходити по магазинах, навіть продуктових... Я писала про те, що можна сказати по різному: - Ти чому хліб не купив? Шо, так важко? Я тут всьо роблю, а ти навіть того не можеш... АБО - Любий, по дорозі додому купи хліба і ... А потім ще й можна сказати, що він вибрав щось дуже смачне і якісне... Вам же приємно, якщо чоловік скаже, що Ви молодець, бо так смачно приготували сьогодні вечерю.. Хоча це ж само собою розуміється,що Ви її мали приготувати Він проходить повз два продуктових магазини по дорозі додому з роботи, тому затримується буквально на 3-5 хвилин
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... Мій теж і мені так спокійніше. Бо куплю те що мені потрібно, а не кулінарний крем замість натуральних вершків Звичайно, великі закупи робимо разом, звичайно, він купить хліб, молоко чи сметану якщо я попрошу. Але хіба це так важливо хто купує продукти чи виносить сміття? Я зараз виконую всю хатню роботу сама, бо чоловік важко працює, а я вдома з дітьми. Чи мені важко? По-різному звичайно. Але досвід показує, що дещо простіше ігнорувати, дещо зробити самій, а в дечому разом поледачити: воно не варте витрачених нервів. Скажімо: я можу собі дозволити подати на вечерю пісну кашу, бо втомилася за день, можу не попрасувати постіль чи дитячі речі: всеодно за годину все буде зім"яте, можу закритися на годину в ванній і чоловік розуміє: я втомилася, мені потрібно відпочити. Так само я ігнорую його нічні посиденьки в інтернеті замість того щоб займатися дітьми.
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... мій чоловік помагає мені в усьому,то одна моя коліжанка намікнула,що він лох))))))))
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... ого коліжанка намікнула, що ваш чоловік лох??? не думаю, що вам приємно таке чути від друзів (бачу смайли) напевно вам байдуже, що говорять про вашого чоловіка я б не дозволила так говорити про свого коханого
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... Ваша коліжанка або немудра жінка, або просто заздрить Вам. А Ваш чоловік - молодець, і Ви розумниця, що змогли побудувати такі стосунки в сім"ї
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... Ну, якщо вона тягне все на собі і почуває себе конякою, то дійсно дивлячись на вашу сімю вона нічого другого і не скаже. Але дійсно в нашому суспільстві так як написала Усмішка, мужик - це той хто лежить на дивані і пє пиво.
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... Коли народилася моя доця, було нам обом важко. Адже привикли жити самі для себе. А тут обов"язки і велика відповідальність. Була депресія. Сварки і т.п. А от з синочком сприймаєш все так як має бути. Адже один раз через це усе перейшов. То ж другий раз знаєш вже, що тебе чекає. Але що ми варті без наших діток?
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... Спочатку, як тільки дитина народилася, намагалася не дуже займати чоловіка. Тому перші 2-3 місяці для нього пройшли безболісно Але відколи синочок тримає голівку, роботи у мого чоловіка прибавилося Тепер можу збудити вночі, якщо дитинна довго не спить, а я втомилася, щоб побавив, а я в той час або подрімаю, або сніданок приготую.
Відповідь: Сім'я після народження дитинки... Тут я з вами не погоджусь, навпаки потрібно слухати жінок яким вдалося одразу після народження дитинки налагодити усе в сімї, а не робити помилки як це зробила наприклад я. Вчора я сказала чоловіку що мені без нього важко купати синочка, він викаблучується, вертеться, та й вже велеченький, ще й розповіла шо моя подруга взаглі купає дитини з мамою і чоловіком, ну звичайно подіяло те що я позавчора на нього образилася і була сумна - так от вчора він виправ дитячі речі, повиносив все після купання. незважаючи на те що прийшов з роботи в 9 годині. Сьогодні трохи поняньчив Олексійка, ходив з нами гуляти, одним словом я задоволена, що хай трішечки, але атмосфера в сімї покращується і він більше усвідомлює свою роль батька.
