Що читаємо?

Відповідь: Що читаємо?

І. Вільде. Сестри Річинські.

 

Відповідь: Що читаємо?

І.Роздобудько "Гра в пацьорки"

 

Відповідь: Що читаємо?

і ще раз я дякую Ірці-Шкірці за чтиво!
Трициліндровий двигун любові від Андруховича, Дереша, Жадана
Андрухович - майстерний, в усьому, навіть у солдатських "записках"
Жадана я обожнюю, і, на щастя, покищо йому розчарувати мене не вдалось
а от Дереш як можна було цього ідійота видати? і не раз! і помістити поміж 2 талантів??
та його "твори" - це суцільне Г, це навіть не твори, а недолугі пародії на писанину; і про що ж він пише: про те чому нема готичних вечірок, про ботанічні досвіді у рослинокурінні, про знайомих..
коротше, не показуйте мені цього "мидця", а то

 

Відповідь: Що читаємо?

а я читаю знамените "Одиночество в сети" Вишневського. і шось воно мені не дуже. якесь таке надумано сентиментальне (хоч я від нього нічого особливоо і не чекала)

 

Відповідь: Що читаємо?

закінчила днями Зорана Ферича "Полапка Волта Діснея". взагалі дуже люблю тих усіх "екс-югославів", а цей ще якийсь такий трохи химерний, не настільки як Павич, але нагадав що давно Павича не читала... оповідання нібито окремі, але між ними є такі ніби ниточки - то герой згадує про коханку з іншого тексту, то кілька разів з`являється одна дівчинка... коротше кажучи, сподобалось.

 

Відповідь: Що читаємо?

мені теж не пішло - нудство.
я зараз закінчила Д.Брауна "Втрачений символ"- і це перша його книга , яка мені подобалася , на відміну від Коду та А&Д.

 

Відповідь: Що читаємо?

Чоловік приніс "Путешествия Души" Майкла Ньютона - сьогодні почну читати.

 

Відповідь: Що читаємо?

читайте на здоров'я

мені також дуже сподобалась! А читали Жадана інші книги - Депеш Мод, наприклад? Я прочитала ще на другому курсі, деякі уривки напам'ять вивчила, відтоді і дотепер Жадан - мій улюблений письменник з укрсучліту! Всі книги його маю, щоправда, почала матюкатись багацько (в нього це дуже невимушено виходить, стильно )

А від Андруховича мені найбільше сподобався роман Перверзія. Довго ще була під враженням, дуже раджу почати читати Андруховича саме з цієї книги.

 

Відповідь: Що читаємо?

читала, і по-декілька разів навіть
Жадана, здається, маю усього; чоловік його палкий фанат, та й я сама у захваті від його лірики

є таке, я б навіть сказала, що кожне його матюгаччя настільки щире і щемливе. що геть по-іншому до нього ставишся

з Андруховичем - там сама історія
Перверзія - то був перший його роман, прочитаний мною
здається, Андруховичівське все вже звідане, можливо хіба переписки..

 

Відповідь: Що читаємо?

а що думаєте про Дванадцять обручів?

і ще хто читав Софію Андрухович "Сьомга"? лежить, чекає мене, але зараз нема часу читати, скажіть, на що налаштовуватися

 

Відповідь: Що читаємо?

я не описуватиму ні сюжету, ні героїв, є лише враження - прекрасно, і по-андруховичівському

я читала - нічого особливого, скоріше, навіть, ніяк
Жінки їхніх чоловік - читати можна, а от Старі люди - це щось! там є стиль, там дуже чутлива оповідь, і то-таки дійсно вартісна книга!

 

Відповідь: Що читаємо?

та я читала - просто враження цікавили. тут, в цій темі ніде не згадувалося ))

 

Відповідь: Що читаємо?

ну то діліться враженнями :p

 

Відповідь: Що читаємо?

враження мої - теж думаю, що суто по-андруховичівському.
сподобалося. подобаються містичні вкраплення, подобається опис місць подій, колорит, і особливо подобається опис характерів (я вже трохи давніше читала, подробиць не пам"ятаю). є деякі деталі, які яскраво стоять перед очима. і ще розв"язка подобається. ))) і те, як автор повчальну історично-інформативну хроніку вставляє, ненав"язливо-пізнавально
але кому не подобаються паралельні сюжетні лінії - то важко читати буде.
ну, але то таке - кожен щось для себе знайде, хтось буде сторінками пропускати, а хтось деякі сторінки по кілька разів перечитувати.
ну, і ще - похапцем ту книжку не прочитаєш

 

Відповідь: Що читаємо?

я щойно читала рецензію (не анотацію, Одлі)на 12 обручів - так там основною ниткою йшла мова про те, що Андрухович з часом спопсився: йому закидувались посилання на модні місця "тусні", на якісь відлуння від Подерев.янського, на надмірну сексуалізацію дійства, на уподібнення сучавторам, їхньому стилю..
так от, прочитавши майже всього Андруховича, я цього не помітила
і нехай, спостерігаючи за ним на презентації "Самогону", деякі моменти його вираження виглядали досить кумедними, а може й навіть не доречними, все ж мені важко говорити про те, що сучансі письменники приховують свій справжній талант за слідуванням сучасним віянням:dont_know:
мені здається він яким був безалаберним - таким і залишився

 

Відповідь: Що читаємо?

спати хочецця

кілька разів була на його презентаціях - однозначно ранній період (якщо так можна сказати) мені більше імпонував.
якось спілкувалися ближче (за обідом, десь років 6 тому) - виявилося, людина, як людина, без особливих екцентричних проявів - а сподівалося, звичайно ж, чогось незвичайного - зрештою це і супер. стіл був людний, всі валили своїми замудрими питаннями, а він якийсь такий розгублений здавався. але простий і невимушений.
а от, наприклад, якщо порівнювати з Забужко -вона яка була, ну, виключно на мій особистий погляд, така і залишилася - явний виплеканий образ і стиль. твори її подобалися на той час (на початку її відомості і популярності) - бо актуально було і все таке. але потім - розчарування якесь.
Дереш - перший твір (Культ), якщо ще врахувати весь ажіотаж піарний навколо нього тоді - то був капець. ксерили на якихось папірцях ті тексти, щоб прочитати, жах.
все решта - під питанням. на любителя. + недопрацьований піар. укрсучліт, коротше
а в андруховича, я 100% підтримую, талант + грамотність, + глибока освіта і проникливий аналітичний стиль. За Гамлета не кожен наважиться взятися
художня література, одним словом


П.С. я не літературознавець, може чого недопетрую в тих процесах, але то моє таке особисте враження пересічного читача.

мабуть, я приклади не дуже вдало підібрала, бо то з одного боку і не до порівняння, але так вже на голову впало (в трі часа ночі)

 

Відповідь: Що читаємо?

[

мені вона сподобалась. сюжет легкий і невимушений. і така ностальгія по дитинству, бо сюжет розвертається у 90-х і всі події очима дівчинки-підлітка

 

Відповідь: Що читаємо?

Сподобалась книжечка! Легкі оповіданнячка, в яких бачиш і себе збоку і всіх знайомих перебираєш.
Наразі Кононенко "Без мужика"

 

Відповідь: Що читаємо?

"Село - не люди" Люко Дашвар
якесь воно все таке награне, несправжнє, нещире

і чим лише воно може зачепитИ?

 

Відповідь: Що читаємо?

мені теж не сподобалось. абсолютно згідна з вашою думкою. для мене то якийсь ніби дуже невдалий "закос" під Матіос