Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Підтримую!!!!!!!!!!!! Головне душевний спокій і сімейний затишок, щоб було для кого заробляти гроші на ті ремонти
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? і я так думала відразу після одруження... ну от пожили ми три місяці на квартирі(все було ПРОСТО СУПЕР), а потім я завагітніла, на 2-му місяці потрапила в лікарню на тиждень і в мене почався такий токсикоз, що я на очі не бачила, не те що готувати не могла, а навіть проходити мимо кухні... ще з місяць помучились, мама через день приходила зварити чоловікові їсти, потім вирішили переїхати до батьків, бо так як в мене постійно три місяці була загроза викидню, я весь час тільки лежала, навіть на роботу не ходила... зараз дитині 4 місяці, продовжуєм жити з батьками, теж бувають інколи непорозуміння, але я не уявляю як би зараз справилась сама, хоч я і так з 8 ранку до 6 вечора лише з донечкою вдома, але хоча б їсти завжди є наварено, і в хаті так-сяк прибрано, а то вона в мене дуже мало спить - по пів години, і то треба весь час колисати, і лише на дворі може спати 2-3 години! Отже, я зараз не уявляю щоб ми жили окремо. Як каже моя мама:ви б пропали без мене!!! З іншого боку розумію, що також і в мені справа, що я сама не можу дати собі ради:8: ---------- Додано в 16:59 ---------- Попередній допис був написаний в 16:55 ---------- вам однозначно треба переїхати, але звичайно в наш час це не так легко... ми живемо з моїми батьками, але в нас хоч є де:4-кімнатна квартира і лише ми і вони, а коли є ще одна сімя,то вже дужетяжко вжитись.... завжди когось щось буде дратувати, а там і до сварки не далеко:tanksmile:
Відповідь: Свекруха-бабуся Привіт дівчата, я отут читаю різні історії про свекруху і думаю, ця проблема зачіпає практично кожного хто розпочинає сімейне життя. Як от в мене,наприклад,ситуація - спочатку відносини були наче непогані, та й не живе вона з нами, ми живемо в гуртожитку, окремо від батьків, але під великим впливом свекрухи є мій чоловік, і деколи мені здається, що я розмовляю не з ним, а з нею, оскільки вона вчить його як він повинен вести себе в тій чи іншій ситуації,прислухається він тільки до її думки. Вона живе в Італії, там вийшла вдруге заміж, облаштувала своє життя, а про те що обіцяла "золоті гори" до весілля, маю на увазі власне житло і матеріальну допомогу з її сторони, як то кажуть УВИ забула. а в гуртожитку життя не казка...я привикла до зовсім інших умов, тимбільше коли є маленька дитина
Відповідь: Свекруха-бабуся Моя свекруха перед весіллям обіцяла також допомагати.Вона запросила мою маму на зустріч, де обговорювали можливу допомогу.А тепер моя мама старається і просто незручно просити в неї допомогу. Якось захотілося мені огірочків.От і я попросила чоловіка, щоб той позичив у мами баночку. Проте прохання перетворилося у скандал, що вона нічого не зобов'язана.Огірків я не їла...і більше нічого від неї не хочу.Тільки та вижимає все що може
Відповідь: Свекруха-бабуся Нажаль дуже і дуже рідко попадається нормальна свекруха :umbrage:, залишається надіятись на те що не все так погано, що коли є чорна полоса обовязково має бути після цього біла, запастись якомога більше терпеливістю і завжди розраховувати лише на себе, бо життя дуже складна штука, і добре хоч є рідні батьки які завжди готові вислухати, підтримати і допомогти , бо навіть рідний чоловік не завжди зрозуміє:confused: І ще, Вам зараз головне думати про дитинку, яку носите під серцем, а це найбільше щастя,яке завжди з Вами, все решта це вже другий план...
Відповідь: Свекруха-бабуся Я своїм бабусям (мамі я свекрусі) сказала, що я їм буду безмежно вдячна як вони мені не заважатимуть ростити і виховувати МОЮ дитину так я к я вважаю за потрібне. Маю чистий спокій....навіть в гості рідко приходять))) От тут я здивована, а вона Вам що, зобовьязана створювати комфорт і затишок? ну пообіцяла, ну передумала..... має на то повне право. Навпаки тіштесь що нічим їй не зобовьязані..... А на зовсім інші умови заробите з часом, головне щоб самостійно .
Відповідь: Свекруха-бабуся Цілком згідна ---------- Додано в 16:25 ---------- Попередній допис був написаний в 16:11 ---------- Не люблю людей, які кидають слова на вітер, точно знаю, що я б такою ніколи не була, а якби мала змогу допомагати дітям, зробила би все можливе щоб їм було затишно і комфортно, я відчуваю себе щасливою тоді, коли моїм рідним і близьким людям добре
Відповідь: Свекруха-бабуся а я вважаю, що ваша свекруха має право на особисте життя і нічого вона не зобов"язана. А Ви поводитесь як мала вередлива дитина. Без образ . Ваші слова трохи пафосно звучать - Ви або тільки відносно недавно поженились, або надто юні, якийсь такий максималізм....Краще мати поганого друга, ніж хорошого ворога - дивіться на ситкацію простіше - все-таки у Вас є гуртожиток, а хтось і того не має
Відповідь: Свекруха-бабуся Я б задоволенням зняла квартиру...чоловік не хоче, і гроші нам позволяють так якби зняти а він певно боїться реакції мами чи шо....хоч спихає на то шо нам типу шо грошей нема де діти і нерозуміє чим мені так погано з його батьками...
Відповідь: Свекруха-бабуся А потім виростають люди-інваліди, які нічого не можуть добитись в житті...
Відповідь: Свекруха-бабуся Явно не для того щоб влаштовувати дітям комфортне життя...(коли діти вже великі і можуть подбати про себе самі) Якщо тобі роблять всі умови для життя, тобі нетреба думати як жити Знаю кілька таких прикладів. Мама спочатку машинку пральну купила молодій сім"ї, потім машину, а потім синок кричав в трубку ти чого гроші не висилаєш, за що ми жити маєм! Я не маю на увазі випадки коли нема де жити...
Відповідь: Свекруха-бабуся В мене є декілька знайомих чиї батьки закордоном, так от більшість людей виїжджає за кордон аби якось допомогти своїм рідним тут, оскільки перспектив в нашій країні небагато,багато хто з них при підтримці своїх батьків отримав власне житло, хіба це погано чи може неправильно.Вже інше питання як діти вміють цінувати те що їм дають.
Відповідь: Свекруха-бабуся Я б з задоволенням з вами подискутувала, але не в цій темі, якщо модератори перенесуть, продовжу з задоволенням ---------- Додано в 16:13 ---------- Попередній допис був написаний в 15:24 ---------- Погано коли діти не отримавши бажаної хати від батьків починають котити на них бочку. А якщо так говорить ще й людина чоловічого роду - ну хіба вона не слабка?
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Дивлячись на всі ситуації, які ви описали з життя-у кожного своя правда.Як є різні люди, так є і погані і добрі і батьки і діти. Але ні вони нас , ні ми їх не обираєм.А тому повинні любити їх, вміти прощати і поважати ....сприймати такими як вони є. І ще намагатись самотужки влаштувати своє матеріальне життя.Мені наприклад, в дечому допомогли батьки, але я найбільше пишаюсь і тішусь тим чого я доробилась сама! Так само своїм діткам я стараюсь ні в чому не відмовляти, але постійно говорю поки що лише старшому синочку, що він моя опора і надія , і що він також повинен мені допомагати.Пояснюю йому,що у житті так є-батьки ставлять на ноги дітей, але діти потім повинні так само підтримувати батьків. Це моя думка.....
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Котити бочку чи не котити, це кожен за себе вирішує, а суть в тому, що більшість батьків дбають про своїх дітей, правда кожен як може. В мене теж росте дитина, незнаю що я ще зможу їй дати, але знаю що дуже хочу, щоб в неї було те, чого можливо покищо не маю я. І мені здається кожна нормальна мама бажає своїй дитині тільки кращого
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Я сказала лише свою думку Хочете котіть, хочете не котіть, ваше життя не сперичаюсь, просто я хотіла сказати що часом такою любов"ю псують людей. Маю багато наглядних прикладів.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? pravovuk, слушна думка. ---------- Додано в 14:57 ---------- Попередній допис був написаний в 14:52 ---------- Розумію, без образ, кожен має право на власну думку
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? не так як "можуть", а так як батькам дозволяє їх розум та здоровий глузд, - сумно, коли вони виховують дітей так, що ті вже в дорослому віці чекають від них матеріальної допомоги... "дбати" в моєму розумінні - навчити дітей самостійності та особистої відповідальності, вчасно надати моральну підтримку і пораду...
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? А скільки йому років? Психологи кажуть, що такі слова ранять дитячу психіку, бо це перекладання власних проблем на дитину, при тому проблем, тягар яких дитина не здатна нести й може таким чином отримати торбу комплексів. Із хлопчикыв, котрим таке говорять, можуть потім вирости "мамині синочки", не здатні ні самі бути щасливими, ні зробити щасливими своїх дружин, оскільки пуповина з мамою не тільки не була перерізана, а ще й міцно обмотана навколо.
