Одні люди говорять багато і розумно, інші багато і ні про що, ще іншим важко говорити. От як ви думаєте, чи вміння гарно говорити є виявом розуму, обізнаності? А мовчання? Скільки горорите ви? Мені важко довго говорити, зате люблю слухати. В школі трохи це заважало, бо хоч я і знала багато, свою думку могла висловити одним лаконічним реченням, а 15 хвилин говорити ні про що не вміла. Зато з логікою все супер.
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? Кількість слів на хвилину, то свідчення темпераменту, а не розуму. А ось якість тої кількості, то є вже зовсім іншка казка.
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? Взагалі говорю мало, а от коли ще вчилася, то на екзаменах словами лила як водою з відра Тож своїм ораторством користуюсь при потребі, а так я малослівна, але люблю побалакати
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? От навіть на форумі. Бувають довжелезні дописи, після яких важко згадати про що читав, а бувають дуже влучні коротенькі. Ще цікаво, чи це залежить від поділу гуманітарій-математик
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? Ви дійсно того хочете? Пишу мало, але багато. Завжди влучно. Нє?
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? Все залежить від ситуації. Буває, що треба забалакати людину. А буває, що краще помовчати. У мене робота така, "говоряща", без ораторського мистецтва ну нікуди. З досвіду зрозуміла, що говорити треба впевнено, щоб інші якщо, принаймі не повірять тобі, то хоча б поважатимуть твою думку і вислухають її до кінця. А поза роботою теж люблю поговорити, але тільки з близькими і вірними мені людьми. Правда, є випадки, в яких краще помовчати, як би не чесався язик. Наприклад, не відповідати на хамство (хоча, буває, що користуюся принципом, що з хамами по-хамськи - але в обмеженій кількості), не продовжувати безглузду суперечку, не вставляти 5 копійок у справи, які тебе не стосуються.
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? Я, напевно, більше мовчун. Говорю по суті або ніц. Я нецікавий співрозмовних для "свєтскіх бєсєд". Але я хороший слухач: чомусь багато людей люблять мені виговоритися:confused:. А ще дуже не люблю таких хлопів, які багато говорять: хлоп має говорити рєдко або мало, но мєтко. А то стане над душею і триндить годину, як баба.
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? говорю багато (і сподіваюсь,що по темі),але раніше(років так до 23) говорила ще більше Просто ,не раз попадала у такі ситуації,з яких потім робила висновок,що "язик мій-ворог мій",тому,наразі, вчусь слухати і лише інколи влучно вклинюватись у розмову
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? А я за природою "щебетушечка". :shy: Колись мій знайомий любив казати, що після розмов зі мною був цілий общебетаний. :xaxa: Але я не люблю розмов ні про що. Пофілософствувати - так, можна, бо то дає плоди для мене самої. Розмови лише для забивання незручних пауз можу провадити, але потому буду тих, із ким довелося це робити, радше уникати. У себе в хаті (коли маємо гостей) та й у гостях більше мовчу, а якщо втикаюся - то виключно по суті й лаконічно. Тому не люблю, коли мій Роман починає підходити до суті того, що хоче сказати, 10-ими дорогами. Завжди дратуюся через ті довжелезні вступи, що починаються мало не "за царя гороха..." Я навчилася висловлюватися чітко саме через те, що компанії в основному чоловічі й вислуховувати закручені жіночі речення вони не будуть. Щодо красномовності, то вона, на мою думку, якраз і полягає в тому, що "водички" якнайменше. Я люблю промови насичені суттю, де кожне речення важливе... Форумне спілкування, залежно від теми правда, сприймаю іноді як написання статті. Але мені довгі дописи багато часу не забирають, бо я дуже швидко друкую. А ще це дискусія, де не завжди готові відповіді на питання треба давати, але й запропонувати опонентові щось на стравлення, для роздумів. Треба враховувати, що красномовство - це свого роду мистецтво, тут маю на увазі ораторство. Кажуть, завдяки такому вмінню Мазепа уникнув смерті. Та й апостол Павло також. Щодо пустослівності - це коли сказано багато, а сенсу так і не вловив.
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? Мабуть багато залежить : 1) від компанії 2) від теми розмови. В колі друзів говорю більше, в колі незнайомців - менше. Ну і відповідно на теми,які мені близькі говорю більше. Наприклад, більше буду говорити про книжки, ніж про машини...
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? Я вам, Зорянівонько, скажу так. Люди, які вміють гарно і багато говорити, вміють, і їм вдається, дорого себе продати ( в плані працевлаштування). Є це пустослів'я і балабольство? можна те саме сказати 3 словами замість 20? а може ви дійсно природжений оратор і усі ваші слова підкріплені знаннями? - то вже буде потім. А наразі ви справите враження і будете прийняті в штат. + Якщо ви з певними людьми спілкуєтеся рідко - щоразу ви таким чином справлятиме на них враження. Я так не вмію Хоча буває, що і пробиває
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? влучно і вдало . В опитуванні бракує варіанту: "Іншим зі сторони видніше", - нє?
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? так цікаво хто ж поставить галочку біля 2 і 4 варіанту відповіді... і ще потім признається в гілочці))))
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? Проголосувала за останній варіант, бо все-таки ступінь мого красномовства залежить і від компанії, в якій перебуваю, і від настрою,і від теми розмови. Загалом я як і Ліля "щебетушечка"поговорити люблю. Якщо маю гарний настрій, хороша компанія, обговорюються близькі мені теми,розмову на які я вільно можу підтримати - то я щебечу як соловейко(певно на форумівках встигли помітити)Якщо ж настрій не надто хороший,якесь малознайоме мені товариство чи обговорюються теми, в яких я некомпетентна, то я краще посидю послухаю розумних людей(тоді я тише воды,ниже травы - хоча таке напевно важко уявити) Власне,то ще й залежить від людей, з яикми спілкуюся. Буває, що розмова пливе так легко і невимушено,що ти не помічаєш як проходять години і змінюються теми. А буває, що просто не знаєш як далі розмову підтримувати. А ще я дуже люблю слухати інших людей, дізнаватися щось нове. До речі, мені як і Кіточці часто виговорюються, бо кажуть, що я вмію слухати От якось так..
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? все залежить під час навчання говорила багато і по суті, коли не готувалась то багато і не по суті (рятувало завжди) на роботі говорила не багато ні мало, а стільки скільки треба і виключно по суті (як інакше, коли на кожне слово зважають) а взагалі,як піде,є настрій можу "до смерті заговорити" ,можу просто слухати, можу слухати і чути, можу не розмовляти взагалі. от таке мене дратує, рідко можу стерпіти, в основному кажу :"для чого даремно повітря рухаєш" , досі діяло ціную тих з ким є про що поговорити і тих, кого варто слухати/чути
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? Я - людина комунікабельна. І ті, хто мене мало знають, не вірять, що я розмовляти не люблю. ) А рідні скаржаться, що з мене не витягнеш слова. Але якщо мене випровокувати, то говорити можу багато і довго. ))))
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? Ооооооооо моя тема!!! Я "триндичиха" то так каже мій режисер, на роботі (бо мусю) ...але мені то подобається, а в спілкуванні звичайному, я 50 на 50 слухач і співбесідник... Не люблю довгих вступів в розмові коли людині щось потрібно, ненавиджу довжелезні тости, переливання з пустого в порожнє і розмови ні про що...Люблю лаконічність, розмови на цікаві теми і цікавих співрозмовників. Обожнюю говорити по телефону, і спілкуватися з співробітницями на тему дітей, шопінгу, чоловіків, кухні ( то в нас така віддушина як шефа нема)... Ненавиджу коли розмову в якій людині потрібно мене, вона починає з фальшивих компліментів і згадування що колись вона мені зробила
Відповідь: Красномовність чи пустослівність? О-о-о, в нас є такий приятель. Поки він із сім*єю не переїхав до Штатів, ми обожнювали його чи в нього гостити. Там головне правильно питання поставити, а тоді тільки сідай і слухай!!!
