Відповідь: Ми і наші мами. Пишу зараз все в ЖЖ, може допоможе. Але є ще одне. Ті, хто скривдив, всі мають дах над головою. А мене його нема. Може, можна пути справжнім христянином, закриваючись картонками на вулиці, і пробачая тих, хто образив, але я боюся, що я до таких висот ще не дійшла.
Відповідь: Ми і наші мами. Прощати треба обов*язково. Ми батьків не вибираємо і маємо те, що маємо. Ми за них можемо ревно молитись, ми можемо старатись не реагувати на їх маніпуляції і повчання. Але я зауважила що моя мама також дуже боїться самотності і тому всілякими способами пробує на нас натиснути аби ми боялись її залишити саму. Я розумію що рана дуже глибока і що ви завжди були їй завадою в її відносинах з її чоловіком а тому на вас виливалась вся її злість і не тільки її а щей татова. Дуже прикро за ваших батьків але цього вже не зміниш. Якщо вам Бог дасть колись силу пробачити то це буде вам великим облегченням але ви зі свого боку також постарайтесь і спробуйте їм пробачити.
Відповідь: Ми і наші мами. Це дуже гарні і правильні слова але як ми знаємо легше сказати дещо ніж зробити. Можна навіть сказати я прощаю але глибоко в душі осад лишиться.Це великий дар вміти ПРОБАЧАТИ
Відповідь: Ми і наші мами. Так, осад лишиться. І буде часом нагадувати про себе. І буде трошки слізно і шкода себе. Але зникне почуття образи чи злості на ту людину, якщо це справді буде прощення
Відповідь: Ми і наші мами. Я просто вже більше не можу. Як мене тіпає, коли моя мама приходить і починає випитувати як минув день, що в мене нового, і т.д. Часом просто хочеться побути сам на сам з собою, а тут мусиш "поговорити" з мамою. Я дуже люблю свою маму, і в нас добрі стосунки, але часом мені здається, що вона просто намагається контролювати моє життя. Все має бути так як вона каже чи думає, що то є правильно. Таке враження, що моєї думки не існує, що моє життя має протікати за визначеним планом моєї мами. Раніше я якось того не помічала. А тепер так гостро то відчуваю. Я вже часом зриваюсь і від того псуються наші стосунки. От, виговорилась....
Відповідь: Ми і наші мами. Вона напевне відчуває що втрачає онтой контроль, хоч і якийсь маленький але втрачає, над вами тому всілякими способами забиває від вас час аби ви з нею поговорили. Так робить моя мама і мій чоловік. Вони просто страшенно мене ревнують до мого особистого часу. Бідаки. Он для прикладу вчора моя мама була дуже обурена поведінкою своєї мами, але та поступила з нею так само несправедливо як і моя зі мною. Я бачила цю несправедливісь і заспокоїла свою маму але з другої сторони я зрозуміла, що моя бабця просто вимагає до себе уваги через те що вона дуже одинока. Вона наговорює на мою маму моїй теті і мому племіннику, бо ті її жаліють і панькають. І взагалі в бабці таке несправедливе ставлення до своїх дітей, що мене просто вражає. Але найгірше з того всього що моя мама так само відноситься до своїх дітей. Зараз в трохи меншій формі а хто його знає як буде колись?
Відповідь: Ми і наші мами. Мушу виговоритися. Вчора мала розмову з мамою про дитину. І кажу, що не буду давати соски і бутилочки, бо не треба, а мама конче хоче втулити йому соску, бо що то за дитина без дурачка в роті! Тут прийшов мій чоловік, який мене підтримує (бо куди дінеться) у всьому, щодо харчування дитини, то мама вже вз"їлася, що то він мене такого вчить, а нащо я його слухаю. Ніякі пояснення, що чоловік тут ні при чому,не діють. Каже, що ще ніяка дитина без бутилочки не виросла, а я свою гроблю, бо не даю пити. Аж серце ріжуть такі слова Причому, мама досить цікавиться тими питаннями, читає журнали, які я купую, де пише, що до півроку дитині не треба нічого, крім маминого молока, не треба давати соски. І, ніби, погоджується, але до того часу, поки мій чоловік не скаже, що то правильно! Все, на тому десь дівається її розум і лишається тільки впертість і протистояння! А мені вдома хоч стріляйся
Відповідь: Ми і наші мами. А мені того бракує, ой як бракує.... після того як я переїхала (вона мене "культурно попросила" піти з хати) до свекрухи то взагалі з нею загубився контакт мама-дочка, вона дзвонить тільки тоді коли їй потрібно щось від мене, і все.... її абсолютно не цікавить як я, як мені живеться.... не кличе назад можливо вона чекає коли я прийду і попрошусь назад?
Відповідь: Ми і наші мами. І в мене мама - не подарунок.В неї існує лише дві думки:одна -її,а друга - неправильна.Більшість розмов закінчуються підвищеними тонами.На мої прохання не верещати на мене,маю відповідь:"Я так розмовляю!" Так сталося,що з татом вони розійшлись,то при кожній сварці згадувала його:cesored: словом,і завжди не забувала додати,що я - його поріддя.Коли я почала з батьком спілкуватись - вигнала мене з дому...Правда,родичі скоренько змусили її мене повернути. Моя мама вважає,що оскільки завжди мені все купляла,то я мала чудове дитинство.Дарма,що ніколи не чула від неї доброго слова.Але гарні речі ніколи цього слова не замінять. Батьків не вибирають.І дуже шкода,що нам важко порозумітися.Але то є мама,і треба її любити,якою б вона не була.
Відповідь: Ми і наші мами. Співчуваю вам. В мене дитина вже має півтора року, але минулого року я пережила подібні речі. У нас з мамою чудові відносини, доки не доходить до питань в яких наші думки розходяться. Коли народився синочок мама обіцяла, що не буде втручатися у виховання чи догляд. Але ... який спільний сон, ти дитину задушиш, то все дурне, що тепер пишуть своконвіку дітей колисали в колисці. Яке годування на вимогу - має бути графік, що три години, я тебе так колись годувала. А ще від свекрухи - та ти зроби йому на ніч пляшку і будеш цілу ніч спати. А дурачок купили на хрестини і з того часу мама з свекрухою перілжично намагалися привчити дитину до нього з порадою та як він не хоче то пальцем притримай. Відбивалася відбивалася, не вийшло, тепер думаю як відучити. Ну і закінчилося так наше ГВ в 9 місяців Хоча я маму дуже люблю і намагаюся зрозуміти, але деколи нічого не виходить і від цього трохи сумно
Відповідь: Ми і наші мами. Моя мама радила медом намазати, але я тут вперлася, а малий мені помагає, бо як йому запихали соску, то він чуть не зригував. А щодо бутилочки, то мама на днях повернулася зі села від моєї бабусі, і бабуся сказала, що не треба дитині бутилочки, якщо в мене є молоко. От я й кажу до мами - бачте, бабуся сучасніша від вас
Відповідь: Ми і наші мами. А моя мама часто ображається, що я їй нічого не розповідаю А я просто не хочу загружувати її своїми проблемами, щоб вона переживала.
Відповідь: Ми і наші мами. Коли народилася внучка,ми зі свахою пробували вставити своїх 5 копійок щодо того,як правильно доглядати за немовлям ,дістали відкоша .Донька задала нам просте питання:"Дівчата,ви скільки своїх дітей годували грудьми?" Я годувала 1,5міс.,сваха--1міс.А донька годувала внучку 1,5 року,а внука 1 рік(відлучила від грудей,бо дуже кусався).Соски,пляшки діти не знали.Шановні бабці!Візьміть себе в руки і не заважайте молодим надмірними порадами,хоч втриматись і тяжко.
Відповідь: Ми і наші мами. А моя мама навпаки.Типу не пхається у виховання дитини. Може щось сказати між-іншим, але коли щось з малою не так, то звучить "а я казала". Були в малої проблеми з шийкою, так було сказано-"ви дитину неправильно носите. Я не хотіла казати, бо молодь зараз така вумна". Я вважаю, що краще деколи щось вслух порадити, а молода мама хай робить вже як вважає за краще Це точно! Все що я роблю не так, це мене навчив тільки мій чоловік
Відповідь: Ми і наші мами. а у нас похоже знову криз... купили ми з чоловіком релінги аби на кухню поцепити. Мали грандіозний скандал "ТО на моїй кухні висіти не буде!!!" Але ж я теж там готую... Вирішили ми зачекати пару днів, але так ситуація і не змінилась. Завтра чоловік повезе здавати назад. І килимок у ванну новий не підійшов... І воно нам треба було?? Хотіли як краще, а вийшло... кучу нервів мені з"їли за невідомо що....
Відповідь: Ми і наші мами. Ануточко, все минеться. Маю родичів, котрі два роки (! керамічну плитку до ванної тримали в підвалі, бо "в МОЇЙ ванні того не буде" . А потім ще два роки за кухню воювали То все мине...
Відповідь: Ми і наші мами. Натусь, та я знаю що мине... просто з вагітністю видно я ще надвразлива до того стала.... така дурня, така дурня.... ніяк не можу зрозуміти які пріоритети і цінності... боляче розуміти, що матеріальні... образити найболючіше - раз плюнути... та ладно, і це все минеться. треба брати тайм-аут
