Відповідь: Доля чи випадковість??? Я вже дійсно про все і всіх забула і спокійно зустрічаюсь з своїм хлопцем, але доля весь час на мому шляху знову і знову підкидує того другого хлопця.
Відповідь: Доля чи випадковість??? Не партеся! Є ж навіть старовинний романс "А тому-ли я дала-то?". Вічна пісня, вічна тема. Доречі, про теми. У нас є тема ЭТО СУДЬБА Там теж починається зі слів: ЗІ: доки вітер в голові і порожнеча в серці - буде вагатися нарід... Переповнене коханням серце не вагається. Наспівуючи: http://www.youtube.com/watch?v=6l8ImL3H9T4
Відповідь: Доля чи випадковість??? Я свого часу зустрічалася з хлопцем десь 1,5 року, потім залишила його ( хотіла сімї, а він був не готовим), і в той момент зустріла свого теперішньогго чоловіка, Ми тільки почали зустрічатися, як мій колишній запропонував одружитися. Уявляєте як мені було важко визначитися?! З одного боку ще любила свого колишнього і тут наче мрія збувалася - я матиму сімю, а з другого боку, я ,як і ви думала, що може краще свого теперішнього вивчити, може полюблю?.. Так і хотілося до колишнього вернутися і вийти за нього заміж... Але розум взяв гору - я зважаила всі за і проти колишнього і зрозуміла, що я мабуть не буду щаслива, так як він мені не підходив як чоловік і батько майбутніх дітей, підходив тільки як хлопець... І я вирішила краще пізнати свого теперішнього. Мені з ним було добре, він мені подобався і підходив, і я йому теж. Любила його, але не сильно. Вскорі ми одружилися. Мене ще півроку мучило то що я замужем за іншим, не за тим кого так любила... Думала що помилилася... Але час проходив і я краще пізнавала свого чоловіка, все більше і більше впевнювалася в ньому, все більше захоплювалася ним... Врешті одного дня Я випадково зустрілася з колишнім.. Привіталися, поговорили і я зрозуміла, що я його вже не люблю... Що ні на що на світі не проміняю свого чоловіка, свого золотка!!! Я тепер безмежно люблю його І я щаслива Згадую свої "муки кохання" з посмішкою, бо зрозуміла, що по-справжньому я люблю тільки зараз.
Відповідь: Доля чи випадковість??? Але якщо все відкинути, як ви думаєте всі, чому я того другого так часто зустрічаю?
Відповідь: Доля чи випадковість??? Глянув лінієчку: вмєстє уже 1 год 2 месяца 7 днєй... Плакав. (с) Я голосування додав.
Відповідь: Доля чи випадковість??? Зустрічаєте, тому що думаєте про нього. І оте бажання, проникаючи в півсвідомість, веде тими вуличками що і він ходить.
І що?.. Ви думаєте, що потім буде інакше? Впевнена, що в кращу сторону, бо чим не день, тим щасливіші Не сваримося, не зраджуємо одне другого, допомагаємо у всьому одне одному, стараємося скоро поповнити нашу сімейку... Ще ще треба? Чи вас завидки беруть? Я колишнього бачу чи не щодня.. Живемо ж в одному місті, що тут дивного? І що з того? Це нічого не значить.
Відповідь: Доля чи випадковість??? Не думаю, що завидки (ІМХО), в Левандівки сім"я трохи довше А у вас все тільки починається, тому радійте теперішній ідилії, бо в житті, повірте, буде все: і сварки і справжні кризи, але тільки любов і щоденна праця поможе то подолати. А щодо долі, то ми самі є творцями свого життя, на то нам є завжди дві дороги. І якщо самі приймемо якесь рішення, то хоча б не буде кого звинувачувати І ще згадалася фраза, думаю сюди підійде: "От добра добра не ищут" Пдумайте над цим...
Відповідь: Доля чи випадковість??? Та вірю, але через що ми тільки не проходили в цьому короткому сімейному житті, хватило по завязку - криза, важке фінансове становище, безробіття, хвороби... Але нічо - справилися, та й взагалі на наші стосунки вже нічого так не вплине І я схиляюся до думки, що ми самі маємо вибирати з ким нам бути а з ким ні, доля тільки підкидає нам "варіанти", щоб зробити дійсно правильний вибір і цінувати той вибір.
Відповідь: Доля чи випадковість??? А тут Merirom-очка я напишу що би я робила на вашому місці. Я би брала ініціативу в свої руки і добивалась (правда обережненько) справжніх стосунів. Чого не зробила в свій час я. думаєте я не брала? Досі беру, але з того ніц не виходить. Як то кажуть: "Чим дальше в лес, тим больше дров". Його це тільки відлякує. В мене є дитина. синочок, 5 рочків. Може його це відлякує? Він знає всю мою історію. Скажу по секрету як то кажуть всему свету)))нині ми маєм святкувати удвох його ДН. то я вже точно візьму ініціативу і то так серйозно. Ще ніхто не встояв перед такою красою. Вибачте за нескромність)))
Відповідь: Доля чи випадковість??? Розповім про випадок, котрий трапився зі мною минулого тижня. Будучи на другому курсі, познайомилась з дуже хорошим хлопцем. Він мені одразу сподобався і ми почали часто спілкуватись. Те, що я його люблю зрозуміла не одразу, але зважаючи на те, що була дуже юна і не досвідчена, достатньо стримано проявляла свої почуття. Так ми спілкувались 4 роки. За цей час бували періоди, коли ми були ближче один до одного, бували періоди коли віддалялись. Бувало, що він наближався до мене, я була далеко, іншим разом траплялось навпаки....Але ніколи ми не зустрічались, не були парою і жодного разу не говорили про свої почуття...І нарешті ніби настав той момент коли я готова була йому сказати про мої почуття і по ньому я зрозуміла, що він також хотів би цього, але сталось так, що в нас практично одночасно почались розвиватись стосунки з іншими людьми. Ми знали про це і віддалились один від одного. Так, пройшло ще чотири роки. За ці інші чотири роки ми декілька разів бачились. Він встиг одружитись, я мала складні стосунки з хлопцем....І ось минулого тижня ми зустрілись. Напевно так склалось на небі, але нарешті ми змогли порозмовляти. Я розповіла йому про всі свої почуття, про все що думала про нього, як любила і як мріяла, що ми будемо разом, але ніколи не наважувалась відверто йому про це сказати, бо завжди щось надумувала собі і з цього робила висновки. Він також розповів, про те, що мав почуття, що подобалась, він пам’ятає все, що було, пам’ятає добре мене і сказав, якщо б якийсь момент я проявила б трошки більше інтересу, наполегливості, якщо б тоді ми поборолись один за одного, можливо все склалось по іншому.... Я зрозуміла, що мрії мають здатність збуватись, але часто тоді коли вже цього абсолютно не потрібно. Переживши ці всі емоції, думаю, що можливо варто порозмовляти з цим хлопцем і спробувати йому розповісти, що ви відчуваєте.....Щоб потім не було жаль, про те, що принаймні можна було зробити хоча б якийсь маленький крок.....
Відповідь: Доля чи випадковість??? Svitodara, скажу Вам одну розумну річ,...робіть так, як вважаєте за потрібне. Поради це супер і я і всі інші можуть різного нарадити, але це точно нічого не дасть, бо Ви зробите або не зробите по своєму. Я завжди раджуся з подругами. а роблю те, що відчуваю буде правильним і Вам раджу прислухатися не до думки інших, а до себе самої.
Відповідь: Доля чи випадковість??? розкажу я свою історію. Ми познайомилися на зустрічі п. Римського з молоддю. Змокли під дощем... я пам*ятаю усе у деталях... Потім він обійняв мене і сказав "Головне не кривити душею..." і так ми почали бачитися. Я, мабуть зразу у нього закохалася, але не він у мене. Він був фізиком, а я дизайнером, закоханим у театр, книжки і мистецтво. Ми були різними, навть дуже... але знаходили якісь спільні теми і проводили разом час. Я істота смілива і я йому сказала про свої почуття. Він розсміявся (а це таки було смішно)... Загалом ми вирішили що ми друзі і я тішилася бодай тим шо у мене є такий друг. Потім у нас почало розвиватися шось більше... А потім він просто зник. Не було прощань... нічого не було. Я істота горда і не дзвонила. Десь два чи три роки він зателефонував і попросив зустрітися... вибачитися за то шо пішов тоді. Ідійот. Ну вибачився і на тому не спілкувалися... І ось зараз пише мені в асю... Тепер вже смішно. По секрету скажу шо 90% моїх віршів написані йому. Я шалено його кохала. Кохала поки не відчула почуття більшого і сильнішого, материнського. А моя глупа любов до нього тривала аж СІМ років. Звісно весь цей час у мому житті були інші і спроби розлюбити і т.д. Нічого такого не сталось. Бо хто ти для мене? Сторонній. Життя соталось, соталось гіркими нитками іронії. Життя соталось, соталось. Лишився клубочок болю. Нічого такого не сталось. Ти просто схожий на Долю. (Ліна Костенко)
Відповідь: Доля чи випадковість??? Я колись давно прочитала одну фразу, їдучи маршруткою... Чим більше люди схожі, тим легше їм спілкуватися. чим більше вони різні. тим легше їм кохати один одного
Відповідь: Доля чи випадковість??? Ой Адріасю, я також свого часу стільки віршів написала. І все до нього він був моїм першим чоловікрм і залишився по сьогоднішній день єдиним. Так що мабуть це все таки доля.
Відповідь: Доля чи випадковість??? Ой, а у мене було навпаки. Дуже сильно любила людину, з якою ми були внутрішньо схожі, як дві краплі води. Тому й розійшлися. Я, звичайно, не прихильник теорії, що протилежності притягуються, але коли люди буквально читають думки одне одного - це щось незрозуміле й небезпечне...
Відповідь: Доля чи випадковість??? Ну то як навпаки? Ви ж розійшлись. бо були одинакові. Одинакові люди можуть спілкуватись. дружити, але їм важко бути парою. І Ваш досвід тому доказ
Відповідь: Доля чи випадковість??? Почитала я тут що всі пишуть...скажу і свою думку))якщо Ви, Svitodara, вже СІМ років з цією думкою ходите то напевне вже пора її відпустити, тобто поговорити з цим хлопцем.якщо це взаємне почуття - чудово! якщо ні - Ви нічого не втрачаєте.
