Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного Таких, що не любила нема. Друзі мінялися постійно з роками. Щиро кажучи, контактувати дуже важко, бо тут самотність зажирає, а віртуальне спілкування не компенсує реальної розмови чи зустрічі. Крім того, я трохи відлюдько. І хоч листівки стараюся розсилати максимально всім, кого пам*ятаю, то з контактами важко. Швидше є так, що люди знаходять мене, ніж я їх. Тут мене знайшли, не так давно знайшла дівчина, з якою фани разом тримали, але в неї нету нема, тому дуже важко підтримувати зв*язок. Он досі ще підтримую час від часу контакти з двома однокласницями, із 3ма одногрупницями та кількома коліжанками. Пробувала колись писати листи, але було дуже важко внутрішньо. Кілька разів то скінчилося сльозами, то я лишилася ідеї як такої. Коли пишеш звідси, якось відстань ще більше загострено відчувається... А так - хто в асі зловить протягом робочого дня, з тим і перемовлюся. Є такі, що страшенно сумую, і як тільки у Львові - зразу зустрічі шукаю.
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного Грильяжко, а такий сніг (із підпису) буває? Так, я паскудна, я знаю.
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного І в мене до Грильяжки В прямому ефірі ви тільки зранку, так? А що входить у ваші обов'язки поза ефіром? Як скаладаються стосунки з колегою в програмі "Доброго ранку" (не конкуруєте, не сваритесь)?
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного ЛІЛЮ! скажіть но,що вам у ваших особистих рисах(не лише внутрішніх) подобається, а що ні? і ще- якщо б повернути час назад, яку професію, факультет ви б обрали?
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного У житті навряд чи би міняла щось. Усе, що здобула досі, мені придалося. Щодо особистих рис. Я занадто "помішана" на самоаналізі, тому волію про таке не говорити ад форум. Зрештою, мені одні й ті самі риси з одного боку можуть подобатися, а з іншого - ні. Наприклад, та ж категоричність, і користь із неї, і шкода. :xaxa: Одне можу сказати точно, коли я вказую комусь на мінуси, я в першу чергу думаю про власні. І завжди пам*ятаю, що в інших нас часто дратує те, що є мінусом нашого характеру.
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного І в мене питання до Лілі Чи був в житті період неформальності? (панки, готи, хіппі.........)
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного Лілю,дуже часто в житті буває так, що критикуєш когось, засуджуєш(не сприймайте на особисте), а згодом трапляється схожа ситуація з тобою. чи було так із вами? не мусите давати розгорнутої відповіді, бо розумію, що це може бути особисте.скажіть просто "так" чи "ні"
Ні, неформальності не було. Хіба хлопчачості. :xaxa: На кожному коліні маю по сліду від різних стрибань та дурійок. А на ровері об*їздила чи не кожну стежку на кайзервальді, і стрімкі також. Одна стежка мала "виїджене" місце, там дірка гарно заросла травою, то я з розгону переднім колесом як в*їхала... пам*ятаю спалахи світла, а як заїхала додому - ні. Не могло в мене бути неформальності. Я з 8го класу постійно була як не на олімпіядах, то на конкурсах поезії, або на виступах різних (то співала, то рецитувала)... яка там неформальність, не було часу про дурниці думати. :xaxa: Щиро кажучи, такого не пригадую. Хіба з чоловіком, але то не рахується. :xaxa: Крім того, я критикую не людей, а вчинки. Хтось сприймає то до себе, але я дійсно критикую вчинки. Через те я ніколи не пригадую, хто на мене за що образу затримав (хіба скажуть), бо не прив*язую вчинки до особи. Я вже колись писала, що одна добра людина навчила мене дивитися на людей не через їх вчинки, а попри них, тобто зосереджуватися на позитивних рисах. Це також допомагає моментально забувати образу в мій бік. Якщо хтось повторює мої чи схожі до моїх помилки або вчинки, то ставлення до особи в мене буде вирозуміле, але гріх і далі лишається гріхом, навіть якщо я його теж вчинила, тому щодо вчинку буду категорична. А взагалі я до себе настільки прискіплива, що навіть дуже категорична позиція щодо когось буде лагідною в порівнянні.
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного ооооооооо самий перший допис, а я не бачила, звиняйте неуважну а Хаус - бо подобається він мені дуже, файно в роль ввійшов
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного Питання до Лілі знов... Чому не заходите в цю темку? Не цікаво, що про вас думають? Бо мені дуже би хотілося знати вашу думку
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного Не дуже маю час, а вона росте, як на дріжджах. Я вже давно не відвідую розділи "фотоальбом", "пляц забав" та вітальні гілки. І хоч як мене мучить совість, та я таки не можу виділяти на них час, відколи на роботі поменшало вільного часу та побільшало обов*язків (нині ще один додали). Я вже й до вихвалялок та жилеток не заглядаю... І в "ти+він" зрідка... Я підписана на кілька розділів та тем, до них і заглядаю. А решту не бачу, бо даю "позначити як прочитані". Та я, мабуть, занадто добре знаю, що про мене думають. Статус такий, що люди часто висловлюють те, ЩО вони про мене думають. :xaxa: Я колись навіть виставляла в одній темі пп-мозаїку думок про мене. Навряд чи більше щиро хто напише. Мою про вас? У дусі тої теми не зумію. Скажу так: ви у мене асоціюєтеся із затишним лісовим озером. до речі, якби була така ж тема, але на асоціяції, я би часом зазирнула, мені метафорами легше висловлюватися, а писати описи осіб, треба бути обережним та однозначним, я ж у поспіху можу щось не те написати, як часом у темах буває, а потім розбирати та тлумачити, що я мала на увазі... я краще той час на щось інше потрачу
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного Кітка, який ужас , я сьогодні зрозуміла що НЕЗНАЮ ЯК ТЕБЕ ЗВАТИ!!!!!!!! полізла в тему про імена, а там теж тебе нема......аааааааа, караул
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного :D:D:DДарагая, ти нє павєріш! То можна цілу тему створити "Вгадай, як звати кітку". І ніхто не вгадає! Заінтригувала я вас:rolleyes:?
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного трєбую тут і нємєдленна!!!!! і попробуй тільки відмазуватись!!!!!!!!!
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного Георгіна:rolleyes:, можна Георгіночка (але нікому-нікому:ninja
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного Зменшено-пестливе є тільки в угорському варіанті, тому я його вам не напишу, бо то трудно з тими звуками. Але ім'я досить поширене в нас і в Угорщині. Воно похідне від Юрій чи Георгій. До речі, коли я вчилася у Львові, то викладачі часто перепитували, чи можна мене називати Жоржинкою.
