Відповідь: Народжуємо вдома! Ги... А у нас з дружиною цей вибір був ще 19 років тому... Ми обрали Домашні Пологи!
Допускає, але вважає немудрою. І цілком має рацію. Не має. Але може. Тільки для цього треба попрацювати! У нього не камінь, а скальпель. То різні речі.
Відповідь: Народжуємо вдома! Лілю, я надзвичайно поважаю позицію п.Левандівки стосовно домашніх пологів і багато в чому її поділяю, але, наприклад, зовсім не можу погодитись з його думкою про те, що в Україні не буває нормальних природніх пологів з лікарем в ПБ. Ця позиція надто категорична, як і спроби дистанційно поставити абсолютно однаковий діагноз деяким породіллям, котрі діляться в розділі Пузата Хата своїм досвідом - вас надурили за ваші ж гроші.... Ви вважаєте таку позицію цілком раціональною?
Відповідь: Народжуємо вдома! Чи не тут писав Левандівка, що ДП треба собі заслужити й виробити. Не дослівно, але суть така була, що то не для всіх. То звідки такий ваш висновок? У мене теж були "порівняно природні" пологи з лікарем. Бо я не знала, якими вони можуть бути. Наша медицина ще не доросла до природності. Може, колись... але точно не вже.
Відповідь: Народжуємо вдома! Ой чи! Подивіться сюди http://posydenky.lvivport.com/showpost.php?p=567215&postcount=62 або ще краще сюди: http://posydenky.lvivport.com/showpost.php?p=568519&postcount=3022 - може думаєте багато лікарів дівчині порадили? а ще подумайте про тих жінок, що живуть, наприклад, на селі і не мають достатньо інформації і не мають фактично де її взяти. а ще пошукайте в цій гілці - хтось писав (ліньки шукати), що хотів би народжувати вдома, але живе з родичами. а ще є жінки з проблемами зі здоров'ям, які просто не можуть ризикувати опинитися без медичної допомоги, бо пологи для них небезпечні для здоров'я і навіть життя.
Відповідь: Народжуємо вдома! А на що там дивитись? Жінки вибрали пологи в ПБ. В цих питання вибору просто стояти не буде. Ще раз повторю - було б бажання...
Відповідь: Народжуємо вдома! погоджуюсь, в дуже багатьох випадках, на жаль, немає, але все ж є прекрасні випадки (і я особисто такі знаю) в темі було кілька спроб розказати про те, що ПБ зустрів саме людяно, в лікареві було побачено професіонала, лікар власне допоміг, а не нашкодив, - але висновок - один - ви не можете адекватно оцінити, вас все одно надурили... думаю що наполягати на своїй 100% правоті і робити дуже категоричні висновки в такій темі - некоректно...
Відповідь: Народжуємо вдома! Не маю нічого проти домашніх пологів. Але рахую, що потрібно зважити всі можливі варіанти перебігу пологів і бути готовим до кожного варіанту.На мою думку це досить ризиковано і я би на таке ніколи не погодилась, навіть з підготовчими курсами і досвідченними лікарями, які приймають дитинку у домашніх умовах. У мене була просто ідеальна вагітність, ані токсикозу, чудові аналізи, навіть тонусу матки у першому семестрі, що досить часто буває у вагітних в наш час.Моя лікарка казала і жартувала, що я можу родити в копі сіна, як колись народжували наші прабабусі Не буди описувати повний перебіг своїх пологів...Напишу одне, що я була вже однією ногою на тому і світі і як часто пишуть про свої враження , ті хто був під наркозом, бачила своє тіло і лікарів згори.Мене рятувала ціла команда лікарів, а потім ще два тижні в палаті інтенсивної терапії. Тому навіть якщо я колись ще наважусь на другу дитинку, ніяких домашніх родів!
Відповідь: Народжуємо вдома! А чи не тому, що народжували у ПБ? Біда наших жінок в тому, що вони не уявляють роди без лікаря...Але роди-це не операція, це абсолютно природна функція жінки, яку жінки мільйони років виконували...І лікаря в цьому процесі не потрібно! Лікар нехай лікує, а в родах найважливішим елементом є ЖІНКА! Ті, хто не володіють повною інформацією про перегини сучасного акушерства, потім ноги готові отим "лікарям" цілувати, що врятували жінку й дитину...і ніхто не задумується, що не довелося б нікого рятувати, якби лікарі не втручалися у природні процеси!!!
Відповідь: Народжуємо вдома! Ви мої думки читаєте. Хотіла писати, що то мене ще більше переконало проти ПБ, але на такі страшилки часу шкода.
Відповідь: Народжуємо вдома! Хочу дещо розказати. Ми не повідомляли батьків чоловіка, що збираємося народжувати вдома, бо його сестра мала передчасні стрімкі роди, у ПБ не встигли, народила вдома...на жаль, дитинка не вижила. Коли ми дзвонили сказати, що народилася Магдаленка, вони спочатку панікували і казали хутчіш викликати швидку (ну бо налякані гірким досвідом), АЛЕ коли ми вже згодом говорили про наші роди, вони всі одностайно погоджувалися, що ми правильно вчинили, що у ПБ і я, і дитина навряд би лишилися цілими і без втручання лікарів...Вони підтримали наше рішення і дуже раді, що ми вирішили обійтися без "допомоги" нашої медицини.
Відповідь: Народжуємо вдома! Шкода, що не описали у відповідній гілці, принаймні. Тоді з'явився б шанс зрозуміти, що рятувала Вас "ціла команда лікарів" не від "вибрику природи", а від лікарської ж помилки. Природа завжди "знає, що робить і навіщо". Лікарі - лише вчаться тОму (на нашому гіркому досвіді).
Відповідь: Народжуємо вдома! На тему потуг и я свои пять коп. вставлю. Здесь я со многим согласна. У меня есть опыт 2х домашних родов и это обсолютно разные роды. К первым я скажу прямо не была готова, во-первых я панически боялась, что меня отправят в роддом. Во-вторых инфрмации кот. я нашла на тот момент было не много и в целом я была готова только к тому, что дома и стены помогают. Но рожать, оказалось не мед кушать, не готова была к боли, хотя сейчас я понимаю, что это был результат моих страхов. Акушерка приехала довольно быстро, хотя и уговаривола меня, побыть самой, она подЪедет через несколько часов, потому, что сейчас в ней нет необходимости (на самом деле это правда). Но на тот момент я так не думала, акушерка приехала посмотрела на мое открытие в один палец, и сидела с нами целый день. Через десять часов она посадила меня в ванну сказав, что скоро начнуться потуги, обьяснив как надо тужиться, чесно сказать невкурила сразу, как это делать, но то что стало легче и менее больнее это точно, просто почуствовала, что я как-то управляю процессом. На самом деле ко многому в моих первых родах я могу придраться, сейчас я отлично понимаю, что никто кроме роженицы не может сказать нормальная у нее родовая деятельность или нет. Меня вполне устраивало то, что происодило со мной, акушерка говорила, что слабая деятельность, и просила мужа стимулировать мне соски, это вызывало внутрение негодование и соответственно боль. Я не представляю, какие ощущения могут быть при хим. стимуляции. Эпилогом всего этого стало, что я не понимала свой процесс родов, им уже как-то упровляла акушерка, кот. сказала что у меня потуги и рекомендовала тужиться роды происходили в вертикальном положении. Я потуг не ощущала только схватки, и как сейчас я понимаю акушерка поспешила.Хотя на самом деле я сама привлекла к себе такие роды, я все равно находилась в состоянии на кого бы переложить отвтственность. И поэтому своими родами управляла не я. Уже когда я почуствовала что ребенок врезаеться в промежность, начало печь, муж, кот. меня держал в этот момент говорит ему нужно отдонуть, я говорю: "Стоп без отдыха" на следующей схавтке, чуть тужусь, рожаю и соответственно рвусь, мне было уже все равно собственно порвусь или нет. Из всего этого я сделала выводы и даже после родов продолжала искать литературу по домашним родам и анализировать. Поэтому вторые роды были полной противоположностью. Без паники, страха и боли я просто пролежала спокойно все роды в ванной. Но, что такое потуги я ощутила. Частота и длительность схваток наростала, но в воде это совсем не ощутимо, я чуствовала, что ребенок хорошо продвигаеться, и понимала что вот вот рожу, но на всякий случай позвонила акушерки и спросила как потуги почуствовать, чтоб не пропустить, она сказала "Не пропустишь". И через время услышала хлопок, лопнул околоплодный пузырь и буквально сразу ребенок просто стал ломиться наружу. Вот это единственный момент где не помешала бы акушерка, чтоб подстраховала промежность, потому что мужа пришлось уговаривать, подойти. Обьяснять,что "Я рожаю и вже", он говорит: - Сейчас кашу приготовлю ребенку. - Голова уже видна. Он подошел в конце потуги - Да нет там ничего. и уже на кухню собирался, тут следующая потуга начилась и он принял ребенка. Я была в воде в удобной позе, полностью раслабленна, но потуги были такими,(буквально 3-4) что чтоб промежност оставалась раслабленной нужно было передыхивать. Поэтому я согласна, что процесс потуг у каждого происходит по разному. Я точно знала, что в процесс моих родов никто и ни что не вмешивался, муж пришел и ребенка словил. На первых родах и не ощущала и намека на потуги, чего не скажу про вторые.
Відповідь: Народжуємо вдома! У мене не родової діяльності,ні схваток, ні потуг, ні стимуляція, ні капельниці не помогли її відновити. Роди тривали 22 години...На дитину накладали щипці, бо в неї вже припинялось серцебиття,а чекати далі поки з"являться потуги вже не було часу.У мене бул велика втрата крові, робили переливання.Одним словом я до такого не було готова. Я хочу, ще раз написати, що це лише мій вибір і тільки можу порадіти за жінок які благополучно народжують вдома. Адже вагітність і пологи це не хвороба, просто треба бути готовим до всіх можливих варіантів перебігу пологів
Відповідь: Народжуємо вдома! Вибачте, але ЯК можна бути готовим до вибриків лікарів? Вони ж роблять і навіть не пояснюють!! Навіть передати не можу, яким незвичним для мене було, коли тут у лікарні (і не тільки лікарні) лікарі пояснювали й коментували КОЖЕН свій крок, розтлумачуючи також причину й наслідки. І якщо на початках для мене то було диким, то потім я переглянула ще раз у пам*яті свої пологи й зрозуміла, що диким було щось зовсім інше. Це при тому, що мої були "з чєловєчєскім ліцом".
Відповідь: Народжуємо вдома! Ну, нє! Зробіть ласку, згадуєте як аргумент - давайте "в деталях". Що, як. Щоб можна було здогадуватися "ЧОМУ". Не бажаєте - навіщо ж згадувати.
