Відповідь: чи варто боротися за одруженого? Може і не в"яжуться для когось, я пишу як було у мене, а комусь вірити чи ні, це вже кожного особиста справа Скажу одне,на даний момент він не хоче давати мені розлучення, має надію що може у нас все налагодиться і каже, що кращої дружини ніколи у нього не буде. Це гріє моє самолюбство Я йому так цього і не пробачила...
Відповідь: чи варто боротися за одруженого? Я не казала, що не вірю. "Самолюбство" - добре, що Ви самі про це згадали. Що для вас суттєвіше, важливіше - комфорт самолюбства чи сім’я?
Відповідь: чи варто боротися за одруженого? Чому не в*яжуться?Навіть дуже в*яжуться - з анекдоту -**Всім ти жінко,хороша,жаль,що не чужа**(довільний переклад)
Відповідь: чи варто боротися за одруженого? Я багато над цим думала...Народження дитини, це не тільки радість, але й стрес для молодої сім"ї. Змінюється абсолютно все,з"являються нові труднощі, недоспані ночі, дитина потребує постійної уваги і великого терпіння. Мій чоловік до цього не був готовий, почав шукати розваги на стороні. В цьому плані я його розумію. але з тим стикаються всі, і далеко не всі чоловіки втікають від проблем і турбот, а намагаються допомати своїй дружині. І в найважчі хвилини мого життя його біля мене не було... А зараз вже пізно іти до примирення, почуття пройшли,в мене є інший , я за собою помітила що від недавна навіть перестала його ревнувати, він став для мене як це не смішно, якби "брат", ми і далі спілкуємось, разом проводимо час з дитиною, але більше нас нічого не пов"язує. Життя нас вчить,і як це не важек,але чомусь тільки на своїх помилках ми починаємо усвідомлювати, що робили не так.Надіюсь, що у майбутньому я буду розумнішою і мудрішою.
Відповідь: чи варто боротися за одруженого? А яка там, перепрошую, сім"я? Жінка, дитина і чоловік вічно в коханки. То є сім"я?!
Відповідь: чи варто боротися за одруженого? А хіба я таку модель пропонувала? Це стосувалось ситуації, коли чоловік просився "назад", а авторка втішала самолюбство. Я до того, що прощати - важко, і треба вміти прощати. Як не виходить - це одне, але якщо просто не хочеться...
Відповідь: чи варто боротися за одруженого? Я висловлю все-таки тут свою думку. В моїй сім'ї нодноразово була така ситуація. Коли мої батьки одружувалися, про них всі говорили, що це ідеальна пара. Була любов, взаємна довіра і допомога. А потім почалося... Ми жили в маленькому містечку, люди люблять багато говорити,та й було раз таке, що мама пішла в кіно з подругою, але щось не склалося і вона раніше повернулася додому. Там був тато і у вітальні жінка... Мама попросила її піти. тато слізно вибачався, клявся , що таке більше не повториться. Признався, що вона не просто опинилася у нас вдома, але що він просто дурень і тепер все розуміє. Мама пробачила... І пішло, поїхало... Той , хто зрадить раз, буде робити це все життя. Потім слізно вибачатися, каятися, розраховуючи на те, що жінка все ж таки любить..І зараз, коли мої батьки вже розлучені, мій тато все ще доказує моїй мамі, що вона для нього найкраща жінка... І що він змінився і все таке. Але це є неправда. Такому чоловіку просто треба, щоб була вдома жінка, щоб створювала затишок, комфорт для його проживання там. Це є егоїсти. І не варто куплятися на їхні каяття... Звучить жорстоко, але так є.. Для мене він завжди буде тато, так, в нас з ним хороші відносини, Слава Богу почуття батьківства в нього розвинені добре. Але неодноразово, коли моя мама почмнала вірити його словам про каяття, я їй трохи відкривала очі на те, що таий чоловік не зміниться...
Відповідь: чи варто боротися за одруженого? Я нікого не пересвідчую терпіти зради ціле життя. Але шанс треба дати. Нам всім потрібний другий шанс.
Відповідь: чи варто боротися за одруженого? Як то кажуть "Сім"я - не цервка" і в кожній щось трапляється подібне, просто не всі про це говорять відкрито,нікому не хочеться виносити брудну білизну. Бог свідок, я робила все можливе, була всюди крім ворож, і в церкву ходила до священника, і до психологів, чіплялась за любу можливість, яка давала мені надію на щасливе майбутнє. Хочу розповісти про одну цікаву зустріч, яка багато на що мені відкрила очі. Мені порадили звернутись до головного лікаря Львівської обласної психіатричної лікарні, мені вже було все рівно, я була готова на все. Він дуже цікава і всерозвинута людина,мені просто повезло, що він знайшов час для мене серед свого щільного графіка і уважно вислухав мої проблему.Він сказав, що я можу бути щасливою в теперішньому шлюбі при умові, що буду закривати очі на всі зради свого чоловіка з іншими жінками,тобто змирюсь з ними, як з необхідними фізіологічними потребами сказав, що він ніколи не зміниться і буде таким завжди... Після цієї зустрічі я зрозуміло, що життя в мене з ним більше не буде, ніколи не зможу з цим миритись...
Відповідь: чи варто боротися за одруженого? Аміро, ви дуже мужня жінка, раз по своїй ініціативі закінчили такі стосунки. Думаю, що правильно, бо Ви теж маєте право бути щасливою. А чекати чоловіка від коханки це далеко не щастя. Успіху! А про шанс... думаю їх у чоловіка було багато...
А яка то сім"я буде? Кожен день думати, що твій чоловік знов затримуєтся на роботі... чи знов в ліжку наступної коханки? Думати, чи треба ще дитину, чи буде хтось ліпшій для нього? Що то за життя? Він же не в калюжу випадково потрапив, а постійно зустрічався з другою, коли вдома була маленька дитинка, знав, що та друга до його жінки дзвонить. І ніц, все файно. Тепер давай йому другій шанс, бо "помилочка" вийшла.
Відповідь: чи варто боротися за одруженого? Otsoa, я з Вами сперечатись не буду. У кожного з нас є своя позиція в житті. В мене - описана вище. Нема безгрішних і таких, що не помиляються. Ми самі не можемо знати, чого допустимось у майбутньому. Мусимо мати трохи покори в собі. Схиляти голову. Але рівно настільки аби ми ще мали можливість подивитись нагору.
Відповідь: чи варто боротися за одруженого? Ні, другого шансу не будно. Він три рази мені обіцяв, що припинить ці стосунки і всі три рази в нього так цього і не вийшло.Він три рази йшов і три рази повертався назад, в четверте я зрозуміла, що більше цього терпіти не можу. Це ж не "Прощальний концерт Алли Пугачової", а моє життя. До речі, потім я взнала, що навіть зустрічаючиь з нею в нього були стосунки і з іншими дівчата. Який тут може ще бути "другий шанс"?
Відповідь: чи варто боротися за одруженого? А, ну то вже хвороба. А до одруження Вам нічого не підказувало про такі схильності?
Відповідь: чи варто боротися за одруженого? Amira, ви і так стільки терпіли і пробачали. Тож нехай вас ніколи не мучить совість за те, що чогось не зробили, щоб зберегти сім"ю. Радію за вас, що змогли це припинити і бажаю, щоб у вас була хороша, міцна сім"я і поруч людина, яка цінуватиме вас і любитиме, а ви її.
Як людина надто горда й нетерпляча хочу зняти капелюха перед Амірою й усіма жінками, що потрапляли у такі важкі ситуації й з честю (не побоюся цього слова) з них виходили!.. Я б напевне з"їхала з глузду або прибила свого законного (не навмисне, звичайно ). А на рахунок другого шансу скажу з усього свого й чужого досвіду: його вміє використати один на мільйон (це і жінок стосується). І ще можна сказати: третього шансу точно не треба давати, бо так і будете грати в цю безглузду гру все життя. А чи варто боротись за одруженого - вирішувати потрібно, виходячи з конкретної ситуації, але особисто я не робила б цього... Адже це принизливо, коли вибирають між тобою й іншою, тут не повинно виникати сумнівів - це ж не конкурс краси! Моя бабця казала: коли вибираєш між двома - буде третій (третя)! Дуже глибока фраза, окрім всього це означає, що якщо людина вагається, значить це не те, краще зачекати свого єдиного (єдину). Невже ви не хочете бути єдиною?
Відповідь: чи варто боротися за одруженого? Я за другий шанс, але Un.Known, щодо Amirиної ситуації - то вона свому чоловікові дала вже 3 шанси - коли він йшов від неї, а згодом повертався. А хіба тричі впустити в дім, після чужого ліжка, це не шанс? Просто в її ситуації, то могло тривати до безконечності. Я вважаю, що її поступок є виправданим. Адже, це ж він чинив перелюбство і не дотримувався обітниці.
Відповідь: чи варто боротися за одруженого? Погоджуюсь. Я свій пост писала з думкою про один хибний крок, а не про швидкий степ в напрямку гречки.
Чи варто боротись...? Ой дівчата, чоловік на то і чоловік, що не жінка за ним має бігати, а він сам має приймати рішення і досягати мити! Якщо чоловік ставить все на потік і жінки за нього самі мають вирішувати з ким йому залишитись, то це не чоловік! Це просто шмат лайна! І ви ніколи не будете мати захищенні стосунки с таким "субъектом", він завжди буде шукати біль захищенний тил і більш вигідну жінку. Але тільки тоді якщо це так і трапилось і ви вляпались в таке лайно!!! І навідь якщо ви зможете відбити чогось чоловіка, життя не гарантує що через рік чи два ви самі незалишитесь на вулиці. На вулицях ходить купа вільних хлопців і не факт, що усі нормальні зайняті! У мене як мінімум 10 хлопців друзів, вільні і шукаюсь серьозних стосунків, + вони люди з великої букви "Л"! Головна порада - ніколи немати стосунки з занятим чоловіком. В любому випадку це не потрібні неприємності і тільки погані ємоціі! А жінкам яких зрадили! Порада тільки одна. Якщо людина зрадила 1 раз то зрадить ще раз. Шанси давати немає сенсу! Це марна трата часу і свого життя! Я це кажу не з пустого досвіду. Ніколи не треба триматися за абищо! Навідь якщо у вас дитина на руках. Жінці легше знайти супутника життя ніж чоловікові. І це також життевий досвід! Прощати добре, але є те що прощати немає сенсу.
