Дитяча "надлюбов"

Називати це проблемою не буду. І я, і тато, і бабусі з дідом - всі любимо Ксюшку. Вважаю що даємо достатньо уваги і любові їй. Але доця має якусь гіпертрофовану любов до нас... Більше всього, звичайно, до мене, бо весь час я поряд. З самого ранку, як прокидається, мусимо обійматися, цьоматись, вона щохвилини заглядає в очі, каже що любить. Як поснідаємо, мусимо "полюбитися" - це на її мові знов цьоматись, притискатися щічками, та всяке таке. На протязі дня знов по сто разів те саме. Питається чи я її люблю, каже що теж любить мене дуже сильно, та повторює по декілька разів... Я намагаюся не відмовляти їй, але вже дістає мене це. Коли "налюбившись" йду - вона біжить слідом знов "полюбитися".
На вулиці та вдома цьомати мені руки, чи де вийде - це вже нормальне явище, хоча моє прохання цього не робити діє тільки на вулиці, бо там, вона розуміє що руки брудні...
Я, якось, намагалася пояснити їй що можна трошки "полюбитися", та й досить. Але вистачає її терпіння не надовго...
Те саме відбувається коли вона лишається в баби, але там я це розумію, бо бачаться вони рідше і, можливо, встигає скучити за нею. Ну а зі мною - це вже занадто. Нехочу її сварити, а як поступити незнаю...
Вона завжди була такою, тому навряд чи це вікове. Що думаєте? Чи це нормально?
Забула сказати, доні 3,5 рочки

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

Какіє ваши ґоди! (с)
Підозрюю, дефіцит "об'єкту" притуляшок спонукає. З часом, коли буде, на кого спрямувати емоції, повинно ослабнути.
Садочок, школа, консерваторія...

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

Пропонуєте не звертати уваги?

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

та йой, чи то клопіт, то така радість! мої малі хлопаки те саме чудять.. правда руки не цілують, зате люблять "гризяти" маму... а вже від їхніх цьомків і любощів прищі з мого обличчя не сходять(((
до хвіртки за молоком годі вибігти, бо стають на порозі і, особоливо старший, починають на всю округу кричати: "мама, я тебе люблю. дуже-дуже, сильно-сильно"
спочатку цілують маму і татка, потім будуть до дівок голубитися і з ними цілуватися, скільки того дитинства (як Наторелла недавно казала) ...


а що змусило вас подумати про гіперлюбов? може такі родичі, що і мені казали "не цілуй дитину, бо всю красу з неї вицілуєш"

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

є діти, які на чужих кидаються і обіймаються і цілуються у вас ж не дійшло до такого?

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

Та ні, пишу ж - не проблема й не клопіт зовсім, просто дивно...

Мої батьки самі її заціловують, всяких таких забобонів, дякувати Богові, ніколи не було.

Я чому дивуюся, бо суджу по собі. Я як була малою, то не давалася себе цьомати. Мама все чекала внуків, щоб нарешті нацьоматися
І от маєш. Така цьомка росте Ні кроку без того.
А пишу й питаюся у вас, бо серед моїх знайомих таких ласкавих діток немає.

Ні, не дійшло, поки що

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

Троха інакше - нє заврацать ґлови.
Тіштеся! І плекайте любов. (не плутати з мавпуванням цьомків-бомків. Епідемії бувають)

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

щойно писала в іншій темі.
мені без хвостика 25,а я поводжусь,як ваша доня.
всім завжди кричу,як я їх люблю, обнімаюсь, цілуюсь.
і досить сильно ображаюсь,коли люди не відповідають взаємністю.
мо то й брак чогось у мене. але лізти глибоко в нетрі моєї психіки не хочу, буду продовжувати всіх любити.

єдиний мінус, таких людей досить легко поранити. о це проблема.

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

Мені хоть би чу-чуть Вашого щастя, а то мого малого щоб випросити цьомчик,то можна пів дня потратити, а так хочеться.. Він в мене якийсь не" любообільний",просто характер такий,але маю надію що ще зміниться.

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

Ну, що Ви хочете - серЙозний мужчина буде

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

в моєї коліжанки така доня (вже 7 рорків має) - і нічого.
пам"ятаю, коли їй було рочки три і вона прийшла до нас в гості, я їй дала цукерки - а вона зраділа і стала їх цілувати.
її мама каже - не дивуйся, вона так усі позитивні емоції проявляє.
нічого страшного.
потім у неї народилася сестричка - тепер вони двоє між собою не націлуються - це ж так мило!

П.С. У моєї доні надлюбов тільки з татком буває ))))) а зі мною нема гіперлюбові - все, що не є - це нормальна любов дитини до мами, я так думаю, мені забагато не буває ))))

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

Можливо вона не впевнена у Вашій любові, або спогади життя до народження (страх перед вагітн. чи дитиною, або ін.). В мене доні 4,5р. до недавна теж тулилася та цьомалася постійно, перестало якось само по собі, після смерті мого тата,..

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

Та ні, дитинка бажана і вагітність дуже легка і, доречі, активна була (на права здавала, по горах лазила, ремонт помагала робити). Я їй майже ніколи не відмовляю, сама часто ініціюю ті обнімалки, але ж має бути якась межа. Чомусь їй то не надоїдає, а я не в стані "любитися" цілий день, бо є ж і господарка. От і думаю чи то у всіх так.

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

Моя мала дуже любить любитися. Як бачить, що я цьомаю чи тискаю Северина, зразу ображається - а мене чому Ти не любиш? І ледь не плаче - при тому, що я її 2 хв. тому цілувала-обнімала
Нині зранку: я ще сплю, а малі вже позривалися, товчуться по хаті. Тут мала до мого ліжка підходить і каже (а бачить, що я сплю, бо очі закриті): Мама, чому Ти мене сьогодні не обнімаєш, не цілуєш? Я ледь не розреготалася Кажу: бо я ще сплю, встану - будемо любитися

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

Може не починайте,якшо воно вам не подобається.
Можливо,ваша дитина саме так розуміє виявлення любові і ви щаслива мама.Дитинство ж так швидко минає,а господарка-то назавжди

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

Останнє нахай Вас не турбує. Щодо господарки , то робіть усе разом розказуйте, пояснюйте, і любіться теж. Основне не перерживайте з приводу її "надлюбові" і щиро будьте з нею.

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

Та як може неподобатися любити свою доню? мова про те чи не забагато від неї тих обнімалок.
Правда інколи думаю, може то я їй показую що так сильно її люблю, а вона просто переймає мою поведінку?

 

Відповідь: Дитяча "надлюбов"

Ну як про нас написано.