незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Мені всі варіанти якось не до душі... А Грінченко, мабуть, і не вніс таке слово у свій словник - тоді ж заторів не було

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

То ще нічого... от водії маршруток ті затори так називають, що те слово у словник і не внесеш

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Коли побачила цю тему, зразу поставила на закладку, бо вважаю, що вона є дуже актуальною. Ще з дитинства звикла, що мене батьки постійно виправляли, коли я говорила русизми і дуже втішилась, що зможу тут для себе знайти щось корисне. От тільки шкода, що все саме цікаве розпочалось з 12 сторінки, бо в якийсь момент дискусія переросла в обговорення дописів конкретних людей.
Вчора написала повідомлення дуже близькому товаришу. У відповіді він мені зробив маленьке зауваження як потрібно писати певне слово, а як воно вживається в розмовній мові. Мені було не образливо, що він мене покритикував, а просто соромно. Я людина з вищою освітою, а пишу неграмотно прості слова, не говорячи вже про те чого я справді не знаю... Навіть тут на форумі, коли почала дописувати, побачила яку неграмотність я допускаю і пропускаю її для інших. Тому вважаю, що ми маємо не критикувати, а намагатись показати красу та правильність нашої мови. Вважаю, це дуже корисним і необхідним.

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

питань нема.
але от, наприклад, я перекладаю документ - мільйон разів я можу мати рацію щодо якогось терміну, але оскільки фірма прийняла до вживання інший (навіть якщо неграмотний) - від мене вимагатимуть саме його. і все тут.
а якщо про юридично чинні назви йдеться - то тут взагалі без варіантів.
при усному перекладі - тим більше - мене ще й нахабно виправлять на "неправильний" термін, а час і місце - не для суперечок.
хіба потім приватно можна поспілкуватися і пояснити все, щоб реабілітувати свою профпридатність )))))

тому я схильна такі явища подавати все таки дескриптивно, а не прескриптивно

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

в процесі усного перекладу, особливо синхронного, нема часу пояснювати і доводити щось, і неетично це. а головна проблема в тому, що замовники в більшості не вміють працювати з перекладачем, от і все. зазвичай люди, які звикли командувати в себе на робочому місці, не надто позитивно вміють сприймати поради і виправлення збоку (подумаєш, якийсь там обслуговуючий персонал - перекладач)
і коли тебе переривають і в мікрофон глузливим тоном вставляють "ви що, не знаєте, що треба "силіконова долина", а не ніяка не "кремнієва" - ми до такого слова не звикли, що за хімічні терміни, у нас тут бізнес" - то перекладач все одно буде у поганому світлі. може, це не показовий приклад, але нічого іншого зараз пригадати не можу.
коли йдеться про 50/50 або про паралельні варіанти - то таке, але часто дійсно буває, що люди виправляють на абсолютно неправильні речі.
і хоч я завжди продовжую далі, як вважаю за потрібне, ото "фиркання" з боку такого "коментатора" не припиняється. тоді і треба потім приватно поспілкуватися з тією людиною, делікатно пояснити все, щоб вона і надалі не виставляла себе на посміховисько. бо завжди більшість аудиторії таки розуміє, хто насправді помиляється.
але це все завжди залежить від рангу цієї особи - так що не завжди можна достукатися, або взагалі можна собі дозволити говорити з цією людиною на таку тему. то вже не байдужість чи небайдужість, то життя

на щастя, кількість таких випадків меншає


багато людей, які користуються послугами перекладача, не є фахівцями у мові, і буває таке, що часто потім дякують за вдалий термін, який потім беруть собі на замітку. це правда. їм то якраз обґрунтування і пояснення не потрібні.
а та інша решта - вони і слухати ті обґрунтування не захочуть

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

оце правда - 100%
але що нашим дивуватись, якщо я перекладала для представника Європейської Комісії, то вона також з перекладачем працювати не вміє

а митники наші мене з напарницею виправляли, ми їм українське слово. а вони нам англійську транслітерацію, бо то "несучасно" ми перекладаєм...

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

ой та якби не пояснювала, то б і мови не було. А я кожного разу "п"ятихвилинку" роблю. Вона послухала, сказала "Так, чудово. Будемо працювати", і ... це був капець.

вони виправляли "в процесі", тому нічого ми не казали, а потім так "в повітря" сказав хтось, що то "несучасний переклад". Але я на таке болісно не реагую, в нас люблять повчити жити.

А вперше як зробили зауваження (зовсім не в тему), то я так плакала ...

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

я завжди кажу, що мої сльози дорого коштують ))))) і більше не нервуюся

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

вже й темку встигли забацати про

а вони "балеринки"

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

та мені не те щоб очі муляло, але раптом якщо хтось захоче знати як правильно ...

чи "баляринка" - то теж правильно? (я серйозно питаю)

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

а знаєте, чому балЯринка??? в мене чомусь асоціації з італ. "ballare"-танцювати, тому й подобається через я, а не через е. Але то авторське, хоча думала, що Ліля мене виправить

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Щойно в гілці про весільні сукні прочитала: "підюпники". Хто мене просвітить, що то таке?