Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? але ж і не останньє, напевно а в скільки, якщо не секрет? до речі, а може ще не час горювати?
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Розслабтеся і відпочиньте, набирайтеся сил для нового кохання. Не думайте про різні депресії... Шукайте у всьому позитив, займіться собою, зустріньтеся з друзями. Цей стан хоч і не скоро, але мине і ви будете з усмішкою про все згадувати. Завжди пам'ятайте: "Все, що не робиться - на краще"
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Скажу не своїми словами : "Двічі в одну річку не ввійдеш". Так що або мучити і гризти себе, або спробувати пережити все без шкоди своєму здоров'ю - вибір за вами. ЧАС ЛІКУЄ ВСЕ! І щоб там хто не радив, поки болить всередині, жодні поради не допоможуть.
В моїй родині є приклад коли жінка так і не одружилась і все життя живе сама, тому що кожного разу не складалось з коханням і з чоловіками...боюсь, що це може повторитись... мені зараз 26
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? яке це має до вас відношення???? По-перше, не давайте собі поганої установки, по-друге - насолоджуйтесь життям, поки ви "на волі" і можете робити, що вам заманеться. Ще вийдете заміж і будете згадувати, яка ви була молода і вільна і оцю мантру повторюйте собі щодня
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Моя коліжанка зі своїм теперішнім чоловіком розходилась три рази!!! один раз навіть з перервою у 1,5 роки. І зараз вони одружені і щасливо живуть. такщо, зі всіх правил є винятки!!!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? ох.... значить так, зрозумійте таку річ, що у всьому цивілізованому світі - 26 років - це ще "підліток"))) то у нас чомусь вже за стару діву сприймають, але це не так! правилльно дівчата вам тут радять - насолоджуйтеся молодістю і життям!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Проблема ще полягає у тому, що я знаю, що хочу бути тільки з ним і ніякого іншого чоловіка поряд не уявляю. Також, у інших чоловіках шукаю риси свого колишнього хлопця!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? була я в такій ситуації - мій діагноз - це просто НЕБАЖАННЯ зрозуміти те, про що тут говорять і радять, відпустити і полюбити себе (це не маю на увазі Вас образити, просто знаю по собі, що що б не радили, що б я не знала, в кінцевому результаті дійшла висновку, що насправді я просто хотіла себе отак мучити)... банальний побутовий приклад наведу. Звернулася до мене бабця одна (не моя) з порадою, як дістати звідкись там передачу. Я навела їй порад 5. Всі якимось чином не підходили, хоча вона жодної не спробувала! Висновок - вона просто не хотіла ніц сприймати і чуть прикласти зусиль. Ще один - знайома на фігуру і відсутність грошей жалілась. Теж надаавала я їй купу порад - все неможливо для неї. Висновок - той же ж, вона не могла відмовитись від такого способу життя, який вела. Не хотіла. У Вас аналогічна ситуація. Знаю заперечите скоріш за все. Знаю по собі. І знаю, що в даний момент Вам найгірше в світі, і знаю те, що через певний час Ви зрозумієте, що це не так.. було... До чого я веду (мож і загрубо) - візьміться до діла!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Це не грубо, а дуже тверезо!!!!! Інколи і в мене бувають просвітлення і тоді є бажання гори звернути, а от часто сили волі бракує....Щось одразу пригадується, якісь ситуації, речі повзяані з ним і одразу бездіяльність находить. кщо Ви були в такій ситуації - як з цього всетаки вийти....
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Була. Я вже навіть десь на форумі розповідала це. Я розумію, що сили волі не вистачає. До виїду в штати, тут у львові я дуріла. Що мене почало ставити на ноги - я почала уявляти, що ми не розійшлись, а є разом, просто він занятий, на роботі, спить, та що завгодно! купувала собі подарунки, а вибирала за його смаками. Звісно, тре знати межу, щоб психоз не дістати. Але це принаймні помогло не грузнути в тому болоті. Потім, почала думати, що ми ж живемо в одному місті і можемо випадково зустрітися, чи хтось йому скаже що мене бачив, і не можна, щоб я була затрьопана якась, треба, щоб було лише гарне враження, яскраве! Отак я зайнялась собою. А далі пішла ланцюгова реакція - занялась собою, почала відволікатись, почала привертати увагу інших, а після приїзду зі штатів - взагалі практично почувалась королевою! дня не було, щб додому сама йшла, кавалерів - маса, занять - маса, справ - маса! ну отак, зі зміни зовні відбулась зміна всередині - що спричинило наше сходження. АЛЕ: якщо ми б не зійшлись - нестрашно, в будьякому випадку це виграш. Не зійшлись - знаить не маєм бути разом, і щастя, навіть на силу тримаючи, це не принесло б. Зійшлись - чудово, обоє все переосмимлили, змінили, все супер! Завжди розлучення - безпрограшний варіант!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? До речі, я також маю думки про те, що якщо ми побачимось - потрібно гарно виглядати. Хоча, дуже боюсь побачити його з іншою...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Розлучилась, розійшлась... що далі... Далі відгорювати, бажано по-бабськи, з риданням в подушки. А далі... далі живіть повноцінним життям, ні від чого не відмовляючись (бо ви в "пєчалі"), але й не переборщуючи (я буду щаслива і без нього, пхе). Нічого з того вам не допоможе. Не припускайте думки "такого як він вже не буде", бо вам не знати, що буде... а взагалі, подумайте, чи вам такого ще треба. Розставання - частина життя, як і зустрічі. Наші почуття і переживання дають нам безцінний досвід. Пам"ятайте про них, аби не робити знову поганий вибір. (Говорить Та, що має досвід).
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? А давайте уточнимо - якого саме? Щось за щось. Він може й був принцем на білому коні, але... був і нема. Любите якийсь вимріяний образ? Любите себе в тому коханні?
Коли мені було дуже зле, багато хто говорив перестати страждати, перейматися, що буде інший, що скоро його забуду і т.д. То все мало втішало. Але одна мудра жінка сказала, щоб я дала собі час. Щоб біль який є в середині переболів. Щоб не ховати його, а виболіти тим болем. І саме головне не приймати ніяких рішень в такому стані. Я теж однолюб. принаймі так думаю. Але то не є так, що полюбила одного, розійшлись і більше нікого не полюблю. Моє перше кохання, мої перші стосунки обірвались дуже раптово і не зрозуміло. Мене покинули, причому не повідомивши про це. Я переболіла тим. На довгих п'ять років я себе втратила. І тепер бачу, яка то велика помилка. Але Бог добрий. Він дав мені нову любов, а з нею масу труднощів і знову ж таки болю. Живіть далі. Щоб цінувати радість, треба часом посмакувати сум
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Колись в мене була подібна ситуація...побачила колишнього хлопця з дівчиною і втратила свідомість..Потім помалу прийшла до себе. Сказала собі, що я краща і заслуговую кращого. Взялась за себе, схудла, змінила зачіску.. До речі, помітила, що після таких розривів ті жінки, що починають активніше за собою доглядати, думати лише про себе і ні про кого більше (за винятком батьків і рідних) досягають справжнього успіху, і них нема відбою від кавалерів і в кінцевому результаті просто не лишається часу думати про якихось колишніх, ти живеш тільки зараз, тільки теперішнім. Не бійтесь зустріти його з іншою, а зробіть все, щоб під час тої зустрічі ви почували себе вищою, КОРОЛЕВОЮ!!!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Розлучилась, розійшлась, а що далі? А далі життя!!! І море радості! Переболить, переретривожить, загоїться і розквітне... у душі нове почуття і нові фарби! Все наше життя створене зі злетів і падінь, зустрічей і розлук. Треба стійко сприймати негативні смужечки життя і вміти відкрити щирі обійми радості і новому коханню! Тримайтеся всі, хто розійшовся і насолоджуйтесь щастям ті, хто разом!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Послухала я Ваших порад і записалась сьгодні в спортивний зал...може хоч трошечки легше буде....