Перепроси дитину

Тема у розділі 'Діти-квіти', створена користувачем Liliyah Romanova, 29 Березень 2007.

Сторінка 1 з 4
  1. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Пригадала вчора випадок зі свого життя і вирішила відкрити окрему гілку для обговорення.
    Зі свого досвіду та спостережень можу сказати, що в Україні радше не прийнято перепрошувати дитину, особливо свою дитину. А це дуже важливий момент у вихованні та дозріванні дитини, як дорослої та відповіадльної особистости.
    Я свого сина постійно перепрошую, якщо я щось не так зробила. Це дуже важко, адже треба переступити через себе. Я з цим довго боролася. Дуже важко перепрошувати річну дитину. Здається, що вона ніби нічого не розуміє, але це неправда. Дитина все відчуває і те, що ви жалієте за свій проступок перед нею, також.

    Цікаво почути думки форумлян з цього приводу. Чи ви перепрошуєте своїх дітей? І чи варто це робити? Якщо так чи ні, то чому?
     
    Liliyah Romanova, 29 Березень 2007
    #1
    • Подобається Подобається x 5
  2. Росинка

    Росинка Well-Known Member

    Відповідь: Перепроси дитину

    Не пам'ятаю чи мене перепрошували мої батьки,але пам'ятаю,що моя думка завжди приймалась до уваги. Мої запитання не лишалися без відповіді ніколи,навіть складні .Батьки не боялися сказати:"Я того не знаю,бо я всього лиш людина." Не було відношення "зверху вниз",але не було і зайвого панібратства. Мене і сварили і ,навіть , били ремнем(досі пам'ятаю):rolleyes:
    Результат:я ніколи не мала зайвих комплексів,особливо у підлітковому віці це важливо. Завжди легко приживалась у любому колективі, не була забитою або не самостійною.За шо велика їм(батькам) подяка.
    Колись моя коліжанка сказала мені:"Тебе вважали особистісттю,коли ще носили у животі"
    Думаю, це комплімент:p
     
    Росинка, 29 Березень 2007
    #2
    • Подобається Подобається x 3
  4. andi

    andi Member

    Відповідь: Перепроси дитину

    Та...
    довелось згадати дещо з дитинства.
    з підліткових років....
    на жаль, ніхто не вибачався переді мною до років 16. :sad:
    а так деколи хотілося :)
    вважаю, це ВЕЛИКИЙ вчинок - просити вибачення, і звичайно
    це потрібно робити також і в дитини (як би не було не приємно, незручно)
     
    andi, 29 Березень 2007
    #3
  5. Тетянка

    Тетянка Well-Known Member

    Відповідь: Перепроси дитину

    У мене часто виникала ситуація, коли мама насварить за щось, на мою думку несправедливо, я потім довго ображалась, а мама через деякий час "відходила" і сама просила пробачення. Тато ніколи не сварив і не бив мене....
     
    Тетянка, 29 Березень 2007
    #4
  6. Ольга

    Ольга Well-Known Member

    Відповідь: Перепроси дитину

    Часто вибачаюся перед донею, якщо вона з нами кудись мусить їхати.

    Переважно заснути не може в чужому місці, їсти не може бо все цікаво, а в результаті в неї виникає перенасичення вражень за день. Заснути не може потім і вдома.
    От тоді я страшенно каюся, що ми не поїхали додому раніше.

    Побачимо як там далі буде. Певне важче...
     
    Ольга, 29 Березень 2007
    #5
    • Подобається Подобається x 1
  7. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Перепроси дитину

    Я вважаю свого особистістю від перших днів. Це така ж людина, як і я чи мій чоловік, але маленька. І потребує трохи більше допомоги.
    Коли десь насварю його чи навіть вдарю, то завжди потім перепрошую. Якщо він був заслужено покараний (переважно сидить тоді на стільці у ванні - при відкритих дверях), то я приходжу до нього, присідаю, аби наші очі були на одному рівні і питаю, чи він зрозумів, чому його покарали і чи буде далі слухняний. Коли чую відповідь так, то притуляю його до себе.
    Щоразу, коли насварю його безпідставно, просто зірвуся, бо був важкий день, то коли усвідомлю собі, що я би не звернула уваги на його вчинок, якби не була вже до того "накручена", зразу йду його перепрошувати.
    Але навчитися це робити було ДУЖЕ важко, особливо тому, що мене мої батьки НІКОЛИ не перепрошували, натомість я часто їх перепрошувала. Найбільшою травмою було те, що мені казали на моє "перепрошую" "йди від мене, мені не треба твоє перепрошую". А я щиро жаліла за свій вчинок. То було дуже боляче. Досі пам'ятаю майже усі такі ситуації.
     
    Liliyah Romanova, 29 Березень 2007
    #6
    • Подобається Подобається x 5
  8. Ольга

    Ольга Well-Known Member

    Відповідь: Перепроси дитину

    Починати варто ще з вагітності.
    Бо в один день важко почати ЩИРО перерошувати.
     
    Ольга, 29 Березень 2007
    #7
  9. Оля

    Оля Well-Known Member

    Відповідь: Перепроси дитину

    Пам"ятаю, як мій Тарас був ще менший і я одного разу його набила за щось, а він мені так злісно викрикнув;"Я Вас не люблю!" :) А я у відповідь сказала:"А я тебе люблю, тому ти й дістав за те, що погане зробив.Якби я тебе не любила, то мені би було все одно, що ти робиш." Він послухав мене і більше так ніколи не говорив. А навпаки, як щось зле зробить і я наказувала, то відразу сам признає, що я знаю, що я погано поступив. :)
    Але перепрошувати дитину дуже важко, я вам признаюся. Хоча часом доводиться. :)
     
    Оля, 29 Березень 2007
    #8
    • Подобається Подобається x 5
  10. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Перепроси дитину

    Маєте рацію, починати треба зі свого ставлення до дитини. Бо дитина не власність батьків, сертифікату на власність нам ніхто не видає. :) Але перепрошувати треба навчитися, то так легко не дається.
     
    Liliyah Romanova, 29 Березень 2007
    #9
    • Подобається Подобається x 2
  11. Мих

    Мих Well-Known Member

    Відповідь: Перепроси дитину

    Якщо Ви хочете мати добрий контакт з дитиною і впливати на неї і мати авторитет у дитини, то мусите організувати стосунки з нею, як з дорослою людиною.
     
    Мих, 30 Березень 2007
    #10
    • Подобається Подобається x 3
  12. Ума

    Ума Super Moderator

    Відповідь: Перепроси дитину

    я себе зараз піймала на тому, що їхала, гладила свій животик і вибачалася перед малим, що мама в нього така заклопотана і зовсім не має часу на нього... а тоді згадала за цю гілку і думаю, зараз, напевно найлегше сказати малому "вибач" :) А як буде потім? :)

    дуже сподобалась думка Лілії, щодо рівності між батьками і дітьми - очі на одному рівні :) Дякую :)
     
    Ума, 30 Березень 2007
    #11
    • Подобається Подобається x 1
  14. Koza-Dereza

    Koza-Dereza Well-Known Member

    Відповідь: Перепроси дитину

    Був час коли мене лупили як "сидорову козу" (iронiя? ;) ) I казали що так треба i як я виросту то зрозумiю... Я вже виросла...
     
    Koza-Dereza, 30 Березень 2007
    #12
    • Подобається Подобається x 4
  15. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Перепроси дитину

    Та, батьки самі часом не розуміть, то сподіваються, що дитина зрозуміє :o, а такі слова використовуються якраз тоді, коли пояснення немає.
     
    Liliyah Romanova, 30 Березень 2007
    #13
  16. levandivka

    levandivka З яйцями...

    Відповідь: Перепроси дитину

    Я намагаюся спілкуватися з 6-літнім Данилом, ТАК, як хочу чути від нього. Мавпування поки чудово працює...:D
     
    levandivka, 30 Березень 2007
    #14
    • Подобається Подобається x 3
  17. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Перепроси дитину

    От ще один момент. За нього постійно з чоловіком сперечаємося.
    Я завжди даю малому вибір. Коли треба йти їсти, то я його питаю, що йому приготувати. Коли кудись ідемо і він не хоче светра чи сорочки, що я йому даю, то він сам собі йде вибирати, який хоче. Те саме зі шкарпетками та черевиками.
    Чоловік навпаки "тисне авторитетом", а потім каже, що я малого проти нього настроюю, бо малий до мене зразу біжить жалітися, коли його до чогось змушувати. А нащо дитині насильно одягати, що вона не хоче, аби напихати тим, чого вона зараз їсти не хоче?

    Ще один "негативний момент", якого я малого навчила. Я завжди з ним говорю і пояснюю, чому саме ту чи інше ми зараз будемо робити. Наприклад, якщо треба йти за руку, я пояснюю, чому саме. Так само, якщо треба одягнути шапку чи куртку. Я завжди даю йому право проявити його маленьку ініціятиву.
    Якщо кудись йдемо, то теж починаю про це говорити заздалегідь, аби він звик до думки, що ми зараз будемо йти, і тоді, як я кажу "ходімо", то він сам кидає забавки і йде взуватися. І все виходить дуже безстресово. Просто мені треба над цим більше "попроцювати", а точніше краще пояснити, що і як. І це набагато легше ніж крики і сльози перед виходом.
    Чоловік вдає, що йому то не подобається і що я дурницями займаюся, але помітила недавно, що читає книжку "How to talk so kids will listen & Listen so kids will talk".
    :D:D:D
     
    Liliyah Romanova, 30 Березень 2007
    #15
    • Подобається Подобається x 4
  18. Ума

    Ума Super Moderator

    Відповідь: Перепроси дитину

    я якось переглядаю свої дитячі фото і на одній фото я так жахливо вбрана :eek: !!! питаю маму, як вона мене могла так одягнути та ще й випустити на вулицю? А вона сміється і каже, що я сама так одягнулася і слухати не хотіла її, що то негарно :D :D
     
    Ума, 30 Березень 2007
    #16
    • Подобається Подобається x 4
  19. levandivka

    levandivka З яйцями...

    Відповідь: Перепроси дитину

    Вибір - святе! І я даю можливість вибору, але...
    Вибір:
    "ситий/голодний",
    зїсти швидко і отримати обов'язковий приз (наприклад, той самий сирочок в чоколяді), чи до-о-овго нудити, доїдати холодне і не встигнути на мульт,
    між смачною пшонянкою і картоплею :rolleyes: ,
    чай з печивом, чи компот (без додатків).
    Тобто я намагаюся дати заздалегідь прогонозований вибір і застосовую "рекламні трюки": "И толстый-толстый слой шокола-а-ада...":D
     
    levandivka, 31 Березень 2007
    #17
    • Подобається Подобається x 2
  20. Ascorbinka

    Ascorbinka скептик-романтик

    Відповідь: Перепроси дитину

    Я Влада також перепрошувала.... хоч йому 1.6р... може він на те і не звернув уваги.... 1 раз я на нього несправедливо насварилась, ще пару раз налетіла і він впав.... ну ще прошу вибачення коли чищу носик,а він того дуже не любить... Хоча мені здається зараз набагато простіше і легше вибачитись, ніж коли йому буде 10-15 років..
     
    Ascorbinka, 1 Квітень 2007
    #18
    • Подобається Подобається x 2
  21. Ольга

    Ольга Well-Known Member

    Відповідь: Перепроси дитину

    В коліжанки дитина відмовляється їсти, бо проявляє характер.
    Вона знайшла вихід - пропонує дитині кілька страв на вибір:
    "Доцю, а що ти хочеш - зупку з сметаною, зупку без сметани, зупку з петрушечкою і тд"
    Доця думає дуже серйозно і робить поважний вибір! :)
     
    Ольга, 2 Квітень 2007
    #19
    • Подобається Подобається x 4
  22. Оля

    Оля Well-Known Member

    Відповідь: Перепроси дитину



    І я даю своєму малому вибір в їді, бо він нездалий їдець. :) Питаю, що буде їсти. Відповідь або:"I'm not really hungry!", або " А що є?" :) Пропоную два, три варіанти. Часом вибирає, часом починає носом крутити і питати чи ще є щось. :) Тоді зазвичай кажу:"Є! Але в "Old Counry Bufett!" :D Я тебе туди везу, а ти платиш! І ще й за мене, згоден?" ;) А він завжди має якісь гроші в заначці з ДН, чи так десь з кишенькових. Перспектива тратити свої гроші в нього не викликає захоплення і він тут же вибирає з того, що є зварене! ;)
     
    Оля, 2 Квітень 2007
    #20
    • Подобається Подобається x 2
Сторінка 1 з 4