Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? мудріший і оступливіший - не синоніми. Можна бути мудрішим, але мудрість і буде полягати в непоступливості. Або можна бути поступливішим, але таким дурним...... А щоб назвати сверкуру та свекра мамою і татом, то теж мають до невістки поставитися, як до дочки рідної, а не як до служниці свого синочка (я про свою свекруху). Ви до них "мамо-тато", а вони "ота" або "вона"... Нєєєєє То не для мене...
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Ну, от на мене вже наїхали . В усіх людей свої історії та свої ситуації, а також свої сімейні традиції. Для когось батьки чоловіка чужі люди, бо познайомились з ними лише на весіллі і потім майже не спілкуються; для когось мало не вороги, бо постійно не задоволені невісткою, а хтось можливо знайшов з ними спільну мову та живуть душа в душу (надіюсь, що до останньої категорії належить більшість форумлян ). Тому і не можна усіх під одну гребінку, бо не в усіх повертається язик мама - тато сказати ...
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? А я мрію про таку свекруху яку без вагань могла б і хотіла назвати мамою...дума це можливо при умові що виду заміж за людину, яку кохатиму понад усе...Якщо ти кохаєш по-справжньому, чому такою проблемою є покохати його батьків як своїх власних?! З іншої сторони, батьки, особливо мами ставляться до тієї ж невістки так як їм підказує інтуіція...Найменьший фальш чи якась прогалина в почуттях буде першза все помітна матері, а не осліпленим почуттями молодятам.Тому якщо всі почуття чисті, істинні та правдиві - стосунки у всієї рідні, думаю, відповідіні... Ось такі роздуми...Надіюсь колись доля і мені подарує вимріяні щирі почуття girl_in_dreams.gif
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? А я свекруху називаю мамою, бо є за що. А от свекор живе за кордоном от я з ним і не знакома, тільки по телефону кажу просто "Ви".Так що у мене 2 мами і ні одного тата.
Ми з чоловіком (розписалися перед новим роком без свідків і без повідомлення родини) уже разом 8 років, поки не розписалися до батьків чоловіка (власне до Батьків чоловіка) зверталася по імені та по-батькові, але ми живемо не те що окремо, а за 300 км - тому питання спілкування - по телефону і на великі свята. Тепер після розписки у нас нічого в цьому плані не змінилося (а чому власне мало б). Стоїть питання як звертатися будемо після шлюбу, мене виховали так, що я мала б звертатися до них мамо і тато , але розумію що не вийде і чим дальше тим певніше. Мама в мого чоловіка хороша, вона не вимагає того, а я й не хочу - через мої стосунки з МОЄЮ МАМОЮ, що ж до чоловікового батька - він може й хотів би- не вийде (мій тато помер, я була ще дитиною) він не рівня тій людині яку я називаю татом у мене виникає нерозуміння як свекруха є мамою, деякий час назат я усвідомила, що не буду використовувати сполучення слів моя свекруха , мама мого чоловіка вартує більшого ніж свекруха, але притому мені вона не мама. "Свекруха" - для мене це свово уже має надто багато негативу, притому що "свекор" - взагалі емоційно безбарвне. "Мама" - надто ніжно, коли ти до когось так звертаєшся чи про когось так говориш - без жодних епітетів ти наділяєш людину рисами, які зазвичай є найкращими, адже для кожної людини мама осолива, а зі спогадів дитинства -найкраща. Кожен в цьому житті шукає емоційної рівноваги, це мій спосіб.
Я спочатку, десь до 2 місяці зверталася на "ви", а на 3 місяці після весілля якось подзвонила свекрусі на мобільний і назвала " мамо"...Вона спочатку( це я по голосу зрозуміла) розгубилася трошки, алу тут же дуже зраділа.До свекра було легше- його ж сини ( і мій чоловік в тому числі) до нього зверталися " БАтько", то я теж так почала...Це для мене чомусь легше, аніж " тато".Та і тато у мене один був, але його уже майже 7 років немає, а я його дуже- дуже любила, навіть більше, аніж маму, бо він мене підтримував завжди, і не перечив ніколи, а ще любив мене більше, аніж брата і на косметику( коли студенткою була) давав кишенькові гроші, навіть коли я і не просила.Я навіть до психолога ходила і на процедури заспокійливі в університеті у профілакторії, бо важко дуже було мені пережити те, що він помер.І зараз, коли згадую його- плачу тихенько, бо шкода мені, що він не дожив до мого весілля, що не побачив мене красивою такою нареченою.І от у нас дитинка буде, а мій татко не побачить її, не дізнається, що він дідусем став...от пишу вам це все і плачу, бо жаль мені свого тата і інша людина його не замінить...хіба що мій коханий чоловік- він мене дуже любить... А ще цікаве вам скажу : на весілля із станції Хмельницький у смт.Любар( Житомирська область)- де ми зараз проживаємо, о 3,30 год.ночі мій чоловік( на той час- майбутній) вирішив доставити- привезти мою родину із моєю мамою до нас додому, де і мало відбутися весілля.Я хотіла, щоб це зробив хтось інший, а він щоб відпочив, бо як-не-як наречений перед весіллям мав би відпочити, але він залишив мене вдома спати, а сам ще із другом поїхав, а коли приїхав, то врочисто мені сказав" кохана, все добре, мама- теща на весілля доставлена!"....а мені так смішно стало із такого звернення, але разом з тим і приємно...Зараз моя мама далеченько від нас, але спілкуємося по телефону( переважно я), чоловік мій трошки ніяковіє, коли з моєю мамою спілкується, бо вона нас підтримує завжди...І я не вимагаю, щоб чоловік називав мою маму- "мамою" .Ми живемо не разом, та вона задоволена що і так добре все...
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? А я не можу називати свекруху мамою, хоть вбий не можу,напевно через те що колись насолила мені добре.Звертаюсь просто на Ви,і напевно так буде завжди,бо мама в мене одна найрідніша і найлюбиміша
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? І я на Ви звертаюсь, по-іншому язик не повертається, ще до свекра може б і сказала, але так як до свекрухи не кажу, то й до нього теж. А вони вже з цим ніби змирились, хоча й раніше мені ніхто нічого не казав і тепер не каже. Мій чоловік теж до моїх батьків на Ви звертається,а моїм батькам однаково як до них звертається, кажуть, що головне як до мене говорить!
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Я свекра та свекровушку називаю "мама" та "папа" і на Ви. Коли ми зустрічалися я називала по імені та по-батькові. Після одруження вперше вимовила "папа" по буквам із запинками. Смішно виходило, але звикла.
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Я звертаюся на ви і на ім"я по-батькові. Свекруха сама сказала, щоб так її кликала, бобачила, щокакати до неї мама я не можу, а не звертатися ніяк якось не зручно. Свекр нічогоне казав. Тому мені також комфортніше на ІПБ. Ніколи не називатиму батьків чоловіка мама і тато. І коли сама свекрухою стану, то хотіла б, щоб до мене жінка чоловіка зверталася на ім"я по-батькові.
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? А я Романову маму мамою називаю. В це слово швидше вставляю смисл "мама мого чоловіка". А він мою - теж мамою. При тому в нього це виходить дуже легко, а в мене не так ( можливо тому, що ми бачимось 1 раз на 2 місяці).
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? А в мене ситуація була якось після весілля...Ми живемо в чоловіка, ну відповідно і з його батьками. Дзвонить якось телефон і кличуть з того боку свекруху, йду я шукати, думаю втулю з милою посмішкою тай по всьому... Знаходжу її у ванній кімнаті... за пранням, стоїть вона до мене задом і ніц не чує і не бачить:confused: А як покликати:shutup:Навіть не знаю скільки б то я ще тою панорамою любувалась, аж вона певно відчула мій пекучий погляд і обернулась...а в очах питання "що зовсім вже немудра чи так трохи?":o Так я з того всього взагалі забула чого приперлась Потім нераз намагалась видавити з себе оте "мама", навіть перед дзеркалом тренувалась а потім зрозуміла, що те "мама" заслужити треба, щоб лицемірством не займатись, бо то для мене найгірше шо може бути. Адже те слово воно ж не так собі, яких багато, в нього стільки любові і тепла вкладено і просто так, вірніше, бо так має бути, ним розкидуватись мені тяжко. Мама це людина яка розуміє, підтримує і ЛЮБИТЬ і не чекає нічого взаміну. А про свою свекруху я й частини такого сказати не можу. Та й поставити її хоч близько коло своєї мами так її назвавши було б неправильно, бо моя мама найкраща, єдина і неповторна...
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? от я нарешті і знаю, як описувати свої стосунки з свекрухою!!! якби навіть я назвала її "мамо" - напевно нею би передьоргнуло. та й вона, коли про мене говорить, навіть з найближчими родичами, ніколи не називає на ім"я, а тільки "невістка", або "(синове ім"я)чия + моє ім"я". ще в неї є племінниця - моя тезка - то свекруха завжди казала і каже - на племінницю "наша ......(ім"я)", а на мене - "синова ..... " то якщо не "їхня" (після 9 років одруження + 5 років зустрічання), то яка вона мені "мама"?
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Oddly Ще одна така свекрущище...Невістко!! Тай її я кличу ніяк....хочеться сказати їй "Гей ти ,йди сюди". Дурна баба вона(вибачаюсь),але в мене інших слів і нема.
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? І я спочатку думала шо небуду спочатку називати їх мамою і татом, а вийшло так що так до них звернулась на саме весілля! Вони так тішились!
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Спочатку кликала трохи не гарно: ей, або била по плечу і казала чуете, а тепер просто мама Люся
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? моя мамулька каже щоб нізащо в світі майбутній зять не називав її мамою. певно та думка від життя з свекрухою в однй хаті а я тішусь тим що хочеться мамою називати ще кількох жінок в мому житті - це 2 мамулічки моїх колєжанок. для яких я дочка! і мама мого коханого! я її навіть на початках ніжно називала пані Галинка а тепер мамою хочеться......
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? -мама-, -тато- і на -ви- Батьки мого чоловіка дуже хотіли, щоб я називала -мамо- й -тату-. Мене називають доцею (ніколи не чула -невістка- і як хтось так говорив вони виправляли) якщо вони на це заслуговують і цього хочуть то чому б і ні. я теж так думаю І бачу як приємно моїм батькам, коли чоловік звертається до них -мама- і -тато-. Навіть поза очі ніколи не вживаємо свекруха-теща.
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Я до батьків свого чоловіка кажу :мама і тато,на ви.Доволі легко мені це далося ,мабуть тому,що і вони до мене добре поставились.Вважаю,що це було першим щаблем для побудови наших стосунків.Та не головне хто як кого називає,а головне хто кого наскільки розуміє,і дякувати Богу, у нас з цим все нормально.
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Не називаю свекруху і свекра мама і тато. І категорично проти, щоб так само чоловік називав. У мене моя мама і тато, а в нього свої і нічого їх путати і множити. От така я егоїстка!
