Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного у розумінні ? чому там була чи чому постійно паралелі провожу? чи чому "чому"?
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного до Зорянівоньки - чому чорний колір у одязі подружжя домінує?
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного темка цікава)))мене ніхто нічого не питає...я як відкрита книжка або все на чолі написано до Дани - звідки такі кулінарні вміння?від мами навчилася чи самоучка?
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного Ти ж туди їздила на тривалий час. Що ти там робила і чому вибрала саме Австрію? О, ми дуже любимо чорний колір. Був період, коли в нашому гардеробі був тільки він. Як йшла купляти щось новеньке, то навіть постановляла собі купити щось не чорне, але всеодно рука тягнулась до НЬОГО і знов куплялась чорна річ Змінилося все з народженням дитини. Тепер, мабуть, в мене час експериментів А чоловік і далі в чорному, НАШОМУ улюбленому...
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного Питання до: Оленкистар-В яких країнах побували,і чи це просто були подорожі чи по -роботі?
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного Ксю, направду, така цікава тема... В мене ще поки до кінця не назріло питання до однієї форумляночки, яка мені ну дуже імпонує....але читати буду-буду...
та ну, мене тут ніхто не знає...я тут можна сказати новенька....які інтриги... о...так, от саме так зацікавлено!!!!:o:o:o
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного 1. ЛНУ 2. Бо інші тренери мені не могли вже дати того чого я хочу. І чоловік заохочував. Перейшла на інший рівень
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного У мене їх дві! Одна ще з першого курсу університету, вона навіть зареєстрована на ЛФ-і. Розказувати не буду, зацитую наші з нею дописи, то багато скаже. І її відповідь: А друга найкраща коліжанка - то Маруся! Ну, а її всі знають. Обом довіряю цілковито й на 100% знаю, що ці люди ніколи не зрадять мене, ані я їх.
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного Лілю, звідси ще питаннячко від мене: а з Марусею ви познайомилися коли?вже коли були закордоном?
Відповідь: ЧОМУ??? Питання один до одного Я сюди не рвалася їхати й не мріяла ніколи, тому щиро кажучи, що ми простосувалися. А наші батьки нам кажуть, що ми єдині, хто говорить про мінуси в цій державі, решта співають виключно дифірамби... 1. Парохіяльного, думаю, важко. Мій чоловік парохії не має, тому в принципі нескладно, але теж щиро зізнаюся, що коли треба було дозвіл на його свячення підписувати, рука тремтіла... 2. Робота така. У нас погана організація, жахливе використання ресурсів. Роботи не так багато, а людей найняли купу, аж забагато. Відповідно купа вільного часу, бо роботи на півдня, а то й менше. Про цю проблему боси знають і нарешті взялися за зміни, але їх ще трохи чекати... Я вчора собі мріяла, що ще трошки й напишу в гілку "мене тут не буде", що нарешті в нас щось змінилося й часу на посиденьки я матиму мало. Але то ще нескоро, на жаль... А, і ще одна причина - я швидко читаю й дуже швидко друкую. Тоді, коли вона на ЛФ прийшла. Але виявляється, що ми були сусідками й вона дуже добре пам*ятає мого шваґра, моїх свекрів... Світ тісний. А час знайомства має значення?
