Відповідь: А я не хочу другої дитини! Коли ви на роботі як і вся ваша сім"я весь день, то прибирання діло суботи. Готування як правило на два дні.. та й скільки того готування.. я цю справу не дуже сама люблю, але навчилася за 1,5 години готувати повній обід. Це можна робити як зранку так і після роботи. Мити готувати до сну це ж не трійню ви готуєте.. а це погодьтеся велика різниця. Це все так здається що невиносимо і часу в обірз.. насправді все дещо по іншому. Маю знайому вони мають 4 дітей з різницею до 2х років.. мама знімає весілля хрестини.. видомий оператор у львові, користується попитом. Чоловік на роботі, то вона весь день з дітьми а субота і недуля батько. Там діти самі їй допомагають.. такі дружні.. і каже що ще б 5 родила.. Виконати план це не народити і здати кудись.. мова йде про той час коли ви змушені бути з дитиную 24 години на добу і про ніяку роботу мови бути не може. Виховання дитини це не 4 роки а всі 24 але концентрація вашої уваги розріджується. Ми скаржемося що дитина займає весь наш час, проте колись ви захочете щоб дитина ваша з вами проводила більше часу та їй вже буде не довас.. бо в неї своя сім"я буде формуватися і ваші інтереси їй будуть не актуальні.. Щодо вашої віри в успішність.. це можливість далеко не проста в виконанні. Мати 4 дітей і бути успішною в бізнесі - це жінка варта подиву. Такі жінки є... і їх не мало. Просто вони як правило не кричать про це всьому світу..
Відповідь: А я не хочу другої дитини! не смішіть... і? сидіти в хаті? а що "півставки" вже хтось відміняв? Можливо, просто це не так просто. Моя мама працювала, скільки себе памятаю. Мені не бракувало ніколи її в моєму житті, а що поганого в тому, що на гурток з малювання і на музику мене водила бабця? уроки всеодно зі мною робила мама і по приходу додому з тих гуртків мама вже теж була вдома, як сьогодні памятаю, шось нам вже гріла їсти, тобто виходить по багатьох тут дописах - я не доглянута... чи як... А всі академконцерти, виступм і т.д. мама була при нас, такщо не згущайте фарби. Просто треба навчитись все по-трохи поєднувати. Одним днем це не буває. я вже писала - мама-власниця школи, яка прийшла їй на ум до створення при її ж семи дітях. Моя співробітниця має троє дітей і від появи другої дитини веде всю діяльність з дому. Коли саме (в який час) вона її робить - нікого не обходить, але до того зарекомендувала себе добре і їй так запропонували, має вдома відповідно одладнане роботодавцем місце... хто недоглянутий? і ви мене вибачте, але я з нею починала працювати, я знаю - ми "землю рили" - звиняйте, безплатно навіть сиру в мишоловках я не бачила, за відсутність досвіду вам платити теж ніхто не буде добрі гроші, то вчому проблема? чому не планувати дітей так, щоб і кар'єра і діти були при вас?
Відповідь: А я не хочу другої дитини! А я знаю,це моя рідна сестра! Має трьох дітей,при тому успішно керує бізнесом і розвиває його,ходить в басейн,фітнес і на курси танців. Дітям 8 4 і 2,5.Всі діти при тому ходять на танці, навіть наймолодша.І в дома чисто ,і в холодильнику не пусто. От така в мене супер сестра. І що саме цікаве, коли у неї була тільки одна дитина,того всього не було і нікуди вона не ходила. А з кожною наступною дитиною вона все більше мобілізовувалась, і як результат чудова сім"я і кар"єра
Відповідь: А я не хочу другої дитини! можу до речі привести ще один приклад. БАТЬКИ. Кількість дітей - 2. Хлопці. Чоловік - аудитор, жінка - трохи перекладач, трохи викладач-репетитор, трохи марі-кей-вумен. Хлопці вже обидвоє в школі (один закінчив другий клас, другий на підготовці). Все встигає. Так рідко буває в них "бабця"... а няні взагалі не було. Чоловік рано дітей в школу, тоді на роботу, жінка зовсім рано на роботу, при чому всі разом виходять з хати, зі школи жінка дітей на обід до хати і по гуртках (боротьба, іноземна мова), причому поміж гуртками домовляються мамочки-товаришки між собою хто дітей далі на гурток наступний повезе..., далі забирає дітей і їде з ними додому, чоловік десь теж приїжджає і тоді тусня в хаті. А хто вам заважає???? І до речі хочуть дітей ще! Себе треба попри дітей віднаходити, а не закопувати.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Тепер в нас в 6 років вже ідуть до школи. А хто буде робити з дитиною уроки? Хто буде водити на гуртки? Мама, яка працює 8 годин чи тато з ненормованим робочим графіком? Не все так однозначно. Повірте, в мене дитина першокласниця. В мене не теоретичний досвід. От з моїх спостережень можу сказати, що поки діти ходили в садок працювати було легше. Дітки приглянуті, бавляться безтурботно, ввечері забрала і гуляємо собі. Єдина темна пляма на службовому досьє - лікарняні, бо діти мають тенденцію хворіти - нажаль. А з початком школи з"явились проблеми - виявилося, що моя дитина, дитина працюючої мами, приречена на групу продовженого дня, на недоглянутість і неможливість відвідування гуртків. Бабусь-дідусів готових займатись дитиною в нас немає. Хіба заберуть з групи не в 18. 00, а в 17.00 Так от! Глянула я на все це і зрозуміла, що прийшов час вибирати - діти, або робота. Остання програла - її тимчасово прийшлось посунути. Зовсім не працювати не можу собі дозволити, але поки шукаю щось більш підходяще - займаюсь дітьми і нарешті заспокоїлось моє материнське серце.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Зануда, та звичайно не однозначно.. є свої за і проти, але є і золота середина.. Моя коліжанка зі школи народила дуже рано.. просиділа з малою до 8 років вдома.. я в той час займалася кар"єрою і дивувалася чого вона з дому не вилазить.. скільки то можна з дитиною в бірюльки бавитися.. Карти помінялися.. тепер її малій 12 вона повністю незалежна, працює, дитина доглянута, чоловік нагодований і має час на що завгодно. А я.. вдома з дитиною чекаю на другу.. проте ниякої оскоми не відчуваю лишень тепер розумію чому вона стільки часу вдома проводила тоді. Тобто як вона так і я своє здогнали кожна в свій час...
Відповідь: А я не хочу другої дитини! правильно. і ви обов'язково знайдете щось підходяще, діти це звичано ПРІОРІТЕТ і ПЕРШЕ місце в житті жінки і не інакше. Занудко, ви такі позитивні, обов'язково дасте собі раду.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! А ви думаєте, так легко на тих півставки перейти? Я наївна також собі планувала перейти на неповний робочий день, але на роботі просвітили, що нічого не вийде. Не так давно моя співробітниця звільнилася з роботи, щоб приглядати за своєю першокласницею. Також хотіла перейти на півставки, начальник із заявою прийшов до директора, а той сказав, що раз вона не хоче цілий день працювати, то її посада є зайвою. І що їй було робити? Судитися? Добре, у неї чоловік має власну фірму, можуть прожити і без її зарплати, плюнула на все і подала заяву на звільнення. Тепер сидить вдома, дитина приглянута, ходить на три чи чотири гуртки, у хаті порядок, наварено-випрано-поприбирано. Але не у всіх же є така можливість!
Відповідь: А я не хочу другої дитини! А в мене навпаки, від коли сидю вдома то в хаті не завжди порядок, бо мені ще додатково смітять з вимовкою - та ти баба ітак сидиш вдома і нічого не робиш. От і не роблю!!! Те що на пів ставки важко щось знайти це факт. Ніхто не хочу з вами рахуватись. Кожному начальнику важливий лише дохід. А я б хотіла на пів ставки або навіть і на повну і тоді найняти няню аби їх возила на всі гуркти що вони хочуть. А хочуть вони чимало. А що до того що з другою важко і перешкаджає - ну то правда. Перешкаджають. Перевертаюсь хату. З одною ой як простіше, але потім та дитина буде на батьків нарікати, що він сам саменький. Мій брат он сам то вчепився мами як вош кожуха.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Основою цього є гнучкий графік. Ось що потрібно працюючій мамі, щоб встигати займатись дітьми. В мене її і не встановлювали.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Люди висловлюють свої думки, а не звинувачують когось у заважанні їм. Щодо мами-директора школи. Чи знаєте ви як вона проводить час вдома з дітьми? Чи просто того, що вона багатодітна і директор достатньо? Якщо подумати про роботу освітянина - то це постійний процес і на роботі і вдома, а добавити ще й роботу керівника - виникають сумніви чи людина має час на себе, дітей і чоловіка. Не знаю чи ваша мама зробила кар"єру чи просто працювала, щоб прогодувати сімю. чи мала час для себе. і хто водитиме дітей на гуртки, коли нема бабусь. і просто приклад - маю коліжанку з чотирма дітками. Працює лише чоловік. Дітки розумнички, доглянуті, і вдома наготовано. на гуртки не ходять (можливо поки що, бо старшій тільки 9). Але подивитись на батьків ввечері - трохи їх шкода стає. Тато засинає тримаючи дитину на руках, намагаючись щось почитати їй; мама майже не спить, бо поки вкладе всіх спати і підготується до наступного дня, то вже за кілька годин знову треба вставати. Вони не скаржаться, тішаться діткам. Але постійна втома таки впливає на їхній спосіб життя.
Я тож так думала,що буде. Але це не про мого малого. Сам ніхвилини не бавиться. Хто зфоруммчанок був у мене то бачив(а такі є) як мій малий висить на мені. Ні помитись ні в туалет без нього не йду. Ще Мія писала:А прив"язувати дитину на шнурок до себе то тоже не добре.. коло спілкування з людьми повинно бути широким. А коли то коло спілкування обмежене?як тоді дитина відівчиться бути хоч трохи без мами? Коли то коло треба просити(не вуличні друзі,знайомі)..що прийдіть погляньте на малого,посидіть..бо сивію..деградую..поїсти толком не можу. Як дитина навчиться бути без мами? Здається я їх знаю особисто,якщо це вони.Там дійно дружня,спокійна сімя. І хто тоді сидить з дітками? Зрозуміло,що вона не САМА з ними цілодобово.Не сидять же вони в залі і чекають,коли мама вийде...
Відповідь: А я не хочу другої дитини! крім можливості, треба ще і бажання мати. не всі жінки схильні присвятити своє життя тільки дому і сім"ї. так, діти - то святе. але я своїй дитині потрібна здорова, урівноважена і щаслива, а не невиспана, поназбирувавши по ходу купа болячок і буркотлива на весь світ. я хочу працювати, і не стільки тому, що змушена, скільки тому, що інакше б не змогла жити. принаймні поки що. я вважаю, що я немало часу приділяла і приділяю своїй дитині, але з другою я не бачу фізичної можливості справитися. за якийсь час доня піде до школи - доведеться ще більше часу їй приділяти, а якщо ще одна дитина буде? оцінюючи свої можливості, можу сказати, що не справлюся. хоча дітей ще хочу. тому у своєму випадку бачу оптимальну різницю у віці - років десять.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Мені теж так сказали...тут треба на цілий день,то неспіши сиди дома. Тобікраще всіх бо ти в декреті...от сижу де краще всіх і практично лишилась без роботи..виходити нема куди
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Та ну... це вони собі обирають втому. Он мене втома не мучить, хоча лягаю спати в 12-ій ночі. Це просто тому що я сова і мені легше зробити щось по-ночах. Щоб не бути замученим треба обовязково щоб тато і мама мали час для себе, щоб займались чимось своїм особистим. Нехай це буде одна година в день і нехай це буде просто екстра година сну, але кожен мусить мати час на себе. Не можна про себе забувати бо одна мудра людина сказала, від того що ви себе покладете на плаху ради дітей, діти вас більше любити не стануть. Я он дотримуюсь думки що нехай там горить пропадом чистота в хаті а мій психологічний стан є важливіший за все на світі. А проблеми з дітисками від їх кількості примножуються але я собі не уявляю як би то було якби Юліана не влетіла в стенд і не розсікла собі голову, чи Андріана вхопила гострого патика і штукнула Анну і розсікла їй брову... або що те мале Андріана розкрутила цілий ролік туалетного паперу по-хаті, або що Данило не зробив шкандалю за телевізор.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! що ви вкладаєте в поняття успішної ділової жінки та успішної мами-дружини? і чому зменшується її успішність у випадку сторонньої допомоги в побуті? для мене успішна жінка у всіх відношеннях - щаслива, займається улюбленою справою, в гармонії із собою, оточуючими та навколишнім світом, реалізована у важливих для неї сферах. Для когось щастя виключно в сім'ї, хтось знаходить себе тільки на роботі, ну а комусь важливий баланс робота - сім'я. можете закидати мене тапками, але після завершення грудного вигодовування (донечці було 8 місяців), я відчула що я вже більше не потрібна їй цілодобово, і через місяць повернулася на роботу, після цього (зараз доні більше 4 років) жодного разу я себе не відчула менш успішною мамою чи дружиною.
Я вас в певній мірі розумію. Так само було коли малій був рік.. не можливо було в туалет вийти .. Але це змінилося.. залишала і виходила.. дитина плакала якийсь час, згодом вже зрозуміла що мама ніде не дівається. Так само і з ношенням на руках, вкладанням спати. Я її і зараз ношу час від часу але це вже не то що раніше.. просилася на руки, то я сідала на диван зразу ну і їй інтерес сидіти в мене на руках коли я сижу, вже не той. Присипляла на подушці на колінах.. теж вже важко, то тепер прямо в ліжечно кладу або лягаю на ліжко вона поряд і щось розповідаю.. засинає.. не зразу привикла.. було кручення перевертання вар"ювання.. і по дупі треба було дати аби заспокоїлася.. але нічого.. справилися. Їсти готуємо то вона вже знає що на руки не візьму, підсуває собі крісло до стола і спостерігає, периодично хапає все під ряд, то цукор мені в нарізану капусту насипить, то каву висипе і в килим втре.. то бульбочку мий мий робить... шкоднічає, але чим раз тим менш небезбечніше для себе і більш вичурно для мене Дитина не дурна.. вона робить все на що ви їй дозволяєте. Дозволяєте вилізти на голову.. вилізе не хвилюйтесь. Тут як би межу треба виявити, де їй ви дійсно потрібні а де вона виявляє свої "паразитні" якості. Аня вона називається
Відповідь: А я не хочу другої дитини! Нас з братом двоє. Я старша на 5 років. В нас була і любов і дитяча ненависть. І я дорікала мамі, що вона брата любить більше. Але насправді зараз я б так не сказала,вона любила і любить нас одинаково. Просто тепер я розумію, що брат маму просто "ламав".Випрошувати і нити зі словами "ну можнааааа" він міг дуже довго і мама піддавалась йому.Бачимось не часто але я тішусь, що він у мене є і люблю його. А я завжди в розмовах про дітей казала, що хочу мати троє. Правда завжди уточнювала, що після першої дитини точно буду знати чи точно хочу трьох. Тепер постійно роздумую чи хотіла б трьох. Малий дуже активний і я з ним виснажуюсь фізично. Ну і якось зовсім нічого не встигаю. Хоча це вже проблема моєї власної неорганізованості. Всі знайомі повчають, щоб я з другою дитиною не затягувала: "відстріляєшся, а потім легше буде". Але я не хочу перетворюватися в неповноцінну істеричку або перевалювати виховання своїх дітей на бабусь. Я завжди у всьому, що стосується мене і моєї сім"ї люблю вирішувати сама. І виховувати і закладати дитині погляди на життя хочу сама.(Маю стільки думок, що не можу впорядковано викласти). Так от я про роздуми про трьох дітей (двоє буде однозначно). Задумуюсь про різницю у віці. Але мені здається, що це буде видно по старшому, чи він буде певною мірою самостійний чи ні. Кар"єра - я працювала у фін. установі 7 років. Якщо заглянути у трудову книжку то ніби і зріст був від найменшої посади до головного спеціаліста. Вище тільки начальник відділу, але то однозначно мені не "світить". Відпахала я справді добряче і зараз думаю, що досвід маю хороший бо ще й у різних відділах попрацювала. Але я не впевненна що хочу повертатись на цю роботу, а змінити можна хіба що на таку саму установу бо я більше нічого не вмію. А хочеться чогось іншого. Правда трохи захоплююсь вишивкою але ще в цьому питанні ще новачок. Чоловік жартує, що навчишся добре вишивати і будеш собі тим заробляти і з дитиною разом бути. Я на роботі говорила, як тільки вийду заміж так зразу в декрет. Так і сталося. А тепер чогось мені бракує. Я от думаю, якщо навіть між дітьми зробити різницю у віці 3 роки то доведеться мені добрих 10 років у декреті провести. Але чого загадувати. Може звикну і мені буде подобатись. Стосовно фінінасів - ми з чоловіком до одруження жили не багато але середньо. Одружитись і народити дитину вирішили коли все ніби почало налагоджуватись у кращу сторону і чоловіку "засвітив" гарний кар"єрний зріст. Не тут то було. За кілька місяців до народження дитини, людини, від якої залежало наше майбутнє фінансове благополуччя, не стало. І чоловік залишився без роботи і ми без доходу. Але Бог нам дав дитину і дав до дитини. Зараз чоловік працює і наразі нам його зарплати вистачає. Але ми невибагливі люди і стараємось якусь копійку ще й відкласти. Квартира у нас двокімнатна, то нам поки цього достатньо. Ще стосовно уваги дітям і собі. Якось раз слухала по телевізору інтерв"ю з психологом про брак батьківської уваги. Так от він сказав, що в сім"ї жінка повинна розподілити свій час на себе і дітей. Н-д кожного дня мама приділяє увагу дитині з 19.00 до 20.00 і більше в цю годину ні на що не відволікається. І дитина за цей час розповідає мамі про свої проблеми, як пройшов день і т.д.. Ведучий навів приклад:"а якщо мама домогосподарка і весь день сидить дома і в 18.55 підходить дитина і хоче поговорити про своє, а мама в той час дивиться улюблений серіал, тоді як поступити?".На що психолог відповів:"мама має право на час для себе і свій улюблений серіал. Бути домогосподаркою - це теж мамина робота і для дитини вона закінчується в 19.00." Я дуже сподіваюся, що я навчуся правильно розподіляти час і мені на все і на всіх його буде вистачати.
Відповідь: А я не хочу другої дитини! значить люди не організовані. Моя цьоця має 9 дітей, 10-ту втратила, бо була на підтримці, а найстарший хлопчик в той час мав неприємності. Дружнішої сім'ї, бо для мене вони сім'я-приклад годі пошукати. Мама тих дітей тільки працювала якийсь час між постійними декретами вчителькою в школі і перекладала вдома. У неї можна повчитись організовувати свій час. Всі діти доглянуті, оскільки сиділа багато часу вдома, то ще і сусідських дітей приглядала, кожен собі ж вибирає свій шлях сам, але може то ви щось в тій сімї не так розгледіли? моя мама встигала все. Вона санітарний лікар, має помічників, трудно це назвати кар'єрою, але таки зробила. І якщо я зараз відкриваю свій альбом з дитячими фото, то моя мама там завжди гарно виглядає, усміхнена і доглянута і ми коло неї щасливі діти. Нехай поправить мене хтось з вас, але БОГ ДАЄ ЛЮДИНІ СТІЛЬКИ СКІЛЬКИ ВОНА ЗДАТНА ВИТРИМАТИ - не більше і не менше, просто людина ще і над собою повинна працювати. знаю інакше не писала б...я б хотіла так вміти. а їхній сімейний перегляд фільму чи недільний обід то взагалі ЩОСЬ. Я особисто дуже сподіваюсь, що мені Господь пошле ще діток, бо я б цього хотіла. Мені зараз 29, моїй Софії майже 8 місяців, я по-трохи вертаюсь до роботи, змінюю її, бо знаю ТАК як ЗАНУДА вже тепер теж знає, на повний робочий і найманим залежним менеджером я вернутись не зможу ще ого-го скільки. Пробую при своїй дитині, що лиш на ГВ, займатись улюбленою справою. Не знаю чи вийде, пробую, але не спробую, то й знати не буду. Окрім того, я точно доглянута, у нас з чоловіком в хаті зажди затишно, в холодильнику наварено, мій день постійно підлаштований під Софію, як вона так і я - в перший місяць я відійшла дууууууууууже як на мене швидко, але я нічого практично не робила в хаті, і жила так як моя дитина, вона спати і я спати, вона поїла і я їсти і слінг звичайно тут був страшеееееееееееенно помічний, а далі я втягнулась по-трохи так, що і власними руками трохи хату обдекорувала, багато зробила того, на що в плані власного розвитку часу раніше за роботою не було і зараз, коли мені катастрофічно на організацію розпочатої справи не вистарчає часу, можу сказати, від того, що я почала тим займатись, ніхто не постраждав. Чоловікових батьків вже нажаль не має, а моя мама ще працююча повний робочий день і якщо мені і подекуди допомагає, то це лиш 2 години дуууууууууууууже рідко. Я ні на що не скаржусь, багато чого досягнула до дитини і точно знаю багато що встигну і з нею. Однозначно хочу діток ще. До речі я знаю дуже багато товаришок які займаються мері кеями, емвеями, ейвонами, точно знаю, що це не для мене, але там капіталовкладень треба мінімум, а якщо правильно займатись і розуміти мережевий маркетинг, то можна теж непогану кар'єру зробити. До речі у багатьох з нас так багато часу є на ДП... а потім ми стверджуємо що не доглянуті... На все в житті свій ЧАС, єдиний, який на жаль не продається... того використовую його на свій розсуд якнайраціональніше принаймні так мені здається
