Етикет - пафосно чи природньо?

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

Orman права: за правилами етикету чоловік повинен цілувати руку на тому рівні, на якому її подає жінка; ще, наскільки я пам'ятаю, рівень, на якому жінка подає руку для поцілунку виявляє міру її прихильності до чоловіка (якщо чоловік "завоював" прихильність, йому доведеться менше нахилятися ) сподіваюсь, я нічого не наплутала

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

точно-точно!

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

я розумію, але настільки стовпію і червонію від цього жесту що рука завмирає на дному рівні і він дуже низько)) треба буде себе поконтролювати))))

щодо носіння сумок - теж не визнаю, але після пар та ж ситуація, моя сумка стає важка як стоухендж, я її ледве підіймаю... то мені важливіше мій хребет а не думка оточуючих

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

от власне! був випадок, коли до львова приїхала знайома на два дні. Вона була тут з хлопцем своїм. Мала сумку, важкезну, адже там були всі необхідні їй речі. Так я навіть йому зауваження зробила, після того, як вона попросила мене ту сумку потримати - така вона важкезна була! А він навідріз відмовлявся її взяти, бо вона - "жіноча", при тому, що то була спортивна сумка через плече! Це ж уже питання не етикету, це така закомплексованість, сильніша за любов і бажання полегшити половинці життя?

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

від якого жесту? Це ж ви руку подаєте
Чи ви подаєте для потиску, а чоловік піднімає? Тоді це вимахування, на жаль.

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

А хто може вказати якісь хороші джерела інформації про правила етикету?Бажано в ПП,щоб модератори не злостились...
Ну і на мою думку: етикет-це добре,дуже навіть добре,але зараз мало хто тому навчений...Мене ніхто не вчив,але дещо вишукувала сама,дещо в школі,дещо в універі,хотілось би ще взнати трохи побільше,щоб правильно прививати ті правила своїй малечі...Ну про таке необхідне знання як сказати "дякую" і "будь-ласка","привіт" і "надобраніч" ми вже знаємо і активно використовуємо,а решта...
Мені дуже подобається,коли хлопець-мужчина знає елементарні правила етикету...Моєму коханому теж треба трохи підівчитися...
А от колишній хлопець,той що був ще перед коханим-був з дуже інтелігентної львівської сім'ї,всі прояви уваги і культури про які тут написано-це було елементарно для нього,але як на мене-навіть занадто...Спочатку це було в новинку,цікаво,а потім почало піднапрягати...захотілося менше пафосу і побільше почуттів,на які так і не дочекалися...Слава Богу,бо потім одразу з'явився мій коханий,не завжди вихований по етикету,але завжди любимий і чуйний(в ті хвилини,коли не хочеться і нема за що описувати його вчинки в темі "Забилам би" )

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

Книжки в кульок, кульок - коханому, сумочку на плече. А спортивні сумки переважно мають характер унісекс.

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

це насправді в людині головне, а етикету завжди можна навчитися .

колись була гарна книжка "Як себе поводити" автор точно пам'ятаю, що естонець, але цю книгу хіба в бібліотеці можна знайти, чи може в когось вдома збереглась.

В книгарнях є книги про етикет, але не знаю наскільки хороші.

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

ну всі необхідні нам речі - це ж мішок вийде... напевно і з нашої сторони не надто ввічливо тягнути повні банки шампуню і іншої косметики з собою і вважати що хтось зобов"язаний це за нами носити по етикету... Можна взяти маленкі баночки і перлити по трошки, чи в пакетиках-тестерах креми-шампуні возити...

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

Ви б тоді мали знати, що в будні дні сумка важка від всіх дрібничок необхідних, при тому, що Ви ж не носите шампуні (навіть тестери) зі собою (мабуть). Тут справа не в тому, яка дівчина погана (до речі, вона ні разу не заікнулась, що сумка важка чи щоб він її взяв), а мова йду про те, чому заради коханої хлопець не зміг взяти сумку, яка в додачу є (як зауважила Зануда) унісекс??

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

та то ж просто моя думка!!! яка має таке саме право на існування як і Ваша! Ваш вибір - носити всі дрібнички які можуть знадобитись, а мій вибір - переглянути що таки не знадобиться і відкласти...
А заради коханої чоловік міг би дійсно понести ту сумку... міг, але не мусів, тому і не поніс.

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

я ж проти неї ніц не висловлювала, а просто пояснювала основу тої ситуації, яка мене турбувала
а те, що міг і не мусів - :agree: згідна, але ж що тоді буде, якщо у стосунках кожен оправдовуватиметься "я можу, але не мушу" ? в стосунках же ж для того двоє і є, щоб помагати один одному, тому ото "не мушу" автоматом стає "для неї/нього мушу"...
Зрештою, носіння сумки (та ж допомога, а не звичка) має такий самий сенс, як відкрити перед жінкою двері і пропустити її вперед - вона ж сама може, ми все можем самі! тоді навіщо воно?

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

нэ.. я ж писала - в особистому, тобто з коханим все по-іншому.. а іншим мужчинам для такого інтимного поцілунку руки не подаю...
а я про ділові стосунки... точніше ділові, але в неформальній, вечірній обстановці.. і там получається що є мужчини які руку тиснуть, а є які цілують... тому я коли подаю руку ще не знаю що мужчина з нею зробить))) тому й стовпію... отаке получається... такий собі недороблений етикет... і то ще не наші колеги, а іноземні.. а раз була на дійстві, де був помічник депутата (ну в них то інакше називається) одної держави. то він не те.. що руку не цілував, а з перших слів знайомства казав що одружений.. і потім постійно то нагадував в різній формі (просто він дійсно обєктивно дуже красивий мужчина, видно привик, що до нього дуже кобіти липнуть) і то було дуже не по етикету і дуже смішно)))

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

Мені дуже шкода, що за совка етикет перетворився в щось незвичне і ненормальне. Дуже шкода, що я не виросла в умовах, де всі дотримуються етикету навіть не задумуючись, тоді це абсолютно природньо і нормально. Це, як кажуть, треба з молоком матері всмоктати. Зроблю все можливе, щоб навчити дитину.

... Щось нагадала собі "Собаче серце"....

 

Завжди хотіла вивчити правила етикету. Літератури купа (чи в книгарнях чи в інтернеті), але часом то все суперечить одне одному. Про те, що треба вітатися - знають всі. Але як правильно - хто до кого першим вітається і як - вже не кожен.

Чи етикет це лише пафос? Думаю, що все залежить як все це робити. Хтось на автоматі з бажанням допогти подасть руку в трамваї - і це сприйметься нормально і гарно. А хтось так демонстративно це зробить, що хочеться ліпше за поручень взятися, ніж за ту руку. Хтось буде їсти вилкою і ножиком природньо, а хтось "вимахуючись". Може примітивні приклади, але суть зрозуміла.
Загалом захоплююся тими людьми, які знають етикет і вміють його використовувати.

Не думаю, що це справа лише совка. Ми самі і далі відкидаємо етикет подалі. Скільки разів бачила в маршрутці, коли заходить жінка (чи мама, чи бабуся) з дітьми 4-5 клас і на одне вільне місце садить його (чи її), а сама з торбами стоїть. А ми потім дивуємося, що в транспорті ніхто не встає - самі і навчили так. Так і з іншими речима.
І справа не в тому, що не знаємо. Часто просто не хочемо знати. Оце прикро.

А своїх дітей я обовязково з самого малечку буду цього вчити. Може, знаю я в етикеті не так багато, але намагаюся це виправити.

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

Так це тому, що та жінка виросла в неправильних умовах і не має поняття про етикет. То як вона може навчити дітей?
Все має передаватися з покоління в покоління. А в нашому суспільстві залишилось дуже мало справдіінтелігентних людей...

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

Знаєте, мене бабця теж до певного віку разом з сестрою намагалася посадити, а сама стояла. Спочатку це було природньо, а потім мені стало соромно, що ми сидимо, а вона стоїть. І я сама перестала сідати. В моїй родині якось не було прийнято казати надобраніч ввечері. Я це зробила традицією.
Звичайно, батьки не неуки, а цілком інтелігентні люди. Але багато чого в них не було. Я сама почалася цікавитися.
В чоловіковій сімї нормальним є повечеряти і встати по своїх справах ,коли інші ще їдять. Одне моє зауваження і коханий сам не робить , ше й родину свою вчить.
Йдеться не про те, що не знаєш. А про те чи хочеш цьому навчитися.
Хоча і якось в крові воно має бути.
Є люди дуже інтелігентні, від яких вчитися і вчитися. Є хто щось не знає, прагне дізнатися і старається. А є хто від народження грубий (в плані поведінки), то ніякий етикет не поможе.

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

Ну чому? Риси характеру і етикет не тотожні речі. Людина може бути грубувати по натурі, але знати, який ніж для чого, як розкласти салфетку і все таке інше.
Таксамо етикет і добре виховання не завжди дорівнюють одне одному.

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

Не знаю чи це суперечить етикети чи ні, але коли я разом з чоловіком, то мою сумку переважно носить він, причому з власної ініціативи.
Не бачу в такій ситуації нічого смішного, тому що вважаю , що таким чином чоловік проявляє турботу про жінку.



Прочитала деякі правила етикету. Моя ситуація дійсно не відповідає етикету
Якщо на шляху зустрічається будь-яка перешкода, чоловік долає його першим, а потім допомагає пройти даме. Входячи в приміщення або будівля, чоловік трохи випереджає свою супутницю, щоб відкрити для неї двері, і входить слідом за нею.

Чоловік, як правило, допомагає нести своєї супутниця важкі покупки, дорожню сумку, але дамську сумочку, знятий плащ або жакет жінка несе сама.

Цілувати руку жінці на вулиці не прийнято.

 

Відповідь: Етикет - пафосно чи природньо?

тут в мене з чоловіком виходить не по етикету зазвичай він проходить першим, бо так зручніше притримувати для мене двері зате він мені завжди подає руку, коли, наприклад, я виходжу з маршрутки, за це я йому завжди дякую

якщо ваша сумка не маленька, то, гадаю, можна трошки закрити очі на відступ від етикету до того ж, наскільки я знаю, то істинно дамськими вважаються саме сумочки, невеличкі, компактні, куди можна вмістити лише косметичку, телефон і ключі від хати (з такою чоловік справді виглядав би дуже навіть недоречно). коли ж це вже не сумочка, а сумка, в якій є вже і парасолька, і змінне взуття, і кілограм щойно купленої картоплі - це вже не стільки жіноча сумочка, скільки господарська сумка, з якою жінці таки варто допомогти

п.с. часом сама себе питаю: ну навіщо ми стільки всього з собою носимо?