Відповідь для Грильяжки: Завстидали мене зовсім Я абсолютно звичайнаІ не дуже терпляча - ось Старшенькому трохи на горіхи дісталось сьогодні) Просто я ДУЖЕ_ДУЖЕ_ДУЖЕ хотіла дітей. І вони з"явились А яким шляхом - діло другорядне Мене так щиро і лагідно прийняли тут, що мені аж незручно Хочется віддячитись До вечора 29 відкриваю фото дітей Вони такі ж хороші, які і гарні) Матвій http://pilipka.livejournal.com/174034.html Дашулька http://pilipka.livejournal.com/183620.html Завтра закрию.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Неймовірно чудові дітлашки!!! Ви справді дуже щаслива мама! Тихенько висловлю захоплення, бо й сама дуже хочу всиновити дитинку, але навряд чи та моя мрія здійсненна... А ви МОЛОДЕЦЬ!!!
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Піліпко а вони мега гарні. Дашулькіні кучері просто мрія!!!!!!!!!!
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Я би говорила про усиновлення тільки у випадку зовсім маленької дитинки - до року, адже інші варіанти - опіка і прийомна сім я не дуже підходять нашій державі ( не хочуть таких маленьких діток давати). До того ж така маленька дитинка ще не буде нічого пам ятати про колишню родину, прізвища і т.д. А щодо діточок старшого віку - то тільки опіка або прийомна сім я. Якщо б мала трішки більше помешкання взяла б дитинку 1.5-2 р.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. і мені б більші можливості і та щей згоду чоловіка,взяла б двох маленьких квіточок,таких по пів року.на жаль наша держава робить все щоб діти залишалися в дитбудинках,а в деяких чоловіків такі пташки літають в голові....
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. В цьому немає нічого страшного - річ в іншому: усиновлена дитинка мала б вас називати мамою та татом і думати що ви її родина( це і мається наувазі під виразом "таємниця усиновлення"), а якщо вона пам ятає щось інше та когось іншого - то їй важко буде пояснити що відбулось і чому в неї декілька батьків (одних вона пам ятає, а інші записані як її батьки).
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. чи всиновили би ви дитину?.. Найперша швидка і щира відповідь- ні, не думаю, або ж: не знаю...Можливо тому, що Бозя ще не підводив мене до брами цього неймовірної ваги питання, але неодноразово обдаровував можливістю і повнотою материнського щастя виносити і дати світові здорових дітей, продовжити генетичну вервечку родини. І саме це відчуваю моїм жіночим призначенням -гідно виконати довірене мені Небесами завдання. Можливо, настане час, коли по-справжньому глибоко замислюсь над долею дитинки без мами-тата і визріє рішення...а доти..не маю морального права ейфорійно виголошувати, що так, без сумніву, всиновила би! І низько схиляюся в пошані перед батьками, котрі належно, з душевно-духовною повнотою виховують нерідних по крові діточок!
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Мої знайомі всиновили двох хлопчаків 10 і 12 років. Вони чудово знають, що в них були біологічні батьки, але зараз у них є справжні "мама" й "тато". Діти на це простіше дивляться, ніж ми, дорослі, зі своїми дивними страхами, яких дітям не зрозуміти. Ті дітки хочуть мати маму й тата, незалежно від віку й вони щасливі, коли їх знаходять. І коли дітки знають, що їх усиновлено, то в них навіть здоровіше відношення до того всього. Я особисто цілковито не поділяю приховування від дитини факту усиновлення. Адже не має значення, як у сім*ї дитинка з*явилася, головне що вона бажана і її люблять. Тільки це має значення!
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Абсолютно не згідна. Ситуації бувають різні, і є такі коли дитина стидається своїх рідних батьків, боїться їх родичів і т.д. Але кожний має право на свою думку: поважаю Вашу але залишаюсь при своїй.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Господи, дай терпіння і мудрості достукатися до свого чоловіка у цьому питанні!!!!!!!!!!!!
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Та най встидається, але стосунки побудовані на правді - здорові стосунки, а на неправді чи замовчуванні - ненормальні. То все тільки страхи й ніц більше. Не дати дитині вирішувати, бо страшно, що не на нашу користь буде вибір. Дитина має право знати правду, тоді й ставлення до нових батьків буде інше. Просто українське суспільство ще дуже забобонне в тих питаннях і відповідно й ходять за людьми цілі міхи безпідставних страхів.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Не розумію, як можуть батьки, що всиновили дитя бодай одразу з пологової кімнати, жити і ростити сина чи доньку в неправді?!... І навіть у випадку успішного приховування Істини-як можуть протягом усього життя виносити непомірний вантаж того, що суперечить Правді! І ніяких оправдовувань на те! Всиновити дитину- це вже назву величчю вчинка, то навіщо розкришувати, розмінювати його на брехні?
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Я вже писала десь історію про своїх знайомих. У них просто чудова історія всиновлення. З неї дійсно видно, що Господь ту дитинку до них вів від перших днів її народження... але вони їй дали інше ім*я й усіляко просять людей не згадувати те, як вона у них з*явилася, бо вона "їхня". Але ж вона "їхня" все одно! Нащо вплітати таку гірку ложку дьогтю в чудесну історію? Враження тепер також, що вони уникають своїх знайомих... Правильно, бо з правдою вийти у світ не страшно, а з неправдою - моторошно...
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. І я власне про те саме: всі "наші" дітки до нас потрапляють з Його благодатної волі, і не нам підкорректовувати Господнє рішення!...
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. то тільки моя, суб"єктивна думка, але швидше за все, прийомні батьки, що не кажуть дитині правди перш за все бережуть дитячу, ще не зміцнілу психіку. мало що там собі може мале "нашифрувати"? "я такий поганий, що мене навіть мама покинула..." "а якщо й ці батьки передумають зі мною бути..." варіантів тьма.... і спробуй те все потім йому спростуй.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. У нашій родині склалося так, що моя хресна мама усиновила дитину..оскільки по стану здоровя своїх дітей мати не могла...Христинку усиновили коли їй було 8 місяців....Тепер їй 21...Хресна з чоловіком не говорили їй правди про те, що вона не рідна дитина....але памятаю як вона приходила до моєї мами і завжди плакала....плакала що не говорить Христі правду...неговорить-бо боїться як вона сприйме цю правду..проходили роки....коли доньці виповнилося 19 тітка розповіла Христусі те, що вона усиновлена....Коли тітка розповідала про це, плакала....і вся наша родина теж..Христина підійшла до неї, обійняла..і сказала..що мама не та, що народила..а та що виховала..більше до цієї розмови вони не повертаються..а 4 роки тому тьотя Оля всетаки завагітніла....ніхто у це не вірив....відмовляли від пологів..говорили що у старшому віці небезпечно....але вона народила..і тепер у Христі є маленьке сонечко Соломійка..
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Від чого? Як на мене, вони якраз наражають на дуже сильний удар в пізнішому віці. Бо шило в мішку не сховаєш. Ірено, я знаю діток, котрі люблять з батьками переглядати альбом зі знимками процесу усиновлення. Повір, психіка у них цілковито нормальна й травми то їм не завдало анітрохи. От власне із замовчуванням потім з тим усім і зіткнешся. А з нормальним поясненням легше жити й батькам, і дитині. Все пояснюється в дитинстві доволі легко, а от спробуй поясни підліткові з невнормованими гормонами... А так, коли фундамент міцний, то будинок не впаде, навіть після землетрусу. Мудро будувати треба.
Відповідь: чи всиновили би ви дитину?.. Ось і я про те.... кожна дитина індивідуальна і тому я вважаю що прийомні батьки самі вирішать що краще для їхнього випадку. Думки зі сторони - це одне, але реаліїї - це вже зовсім інакше.
