Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Я кажу мама-тато і на Ви. Так само чоловік. Зрештою, мені навіть моя мама перед весіллям наказувала (не радила, а власне якось наказувала), щоб я до других батьків говорила також мама-тато. І сварить, якщо я навіть десь в розмові з нею чи татом кажу свекруха. А деякий час після весілля мене моя бабця (а чоловіка його) питалася, і на мою відповідь дуже втішилася і сказала, що так добре. Звичайно, що чоловікові батьки ніколи не стануть вашими. Але вони його виховали, вкладали в нього свою любов і свої сили. Якими б вони не були, вони на це заслуговують. На нашому шлюбі священник сказав, що в моїх батьків тепер зявився син, а в чоловікових - ще одна донька. А в нас з коханим тепер дві мами і два тата. Я розумію тих, хто називає "як в університеті" чи на тьоті-дяді. Гарно виглядає і бабуся-дідусь. Це їх вибір і якщо так склалося і так всім добре, то яка різниця. Головне, що вкладаєш в те імя. Смішно, коли просто викають. Коли і тьотя (чи імя - по-батькові) стидно вже сказати, і на мама язик не повертається. До речі, маам Оля, мама Надя також нормально. Особливо, коли обидві збираюся разом.
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Я кажу на "Ви " до чоловікової мами,вона людина дуже добра, ніколи нічого поганого мені не зробила, навіть не одного зауваження, за цілі 6,5 років нашого зустрічання+ одруженя. Навіть якщо може щось подумає то не скаже. Але всерівно мамою її назвати не можу. В мене одна МАМА, і як би вона до мене добре не ставилась, рішення свого не поміняю. Я її дуже поважаю, розумію що було їй тяжко виховувати 2 дітей без чоловіка / він помер коли моєму чоловікові було 12 р/ але мама в мене одна. В розмові з чоловіком можу сказати "мама" , але ми розумієм що то про його маму, Чоловік мене не заставляє казати мама, так само як і я його, бо це на мою думку трошки "глупо", як то можна Заставити? людина має до того "дойти сама" або не "дойти"
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Звертаюся або на Ви, або на ім'я по-батькові. Ми відразу з чоловіком вирішили краще звертатися на ім'я по-батькові ніж через силу казати Мама чи тато... Вважаю таке ставлення нормальним, якщо я колись буду свекрухою чи тещею..також хочу щоб до мене зверталися на ім'я.не люблю тої наіграності..
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? А мій чоловік оригінально придумав собі називати моїх батьків.До мами звертається:мама-теща,а до тата просто по-батькові.Виходить по-дружньому і себе не силує
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? А до чого тут наіграність? Ніхто тут не розказує і вчить як то правильно грати роль файної невістки. Я впевнена що всі хто звертається до батьків чоловіка мама і тато, роблять це від щирого серця і з власної волі.
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? То все в голові... ні більше, ні менше. Я он діда свого називаю "ви", бо він мені не дід. І мені легше до чоловікових батьків сказати "тату" й "мамо", ніж до діда "діду". Чужий він мені та й вже. А от чоловікові батьки ближчі, бо хоч і принесли терпінь мені (тільки й від мене їм теж дісталося), то все ж вони мені рідніші. І моя мама таке моє відношення й звертання за зраду не вважає, бо моє одруження дало їй ще одного сина... А сверуха погана не буває, бувають просто недопрацьовані з нею стосунки. То моя думка, і висновок роблю з того, які стосунки з чоловіковою мамою в мене, а які в іншої невістки з тими ж батьками. Просто як ми до людини поставимося, так вона нам і відповідає... а коли з нашого боку лише добро, то воно врешті решт дає свої плоди. Ги... там невістка ідентична. Думаю, то із серії "маємо те, на що заслуговуємо".
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Якщо людина недобра, і в своїй сім"ї теж, то свекруха з неї яка буде? Ще гірша... А щоб добитись хороших стосунків, то хіба стати таким же фальшивим, в очі посміхатись..... І то не факт..
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Тут я вже не погоджуся. Люди бувають різні і не можна через погану свекруху звинувачувати невістку в тому що вона на неї заслужила.
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Я звикла казати, що свекрух не обирають, ми їх отримуємо "в нагрузку" до чоловіка. Загалом я розумію, що Ліля має на увазі, але, але... От треба ж такому статися, що ми зі свекрухою кардинально протилежні. Навіть точніше, я її не відчуваю. Тобто, я не знаю, чи думає вона в цей момент те, що говорить. Ну буває ж таке, ні? Якщо я кажу "біле", то вона скаже "чорне". Я навіть погляду її не витримую, хоча вже 12 років невістка. Ні, вона ніколи не кричить, ніколи не гнівається, але чомусь я себе незручно почуваю в її присутності. Але вже як є, так є.
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? У мого батька мама померла, коли йому 8 місяців було. Але Господь змилосердився й при одруженні послав йому другу маму. І от я не уявляю, аби мій тато до бабусі (маминої мами) казав якось інакше, хоч і конфлікти часом були, і сварки, але вона його любить як сина, і він її також, як рідну! І нікого йому друга мама не замінила, ані він своїй рідній не зрадив ніколи. Людське серце вміє любити багатьох, не лише вибраних... а так виходить якийсь відбір - того люблю, того не буду... О, і я так кажу, тому мені страхи й називання цього "зрадою" дуже дивує. +1! Думаю, грою це називають, дивлячись із власної вишки, а про чужу не думають. Зауважила, що іноземцям дуже подобається ця українська традиція, бо вона дуже сімейна, тепла... А те, що від неї відходять - впливи холодної Європи, де кожен сам про себе, як безлюдний острів... У нашій культурі, саме український, була отака традиція, а решта - з вороженьків переймаємо... Та ні. Власне в тому й суть, що як гукнете, таке й відлуння буде. Якщо фальшем добиватиметеся, то й фальш отримаєте, а якщо доброта буде зі серця, природня, то вона таки дасть свої плоди. З чоловіковими батьками такого не мала, але з іншими чужими людьми вийшло саме так. Не те, щоби заслужила. Але недопрацювала. Якщо втекти від проблеми, проблема ж не зникне. Батьків у принципі не вибирають, ніяких. Ні своїх, ні чоловікових. До речі, Біблія не каже любити своїх батьків, а шанувати. Цікавий момент, як на мене. Як на мене, власне оте "не вибирають" і зіграло роль.
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Хотілось би вірити, бо фальшувати - то не моє..... Але 10 років слухати від інших людей, що свекруха насправді має на думці - уже набридло......
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Моя теж мамі та бабусі різні речі говорить, але то мого ставлення не міняє. У моєї мами є сусідка, котра завжди на своїх наговорює, що на сина, що на доньку, але всі знають, що любить їх дуже, просто не вміє показати свою любов і слабкість іншим, от і наговорює дурниці всілякі...
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Ми вже трішечки відійшли від теми і говоримо про наболіле . Чомусь я переконана, що ця українська традиція звертання "мама-тато" все ж не характеризує повагу і любов, точніше, не додає ні того, ні іншого. Є слова, а є діла. Добре, коли вони співпадають, а як ні? Тоді, що називає, що не називає :confused:....
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Вона відображає власне оте "шануй батька й матір". І таки щось додає, бо не може називання когось мамою й татом не відбитися на ставленні до людини. Психологічно так виходить просто... Тому й легше відокремитися й називати якось на відстані, бо тоді межа чітка.
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Коли ви кажете "мамо" й "тату", воно автоматично виходить з пошанівком. ))) Я про видимість...
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Ну Ліііііілю, а для чого нам видимість? Я шані інше значення надаю, більш фізичне (я про діла). Або я чогось не розумію, або з різних боків рухаємось.
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? А своїх батьків усі люблять? Щодо видимості, то я маю на увазі, що починається з неї, а тоді звертання міняє відношення.
Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка? Ви неправильно трактуєте мої слова, я немала на увазі конкретно форумлянок, а тим більше про ролі файної невістки, а мала на увазі те, що якщо людині важко казати мама а її постійно штурхають називай мене мама Оля (Юля і т.д), а вона свідомо не хоче цього робити і робить це через силу то це є не дуже добре...
