Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

а мені шось в голові невкладається як чужу людину можна назвати мамою....ну не доходить до мене!в мене мама одна,а ше друга ну ніяк неможе з*явитися.може для когось то дико,а в мене таке поняття ми з чоловіком зустрічались 6 років,ну і я свекруху завжди називала тьотя Іра,після весілля ми ту тему з нею обговорювали,вона то сама розуміла шо я її мамою неназву,то вона мені говорить кажи до мене просто Іра,а я неможу хоч прибий мене і далі тьотяю їй,а вона кричить на мане яка ж я тобі тьотя!!!!!

 

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

а мої свекруха зі свекром ніколи не пропонували мені їх називати "мама" чи "тато". хоча відразу після весілля я би такі звертання сприймала за традицію.
а тепер точно вже не зможу.
після народження онучки вони стали "баба" і "дідо". або на ім"я-по-батькові

 

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

Ну не скажіть: скільки є такого, що жінка чоловіка любить,а свекруху на дух не переносить? Часом свекруха- лютий ворог хоч часом-і невістка:xaxa:. Я згідна з Аngеl- бо і в мене язик не повертається, а лицемірити не хочу. Батьки чоловіка аж ніяк мені не рідні, навіть до внучки приїжджають зрідка, свекор її з народження 2 рази бачив:8:... Хоч в одному місті живемо, він в відпуску:confused:. А скільки було крику: хочемо внуків!:xaxa: смішно з того тепер. Навіть якби ситуація була інша, все одно не зверталась би мама-тато, а виявляла б любов у своєму ставленні до них- це важливіше, бо звертання,як на мене-формальність, хоч може за інших обставин і виникло таке бажання-невім . Пи.си. В мене тато надзвичайно хороша людина, поважаю його,і звичайно ж дуже люблю,а звертаюсь я до нього з дитинства по імені - по дружньому. Йому подобається

 

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

А я до заміжжя дуже багато спілкувалася з Бородінкою. Тому в мене теж є моя мама, , а свекруха - мама Оля. Пояснення аналогічне. Ніби і кажу мама, але в той же час схоже на тьотя Оля. До свекра мабуть більше викаю. Я з ним трошки малувато спілкуюся. Ну але якщо виникає необхідність , то теж кажу тато Вася.

 

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

Моїми батьками чоловік перед усіма хвалиться, каже,що повезло з тещею, хоч я з мамою ніколи дружно не жила. Але відколи живемо окремо- стосунки змінились в кращу сторону. Недоліки своїх батьків визнає-дуже вже помітний контраст, але після одруження відразу сказав: в мене одні батьки, ті, що народили і виховали. А це- твої батьки. І я з цим згідна . Можливо, якби у мене була хороша свекруха, якій би ми з Дашою були їй дійсно рідні,і вона нам...тоді можливо у мене і виникло б бажання назвати її мамою...і то навряд чи:no:

 

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

Ну а ми хоч і живемо з свекрухою(свекор помер) в одній хаті,мені все-одно ніяк язик не повертається назвати її мамою.....Спочатку,після весілля трохи переймалася тим,думала,що таки треба якось себе заставити,та не змогла...А тепер появилося багато нюансів,за які й не хочеться називати мамою і не думаю тепер про таке......
В мене вона "бабуся" або просто"ви".

Чоловік мій на мою маму,каже"люба теща" або "мама",але в них такі стосунки як в друзів,вони один з одним як за панібрата....Ну а на тата мого,просто каже на "ви".....

 

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

Лілю, навіть незнаю як Вам то пояснити правильно...для мене то не є неповагою до батьків мого чоловіка,шо я до них не звертаюся мамо,і тато. знаєте то так само як до рідних батьків говорити на*ВИ*,ну не доходить то до мене і всьо! а при сварці говорити тато а не пішли би ВИ на........три веселих!зато на ВИ!!!!! така подія як весілля чи штамп в паспорті не може сприяти на то шоб в мене з*явилася ше одна мама чи тато! то мою особиста думка. а Ви кажете чоловік чужий.......Ви не рівняйте одне з другим,чоловік чоловіком,а його сім*я то його сім*Я! для мене навіть ото називання мамою іншу людину якась в свому роді зрада,щодо моєї мами,вона мене народила,виховала,а якась печатка в паспорті дає змогу появитись ше одній мамі............ну,незнаю якби в мене може була дуже добра свекруха.....чим я неможу похвалитися,я б напевно все так в штики не сприймала! але все одно-моя мама в мене ОНА І ЄДИНА!і ше раз повторюю,це моя особиста думка!

 

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

Сто відсотків. Є різні життєві ситуації коли свекруха хороша і ставиться до людини як мама рідна, але є й інша ситуація коли свекруха в очі добра, а поза очі, але то вже в іншу гілку, після таких речей мамою її назвати неможливо якби цього не хотілося.Краще вже викати ніж видушувати з себе оті найрідні ші слова що я вважаю злочином проти власної гідності і підлою брехнею щодо цієї людини.

 

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

Мені подобається,коли чоловік і дружина називають батьків один одного "мама", "тато".І себе я на це настроювала..Але,хоч і живемо вже 5 років разом,весь цей час я Викала.Ну не можу я себе пересилити,просто язик не піднімається.І справа тут не в тому,хороші вони чи погані,а просто не можу.Навіть моя мама зразу після весілля,просила,щоб я зверталась до свекрухи мама,але я так і не змогла.Щоб зробити свекрусі приємність,розмовляючи з чоловіком при ній,часто називаю її мамою (але не звертаючись до неї).А з цим виканням часто виходили плутанини.Коли сидять разом свекри,а я звертаюсь ви,і вони не знають,це я до когось конкретно,чи зразу до двох.З народженням доці стало легше-бабуся і дідусь.І ніяких плутанин

 

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

Після весілля ми жили з свекрухою, то я з початку казала просто Ви, а з часом Мама Таня, а просто мама сказати до неї якось не виходить....

 

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

Недавно моя 80-річна бабуся питала: "А кажеш до свекрухи "мамо"? Треба казати... А як звертаєшся? Ей ви?!" - і стоїть сміється...

Кажу мама, але не в звертанні... То так собі звучить, як чоловікова мама... А звертаюся на ім*я (повне ім*я і Ви). Так само чоловік до моїх батьків каже...
Хоча іноді мене пориває сказати "мамо" :ninja: але поки що комплекси заважають, чи що..?! :confused:

 

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

Звертаюсь "мама" і "ви", але з свекром навіть того "ви" мало - ми практично не спілкуємось.

А почала казати "мама" трохи через силу, але я хотіла щоб чоловік моїй мамі так казав, то вже подавала приклад

 

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

Коли ми ще зустрічались, то чоловік казав, що його мама не хотіла би щоб невістка називала її мамою. Тому мамою не називаю, але хотіла би, бо було б значно простіше. А так на Ви або баба. А з свекром окрема історія, наразі я з ним (чи то він зі мною) не розмовляю.

 

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

На ім'я по батькові, або пані + ім'я. Мама-тато ніколи. Все ж таки це не мої батьки і лицемірити я не буду та й їм того не тре. Позаочі називаю мама-тато (щоб не казати чоловікова мама, твоя мама чи щось таке).

 

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

Мій чоловік в день весілля вже казав мама і тато до моїх. А я трошки від нього відстала, але силою заставила себе сказати мама з самого початку, бо знала що чим дальше тим важче буде сказати. І получилося, і тепер маю дві мами. І всім раджу з цим не відтягувати.
Якщо ну дуже важко це слово сказати, можна попробувати перший раз по телефону, коли людину не бачиш, легше буде сказати.

 

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

Я теж до свекрухи на Ви, при ній - бабуся, а позаочі називаю мамою або бабусею при чоловікових родичах. Важко мені її мамою назвати, хоча людина вона прекрасна, і до мене відноситься, як до рідної дочки. Але моєї мами, на жаль, вже немає в живих, і мені здається, шо по відношенню до неї це буде зрадою, і язик просто не повертається. Адже мама в мене одна єдина, була, є і буде завжди.
Чоловік аналогічно до мого батька звертається (в нього помер батько), і суперечок якихось у нас не виникає.
Але якщо я і дозрію колись, щоб назвати свекруху мамою, то це буде про людину, яка дійсно цього найбільше заслуговує.

 

Відповідь: Як ви звертаєтеся до батьків чоловіка?

в мене з чоловіковими батьками стосунки дуже навіть хороші, але важко називати їх мамою і татом. зазвичай, просто "викаю", або кажу, наприклад, "мама Галя". чоловік так само звертається до моїх батьків. що тут поробиш? все ж таки, вони мені не рідні батьки, а до старших людей на "ти" я звертатися не можу. навіть до рідних дядьків, дідусів, бабусь "викаю", бо мене так виховали.